Постанова

від 05.10.2017 по справі 802/1255/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 жовтня 2017 р. Справа № 802/1255/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представника позивача: Наконечного О.М.

представника відповідача: Дмитрика В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного Підприємства "Альбіон-Трейд"

до: ГУ ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Альбіон - Трейд" (далі - ПП "Альбіон - Трейд", підприємство, позивач) із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 р. №0006141415 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1877 827 грн. податкового зобов'язання та 469457 грн. штрафних санкцій.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідком проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт" за період грудень 2016 року, складено акт, в якому зафіксовано порушення п.44.1 ст.44, п.85.2 ст. 85 ,п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП "Альбіон - Трейд" занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 1 877 827 грн. у податковій декларації з ПДВ за звітний період №9265441994 від 16.01.2017 р. (з урах. уточ.№9035061038 від 07.03.2017 , №9036198258 від 09.03.2017).

Така позиція податкового органу ґрунтується на тому, що ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт" фактично не могли постачати ПП "Альбіон - Трейд" товар у грудні 2016 року, а відтак, податкові накладні та розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН на адресу Приватне підприємство "Альбіон - Трейд" та відображені у податковому обліку не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з придбання товару.

В подальшому, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість і нараховані штрафні (фінансові) санкції.

На думку позивача, висновки податкового органу є необґрунтованим та не відповідають дійсності, оскільки податкові та видаткові накладні від ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт", що стали підставою для зарахування підприємством податкового кредиту, належним чином оформленні. Окрім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит ПП "Альбіон - Трейд" не може ставитись у пряму залежність від одержання податкової дисципліни третіми особами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та послались на наступне.

В ході проведеної перевірки встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операції позивача з ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт" у зв'язку із відсутністю документального підтвердження необхідного персоналу для задекларованого обсягу та визначення можливості виконання операцій з придбання, виробництва/ продажу ідентифікованих товарів, тощо. В свою чергу, необхідною умовою для відображення операцій у складі витрат та податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг. Таким чином, у порушення вимог Податкового кодексу України позивачем безпідставно віднесені до складу витрат та податкового кредиту отримані послуги від продавців ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт" .

Окрім того представником також зазначено, що під час перевірки не були надані всі первинні документи в підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт", що є порушенням статті 44 ПК України.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 22.06.2017 року № 1161 та наказу від 21.06.2017 року за № 1355 податковим інспектором у період з 22.06.2017 року по 29.06.2017 року проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Альбіон - Трейд" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт" за період грудень 2016 року.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.07.2017 року за № 909/1415/40391654, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, п.44.1 ст.44, п.85.2 ст. 85, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП "Альбіон - Трейд" занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 1877827 грн. у податковій декларації з ПДВ за звітний період №9265441994 від 16.01.2017 р. (з урах. уточ.№9035061038 від 07.03.2017р. , №9036198258 від 09.03.2017). ".

В акті зазначено, що ДПІ у Соборному районі м. Дніпра управлінням аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області надіслано результати збірної податкової інформації щодо ТОВ "Еллада Трейд" в якій зазначено про не подання податкового розрахунку, звіту про суми нарахованої заробітної плати останнім, а відтак не є можливим встановити кількість працюючих та можливість виконання операцій з придбання, виробництва/ продажу ідентифікованих товарів. Відсутність у ТОВ "Елада Трейд" необхідних умов та ознак необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій підтверджує, що дане підприємство фактично не реалізувало ПП "Альбіон Трейд" товари (труби ) в грудні 2016 року на суму 3522018 грн., в тому числі ПДВ 587 003, 15 грн., що свідчить про відсутність у товариства необхідних ресурсів, а відтак, податкові накладні та розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН на адресу ПП "Альбіон - Трейд" та відображені у податковому обліку не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з придбання товару.

Стосовно ТОВ "Технобуд-Поліс" вказано, що згідно податкового розрахунку сум доходу за 9 місяців 2016 р. у штаті працювала 1 особа, а відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати за грудень 2016 р. -10 осіб. Дані факти на думку податкового органу ставлять під сумнів реальність здійснення операцій з реалізації товару ПП "Альбіон - Трейд".

Також вказано, що ГУ ДФС у м.Києві надіслано результати збірної податкової інформації щодо ТОВ "Технобуд-Поліс", в якій зазначено, про за грудень 2016 року не подавались податковий розрахунок сум доходу та звіт про суми нарахованої заробітної плати останнім, а відтак враховуючи відсутність даної інформації встановлено неможливість ведення господарської операції із контрагентами покупцями. Отже, за результатами проведеного аналізу не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Технобуд-Поліс", серед іншого, за грудень 2016 р. з контрагентами - покупцями, а відтак, останнє не могло реалізувати ПП "Альбіон Трейд" товари (труби ) в грудні 2016 року на суму 5 829 044,8 грн., в тому числі ПДВ 1 165 808,8 грн.

За таких обставин, податковим органом здійснено висновок, що ПП "Альбіон Трейд" господарські операції здійснено без належної обачливості або при наявності узгоджених дій з ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт" з метою отримання податкової вигоди. Таким чином, позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за грудень 2016 р. суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Технобуд-Поліс" на суму ПДВ 1 165 808,8 грн., ТОВ "Елада Трейд" на суму ПДВ 587 003, 15 грн., ТОВ "ТД Євротрубпласт" на суму ПДВ 125 017, 83 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 14.07.2017 року прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0006141415, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 877 827 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі у сумі 469 457 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ПК України).

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як встановлено судом, 01.12.2016 року між ТОВ "Еллада Трейд" (продавець) та ПП "Альбіон - Трейд" (покупець) укладено договір поставки № 19, відповідно до умов якого продавець зобов'язується постачати (передавати) товар у власність Продавці для використання у виробничій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату. Предметом поставки є труба каналізаційна ПП - типу B-P U/SN8DN600/5900мм. Оплата отриманого товару проводиться по фактичні поставці не пізніше 20 банківських днів. Датою платежу вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця. Загальна вартість товару, що передбачається до постачання за цим договором, складає 3 522 018 грн. 90 коп. в т.ч. ПДВ.

В підтвердження постачання вказаного товару ПП "Альбіон - Трейд", позивачем надано наступні документи: видаткову накладну №703 від 27.12. 2016 р.; податкову накладну №703 від 27.12.2016 р.; оборотно -сальдову відомість по рахунку 631 за 2017 р.; платіжні доручення №226 від 11.01.2017 р., №253, №254, №255, №256 від 31.01.2017 р.,№263, №264, №265, №266 від 02.02.2017 р., №268, №269,від 03.02.2017 р., №273 від 09.02.2017р., актів звіряння взаємних розрахунків.

Також, 14.12.2016 р. між ТОВ "ТД Євротрубпласт" (постачальник) та ПП "Альбіон - Трейд" (покупець) укладено договір № 728, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а продавець зобов'язується прийняти товар та оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари за цінами узгодженими Сторонами в рахунках - фактурах або специфікаціях (додатках). Оплата товару здійснюється шляхом повної передоплати на поточний рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку -фактури, крім випадків передбачених п.5.6 цього договору, або якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку -фактурі або в Специфікації.

В підтвердження постачання вказаного товару по даному договору ПП "Альбіон - Трейд", позивачем надано наступні документи: рахунок - фактура №ЕТП КВ0812/029 від 08.12.2016р.;видаткову накладну №ЕТП КВ0702/017, №ЕТП КВ0702/018, №ЕТП КВ0702/019 від 07.02. 2017 р., №ЕТП КВ2802/010 від 28.02.2017 р., №ЕТП КВ1804/019 від 18.04.2017 р.; податкові накладні №101428, №101429, №101430 від 27.12.2016 р.; оборотно -сальдову відомість по рахунку 631 за 2017 р.; платіжні доручення №205, №206, №207 від 27.12.2016 р.; акт звірки взаємних розрахунків.

Судом також встановлено, що 01.12.2016 року між ТОВ "Технобуд-Поліс" (продавець) та ПП "Альбіон - Трейд" (покупець) укладено договір поставки № 18, предмет та умови якого аналогічні договору укладеного з ТОВ "Еллада Трейд" . При цьому, загальна вартість товару, що передбачається до постачання за цим договором, складає 6 994 852 грн. 90 коп. в т.ч. ПДВ.

На підтвердження постачання товару ПП "Альбіон - Трейд", надано наступні документи: видаткову накладну №115 від 23.12. 2016 р.; податкову накладну №115 від 23.12.2016 р.; оборотно -сальдову відомість по рахунку 631 за 2017 р.; платіжні доручення №222, №223, №224, №225 від 11.01.2017 р., №229, №230 , №231, №232 від 17.01.2017 р., №244, №245, №246 від 25.01.2017 р., №247 від 26.01.2017 р., №248, №249, №250, №251 від 27.01.2017 р., акт звіряння взаємних розрахунків.

Надані позивачем первинні документи, по взаємовідносинам із контрагентами, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт отримання ним послуг. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність реального вчинення господарської операції, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Згідно абз. 2 п. 7 Висновків Верховного суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України за 2010-2011 роки, саме з вказаного приводу, визначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником ПДВ до податкового кредиту (постанова від 31.01.2011 року справа № 21-47а-10).

Частиною другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У відповідності до вимог частини першої статті 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судова практика вирішення податкових спорів також виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. по справі Інтерсплав проти України ще у 2007 році та інших аналогічних справах ("Булвес" АД проти Болгарії 2009 рік, Бізнес Супорт Центр проти Болгарії 2010 рік) де зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчиненні його контрагентом, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд також зазначає, що нереальність господарських операцій має бути підтверджена належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущенними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по операціям з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі на який перебуває на обліку податкового органу та зареєстрований як платник ПДВ, не може у подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушень такими контрагентами діючого законодавства.

Окрім того, суд зважує і на позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні Тімуртас проти Туреччини (2010 рік, заява N 23531/94), яка полягає у тому, що тягар доказування покладається саме на органи державної влади, які мають надати належні та переконливі докази наявності виявленого порушення.

Окремо щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних та, як наслідок, на думку податкового органу, - недоведеність реальності операцій, то суд зазначає про наступне.

Наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою для водія суб'єкта господарювання, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. У випадку якщо юридична особа здійснює вантажні перевезення для власних потреб, обов'язкові наявність товарно-транспортної накладної не вимагається, а достатньо наявності видаткової накладної або іншого документу, що підтверджує право власності на вантаж.

Така позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 10.08.2016 р.

Разом з тим, як видно із матеріалів справи, такі не містять доказів, які б підтверджували, що позивач чи його контрагенти здійснювали вантажні перевезення на договірних умовах, податковим органом також не доведено даний факт. Відтак, на думку суду не є обов'язковим наявність товарно-транспортної накладної для підтвердження реальності господарських операцій/видачі товару між ПП "Альбіон - Трейд" та ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт", та достатньо інших документів.

Не беруться судом до уваги посилання податкового органу на необхідність застосування при вирішені спору пунтку 44.6 статті 44 ПК України, виходячи з наступного.

Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 ПК України, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Обов'язок суду оцінити відповідні докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) є однією з гарантій установлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами статті 159 КАС .

Також, з урахуванням того, що в силу частини другої статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковий орган не повинен обмежуватися встановленням формальних умов застосування податкового законодавства, та у випадку сумнівів у правомірності донарахування грошових зобов'язань повинен встановити, дослідити та оцінити усю сукупність обставин, що мають значення для оцінки поведінки платника у сфері оподаткування.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах ВАСУ від 28.01.2016 р. , 08.04.2015 р.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операція ТОВ "Технобуд-Поліс", ТОВ "Еллада Трейд", ТОВ "ТД Євротрубпласт", а відтак рішення щодо збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій є неправомірним та підлягає скасуванню.

При вирішені цього спору суд враховує, що відповідно до частини третьої статті КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);) добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, дають суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Стаття 94 КАС України встановлює, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, оскільки по цій справі судовий збір сплачений позивачем у відповідному розмірі, то він підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Вінницькій області № 0006141415 від 14.07.2017 р.

Стягнути на користь ПП "Альбіон Трейд" (м. Вінниця, вул. Космонавтів, 55/48, код 40391654) судовий збір у розмірі 35 209,27 (тридцять п'ять тисяч двісті дев'ять гривень 27 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна