Постанова

від 06.10.2017 по справі 817/400/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2017 р.Р і в н е 817/400/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень на земельні ділянки загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе -магазину під піцерію та магазин", що розташований по АДРЕСА_1, викладену у листі від 28.02.2017 №39/01-26, на підставі заяви, поданої 02.11.2016, зобов'язання видати позивачу вказані містобудівні умови та обмеження, з мотивів наведених у постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 по справі №817/1957/16.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним придбано нежитлову будівлю кафе-магазину за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки загальною площею 0,0194 га, що знаходяться під цією будівлею. 02.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати йому містобудівні умови та обмеження для проведення реконструкції даної нежитлової будівлі. Проте, відповідачем відмовлено у їх видачі з огляду на невідповідність намірів забудови положенням містобудівної документації, зокрема генеральному плану смт. Гоща, про що повідомлено листом від 04.10.2016 за №128/01-26. Позивач наголошує, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 по справі №817/1957/16, яка набрала законної сили, дії відповідача щодо відмови у видачі йому містобудівних умов та обмежень були визнані протиправними, відповідача зобов'язано розглянути заяву позивача з урахуванням обставин встановлених цим судовим рішенням. Відповідач повторно відмовив позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень з тих самих підстав, про що повідомив листом від 28.02.2017 №39/01-26. Позивач з такими діями відповідач не погоджується, вважає їх неправомірними, оскільки Відділом містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області не враховано обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили. Крім того, позивач заперечує щодо мотивів відмови, вважає, що наміри забудови жодним чином не можуть суперечити положенням генерального плану смт. Гоща, оскільки при придбанні нежитлової будівлі кафе-магазину та земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 у правовстановлюючих документах вказано їх цільове призначення як - для будівництва і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. З огляду на це, позивач просить позовні вимоги задовольнити і встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

У судове засідання 18.09.2017 представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представником відповідача подано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що згідно ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні. Представник відповідача зазначає, що цільове призначення земельної ділянки в такому випадки значення не має та посилається на те, що придбана позивачем нежитлова будівля кафе-магазину взагалі є малою архітектурною формою. Наголошує, що з моменту придбання позивачем об'єкту нерухомого майна та земельних ділянок будь-які зміни до генерального плану смт. Гоща не вносилися. При цьому, представник відповідача в обґрунтування правомірності відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень вказує, що нежитлова будівля кафе-магазин за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в межах червоних ліній - по краю проїзної частини та на тротуарі, в той час як в силу ДБН 2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів" розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призначення, капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в червоних лініях вулиць і доріг заборонено за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством або діючими будівельними нормами. З огляду на це, відповідач позивач просить у задоволенні позовних вимоги відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 18.09.2017 представник відповідача не прибула, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, подала клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні, до якого долучила копію розпорядження голови районної державної адміністрації від 08.09.2017 №110-вп про надання начальнику Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області Бартманській О.М. частину щорічної основної відпустки терміном 2 календарних дні 18.09.2017, 21.09.2017. З цього приводу суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, вільний у виборі представника, котрий може брати участь у судовому розгляді справи, а тому відсутність певного працівника на роботі не може розцінюватись як об'єктивна неможливість забезпечення відповідачем присутності свого представника у судовому засіданні, призначеному на певну дату. Відтак, наведені представником відповідача у клопотанні причини неможливості прибути у судове засідання не визнаються судом поважними та не можуть слугувати підставою для відкладення судового розгляду справи.

За приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Тому, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 16.07.2011 ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір (реєстраційний №793), предметом якого стала купівля-продаж нежитлової будівлі, кафе-магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24-25).

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.07.2011 №30711541, право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстроване за позивачем (а.с. 32-34).

Одночасно, 16.07.2011 ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір (реєстраційний №797), предметом якого стала купівля-продаж земельної ділянки площею 0,0117 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для обслуговування кафе-магазину, кадастровий номер НОМЕР_1) (а.с. 26).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 06.10.2016 №НВ-5602442532016, право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Гощанською селищною радою 09.03.2004 (а.с. 35-36).

31.03.2014 Гощанською селищною радою Гощанського район Рівненської області (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір (реєстраційний №129), предметом якого стала купівля-продаж, земельної ділянки площею 0,0077 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (кадастровий номер НОМЕР_2) (а.с. 28-29).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 06.10.2016 №НВ-5602442602016, право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за позивачем (а.с. 32-34).

ОСОБА_1 звернувся до Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе -магазину під піцерію та магазин", розташованого по АДРЕСА_1, до якої додав:

-містобудівний розрахунок з ТЕП;

-ситуаційний план;

-викопіювання з топографо-геодезичного плану;

-фотофіксацію земельної ділянки;

-копію витягу з державного земельного кадастру;

-копію кадастрового плану;

-копію державного акта на право власності на земельну ділянку від 09.03.2004 РВN054078;

-копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.03.2014 ВТТ838932 (а.с. 30).

Листом від 04.10.2016 №128/01-26 Відділ містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області повідомив про відмову у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану смт. Гоща) (а.с. 31).

Дії Відділу містобудування і архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень були оскаржені ОСОБА_1 до суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 по справі №817/1957/16 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень на земельні ділянки загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе-магазину під піцерію та магазин", що розташований по АДРЕСА_1 на підставі заяви, поданої 02.11.2016. Зобов'язано Відділ містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2016 щодо видачі містобудівних умов та обмежень на земельні ділянки загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе-магазину під піцерію та магазин", що розташований по АДРЕСА_1, з урахуванням обставин, встановлених даним судовим рішенням (а.с. 19-22).

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 по справі №817/1957/16 набрала законної сили 31.01.2017.

Листом від 28.02.2017 №39/01-26 Відділ містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області повідомив про відмову у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень через недотримання положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" через невідповідність чинному Генеральному плану суміщеного з проектом детального планування смт. Гоща, зокрема в частині планувального розміщення об'єкту будівництва в центральній частині селища та встановленої "червоної лінії" вулиці та Державних будівельних норм України (а.с. 23).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Частиною 3 даної статті визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1)копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2)копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3)викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4)витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Частиною 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI встановлено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1)неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2)виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3)невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Положення аналогічного змісту містяться у Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, що затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011, зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №912/19650 від 22.07.2011 (далі - Порядок).

У свою чергу, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання населеного пункту.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Частиною 4 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI передбачено, що червоні лінії та лінії регулювання забудови визначаються детальним планом території.

Пунктом 7.26 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" встановлено, що територія вулиць і доріг всіх категорій, відокремлюються від інших функціональних територій поселень геодезичне за фіксованими границями - червоними лініями. Розбивочні креслення червоних ліній призначаються для забезпечення регулювання і містобудівного контролю при забудові, реконструкції і благоустрої поселень, при відведенні земельних ділянок, встановленні умов їх використання.

Як зазначено у договорі купівлі-продажу від 16.07.2011 (реєстраційний №793), згідно правовстановлюючих документів та відповідно до технічної документації до складу об'єкта нежитлової будівлі, кафе-магазину за адресою: АДРЕСА_1, переданого у власність позивача, входить: кафе-магазин, зазначений на плані літерою А1, побудований з цегли, дерева, загальною площею 49,8 кв.м, №1 - огорожа, І - замощення.

У матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження тієї обставини, що нежитлова будівля, кафе-магазин є тимчасовою спорудою (малою архітектурною формою), на яку відповідач покликається в обґрунтування заперечень на адміністративний позов.

Зокрема, договором дарування від 13.12.2000 (реєстраційний №2238), на підставі якого об'єкт нерухомого майна - магазин-кіоск за адресою: АДРЕСА_1 житловою, набутий у власність попереднім власником ОСОБА_3, підтверджується, що даний об'єкт складається з дерева і металу, житлова площа 35,8 м.кв, право власності зареєстроване у Рівненському обласному бюро технічної інвентаризації (а.с. 77).

З наявних у матеріалах справи державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 09.03.2004 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.03.2014 (реєстраційний №129) вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1 є обслуговування кафе-магазину, земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 - будівництво і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Відповідно до ч. 1 ст. 78, ч. 3 ст. 79, п. "д" ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України та ст. 375 Цивільного кодексу України, право власника на забудову земельної ділянки є складовою права власності на землю (земельну ділянку).

Згідно ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України, право власника на забудову земельної ділянки здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI визначено, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Частиною 4 статті 26 цього Закону закріплено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 по справі №817/1957/16, яка набрала законної сили 31.01.2017, було встановлено, що генеральний план смт. Гоща був затверджений рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів від 23.05.1989 №91 і в подальшому рішенням Гощанської селищної ради від 12.04.2013 №888 існуючий генеральний план суміщений з проектом детального планування смт. Гоща визнаний придатним для подальшого використання до затвердження містобудівної документації. В склад проекту ввійшло креслення червоних ліній.

При передачі у власність земельної ділянки площею 0,017 га ОСОБА_3 у 2003 році (в подальшому власник - ОСОБА_1.) з цільовим призначенням - для обслуговування кафе-магазину, та земельної ділянки площею 0,0077 га позивачу (2014 рік) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, орган місцевого самоврядування вже вирішив питання цільового використання спірних земельних ділянок. Генеральний план смт. Гоща з моменту набуття у власність вказаних земельних ділянок ОСОБА_1 по даний час не змінювався.

Отже, визначення органом місцевого самоврядування позивачу цільового використання земельних ділянок для обслуговування кафе-магазину та для обслуговування закладів громадського харчування і ненадання йому містобудівних умов та обмежень, на підставі яких і реалізується цільове використання земельної ділянки, однозначно є порушенням права позивача на мирне володіння його власністю, що полягає у перешкоджанні у цільовому використанні земельної ділянки.

Зважаючи на наведені обставини, суд дійшов висновку, що дії Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень на земельні ділянки загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе-магазину під піцерію та магазин", що розташований по АДРЕСА_1 на підставі заяви, поданої 02.11.2016, є протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили (та не оскаржувалось відповідачем в апеляційному порядку) вже було встановлено відповідність намірів забудови позивачем земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану смт. Гоща) та неправомірність відмови у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень з цих підстав.

Відтак, відповідач зобов'язаний був урахувати зазначені обставини при повторному розгляді заяви позивача про видачу містобудівних умов та обмежень від 02.11.2016 і не міг посилатися на ті ж підстави для відмови в їх видачі.

При цьому, станом на час розгляду і вирішення адміністративної справи №817/400/17 право власності гр. ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, кафе-магазину та земельні ділянки площею 0,0194 га за адресою: АДРЕСА_1 залишається чинним і у встановленому законом порядку ніким не оспорювалося.

Крім, судом досліджено документи, які подавалися позивачем разом із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень у розрізі з наданими відповідачем викопіюваням з генерального плану суміщеного з проектом детального планування смт. Гоща та викопіюванням з розмічувального креслення червоних ліній (а.с. 30-49, 64-65).

Зокрема, з матеріалів фотофіксації, викопіювання з топографічного плану та ситуаційної схеми слідує, що земельна ділянка площею 0,0194 га запланована під об'єкт "Реконструкція існуючої будівлі кафе-магазину під піцерію та магазин" не накладається на існуючі вулиці та дороги. Це визнається відповідачем у листі від 28.02.2017 №39/01-26, де вказано, що розміщення кафе-магазину передбачено по краю проїзної частини АДРЕСА_2. Стосовно того, що розміщення даного об'єкту передбачається також на тротуарі, то суд погоджується в цій частині з доводами позивача з приводу того, що у розумінні визначення червоних ліній, наведеного у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, останні покликані саме розділяти території забудови та території іншого призначення. Водночас, за змістом п. "а" ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо). Оскільки позивачу належать на праві власності дві суміжних земельних ділянки площею 0,0117 га та 0,0077 га, одна з яких передана у власність із земель комунальної власності, то незрозумілим є той факт, яким чином по цих земельних ділянках може проходити червона лінія, зокрема, тротуар.

Щодо посилань відповідача на ДБН В.2.3-5-2001 "Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів", то суд їх відхиляє у зв'язку з тим, що дані норми поширюються на проектування та будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих вулиць і доріг міських і сільських населених пунктів та є обов'язковими для органів виконавчої влади, контролю та експертизи, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та відомчої належності, громадських об'єднань і фізичних осіб, які мають ліцензію і здійснюють проектування, будівництво та капітальний ремонт вулиць і доріг населених пунктів.

Разом з тим, норми ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", які є обов'язковими для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень, не містять вимог щодо відступів від червоних ліній будівель громадського призначення, якою є будівля кафе-магазину та/або піцерії і магазину.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що дії Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе -магазину під піцерію та магазин", розташованого по АДРЕСА_1, за заявою від 02.11.2016 з підстав, викладених у листі від 28.02.2017 №39/01-26, є неправомірними і позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Проте, розгляд заяви, направленої на контроль за виконанням судових рішень, виключає одночасний розгляд спору щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень з інших підстав, які не пов'язані з належним виконанням судового рішення.

Враховуючи, що за наслідками розгляду заяви позивача від 02.11.2016 відповідачем було прийнято нове рішення від 28.02.2017 №39/01-26, в мотиваційній частині якого наведено також інші підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, ніж ті, що зазначені у листі від листі від 04.10.2016 №128/01-26, то розгляд переданого позивачем на вирішення суду публічно-правового спору в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, як передбачено ч. 9 ст. 267 КАС України, виключається.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження, на земельні ділянки загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе -магазину під піцерію та магазин", що розташований по АДРЕСА_1, на підставі заяви, поданої 02.11.2016, з мотивів наведених у постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 по справі №817/1957/16, то суд звертає увагу на те, що пунктом 2 частини 4 статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З аналізу зазначених норм вбачається, що суд наділений повноваженнями зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідності їх відновлення таким способом, який би гарантував належний та ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.

Приймаючи рішення про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити дії, суд, перш за все, відновлює баланс взаємодії між органами державної влади та суб'єктами господарювання, унеможливлюючи зловживання з боку органів державної влади своїми дискреційними повноваженнями.

При цьому, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, адже завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.

В той же час, у рішеннях від 16.09.2015 по справі №21-1465а15, від 02.02.2016 року по справі №804/14800/14 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки повноваження щодо видачі громадянам містобудівних умов та обмежень законодавчо віднесені до виключної компетенції відповідача, однак останній під час повторного розгляду заяви позивача від 02.11.2016 діяв не у порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, то, беручи до уваги обставини, встановлені по цій справі, суд вважає, що зобов'язання відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження, на земельні ділянки загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе -магазину під піцерію та магазин", що розташований по АДРЕСА_1, на підставі заяви, поданої 02.11.2016, з мотивів наведених у постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 по справі №817/1957/16 буде належним способом відновлення порушених прав та інтересів останнього і кореспондується з правом позивача користуватись земельними ділянками в межах їх цільового призначення.

За приписами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів в обґрунтування правомірності власних дій, а також не спростував доводи, наведені позивачем у цій справі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Як передбачено, частиною 4 статті 94 КАС України, судовий збір підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 160-163, 165 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе-магазину під піцерію та магазин", розташованого по АДРЕСА_1, за заявою від 02.11.2016 з підстав, викладених у листі від 28.02.2017 №39/01-26.

Зобов'язати Відділ містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження, на земельні ділянки загальною площею 0,0194 га об'єкту "Реконструкція існуючої будівлі кафе-магазину під піцерію та магазин", що розташований по АДРЕСА_1, на підставі заяви, поданої 02.11.2016, з мотивів наведених у постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 по справі №817/1957/16.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу містобудування та архітектури Гощанської районної державної адміністрації судовий збір у сумі 640,00 (шістсот сорок) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.