Ухвала

від 04.10.2017 по справі 500/4341/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 500/4341/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бурнусус О.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання адвокатів "Одеська обласна колегія адвокатів" на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Об'єднання адвокатів "Одеська обласна колегія адвокатів" до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 28.04.2017 року № 2172 - VII Про надання згоди на дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень по вул. Михайлівська (колишня вул. Радянської міліції), 25/2, загальною площею 54,7 кв. м. з ОА Одеська обласна колегія адвокатів .

В свою чергу, 09.08.2017 року представник об'єднання адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів надав суду заяву, якою просив зупинити дію рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 28.04.2017 року за № 2172 - VII Про надання згоди на дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень по вул. Михайлівська (колишня вул. Радянської міліції), 25/2 з об'єднанням адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів , посилаючись на те, що зупинення дії зазначеного рішення дасть можливість на період розгляду справи стабілізувати обстановку та надати можливість адвокатам повернутися в передбачений режим функціонування Ізмаїльської юридичної консультації, в тому числі надання правової допомоги (адвокатської допомоги) членам територіальної громади м. Ізмаїла, гарантованої Конституцією України та Законами України.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.08.2017 року було відмовлено в задоволенні заяви представника позивача об'єднання адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів про вжиття заходів забезпечення позову за адміністративним позовом об'єднання адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради №2172 - VІІ від 28.04.2017 року.

16.08.2017 року представник об'єднання адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів звернувся до суду повторно із заявою про забезпечення позову, в якій просив постановити ухвалу суду про забезпечення позову, якою зупинити дію рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 28.04.2017 року № 2172 - VII Про надання згоди на дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень по вул. Михайлівська (колишня вул. Радянської міліції), 25/2 з об'єднанням адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів , посилаючись на те, що зупинення дії зазначеного рішення дасть можливість на період розгляду справи стабілізувати обстановку та надати можливість адвокатам повернутися в передбачений режим функціонування Ізмаїльської юридичної консультації, в тому числі надання правової допомоги (адвокатської допомоги) членам територіальної громади м. Ізмаїла гарантованої Конституцією України та Законами України. Крім цього, в заяві представник позивача зазначив, що при розгляді аналогічного адміністративного позову .

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2017 року відмовлено в задоволенні повторної заяви представника позивача об'єднання адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів про вжиття заходів забезпечення позову за адміністративним ловом об'єднання адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Ізмаїльської місткої ради №2172-VII від 28.04.2017 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Об'єднання адвокатів "Одеська обласна колегія адвокатів" надали до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні адміністративного позову та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову і зупинити дію рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 28.04.2017 р. №2172-VII Про надання згоди на дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень по вул. Михайлівська (колишня вул. Радянської міліції), 25/2, загальною площею 54,7 кв. м. з ОА Одеська обласна колегія адвокатів .

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що представник об'єднання адвокатів Одеська обласна колегія адвокатів не обгрунтував належним чином зазначену повторну заяву про забезпечення позову та не надав належних доказів, які б підтверджували існування реальної загрози правам, свободам та інтересам позивача, яка утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду по справі.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається та представником позивача не доведено, що відповідачем здійснюються такі дії, за яких небезпека заподіяння шкоди правам позивача може бути очевидною, через що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Усі публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, належать до адміністративної юрисдикції (пункти 1, 2, 7 статті 3, частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). В адміністративному судочинстві‚ на відміну від інших видів судочинства‚ діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (частини четверта, п'ята статті 11, частина друга статті 69, частина п'ята статті 71 КАС України).

Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (частина друга статті 71 КАС України). Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання такого обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а у разі невиконання вимоги суду - „суд вирішує справу на основі наявних доказів" (частини четверта, шоста статті 71 КАС України). Наведені та інші положення КАС України дають підстави стверджувати, що в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний в порядку судової процедури, визначеної законом, довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності. Отже, адміністративне судочинство - це специфічний вид судочинства, де твердження особи про порушення прав вважаються правомірними, поки владний суб'єкт не доведе перед судом протилежне. Правомірні твердження про порушення прав і свобод підлягають в першу чергу негайному захисту, зокрема і засобами забезпечення позову.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи порушене позивачем питання, суд враховує, що забезпечення позову має на меті запобігти, по-перше, збігу обставин, за умови яких позитивне судове рішення буде невиконуваним або його виконання потребуватиме значних зусиль.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що без вжиття заходів забезпечення позову, буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Отже, клопотання про забезпечення позову є недоведеним та необґрунтованим, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2017 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Об'єднання адвокатів "Одеська обласна колегія адвокатів" - залишити без задоволення.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 06.10.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик