Рішення
від 04.10.2017 по справі 392/263/17
МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/263/17

Провадження № 2/392/358/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., із участю секретаря судового засідання Жельман О.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - адвоката Тимченка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградське про визнання частково недійсними умов договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд визнати незаконним внесення СТОВ Кіровоградське до пункту 8 Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року цифри (1) та збільшення строку оренди Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ Кіровоградське .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем у справі - СТОВ Кіровоградське в односторонньому порядку без згоди позивача було внесено зміни до пункту 8 Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року, а саме дописано число 1 тим самим було збільшено строк оренди до 15 років. Про вказану обставину позивач дізналася у 2016 році, коли одержала примірник договору від відповідача, оскільки до цього часу він у неї був відсутній.

Вказані дії відповідача позивач вважає незаконними, так як не надавала свої згоди на укладання договору строком на 15 (п ятнадцять) років, оскільки умовами договору строк його дії був визначений у 5 (п ять) років, у зв язку із чим позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав поданий його довірителем позов та просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, як пред явленому безпідставно та необгрунтовано. Додатково представник відповідача пояснив, що внесення змін до пункту 8 Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року відповідало волевиявленню сторін, оскільки на час проведення державної реєстрації вказаного Договору відбулися зміни у законодавстві стосовно мінімального строку на який укладається договір оренди, а тому керівник СТОВ Кіровоградське , за погодженням із ОСОБА_3, дописав цифру 1 у пункті 8 Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року, і на підтвердження цьому сторони внесли зміни до Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року після його державної реєстрації. При цьому представник пояснив, що вказаний Додаток до Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року не реєструвався у відповідних органах державної реєстраційної служби, оскільки на його думку він не вносить змін до умов договору.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

22 листопада 2013 року між ОСОБА_3, Орендодавцем , та СТОВ Кіровоградське , Орендарем , в особі директора ОСОБА_4 було укладено Договір оренди землі, предметом оренди якого є земельна ділянка площею 6,3542 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 4-5).

В пункті 8 Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року зазначено, що Договір укладається на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 4).

З Витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02 вересня 2015 року вбачається, що 28 серпня 2015 року було проведено державну реєстрацію Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_3, Орендодавцем , та СТОВ Кіровоградське , Орендарем , предметом оренди якого є земельна ділянка площею 6,3542 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, номер запису про інше речове право: 11016908. Строк дії договору до 02 вересня 2030 року (а.с. 23).

З наданого у судовому засіданні, що мало місце 04 жовтня 2017 року Документу - Додатку до Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року, та який зареєстрований 02 вересня 2015 року на 15 років з орендодавцем ОСОБА_3 вбачається, що у зв язку зі зміною мінімального строку укладення договору з 5 років на 7 років договір був укладений на 15 років. Через 7 (сім) років від дати укладання даного договору - 22 листопада 2013 року, за згодою сторін, договір оренди землі, за першою вимогою Орендаря припиняє свою дію, та який підписаний Орендарем в особі директора СТОВ Кіровоградське підпис ОСОБА_4 та Орендодавець підпис .

Представник позивача заперечував щодо тієї обставини, що вказаний Додаток до Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року підписувала ОСОБА_3. Крім, представник позивача зазначив, що такий документ за своєю формою не відповідає вимогам які ставляться до документів про внесення змін до договору і вказав проте, що навіть при наявності таких змін до Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року вони підлягають державній реєстрації.

Згідно частини 1 статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до приписів частини 3 статті 10, частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (частина 3 статті 60 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 59 ЦПК України).

При розгляді справи суд приймає до уваги Висновок експертів за результатами проведення судового-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 08 серпня 2017 року Київського НДІСЕ, в якому експертом зроблені наступні висновки на поставлені йому запитання, а саме, що у наданих на експертизу примірниках договору оренди землі від 22.11.2013 (об єктах 1, 2, 3) первісний зміст запису числа 5 у 8-у пункті тексту бланку був змінений на число 15 шляхом дописки до нього цифри 1 . У примірниках договору оренди землі від 22.11.2013 (об єктах 1, 2, 3) цифра 1 запису числа 15 у 8-у пункті тексту бланку та інші рукописні записи у графах бланку, в тому числі і цифра 5 запису числа 15 , виконані відповідно різними пастами кулькових ручок. Цифра 1 запису числа 15 виконана не в один, а у різний час із цифрою 5 цього числа та з іншими рукописними записами, розміщеними у пунктах і графах бланку наданих на дослідження примірників договору (об єкти 1, 2, 3) (а.с. 61-81).

Доказів, які б ставили під сумнів зазначений вище висновок експерта відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Умовами договору оренди землі встановлено права та обов'язки Орендодавця та Орендаря відповідно до Закону України Про оренду землі , яким визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов язків (частина 1 статті 202 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов язку (частина 1 статті 626 ЦК України).

За змістом статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, судом, з урахуванням проведеного на підставі ухвали суду висновку експерта, встановлено, що волевиявлення позивача на укладання Договору оренди землі укладеного 22 листопада 2013 року було спрямовано зі строком його дії у 5 (п ять) років, а не 15 (п ятнадцять) років, про що зазначено у всіх 3-х (трьох) примірниках договору: позивача, відповідача та витребуваного судом з Маловисківської районної державної адміністрації, і які всі надавалися на дослідження експерту.

Суд також відхиляє, як належний доказ на укладання Договору від 22 листопада 2013 року, додаток до нього без зазначення дати його укладання, наданий представником відповідача, з огляду на наступне.

За вимогами статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень однією з основних засад державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, установлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина 1 статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є закон Про оренду землі .

Згідно із положеннями статтей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми.

Відповідно до частини 1 статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Отже, враховуючи ту обставину, що представником відповідача було визнано в судовому засіданні, що мало місце 04 жовтня 2017 року, проте що наданий ним Додаток до Договору в частині зміни умов договору, а саме збільшення строку його дії з 5-ти до 15-ти років, не був зареєстрований в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, так як на думку представника ним не вносяться зміни до умов договору, не може бути прийнятий судом до уваги, як належний доказ, оскільки строк дії договору є істотною умовою договору, а тому такі зміни підлягають обов язковій державній реєстрації, шляхом внесення змін до відповідних розділів в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що стосуються відповідної земельної ділянки, оскільки за своїм правовим наслідком породжують продовження дії прав та обов язків учасників такого правочину.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (статті 4 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з позовом за захистом позивач посилався на те, що відповідачем у справі - СТОВ Кіровоградське в односторонньому порядку без його згоди було внесено зміни до пункту 8 Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року, а саме було дописано число 1 , що стало наслідком збільшення строк оренди землі та дії договору до 15 років.

Відповідно до положень статтей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (стаття 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до пункту 3, 4 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Зі змісту частини 3 статті 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України), слід дійти висновку про те, що у випадку невизнання Орендарем тієї обставини, що Договір оренди землі від 22 листопада 2013 року укладався строком на 5 (п ять) років і збільшення в односторонньому порядку строку його дії до 15 (п ятнадцяти) років, оскільки правомірність таких дій заперечує позивач, тому такі дії відповідача повинні бути визнані незаконними.

Відповідно до положень статтей 57 - 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Повно та всебічно з ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 4363,20 грн., а всього грошова сума в розмірі - 5003,20 грн..

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212 -215, 218, 222, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_3 про визнання частково недійсними умов договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним внесення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Кіровоградське змін до пункту 8 Договору оренди землі від 22 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_3, Орендодавець та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Кіровоградське , Орендар , в частині зазначення цифри 1 (один) щодо збільшення строку дії договору з 5 (п яти) років до 15 (п ятнадцяти) років.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградське (код ЄДРПОУ: 30913392, адреса місця знаходження: 26245, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Плетений Ташлик) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати пов язані з розглядом справи в розмірі 5003,20 грн. (п ять тисяч три гривні 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Д.М. Кратко

Повний текст рішення складений 06 жовтня 2017 року.

СудМаловисківський районний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення04.10.2017
Оприлюднено10.10.2017
Номер документу69395912
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —392/263/17

Рішення від 04.10.2017

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Кратко Д. М.

Рішення від 04.10.2017

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Кратко Д. М.

Ухвала від 04.10.2017

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Кратко Д. М.

Ухвала від 21.08.2017

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Кратко Д. М.

Ухвала від 07.04.2017

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Кратко Д. М.

Ухвала від 02.03.2017

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Кратко Д. М.

Ухвала від 08.02.2017

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Кратко Д. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні