Постанова

від 20.04.2018 по справі 924/612/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/612/17

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Хмельницької міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі

за позовом Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма"Вісла" про стягнення 264 526,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Хмельницька міська рада звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма"Вісла" (далі - ТОВ фірма "Вісла") про стягнення 264 526,50 грн збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Хмельницька міська рада посилалась на те, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без оформлення договору оренди, вона зазнала збитків у вигляді упущеної вигоди (орендної плати, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі укладення договору оренди землі).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.08.2017 позов задоволено, стягнуто з ТОВ фірма"Вісла" на користь Хмельницької міської ради 264 526, 50 грн збитків.

Рішення суду мотивовано тим, що користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавило Хмельницьку міську раду, як власника землі, права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, в той час як відповідачем не доведено наявності об'єктивних перешкод для укладення договору оренди землі.

Постановою колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у складі: Бучинської Г.Б., Філіпової Т.Л., Василишина А.Р. рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення збитків у розмірі 32 916,65 грн, в цій частині в позові відмовлено.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про стягнення збитків у сумі 231 609,85 грн та відмовив у стягненні 32 916,65 грн збитків за період з 01.01.2014 по 02.07.2014 у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Хмельницька міська рада у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також тим, що про відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки Хмельницька міська рада дізналась 16.12.2016, тому відсутній пропуск строку позовної давності.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено, що відповідач є власником окремого індивідуального визначеного об'єкту нерухомості - нежитлового приміщення, а саме: авторемонтної майстерні №2, площею 3507,6 м.кв., кузні площею 34,5 м.кв., туалету площею 4,3 м. кв., насосної площею 7м. кв по вулиці Вінницьке шосе, 12/1А.

Рішенням Хмельницької міської ради від 14.12.2011 № 41 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7897 м.кв. по вул. Вінницьке шосе, 12/1А.

Листом від 28.12.2016 Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулось до ТОВ фірма"Вісла" з проханням про надання інформації по сплаті орендної плати/земельного податку.

Поряд з цим, 22.12.2016 Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Вінницьке шосе, 12/1А, яким встановлено, земельна ділянка по вул. Вінницьке шосе, 12/1А огороджена парканом, площа ділянки 7897 м.кв.

28.12.16 Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів; управління земельних ресурсів та земельної реформи звернувся до управління держгеокадастру у Хмельницькому районі з листом № 3919/02-0113 та просив надати інформацію про вартість 1 кв. м. землі.

05.01.17 на вищевказаний лист надано відповідь № 18-28-99-4-33/0/15.17 де вказано - вартість 1 кв. м землі по вул. Вінницьке шосе, 12/1А землекористувача ТОВ фірми "Вісла" у 2014 році - 453, у 2015 році - 567, у 2016 - 180.

10.01.2017 ДПІ у м. Хмельницький надала інформацію (лист номер 553/10/22-25-13-03) за якою відповідач не задекларував та не сплачував оренду за землю, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе 12/1А, яка використовується для обслуговування приміщень - авторемонтної майстерні за №2.

19.01.17 Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів та управління земельних ресурсів та земельної реформи листом № 202/02-0115 звернулись до відповідача та повідомили - рішенням виконкому міськради № 657 створено комісію для визначення збитків, заподіяних внаслідок використання землі з порушенням вимог законодавства. Відповідачу повідомили про час засідання комісії для визначення розміру збитків, завданих внаслідок використання відповідачем землі за адресою вул. Вінницьке шосе. 12/1А м. Хмельницький. На засідання комісії запрошено представника відповідача. Доказ направлення листа - фіскальний чек за № 9231.

27.01.17 проведено засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, про що зазначено у протоколі від 27.01.17. Комісія вирішила - зобов'язати відповідача перерахувати суму збитків за використання землі без правовстановлюючих документів з застосуванням 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі під будівлею і в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки землі під проїздами, проходами з подальшим затвердженням рішенням виконкому міськради.

30.01.17 комісія для визначення збитків власникам землі та землекористувачам встановила (акт від 30.01.17) - земельна ділянка площею 0, 7897 га знаходиться в м. Хмельницький вул. Вінницьке шосе, 12/1А. Земля використовується відповідачем без правовстановлюючих документів. Період використання без правовстановлюючих документів - із 01.01.14 - 31.12.16. Розмір збитків заподіяних громаді міста = 264 526, 50 грн. Додатком до акту є розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем, який = 264 526. 50 грн.

Рішенням виконавчого комітету міськради від 13.02.17 № 139 затверджено акти комісії для визначення збитків власникам землі, серед яких зазначено акт визначення розміру збитків, завданих внаслідок використання землі по вул. Вінницьке шосе, 12/1А м. Хмельницький відповідачем без правовстановлюючих документів.

Вказані акт та рішення направлені відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком від 06.03.2017, списком кореспонденції з печаткою пошти, поштовим повідомленням з штампом пошти. Також відповідачу направлено повідомлення про сплату збитків.

Несплати зазначеної суми відповідачем стала підставою для звернення позивача з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з статті 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб'єктами права на землі комунальної власності, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено використання ТОВ фірма "Вісла" відповідної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Сума збитків обґрунтовано позивачем як несплачену відповідачем орендну плату за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого Хмельницька міська рада була позбавлена можливості отримати дохід від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме відповідачеві, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю, які за визначенням, наведеним у статті 22 ЦК України, є збитками у виді упущеної вигоди.

Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК України, частини 2 статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 225 ГК України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі стстаттею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За загальними положеннями статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Колегія суддів зазначає, що встановивши, що користування відповідачем земельною ділянкою, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, без правовстановлюючих документів позбавило орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримати, якби його право не було порушено, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо задоволення позову про стягнення з відповідача збитків.

(Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15, від 18.05.2016 у справі № 194гс16, від 28.01.2015 у справі № 3-210гс14).

Стосовно строку позовної давності слід зазначити таке.

Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому як у випадку пред'явлення позову особою, право якої порушене, відлік позовної давності обчислюється з моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Отже, державний контроль за використанням та охороною земель покладено на орган місцевого самоврядування, а саме на Хмельницьку міську раду, яка своїм рішенням від 14.12.2011 № 41 надала відповідачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7897 м.кв. по вул. Вінницьке шосе, 12/1А, а отже знала або принаймні могла довідатися про порушення своїх прав.

Доводи касаційної скарги зводяться до намагання переоцінити встановлені судами попередніх інстанцій обставини спливу позовної давності, що відповідно до приписів статті 300 ГПК Українине допускається під час перегляду справи в касаційній інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції про часткове задоволення позову відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ

1. Касаційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі № 924/612/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір