Постанова

від 03.10.2017 по справі 808/1510/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року о 15 год. 20 хв.Справа № 808/1510/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК Антарес до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТСК Антарес , звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.05.2017 №0006181407.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно проведено фактичну перевірку ТОВ ТСК Антарес , оскільки документи на підставі яких було проведено фактичну перевірку, серед іншого наказ на призначення перевірки, не містили обов'язкових реквізитів, обов'язкова наявність яких передбачена Податковим кодексом України. Крім того, вказує на те, що за результатами проведеної фактичної перевірки відповідачем було складено акт фактичної перевірки, який не відповідав вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами. Зазначає, що акт перевірки складений таким чином, що з нього не можливо встановити зміст викладеної інформації та зміст встановленого порушення. У зв'язку з допущеними контролюючим органом порушень законодавства під час призначення та проведення перевірки вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Крім того, у додаткових поясненнях позивач посилається на те, що висновок про не оприбуткування позивачем готівкової виручки на суму 43000,00 грн., не відповідає фактичним обставинам, оскільки вказана сума була внесена фізичною особою ОСОБА_1, як оплата за виставленими ТОВ ТСК Антарес рахунками-фактурами №СФ-0000001 від 30.01.2017 на суму 7000,00 грн. та №СФ-0000004 від 08.02.2017 - 36000,00 грн., проте, банківською установою було помилково зазначено, що вказані кошти були внесені як торгова виручка. Враховуючи наведене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що контролюючим органом у встановленому законодавством порядку було призначено та проведено фактичну перевірку ТОВ ТСК Антарес за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства України, а саме встановлено, що 30.01.2017 позивачем до установи банку ПАТ Мотор банк здано торгівельну виручку у сумі 7000,00 грн., а 08.02.2017 - 36000,00 грн., разом з тим, вказані розрахункові операції проведені позивачем без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без оприбуткування в касі підприємства. Зазначає, що у зв'язку із встановленим порушенням контролюючим органом обґрунтовано прийнято податкове повідомлення - рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 215000,00 грн.

В судове засідання прибув представник відповідача ОСОБА_2, яка підтримала позицію викладену в письмових запереченнях та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховуючи подачу позивачем заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах. Фіксація судового засідання за допомогою технічного пристрою не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.04.2017 №923 Про проведення фактичної перевірки наказано на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України організувати у квітні 2017 року проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання згідно з додатком.

Так, у додатку до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.04.2017 №923 включено ТОВ ТСК Антарес , код ЄДРПОУ 37407522, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 50, кв.16, дата початку перевірку - 18.04.2017, період, що перевіряється - 01.01.2016 по 27.04.2017.

Крім того, 13.04.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області видано направлення на проведення фактичної перевірки ТОВ ТСК Антарес №460 та №461.

21 квітня 2017 року співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку ТОВ ТСК Антарес , за результатами якої складено акт перевірки зареєстрований 28.04.2017 за номером 0191/08/01/14/37407522 в органі ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено, серед іншого порушення позивачем п.2.2, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме встановлено проведення ТОВ ТСК Антарес розрахункових операцій без застосування РРО та без оприбуткування в касі підприємства 30.01.2017 на суму 7000,00 грн. та 08.02.2017 - 36000,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 28.04.2017 №0191/08/01/14/37407522 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.05.2017 №0006181407, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 215000,00 грн.

Позивач, не погодившись прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок контролюючого органу про проведення ТОВ ТСК Антарес розрахункових операцій без застосування РРО та без оприбуткування в касі підприємства 30.01.2017 на суму 7000,00 грн. та 08.02.2017 - 36000,00 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги навпаки вказує на те, що грошові кошти 30.01.2017 на суму 7000,00 грн. та 08.02.2017 - 36000,00 грн. помилково були внесені на рахунок у ПАТ Мотор-банк з призначенням платежу торгівельна виручка, через помилку касира банку, а тому позивач не мав обов'язку проводити такі кошти через РРО та відповідно оприбутковувати в касі підприємства.

Щодо твердження позивача на протиправність призначення та проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.5 статті 80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацем 5 пункту 81.1 ст.81 ПК України визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу

Як встановлено з матеріалів справи позивачем було допущено до проведення фактичної перевірки посадових осіб ГУ ДФС у Запорізькій області, правом на недопуск позивач не скористався.

Суд зазначає, що у разі недотримання працівниками контролюючого органу порядку призначення фактичної перевірки, умов та порядку допуску до перевірки, платник вправі не допустити посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки, як це передбачено пунктом 81.1 статті 81 ПК України.

Власне ж допуск до фактичної перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні фактичної перевірки. Тобто якщо на час вирішення спору за результатами проведеної фактичної перевірки посадових осіб контролюючого органу було допущено до перевірки, а перевірку вже проведено, правові наслідки наказу про призначення цієї перевірки є вичерпаними, а тому оскарження такого наказу не може сприяти відновленню порушених прав платника та такі доводи не можуть прийняті судом як підстава для скасування спірного податкового повідомлення - рішення.

Щодо посилань позивача на недоліки в акті перевірки, суд зазначає, що дії щодо оформлення результатів фактичної перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків, в даному випадку податкового повідомлення - рішення.

Отже, в даному випадку саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, податкові повідомлення-рішення), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки, процес оформлення результатів фактичної перевірки) має бути об'єктом оскарження та може призвести до відновлення порушеного права платника податків.

За таких обставин, судом не приймаються посилання позивача на процедурні порушення, які начебто були допущені контролюючим органом під час призначення та проведення перевірки, оскільки позивач не скористався правом на не допуск співробітників контролюючого органу до проведення перевірки, надав документи необхідні для проведення перевірки, а також не скористався правом на надання заперечень на висновки акту перевірки.

Стосовно встановленого порушення позивачем п.2.2, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суд зазначає наступне.

Контролюючим органом в акті фактичної перевірки встановлено, що:

30.01.2017 ТОВ ТСК Антарес здано торгівельну виручку готівкою до установи банку ПАТ Мотор-банк (м. Запоріжжя) у сумі 7000,00 грн. Згідно книги обліку розрахункових операцій №3000042790р/3 від 20.09.2016 розрахункові операції за 30.01.2017 через РРО не проводились, про що свідчить Z-звіт №0814 від 30.01.2017 на суму продажу - 0,00 грн. Перевіркою касової книги та перевірених касових документів касові операції за 30.01.2017 не проводились;

08.02.2017 ТОВ ТСК Антарес здано торгівельну виручку готівкою до установи банку ПАТ Мотор-банк (м. Запоріжжя) у сумі 36000,00 грн. Згідно книги обліку розрахункових операцій №3000042790р/3 від 20.09.2016 розрахункові операції за 08.02.2017 через РРО не проводились, про що свідчить Z-звіт №0821 від 08.02.2017 на суму продажу - 0,00 грн. Перевіркою касової книги та перевірених касових документів касові операції за 08.02.2017 не проводились.

Таким чином, контролюючим органом встановлено, що ТОВ ТСК Антарес проведено розрахункові операції без застосування РРО та без оприбуткування в касі підприємства 30.01.2017 на суму - 7000,00 грн. та 08.02.2017 - 36000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

З наданої до матеріалів справи виписки по рахунку ТОВ ТСК Антарес №26008001015294 в ПАТ Мотор-банк встановлено, що 30.01.2017 на рахунок ТОВ ТСК Антарес зараховано грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. з призначенням платежу Надходження торговельної виручки , платник - ПАТ Мотор-банк .

Крім того,відповідно до виписки по рахунку ТОВ ТСК Антарес №26008001015294 в ПАТ Мотор-банк встановлено, що 08.02.2017 на рахунок ТОВ ТСК Антарес зараховано грошові кошти в розмірі 36000,00 грн. з призначенням платежу Надходження торговельної виручки , платник - ПАТ Мотор-банк .

З наданих до матеріалів справи Z-звітів та Х-звітів, а також з наданої копії Касової книги ТОВ ТСК Антарес , встановлено, що грошові кошти, які надійшли 30.01.2017 та 08.02.2017, проведено без застосування РРО та без оприбуткування в касі підприємства.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами фактичної перевірки, директором ТОВ ТСК Антарес ОСОБА_3 надавались письмові пояснення щодо виявлених порушень, в яких зазначено, що ним виставлялись два рахунки фізичній особі ОСОБА_1, який вніс в установі банку грошові кошти по даним рахункам, сума рахунків 7000,00 грн. та 36000,00 грн., після чого ОСОБА_3 по накладних віддав вказану продукцію.

Під час судового розгляду адміністративної справи позивач також посилався на те, що банком ПАТ Мотор-банк було допущено помилку в графі Платник та графі Призначення платежу .

Так, 02 жовтня 2017 року позивачем до суду подано відповідь ПАТ Мотор-Банк , в якій зазначено, що у реквізитах касового документу банку від 30.01.2017 за №399529 було помилково зазначено Платник : ПАТ Мотор-Банк , призначення платежу - Надходження торговельної виручки , замість Платник - ОСОБА_4, призначення платежу сплата грошових коштів на підставі рахунку-фактури №СФ-0000001 від 30.01.2017, у реквізитах касового документа банку від 08.02.2017 за №58196 було помилково зазначено Платник - ПАТ Мторо-Банк , призначення платежу - Надходження торговельної виручки , замість Платник - ОСОБА_4, призначення платежу сплата грошових коштів на підставі рахунку-фактури №СФ-0000004 від 08.02.2017.

Разом з тим, суд критично оцінює зазначені вищевказані доводи позивача, з огляду на наступне.

Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ №174 від 01.06.2011 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 р. за №790/19528, встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валюті, регулює взаємовідносини банків (філій, відділень) з відділами (управлінням) грошового обігу в регіоні Департаменту грошового обігу, Центральним сховищем Національного банку України (далі - Центральне сховище), іншими банками (філіями, відділеннями) та клієнтами з цих питань.

Предметом регулювання цієї Інструкції є касові операції з приймання через касу банку готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (філії, відділення).

Цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Зразки касових документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу готівкою, визначаються відповідною платіжною системою.

Касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію (пп.1.3. глави 1 розділу IV Інструкції).

До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Відповідно до п.1.4. глави 1 розділу IV Інструкції клієнт заповнює касові документи від руки чи за допомогою технічних засобів або банк (філія, відділення) за згодою клієнта заповнює касові документи із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку (далі - САБ).

Правильність заповнення банком (філією, відділенням) реквізитів касового документа із застосуванням технічних засобів або САБ клієнт засвідчує своїм підписом.

Пунктом 1.14. глави 1 розділу IV Інструкції банку (філії, відділенню) встановлено пряму заборону під час здійснення касових операцій виправляти в касових документах такі реквізити: номери рахунків (за винятком зміни номера рахунку на грошових чеках у зв'язку з реорганізацією банку), найменування клієнта, суми, призначення платежу, прізвища, імені, по батькові отримувача (платника).

Відповідно до пункту 1.15 глави 1 розділу IV Інструкції якщо прибутковий документ не заповнено або заповнено з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, або якщо сума наявних коштів менша, ніж сума платежу, то клієнт додає потрібну суму готівки або операція не виконується, а документ і готівка повертаються платнику. Порядок анулювання касової операції визначається внутрішнім положенням банку.

За таких обставин, Банк не має права в односторонньому порядку вносити зміни щодо реквізитів призначення платежу та платник .

Крім того, суд зазначає, що у разі якщо платіж здійснювався фізичною особою ОСОБА_1, як на те вказує позивач, то саме вказана особа є платником та повинна вирішувати спірні питання щодо зарахування коштів на рахунок ТОВ ТСК Антарес , позивач не повноважний ініціювати зміну реквізитів платіжного документа.

Також, суд звертає увагу також і на ту обставину, що позивачем під час проведення фактичної перевірки, а також до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не надавалось відповідачу документів на підтвердження того, що зарахування коштів 30.01.2017 та 08.02.2017 з призначенням платежу Надходження торгівельної виручки сталося помилково.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв обґрунтовано, у межах наданих повноважень, та з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ ТСК Антарес .

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК Антарес відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко