Ухвала

від 05.10.2017 по справі 821/2170/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/2170/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Бойка А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонська кондитерська фабрика до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонська кондитерська фабрика звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними дій, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 19.12.2016 року №0000261202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 120 250 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 30 063 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем правил податкового законодавства не відповідають дійсності. Податковий кредит за перевіряємий період сформований на законних підставах, у межах провадження господарської діяльності та на підставі належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документах. Зазначені обставини свідчать про те, що зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованим, відбулось не у відповідності до чинного законодавства, у зв'язку із чим вказане рішення контролюючого органу підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 19.12.2016 року № 0000261201. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.12.2016 року по 13.12.2016 року Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ Херсонська кондитерська фабрика з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП Херсон Моноліт Буд за період: травень-серпень 2016 року, за результатами якої складено акт від 14.12.2016 року №14/21-03-12-02/00382272 (Т. І, а.с. 9-20).

Зазначеною перевіркою встановлено, що на порушення ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ Херсонська кондитерська фабрика завищено суму податкового кредиту на 120 249,77 грн., в тому числі по декларації за червень 2016 року на 55 051,73 грн. та по декларації за липень 2016 року на 65 198,04 грн.; на порушення п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України - завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 120 249,77 грн., в тому числі: по декларації з ПДВ за червень 2016 року на суму ПДВ - 55 051,73 грн.; по декларації з ПДВ за липень 2016 року на суму ПДВ - 65 198,04 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2016 року №0000261202 (Т. І, а.с. 7), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 120 250 грн. (за червень 2016 року на 55 052 грн., за липень 2016 року на 65 198 грн.) та застосовано штрафні санкції у сумі 30 063 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та завищення податкового кредиту, стало не підтвердження реальності господарських операцій позивача за договорами підряду, укладених з ПП Херсон Моноліт Буд .

Так, Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області отримано лист ГУ ДФС у Херсонській області від 11.11.2016 року №7180/7/21-22-12-02-12, яким направлено результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ПП Херсон Моноліт Буд від 07.11.2016 року №135/21-22-14-06/33590415 за звітний період декларування: травень-серпень 2016 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс та контрагентами-покупцями, одним із яких є ТОВ Херсонська кондитерська фабрика .

Податковою інформацією встановлено, що з травня 2016 року по серпень 2016 року ПП Херсон Моноліт Буд документує придбання послуг (ремонті роботи) у ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс на загальну суму ПДВ 127 265,50 грн. і реалізує ці послуги на користь контрагентів-покупців, одним із яких є ТОВ Херсонська кондитерська фабрика .

Проте згідно баз даних ЄРПН ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс не придбає вищевказані послуги, а враховуючи незначну кількість працівників (5 осіб разом з керівником) у штаті підприємства, специфіку конкретних операцій, передбачає необхідність наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг, високого рівня оплати їх праці, значні обсяги наданих послуг різного виду декільком суб'єктам господарювання в один і той же проміжок часу та віддаленість об'єктів обслуговування один від одного, може свідчити про ризики формування схемного податкового кредиту ТОВ Інноваційна компанія Плазма-Плюс та подальшого за ним контрагента-покупця, а саме ПП Херсон Моноліт Буд .

За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість простежити ланцюг придбання послуг за цими операціями, підтвердити факт придбання та подальшої реалізації в адресу контрагентів-покупців платником податків вищезазначених послуг, а тому формування податкового кредиту за цими операціями є безпідставним та суперечить вимогам податкового законодавства.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту по відносинах з ТОВ Херсон Моноліт Буд .

Водночас, оскільки ТОВ Херсонська кондитерська фабрика не зазначає у позові, які саме дії відповідача вчинені всупереч вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим позивач просить визнати ці дії протиправними, позивач скористався належним способом захисту шляхом оскарження рішення контролюючого органу, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог в цій частині.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За правилами п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні, зокрема, послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання цих послуг, що підтверджується первинними документами, та його використання в господарській діяльності.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16 липня 1999 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.04.2016 року між ТОВ Херсонська кондитерська фабрика та ПП Херсон Моноліт Буд укладено договір підряду №30/04/16, за яким ТОВ Херсонська кондитерська фабрика передає, а ПП Херсон Моноліт Буд приймає на себе виконання робіт по ремонту мереж водопроводу, каналізації, опалення у виробничих, адміністративних приміщеннях на території ТОВ Херсонська кондитерська фабрика за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 12, на підставі погодженої сторонами кошторисної документації (Т. І, а.с. 88).

Відповідно до п.п. 1.2 Договору вартість робіт, які доручаються підряднику, складає 275 310,41 грн., в тому числі ПДВ 45 885,07 грн.

Згідно із п.п. 3.2 вказані роботи можуть прийматись ТОВ Херсонська кондитерська фабрика у декілька етапів на підставі підписаних проміжних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Підпунктом 7.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 22.07.2016 року.

Також, 17.05.2016 року між ТОВ Херсонська кондитерська фабрика та ПП Херсон Моноліт Буд укладено договір підряду №17/05/16 (Т. І, а.с. 89), за яким ТОВ Херсонська кондитерська фабрика передає, а ПП Херсон Моноліт Буд приймає на себе виконання робіт по ремонту дорожнього покриття на території ТОВ Херсонська кондитерська фабрика за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 12, на підставі погодженої сторонами кошторисної документації.

Відповідно до п.п. 1.2 Договору вартість робіт, які доручаються підряднику, складає 169 357,43 грн., в тому числі ПДВ 28 226,24 грн.

Згідно із п.п. 3.2 вказані роботи можуть прийматись ТОВ Херсонська кондитерська фабрика у декілька етапів на підставі підписаних проміжних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Підпунктом 7.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 22.07.2016 року.

Також, 10.06.2016 року між ТОВ Херсонська кондитерська фабрика та ПП Херсон Моноліт Буд укладено договір підряду №10/06/16 (Т. І, а.с. 90), за яким ТОВ Херсонська кондитерська фабрика передає, а ПП Херсон Моноліт Буд приймає на себе виконання робіт по облаштуванню навісу на території ТОВ Херсонська кондитерська фабрика за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 12, на підставі погодженої сторонами кошторисної документації.

Відповідно до п.п. 1.2 Договору вартість робіт, які доручаються підряднику, складає 229 610,87 грн., в тому числі ПДВ 38 268,48 грн.

Згідно із п.п. 3.2 вказані роботи можуть прийматись ТОВ Херсонська кондитерська фабрика у декілька етапів на підставі підписаних проміжних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Підпунктом 7.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.08.2016 року.

Також, 24.06.2016 року між ТОВ Херсонська кондитерська фабрика та ПП Херсон Моноліт Буд укладено договір підряду №24/06/16 (Т. І, а.с. 91), за яким ТОВ Херсонська кондитерська фабрика передає, а ПП Херсон Моноліт Буд приймає на себе виконання робіт по ремонту полу вафельного цеху ТОВ Херсонська кондитерська фабрика за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 12, на підставі погодженої сторонами кошторисної документації.

Відповідно до п.п. 1.2 Договору вартість робіт, які доручаються підряднику, складає 14 000 грн., в тому числі ПДВ 2 333,33 грн.

Згідно із п.п. 3.2 вказані роботи можуть прийматись ТОВ Херсонська кондитерська фабрика у декілька етапів на підставі підписаних проміжних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Підпунктом 7.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 11.08.2016 року.

Також, 27.06.2016 року між ТОВ Херсонська кондитерська фабрика та ПП Херсон Моноліт Буд укладено договір підряду №27/06/16 (Т. І. а.с. 92), за яким ТОВ Херсонська кондитерська фабрика передає, а ПП Херсон Моноліт Буд приймає на себе виконання робіт по ремонту конфетного цеху на території ТОВ Херсонська кондитерська фабрика за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 12, на підставі погодженої сторонами кошторисної документації.

Відповідно до п.п. 1.2 Договору вартість робіт, які доручаються підряднику, складає 301 188,25 грн., в тому числі ПДВ 50 198,04 грн.

Згідно із п.п. 3.2 вказані роботи можуть прийматись ТОВ Херсонська кондитерська фабрика у декілька етапів на підставі підписаних проміжних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Підпунктом 7.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 05.08.2016 року.

Також, 01.08.2016 року між ТОВ Херсонська кондитерська фабрика та ПП Херсон Моноліт Буд укладено договір підряду №01/08/16 (Т. І, а.с. 93), за яким ТОВ Херсонська кондитерська фабрика передає, а ПП Херсон Моноліт Буд приймає на себе виконання робіт по ремонту карамельного цеху на території ТОВ Херсонська кондитерська фабрика за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 12, на підставі погодженої сторонами кошторисної документації.

Відповідно до п.п. 1.2 Договору вартість робіт, які доручаються підряднику, складає 255 000 грн., в тому числі ПДВ 42 500 грн.

Згідно із п.п. 3.2 вказані роботи можуть прийматись ТОВ Херсонська кондитерська фабрика у декілька етапів на підставі підписаних проміжних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Підпунктом 7.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.10.2016 року.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів та надання послуг між позивачем та ПП Херсон Моноліт Буд складено акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за червень 2016 року, за липень 2016 року, за серпень 2016 року, за вересень 2016 року (Т. І, а.с. 113-116, 130-140, 180-183, 197-200, Т. ІІ, а.с. 3-6, 19-26).

Також, між сторонами договорів підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт, локальні кошториси на будівельні роботи, підсумкові відомості ресурсів (Т. І, а.с. 112, 119-127, 129, 141-176, 179, 184-194, 196, 201-210, Т. ІІ, а.с. 2, 7-18, 27-54).

Оплата робіт проводилась позивачем у безготівковій формі на підставі виставлених ПП Херсон Моноліт Буд рахунків (т. І, а.с. 105-111, 177, 195, Т. ІІ, а.с. 1, 55-69).

За результатом виконання будівельних робіт ПП Херсон Моноліт Буд виписало податкові накладні від 18.05.2016 року №2, від 26.05.2016 року №4, від 02.06.2016 року №№1, 2, від 14.06.2016 року №3, від 23.06.2016 року №5, від 01.07.2016 року №1, від 27.07.2016 року №5, від 29.07.2016 року №6, від 22.08.2016 року №4, від 16.09.2016 року №2, від 29.09.2016 року №6 (Т. І, а.с. 70-81), суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту відповідно періоду.

Однак, контролюючий орган не врахував надані до перевірки документи, дійшов висновку про те, що за ними неможливо встановити фактичне надання послуг, обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту за цими операціями та завищення позивачем за цими операціями податкового кредиту.

Проте, колегія суддів не може погодитись з доводами контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість за результатом цих операцій та вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за наданими позивачем первинними документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, фактичне постачання послуг, їх використання у господарській діяльності підприємства.

На момент надання послуг, складання первинних документів, податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість, є діючим підприємством, відомості про припинення його реєстрації як юридичної особи та відсутність за місцезнаходженням у встановленому законом порядку не вносились.

Як вбачається з акту перевірки, всі ці первинні документи щодо операцій із вищезазначеним контрагентом позивачем надавались у повному обсязі, тобто були об'єктом дослідження правильності формування підприємством податкового кредиту за цими операціями.

Зазначені обставини свідчать про те, що податковий орган не провів належного аналізу первинних та бухгалтерських документів у їх сукупності, фактичність господарських операцій не дослідив належним чином, у зв'язку із чим дійшов формального висновку про порушення позивачем правил оподаткування.

При цьому, податковим органом не наведено обґрунтованих доводів тому та не підтверджено належними доказами того, що правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На думку колегії суддів, зазначені обставини беззаперечно свідчать, що збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість відбулось необґрунтовано, без проведення аналізу господарських операцій на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Всі зобов'язання, а також стан розрахунків позивача за цими операціями належним чином відображено позивачем у своєму податковому та бухгалтерському обліку.

Зазначені обставини свідчать про те, що висновки контролюючого органу про недостатність первинних документів для підтвердження господарських операцій є оціночними, не спрямовані на виявлення фактичного допущення позивачем порушень у сфері оподаткування податком на додану вартість, а складання своїх висновків лише на підставі податкової інформації щодо можливих порушень вимог податкового законодавства контрагентом позивача, тільки додатково підтверджує поверховість результатів перевірки та не направлення її висновків на приведення бухгалтерського обліку позивача в частині дійсного формування зобов'язань з податку на додану вартість у відповідність до вимог податкового законодавства.

Враховуючи викладене, оскільки операції позивача з його контрагентом підтверджуються первинними та бухгалтерськими документами, висновки акту перевірки про порушення позивачем правил оподаткування, формування податкового кредиту не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про не підтвердження реальності операцій з контрагентом позивача та вірно зроблено висновок про безпідставність позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість згідно оскаржуваного рішення.

За таких обставин, зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбулось необґрунтовано, не у відповідності до норм податкового законодавства, що є безумовною підставою для скасування рішення контролюючого органу.

Водночас, колегія суддів враховує те, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Отже, за правилами наведеної норми процесуального законодавства захисту в суді підлягають, зокрема, порушені органом державної влади та його посадовими особами права та інтереси юридичних осіб.

Судом першої інстанції вірно зазначено те, що дії контролюючого органу зі складання висновків про порушення позивачем правил податкового законодавства реалізовані відповідним рішенням, а отже належним способом захисту у цих правовідносинах, у разі встановлення невідповідності вимогам Закону цього рішення чи його необґрунтованості, є саме висновок суду про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

А.В. Бойко