Ухвала

від 04.10.2017 по справі 805/1953/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кочанова П.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року справа №805/1953/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Куленка О.Д., представника позивача - Герасименко Ю.В., представника відповідача - Сенникова А.А., діючих за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 805/1953/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 квітня 2017 року № 0000131400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 692 976,00 грн., у тому числі 2 461 984,00 грн. за основним платежем та 1 230 992,00 грн. застосування штрафних санкцій , -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2017 року № 0000131400 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податком на додану вартість на суму 3 692 976,00 грн., у тому числі за основним платежем 2 461 984,00 грн. та штрафними санкціями - 1 230 992,00 грн. (а.с. 4-12 т. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області форми "Р" від 25 квітня 2017 року № 0000131400. В іншій частині позову відмовлено (а.с.171-178 т. 3).

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДФС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 805/1953/17-а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянтом зазначено, що Товариством порушено вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні документи оформлені не у відповідності до вимог чинного законодавства, що не дає можливості відображати їх в бухгалтерському обліку.

При цьому, відповідачем зазначено, що документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій.

Апелянтом зазначено, що у випадку якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін фактів реального здійснення господарської операції (а.с. 179-182 т.3).

Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти скасування постанови суду першої інстанції, наполягав на тому, що вона прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод (код ЄДРПОУ 34283984) є юридичною особою, місцезнаходження: вул. Октябрська, 12-А, м. Дружківка, 84201. Є платником податку на додану вартість (а.с. 31-48 т.3). Діє на підставі Статуту (а.с. 49-54 т.3).

У період з 22 березня 2017 року по 04 квітня 2017 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ "ПФК Контур" (код за ЄДРПОУ 39474213), ТОВ "Акцент - Трейд" (код за ЄДРПОУ 40108452), ТОВ "Паллада Інвест" (код за ЄДРПОУ 39493866) за липень 2016 року, ТОВ "Дніпро - Холдинг" (код за ЄДРПОУ 40354654), ТОВ "Токол" (код за ЄДРПОУ 39619025) за серпень 2016 року, про що складено відповідний Акт від 11 квітня 2017 року №84/05-99-14-06/34283984 (а.с. 15-79 т.1)

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог:

- за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року по операціям із зазначеними контрагентами встановлено обрив ланцюга постачання товарів, по яким відсутнє реальне (законне) джерело походження (відсутність в ланцюгу постачання фактичного виробника, імпортера чи посередника), внаслідок чого контрагентами сформовано податкові зобов'язання по операціям, в яких відсутні об'єкти оподаткування, що підпадають під визначення пп.пп. 14.1.36., 14.1.191. п. 14.1. ст. 14, пп. а) п. 185.1. ст. 185, пп.пп. а) - в) п. 186.3. ст. 186 Податкового кодексу України, у тому числі: з ТОВ "ПФК Контур" (код за ЄДРПОУ 39474213) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за липень 2016 року податкові зобов'язання в сумі 228100,00 грн.; ТОВ "Паллада Інвест" (код за ЄДРПОУ 39493866) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за липень 2016 року податкові зобов'язання в сумі 444043,21 грн.; ТОВ "Акцент - Трейд" (код за ЄДРПОУ 40108452) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за липень 2016 року податкові зобов'язання в сумі 314870,00 грн.; ТОВ "Дніпро - Холдинг" (код за ЄДРПОУ 40354654) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за серпень 2016 року податкові зобов'язання в сумі 190476,16 грн.; ТОВ "Токол" (код за ЄДРПОУ 39619025) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за серпень 2016 року податкові зобов'язання в сумі 1284494,76 грн.;

- п.п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним на 2461984,00 грн. завищено суму податкового кредиту, у тому числі за липень 2016 року - на 987 013,00 грн.; за серпень 2016 року - на 1 474 971,00 грн., що спричинило заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в рядках 18.1. декларацій всього у сумі 2 461 984,00 грн., у тому числі: за липень 2016 року - на 987 013,00 грн.; за серпень 2016 року - на 1 474 971,00 грн.

На підставі зазначених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 25 квітня 2017 року №0000131400, яким збільшено на 3 692 976,00 грн. суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі за податковим зобов'язанням на 2 461 984,00 грн. та на 1 230 992,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 13 т. 1).

Спірним питанням у справі є правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за спірний період та спростовано посилання відповідача на відсутність реальності господарських операції з контрагентами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому,право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

В п. 201.1 ст. 201 ПК України (діючого на час виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо доводів апелянта щодо нереальності господарських операцій,суд апеляційної інстанції не погоджується з ними та вважає доведеним позивачем факт проведення господарських операцій в межах господарської діяльності, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Дніпро - Холдинг , як Постачальником, укладено Договір поставки №1/26-1-3/61-16 від 25 серпня 2016 року (а.с. 80-82 т.1). Номенклатурний перелік, асортимент, вимоги за якістю, кількість, ціна і вартість Товару узгоджується сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікація №1 від 25 серпня 2016 року (а.с. 83 т.1);

- Прибуткові ордери № 2508, 2608, 2908 (а.с. 84-86 т.1);

- Видаткові накладні від 29 серпня 2016 року №219 на суму 237891,60 грн., у тому числі ПДВ - 39648,60 грн.; від 26 серпня 2016 року №218 на суму 164145,20 грн., у тому числі ПДВ - 27357,53 грн.; від 26 серпня 2016 року №217 на суму 299531,27 грн., у тому числі ПДВ - 49921,88 грн.; від 25 серпня 2016 року №216 на суму 164145,20 грн., у тому числі ПДВ - 27357,53 грн.; від 25 серпня 2016 року №215 на суму 277143,72 грн., у тому числі ПДВ - 46190,62 грн. (а.с. 87, 89, 91, 93, 95 т. 1);

- Рахунки на оплату від 29 серпня 2016 року №219 на суму 237891,60 грн., у тому числі ПДВ - 39648,60 грн.; від 26 серпня 2016 року №218 на суму 164145,20 грн., у тому числі ПДВ - 27357,53 грн.; від 26 серпня 2016 року №217 на суму 299531,27 грн., у тому числі ПДВ- 49921,88 грн.; від 25 серпня 2016 року №216 на суму 164145,20 грн., у тому числі ПДВ - 27357,53 грн.; від 25 серпня 2016 року №215 на суму 277143,72 грн., у тому числі ПДВ - 46190,62 грн. (а.с. 88, 90, 92, 94, 96 т. 1);

- Товарно-транспортні накладні від 29 серпня 2016 року №Р219 на загальну суму 237891,60 грн.; від 25 серпня 2016 року №215 на загальну суму 277143,72 грн.; від 26 серпня 2016 року №217 на загальну суму 299531,27 грн.; від 25 серпня 2016 року №216 на загальну суму 164145,20 грн.; від 26 серпня 2016 року №218 на загальну суму 164145,20 грн. (а.с. 97-106 т. 1);

- Квитанції про прийняття Податкових накладних від 29.08.2016 року №219; від 26 серпня 2016 року №218; від 26 серпня 2016 року №217; від 25 серпня 2016 року №216; від 25 серпня 2016 року №215 (а.с. 107, 109, 110,112-113, 115-116, 118-119, 121 т. 1);

- Податкові накладні від 29.08.2016 року №219 на суму 237891,60 грн., у тому числі ПДВ - 39648,60 грн. (а.с. 108 т. 1); від 26 серпня 2016 року №218 на суму 164145,20 грн., у тому числі ПДВ - 27357,53 грн. (а.с. 111 т. 1); від 26 серпня 2016 року №217 на суму 299531,27 грн., у тому числі ПДВ- 49921,88 грн. (а.с. 114 т.1); від 25 серпня 2016 року №216 на суму 164145,20 грн., у тому числі ПДВ - 27357,53 грн. (а.с. 117 т. 1); від 25 серпня 2016 року №215 на суму 277143,72 грн., у тому числі ПДВ - 46190,62 грн. (а.с. 120 т.1).

Також, між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Акцент - Трейд , як Постачальником, укладено Договір поставки №3/34-16 від 01 червня 2016 року (а.с. 122-124 т.1), номенклатурний перелік, асортимент, вимоги за якістю, кількість, ціна і вартість Товару узгоджується сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікації на товар (а.с. 125-127 т.1);

- Прибуткові ордери №0707 від 07.07.2016 року; № 0807 від 08.07.2016 року; №1207 від 12.07.2016 року; №1407 від 14.07.2016 року; №1307 від 13.07.2016 року; №1107 від 11.07.2016 року; №0707 від 07.07.2016 року (а.с. 128-131 т. 1);

- Видаткові накладні від 07.07.2016 року №237 на загальну суму 95972,38 грн., у тому числі ПДВ - 15995,40 грн. (а.с. 153 т. 1); від 07.07.2016 року №238 на загальну суму 299630,29 грн., у тому числі ПДВ - 49938,38 грн. (а.с. 155 т. 1); від 08.07.2016 року №239 на загальну суму 298496,76 грн., у тому числі ПДВ - 49749,46 грн. (а.с. 157 т.1); від 11.07.2016 року №240 на загальну суму 299630, 29 грн., у тому числі ПДВ - 49938,38 грн. (а.с. 159 т. 1); від 12.07.2016 року №241 на загальну суму 299252.45 грн., у тому числі ПДВ - 49875,41 грн. (а.с. 161 т.1); від 13.07.2016 року №242 на загальну суму 299630,29 грн., у тому числі ПДВ - 49938,38 грн. (а.с. 163 т.1); від 14.07.2016 року №243 на загальну суму 296607,54 грн., у тому числі ПДВ - 49434,59 грн. (а.с. 165 т.1);

- Рахунки на оплату №0707/004 від 07.07.2016 року; № 0807 від 08.07.2016 року; №1207 від 12.07.2016 року; №1407 від 14.07.2016 року; №1307 від 13.07.2016 року; №1107 від 11.07.2016 року; №0707 від 07.07.2016 року (а.с. 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166 т. 1);

- Товарно-транспортні накладні від 07.07.2016 року №Р237 на загальну суму 95972,38 грн.; від 07.07.2016 року №Р238 на загальну суму 299630,29 грн.; від 08.07.2016 року №Р239 на загальну суму 298496,76 грн.; від 11.07.2016 року №Р240 на загальну суму 299630, 29 грн.; від 12.07.2016 року №Р241 на загальну суму 299252,45 грн.; від 13.07.2016 року №Р242 на загальну суму 299630,29 грн.; від 14.07.2016 року №Р243 на загальну суму 296607,54 грн. (а.с. 167-180 т. 1);

- Квитанції про прийняття Податкових накладних від 07.07.2016 року №54; від 07.07.2016 року №55; від 08.07.2016 року №56; від 11.07.2016 року №57; від 12.07.2016 року №58; від 13.07.2016 року №59; від 14.07.2016 року №60 (а.с. 132, 134-135, 137-138, 140-141, 143-144, 146-147, 149-150, 152 т.1);

- Податкові накладні від 07.07.2016 року №54 на загальну суму 95972,38 грн., у тому числі ПДВ - 15995,40 грн. (а.с. 133 т. 1); від 07.07.2016 року №55 на загальну суму 299630,29 грн., у тому числі ПДВ - 49938,38 грн. (а.с. 136 т.1); від 08.07.2016 року №56 на загальну суму 298496,76 грн., у тому числі ПДВ - 49749,46 грн. (а.с. 139 т. 1); від 11.07.2016 року №57 на загальну суму 299630, 29 грн., у тому числі ПДВ - 49938,38 грн. (а.с. 142 т. 1); від 12.07.2016 року №58 на загальну суму 299252.45 грн., у тому числі ПДВ - 49875,41 грн. (а.с. 145 т. 1); від 13.07.2016 року №59 на загальну суму 299630,29 грн., у тому числі ПДВ - 49938,38 грн. (а.с. 148); від 14.07.2016 року №60 на загальну суму 296607,54 грн., у тому числі ПДВ - 49434,59 грн. (а.с. 151 т.1).

Крім того, між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Паллада Інвест , як Постачальником, укладено Договір поставки №20/16-2 від 20 липня 2016 року (а.с. 181-183 т.1), номенклатурний перелік, асортимент, вимоги за якістю, кількість, ціна і вартість Товару узгоджується сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікація №1 від 20.07.2016 року (а.с. 184 т. 1);

- Прибуткові ордери №№3007; 3107 (а.с. 222226 т.1);

- Видаткові накладні від 30 липня 2016 року №970 на загальну суму 299398,56 грн., у тому числі ПДВ - 49899,76 грн.; від 31 липня 2016 року №969 на загальну суму 299803,32 грн., у тому числі ПДВ - 49967,22 грн.; від 31 липня 2016 року №968 на загальну суму 299927,62 грн., у тому числі ПДВ - 49987,94 грн.; від 30 липня 2016 року №967 на загальну суму 299051,76 грн., у тому числі ПДВ - 49841,96 грн.; від 30 липня 2016 року №966 на загальну суму 299965,90 грн., у тому числі ПДВ - 49994,32 грн.; від 30 липня 2016 року №965 на загальну суму 292587,60 грн., у тому числі ПДВ - 48764,60 грн.; від 31 липня 2016 року №964 на загальну суму 299289,48 грн., у тому числі ПДВ - 49881,58 грн.; від 31 липня 2016 року №963 на загальну суму 276050,04 грн., у тому числі ПДВ - 46008,34 грн.; від 30 липня 2016 року №962 на загальну суму 298184,93 грн., у тому числі ПДВ - 49697,49 грн. (а.с. 185-193 т. 1);

- Рахунки на оплату від 30 липня 2016 року №3007/007 на загальну суму 299398,56 грн.; від 31 липня 2016 року №3107/009 на загальну суму 299803,32 грн.; від 31 липня 2016 року №3107/008 на загальну суму 299927,62 грн.; від 30 липня 2016 року №3007/006 на загальну суму 299051,76 грн.; від 30 липня 2016 року №3007/005 на загальну суму 299965,90 грн.; від 30 липня 2016 року №3007/004 на загальну суму 292587,60 грн.; від 31 липня 2016 року №3107/007 на загальну суму 299289,48 грн.; від 31 липня 2016 року №3107/006 на загальну суму 276050,04 грн.; від 30 липня 2016 року №3007/003 на загальну суму 298184,93 грн. (а.с. 194-202 т. 1);

- Товарно-транспортні накладні від 30 липня 2016 року №Р970 на загальну суму 299398,56 грн.; від 31 липня 2016 року №Р969 на загальну суму 299803,32 грн.; від 31 липня 2016 року №Р968 на загальну суму 299927,62 грн.; від 30 липня 2016 року №Р967 на загальну суму 299051,76 грн.; від 30 липня 2016 року №Р966 на загальну суму 299965,90 грн.; від 30 липня 2016 року №Р965 на загальну суму 292587,60 грн.; від 31 липня 2016 року №Р964 на загальну суму 299289,48 грн.; від 31 липня 2016 року №963 на загальну суму 276050,04 грн.; від 30 липня 2016 року №Р962 на загальну суму 298184,93 грн. (а.с. 204-221 т.1);

- Квитанції про прийняття Податкових накладних від 31.07.2016 року №201; від 31.07.2016 року №200; від 30.07.2016 року №199; від 30.07.2016 року №198; від 30.07.2016 року №197; від 31.07.2016 року №196; від 31.07.2016 року №195; від 30.07.2016 року №194; від 30.07.2016 року №202 (а.с. 227, 229-230, 232-233, 235-236, 238-239, 241-242, 244-245, 247-248, 250 т.1, а.с. 1, 3 т. 2);

- Податкові накладні від 31.07.2016 року №201 на загальну суму 299803,32 грн., у тому числі ПДВ - 49967,22 грн. (а.с. 228 т. 1); від 31.07.2016 року №200 на загальну суму 299927,62 грн., у тому числі ПДВ - 49987,94 грн. (а.с. 231 т. 1); від 30.07.2016 року №199 на загальну суму 299051,76 грн., у тому числі ПДВ - 49841,96 грн. (а.с. 234 т. 1); від 30.07.2016 року №198 на загальну суму 299965,90 грн., у тому числі ПДВ - 49994,32 грн. (а.с. 237 т.1); від 30.07.2016 року №197 на загальну суму 292587,60 грн., у тому числі ПДВ - 48764,60 грн. (а.с. 240 т. 1); від 31.07.2016 року №196 на загальну суму 299289,48 грн., у тому числі ПДВ - 49881,58 грн. (а.с. 243 т.1); від 31.07.2016 року №195 на загальну суму 276050,04 грн., у тому числі ПДВ - 46008,34 грн. (а.с. 246 т.1); від 30.07.2016 року №194 на загальну суму 298184,93 грн., у тому числі ПДВ - 49697,49 грн. (а.с. 249 т.1); від 30.07.2016 року №202 на загальну суму 299398,56 грн., у тому числі ПДВ - 49899,76 грн. (а.с. 2 т. 2).

Також, між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю ПФК Контур , як Постачальником, укладено Договір поставки №3/19-16 від 11 травня 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 4-6 т.2), номенклатурний перелік, асортимент, вимоги за якістю, кількість, ціна і вартість Товару узгоджується сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікація №2 від 15.07.2016 року (а.с. 8 т. 2);

- Видаткові накладні від 18.07.2016 року №283 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн.; від 18.07.2016 року №284 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн.; від 15.07.2016 року №282 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн.; від 25.07.2016 року №281 на суму 92544,00 грн. , у тому числі ПДВ - 15424,00 грн.; від 20.07.2016 року №280 на суму 285264,00 грн., у тому числі ПДВ - 47544,00 грн.; від 25.07.2016 року №279 на суму 48960,00 грн., у тому числі ПДВ - 8160,00 грн.; від 21.07.2016 року №278 на суму 42840,00 грн.. у тому числі ПДВ - 7140,00 грн. (а.с. 30-36 т.2);

- Рахунки на оплату від 18.07.2016 року №1807/003 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн.; від 18.07.2016 року №1807/004 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн.; від 15.07.2016 року №1507/010 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн.; від 25.07.2016 року №2507/003 на суму 92544,00 грн. , у тому числі ПДВ - 15424,00 грн.; від 20.07.2016 року №2007/0041 на суму 285264,00 грн., у тому числі ПДВ - 47544,00 грн.; від 25.07.2016 року №2507/002 на суму 48960,00 грн., у тому числі ПДВ - 8160,00 грн.; від 21.07.2016 року №2107/0021 на суму 42840,00 грн.. у тому числі ПДВ - 7140,00 грн. (а.с. 37-43 т.2);

- Товарно-транспортні накладні від 18.07.2016 року №Р283 на суму 299664,00 грн.; від 18.07.2016 року №Р284 на суму 299664,00 грн.; від 15.07.2016 року №Р282 на суму 299664,00 грн.; від 25.07.2016 року №Р281 на загальну суму 92544,00 грн.; від 20.07.2016 року №Р280 на загальну суму 285264,00 грн.; від 25.07.2016 року №Р279 на загальну суму 48960,00 грн.; від 21.07.2016 року №Р278 на загальну суму 42840,00 грн. (а.с. 44-57 т.2);

- Квитанції про прийняття Податкових накладних від 18.07.2016 року №87; від 18.07.2016 року №86; від 15.07.2016 року №85; від 25.07.2016 року №84; від 20.07.2016 року №83; від 25.07.2016 року №82; від 21.07.2016 року №81 (а.с. 9, 11-12, 14-15, 17-18, 20-21, 23-24, 26-27, 29 т. 2);

- Податкові накладні від 18.07.2016 року №87 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн. (а.с. 10 т.2); від 18.07.2016 року №86 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн. (а.с. 13 т. 2); від 15.07.2016 року №85 на суму 299664,00 грн., у тому числі ПДВ - 49944,00 грн. (а.с. 76 т. 2); від 25.07.2016 року №84 на суму 92544,00 грн. , у тому числі ПДВ - 15424,00 грн. (а.с. 19 т. 2); від 20.07.2016 року №83 на суму 285264.00 грн., у тому числі ПДВ - 47544,00 грн. (а.с. 22 т. 2); від 25.07.2016 року №82 на суму 48960.00 грн., у тому числі ПДВ - 8160,00 грн. (а.с. 25 т.2); від 21.07.2016 року №81 на суму 42840,00 грн.. у тому числі ПДВ - 7140,00 грн. (а.с. 28 т. 2).

Між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Токол , як Постачальником, укладено Договір поставки №8/8-6 від 08 серпня 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 58-60 т. 2), номенклатурний перелік, асортимент, вимоги за якістю, кількість, ціна і вартість Товару узгоджується сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікації від 15.08.2016 року №№1, 2; від 29.08.2016 року №3 (а.с. 61-64 т.2);

- Прибуткові ордери №№1808; 1608; 1508 (а.с. 16-29 т.3);

- Видаткові накладні від 15 серпня 2016 року №17 на суму 299933,52 грн., у тому числі ПДВ - 49988,92 грн.; від 15 серпня 2016 року №16 на суму 299889,60 грн., у тому числі ПДВ - 49981,60 грн.; від 15 серпня 2016 року №13 на суму 298785,12 грн., у тому числі ПДВ - 49797,52 грн.; від 15 серпня 2016 року №11 на суму 299567,28 грн., у тому числі ПДВ - 49927,88 грн.; від 15 серпня 2016 року №10 на суму 299567,28 грн., у тому числі ПДВ - 49927,88 грн.; від 15 серпня 2016 року №9 на суму 299958,36 грн., у тому числі ПДВ - 49993,06 грн.; від 15 серпня 2016 року №7 на суму 299614,02 грн., у тому числі ПДВ - 49935,67 грн.; від 16 серпня 2016 року №6 на суму 299614,02 грн., у тому числі ПДВ - 49935,67 грн.; від 16 серпня 2016 року №8 на суму 234648,00 грн., у тому числі ПДВ - 39108,00 грн.; від 16 серпня 2016 року №12 на суму 299176,20 грн., у тому числі ПДВ - 49862,70 грн.; від 16 серпня 2016 року №14 на суму 293310,00 грн., у тому числі ПДВ - 48885,00 грн.; від 16 серпня 2016 року №15 на суму 139615,56 грн., у тому числі ПДВ - 23269,26 грн.; від 16 серпня 2016 року №18 на суму 299795,04 грн., у тому числі ПДВ - 49965,84 грн.; від 18 серпня 2016 року №26 на суму 283008,00 грн., у тому числі ПДВ - 47168,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №24 на суму 285024,00 грн., у тому числі ПДВ - 47504,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №22 на суму 280668,00 грн., у тому числі ПДВ - 46778,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №23 на суму 293304,00 грн., у тому числі ПДВ - 48884,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №21 на суму 290976,00 грн., у тому числі ПДВ - 48496,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №25 на суму 288831,60 грн., у тому числі ПДВ - 48138,60 грн.; від 19 серпня 2016 року №28 на суму 294408,00 грн., у тому числі ПДВ - 49068,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №27 на суму 292764,00 грн., у тому числі ПДВ - 48794,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №29 на суму 299376,00 грн., у тому числі ПДВ - 49896,00 грн.; від 29 серпня 2016 року №47 на суму 166898,40 грн., у тому числі ПДВ - 27816,40 грн.; від 29 серпня 2016 року №46 на суму 151920,00 грн., у тому числі ПДВ - 25320,00 грн.; від 30 серпня 2016 року №45 на суму 299904,00 грн., у тому числі ПДВ - 49984,00 грн.; від 30 серпня 2016 року №50 на суму 281434,30 грн., у тому числі ПДВ - 46905,72 грн.; від 31 серпня 2016 року №49 на суму 299154,24 грн., у тому числі ПДВ - 49859,04 грн.; від 31 серпня 2016 року №48 на суму 235824,00 грн., у тому числі ПДВ - 39304,00 грн.

- Рахунки на оплату від 15 серпня 2016 року №1508/008 на суму 299933,52 грн., у тому числі ПДВ - 49988,92 грн.; від 15 серпня 2016 року №1508/007 на суму 299889,60 грн., у тому числі ПДВ - 49981,60 грн.; від 15 серпня 2016 року №1508/006 на суму 298785,12 грн., у тому числі ПДВ - 49797,52 грн.; від 15 серпня 2016 року №1508/005 на суму 299567,28 грн., у тому числі ПДВ - 49927,88 грн.; від 15 серпня 2016 року №1508/004 на суму 299567,28 грн., у тому числі ПДВ - 49927,88 грн.; від 15 серпня 2016 року №1508/003 на суму 299958,36 грн., у тому числі ПДВ - 49993,06 грн.; від 15 серпня 2016 року №1508/002 на суму 299614,02 грн., у тому числі ПДВ - 49935,67 грн.; від 16 серпня 2016 року №1608/001 на суму 299614,02 грн., у тому числі ПДВ - 49935,67 грн.; від 16 серпня 2016 року №1608/002 на суму 234648,00 грн., у тому числі ПДВ - 39108,00 грн.; від 16 серпня 2016 року №1608/003 на суму 299176,20 грн., у тому числі ПДВ - 49862,70 грн.; від 16 серпня 2016 року №1608/004 на суму 293310,00 грн., у тому числі ПДВ - 48885,00 грн.; від 16 серпня 2016 року №1608/005 на суму 139615,56 грн., у тому числі ПДВ - 23269,26 грн.; від 16 серпня 2016 року №1608/006 на суму 299795,04 грн., у тому числі ПДВ - 49965,84 грн.; від 18 серпня 2016 року №1808/004 на суму 283008,00 грн., у тому числі ПДВ - 47168,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №1808/003 на суму 285024,00 грн., у тому числі ПДВ - 47504,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №1808/002 на суму 293304,00 грн., у тому числі ПДВ - 48884,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №1808/001 на суму 280668,00 грн., у тому числі ПДВ - 46778,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №1908/001 на суму 290976,00 грн., у тому числі ПДВ - 48496,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №1908/002 на суму 288831,60 грн., у тому числі ПДВ - 48138,60 грн.; від 19 серпня 2016 року №1908/004 на суму 294408,00 грн., у тому числі ПДВ - 49068,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №1908/003 на суму 292764,00 грн., у тому числі ПДВ - 48794,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №1908/005 на суму 299376,00 грн., у тому числі ПДВ - 49896,00 грн.; від 29 серпня 2016 року №2908/004 на суму 166898,40 грн., у тому числі ПДВ - 27816,40 грн.; від 29 серпня 2016 року №2908/003 на суму 151920,00 грн., у тому числі ПДВ - 25320,00 грн.; від 30 серпня 2016 року №3008/003 на суму 299904,00 грн., у тому числі ПДВ - 49984,00 грн.; від 30 серпня 2016 року №3008/004 на суму 281434,30 грн., у тому числі ПДВ - 46905,72 грн.; від 31 серпня 2016 року №3108/002 на суму 299154,24 грн., у тому числі ПДВ - 49859,04 грн.; від 31 серпня 2016 року №3108/001 на суму 235824,00 грн., у тому числі ПДВ - 39304,00 грн. (а.с. 65-120 т.2);

- Товарно-транспортні накладні від 15 серпня 2016 року № Р17 на суму 299933,52 грн.; від 15 серпня 2016 року № Р16 на суму 299889,60 грн.; від 15 серпня 2016 року №Р13 на суму 298785,12 грн.; від 15 серпня 2016 року №Р11 на суму 299567,28 грн.; від 15 серпня 2016 року №Р10 на суму 299567,28 грн.; від 15 серпня 2016 року № Р9 на суму 299958,36 грн.; від 15 серпня 2016 року № Р7 на суму 299614,02 грн.; від 16 серпня 2016 року № Р 6 на суму 299614,02 грн.; від 16 серпня 2016 року № Р8 на суму 234648,00 грн.; від 16 серпня 2016 року № Р 12 на суму 299176,20 грн.; від 16 серпня 2016 року №Р14 на суму 293310,00 грн.; від 16 серпня 2016 року № Р15 на суму 139615,56 грн.; від 16 серпня 2016 року № Р18 на суму 299795,04 грн.; від 18 серпня 2016 року № Р26 на суму 283008,00 грн.; від 18 серпня 2016 року № Р24 на суму 285024,00 грн.; від 18 серпня 2016 року № Р22 на суму 280668,00 грн.; від 18 серпня 2016 року № Р23 на суму 293304,00 грн.; від 19 серпня 2016 року № Р21 на суму 290976,00 грн.; від 19 серпня 2016 року № Р25 на суму 288831,60 грн.; від 19 серпня 2016 року №Р28 на суму 294408,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №Р27 на суму 292764,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №Р29 на суму 299376,00 грн.; від 29 серпня 2016 року № Р47 на суму 166898,40 грн.; від 29 серпня 2016 року № Р46 на суму 151920,00 грн.; від 30 серпня 2016 року №Р45 на суму 299904,00 грн.; від 30 серпня 2016 року № Р50 на суму 281434,30 грн.; від 31 серпня 2016 року №Р49 на суму 299154,24 грн.; від 31 серпня 2016 року № Р48 на суму 235824,00 грн. (а.с. 208-250 т.2, а.с. 1-15 т.3);

- Квитанції про прийняття Податкових накладних від 15 серпня 2016 року №10; від 15 серпня 2016 року №11; від 16 серпня 2016 року №12; від 15 серпня 2016 року №13; від 16 серпня 2016 року №14; від 16 серпня 2016 року №15; від 15 серпня 2016 року №16; від 15 серпня 2016 року №17; від 16 серпня 2016 року №18; від 19 серпня 2016 року №21; від 18 серпня 2016 року №22; від 18 серпня 2016 року №23; від 18 серпня 2016 року №24; від 19 серпня 2016 року №25; від 18 серпня 2016 року №26; від 19 серпня 2016 року №27; від 19 серпня 2016 року №28; від 19 серпня 2016 року №29; від 30 серпня 2016 року №45; від 29 серпня 2016 року №46; від 29 серпня 2016 року №47; від 31 серпня 2016 року №48; від 31 серпня 2016 року №49; від 30 серпня 2016 року №50; від 16 серпня 2016 року №6; від 15 серпня 2016 року №7; від 16 серпня 2016 року №8; від 15 серпня 2016 року №9;

- Податкові накладні від 15 серпня 2016 року №17 на суму 299933,52 грн., у тому числі ПДВ - 49988,92 грн.; від 15 серпня 2016 року №16 на суму 299889,60 грн., у тому числі ПДВ - 49981,60 грн.; від 15 серпня 2016 року №13 на суму 298785,12 грн., у тому числі ПДВ - 49797,52 грн.; від 15 серпня 2016 року №11 на суму 299567,28 грн., у тому числі ПДВ - 49927,88 грн.; від 15 серпня 2016 року №10 на суму 299567,28 грн., у тому числі ПДВ - 49927,88 грн.; від 15 серпня 2016 року №9 на суму 299958,36 грн., у тому числі ПДВ - 49993,06 грн.; від 15 серпня 2016 року №7 на суму 299614,02 грн., у тому числі ПДВ - 49935,67 грн.; від 16 серпня 2016 року №6 на суму 299614,02 грн., у тому числі ПДВ - 49935,67 грн.; від 16 серпня 2016 року №8 на суму 234648,00 грн., у тому числі ПДВ - 39108,00 грн.; від 16 серпня 2016 року №12 на суму 299176,20 грн., у тому числі ПДВ - 49862,70 грн.; від 16 серпня 2016 року №14 на суму 293310,00 грн., у тому числі ПДВ - 48885,00 грн.; від 16 серпня 2016 року №15 на суму 139615,56 грн., у тому числі ПДВ - 23269,26 грн.; від 16 серпня 2016 року №18 на суму 299795,04 грн., у тому числі ПДВ - 49965,84 грн.; від 18 серпня 2016 року №26 на суму 283008,00 грн., у тому числі ПДВ - 47168,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №24 на суму 285024,00 грн., у тому числі ПДВ - 47504,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №23 на суму 293304,00 грн., у тому числі ПДВ - 48884,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №21 на суму 290976,00 грн., у тому числі ПДВ - 48496,00 грн.; від 18 серпня 2016 року №22 на суму 280668,00 грн., у тому числі ПДВ - 46778,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №25 на суму 288831,60 грн., у тому числі ПДВ - 48138,60 грн.; від 19 серпня 2016 року №28 на суму 294408,00 грн., у тому числі ПДВ - 49068,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №27 на суму 292764,00 грн., у тому числі ПДВ - 48794,00 грн.; від 19 серпня 2016 року №29 на суму 299376,00 грн., у тому числі ПДВ - 49896,00 грн.; від 29 серпня 2016 року №47 на суму 166898,40 грн., у тому числі ПДВ - 27816,40 грн.; від 29 серпня 2016 року №46 на суму 151920,00 грн., у тому числі ПДВ - 25320,00 грн.; від 30 серпня 2016 року №45 на суму 299904,00 грн., у тому числі ПДВ - 49984,00 грн.; від 30 серпня 2016 року №50 на суму 281434,30 грн., у тому числі ПДВ - 46905,72 грн.; від 31 серпня 2016 року №49 на суму 299154,24 грн., у тому числі ПДВ - 49859,04 грн.; від 31 серпня 2016 року №48 на суму 235824,00 грн., у тому числі ПДВ - 39304,00 грн., копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 145, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 174-175, 178, 181, 184, 187, 190, 193, 197, 200, 203, 206 т.2).

Перерахування грошових коштів на виконання зазначених вище Договорів Позивача з його контрагентами підтверджується Платіжними дорученнями від 21.10.2016 року №2262 на суму 3166968,54 грн.; від 27.10.2016 року №2359 на суму 300000,00 грн.; від 31.10.2016 року №2391 на суму 100000,00 грн.; від 01.11.2016 року №2413 на суму 850000,00 грн.; від 03.11.2016 року №2468 на суму 150000,00 грн.; від 04.11.2016 року №2490 на суму 100000,00 грн.; від 07.11.2016 року №2537 на суму 300000,00 грн.; від 16.11.2016 року №2655 на суму 610000,00 грн.; від 29.11.2016 року №2803 на суму 700000,00 грн.; від 01.12.2016 року №2828 на суму 210000,00 грн.; від 06.12.2016 року №2918 на суму 400000,00 грн.; від 14.12.2016 року №3075 на суму 129074,00 грн.; від 14.12.2016 року №3071 на суму 100000,00 грн.; від 21.12.2016 року №3139 на суму 290926,00 грн.; від 27.07.2016 року №1008 на суму 186650,84 грн.; від 01.08.2016 року №1051 на суму 100000,00 грн.; від 02.08.2016 року №1070 на суму 50000,00 грн.; від 26.08.2016 року №1429 на суму 1030928,00 грн.; від 29.08.2016 року №1436 на суму 111929,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.114-142 т.3).

Крім того, на підтвердження факту подальшої реалізації Позивачем Товару, придбаного у його контрагентів, Позивачем надано до суду Проводки по бухгалтерських рахунках як підтвердження використання Товару у власній господарській діяльності (а.с. 143-150т.3).

З матеріалів справи вбачається, що наявні договори та складені на їх виконання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі і податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами, яких крім того, було зареєстровано (на час здійснення господарських операцій) як юридичну особу та на момент проведення фінансово-господарських операцій був платником податків, а тому мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, позивачем надані усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують його право на формування податкового кредиту.

Крім того, факт надання всіх необхідних первинних документів по здійсненню господарчих операцій з контрагентами позивача відображений в самому акті перевірки.

Суд зазначає, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому посилання апелянта не повне заповнення реквізитів в товарно-транспортних накладних та не надання до перевірки доказів оплати транспортних послуг на увагу суду апеляційної інстанції не заслуговують, оскільки відповідно до умов договорів товар доставлявся самовивозом або із залучанням автомобільного перевізника.

Припущення відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами позивача тільки з підстав неможливості проведення зустрічних перевірок інших контрагентів по ланцюгу їх постачання, судом апеляційної інстанції не приймаються з огляду на зазначене.

Діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Відповідно до матеріалів справи, відповідачем під час перевірки фактично не були дослідженні первинні документи контрагентів. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні, первинні документи позивача та податковим органом не було встановлено порушень в їх складені, які б впливали на формування податкової звітності.

Суд зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Посилання податкового органу в акті перевірки на акти перевірок інших Державних податкових інспекцій, складені відносно контрагента позивача які, на думку податкового органу, підтверджують неможливість проведення фінансово-господарських операцій ними та підтвердження походження товарів,- є безпідставними,оскільки перевірка та первинні документі контрагентів не перевірялись, а обставини здійснення господарської діяльності вищевказаних контрагентів позивача із іншими контрагентами не є предметом розгляду у даній адміністративній справі, оскільки спір, що виник між сторонами стосується договорів між позивачем та його контрагента та надання останнім послуг позивачу. Вказані у акті перевірки обставини не можуть вважатися доказами нікчемності укладених договорів, оскільки документально це не підтверджено.

Крім того, суд зазначає, що вищезазначена податкова інформація не є перевіркою господарської діяльності контрагентів позивача по взаємовідносинам, в тому числі й з позивачем. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання при укладенні договорів здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів шляхом направлення запитів до державних органів, а також: не передбачений обов'язок здійснювати перевірку документів щодо всіх контрагентів по ланцюгу здійснення операції стосовно державної реєстрації платника податків, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків тощо.

Також, належно допустимих доказів того, що угоди носять ознаки нікчемності, апелянт не зазначив.

Суд вважає, що укладені між позивачем та контрагентами договори на момент розгляду справи є чинним, оскільки в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Видані позивачу належно оформлені податкові накладні зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів суд вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій, на які платник податку посилається як на підставу формування податкового кредиту, у судовому засіданні доведені повністю, у зв'язку з чим колегія не приймає до уваги доводи відповідача про нікчемність правочинів .

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Апелянтом не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Аналіз вищевикладених положень законодавства свідчить, що на момент формування позивачем податкового кредиту до складу податкового кредиту мали відноситись суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару (робіт, послуг) при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат. Документом, що посвідчував право на отримання податкового кредиту, вважалась податкова накладна, яка підтверджувала сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та виконав законодавчі умови отримання такого відшкодування.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначений вище правочини є такими, що не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, договір постачання товару та надання послуг в судовому порядку не визнавалися незаконними, недійсними або не чинними.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, транспортних засобів та іншого устаткування, або спеціальних дозволів у останніх.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У випадку, коли платник податку виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу,тощо.

У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень .

Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд зазначає, що висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на аналізі даних податкової звітності контрагентів. Суд також зазначає, що акти чи податкові інформації про неможливість проведення зустрічної звірки не є тим самим, що і результати проведеної зустрічної звірки, які є джерелом отримання податкової інформації, що статтею 83 Податкового кодексу України визначене в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків. Суд також зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання податкового органу на те, що податкова інформація, якою скористався податкових орган при формуванні висновків проведеної перевірки, ґрунтуються на даних інформаційних податкових баз (довідок зустрічних перевірок), з огляду на наступне.

Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Крім того, такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог податкового кодексу, оскільки суд першої інстанції при розгляді справи не є учасником податкових правовідносин, а тому не може порушувати вимоги податкового кодексу.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неправомірність прийняття спірних повідомлень-рішень, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 805/1953/17-а - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 04 жовтня 2017 року.

Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова