Ухвала

від 03.10.2017 по справі 643/2928/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/5243/17 Головуючий 1 інст. - Харченко А.М.

Справа № 643/2928/16-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Бровченко І.О.,

суддів колегії - Кіся П.В., Кружиліної О.А.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю молодіжного житлово-будівельного кооперативу Інтернаціоналіст-1 , треті особи - публічне акціонерне товариство ТЕРРА БАНК , Національний університет цивільного захисту України, приватне акціонерне товариство Куряжський домобудівельний комплекс , про визнання права власності на майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру та оформлення заборони на вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю молодіжно-будівельного кооперативу Інтернаціоналіст-1 , в якому просила визнати за нею право власності на майнові права вимоги оформлення права власності на жилу однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 заборонити відповідачу в особі товариства з обмеженою відповідальністю молодіжно-будівельного кооперативу Інтернаціоналіст-1 вчиняти дії по переоформленню, в тому числі і відчуження, передачі в найм, заставу, обмеження іншим засобом, майнових прав на зазначену жилу однокімнатну квартиру.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 22 січня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю молодіжно-будівельний кооператив Інтернаціоналіст-1 (далі - ТОВ МЖК Інтернаціоналіст-1 ), який є Стороною-1 та позивачем, яка є Стороною-2 , був укладений договір № Р-11/018 пайової участі в будівництві жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Предметом даного договору є виконання Стороною-1 комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 з подальшою передачею зазначеної квартири Стороні-2, за актом приймання-передачі (п.1 договору). Згідно з п.1.2 договору, Сторона-1 здійснює будівництво квартири за рахунок коштів, отриманих в тому числі, в якості фінансування від Сторони-2. Згідно з п.2.1 договору, Сторона-1, в особі ТОВ МЖК Інтернаціоналіст-1 , передає позивачу квартиру після внесення нею грошових коштів, за плановим строком вводу в експлуатацію об'єкта у серпні 2008 року. В подальшому, згідно з додатковою угодою № 1 до вищезазначеного договору від 23 травня 2008 року, строк вводу в експлуатацію будівельного об'єкта та передачі позивачу квартири був змінений на 31 грудня 2009 року. Згідно з п.3 договору, позивачем, як Стороною-2, вносяться на розрахунковий рахунок Сторони-1, грошові кошти на загальну суму еквівалентно 24678 доларів США в період часу з 2006 року по січень 2007 року. На виконання умов договору позивачем за платіжними документами № 899 від 21 листопада 2006 року, № 2225881 від 01 грудня 2006 року, № 5 від 05 січня 2007 року, № 17 від 30 січня 2007 року через ФБ Фінанси та Кредит на розрахунковий рахунок відповідача було відповідно перераховано 124625 грн., що відповідало еквіваленту 24678 доларів США. Таким чином, позивачем були виконані всі умови зазначеного договору. Однак ТОВ МЖБК Інтернаціоналіст-1 своїх умов договору, пов'язаних з вводом в експлуатацію будівельного об'єкту та передачі позивачу квартири, до цього часу не виконало, про причини невиконання не повідомив, а перераховані на його рахунок грошові кошти не повернув. Позивач, передавши відповідачу грошові кошти, фактично виконала договірні зобов'язання перед відповідачем. Вважає, що відповідач, приймаючи за договором грошові кошти за майно (квартиру), яке ще не створено в натурі, але яке в подальшому після створення, буде належати позивачу на праві власності, в тому числі бере на себе зобов'язання зберегти право позивача на квартиру до її будівництва, а також утриматися від її реалізації третім особам. В свою чергу, позивач вважає, що після проведення оплати, вона до створення цього майна набуває майнові права на нього, пов'язане з правом отримання у власність квартири після її будівництва. Це право по суті пов'язане з правом власності на нього, а сам договір по суті є також договором купівлі-продажу майнових прав. Крім того, є підстави вважати, що відповідач внаслідок своєї не доброчесності може майнові права на квартиру передати або відчужити в інтересах третіх осіб.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2017 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено на підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Національному університету цивільного захисту України (Академії цивільного захисту України) на підставі рішення XXV сесії IV скликання Харківської міської ради від 06 жовтня 2004 року № 147/04 було надано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5248 га у АДРЕСА_1 для будівництва та подальшої експлуатації житлового будинку.

09 лютого 2004 року між Національним університетом цивільного захисту України (Академією цивільного захисту України) та ТОВ МЖБК Інтернаціоналіст-1 був укладений договір № 66/02-4/9 О передачі майнових прав на проектування та будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. На підставі акту приймання-передачі від 10 жовтня 2005 року земельна ділянка була передана Національним університетом цивільного захисту України ТОВ МЖБК Інтернаціоналіст-1 для будівництва на ній житлового будинку. Згідно з договором та додаткових угод університет цивільного захисту передав функції замовника (забудовника) та інші функції, пов'язані з виконанням будівництва житлового будинку, відповідачу з усіма правами та обов'язками забудовника.

22 січня 2006 року між ТОВ МЖБК Інтернаціоналіст-1 , як Сторона-1, та ОСОБА_3, як Сторона-2, укладено договір № Р-11/018 пайової участі в будівництві житлового будинку, предметом якого є виконання Стороною-1 за дорученням Сторони-2 комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву однокімнатної квартири № 12, загальною площею 41,13 кв.м (далі - квартира), розташовану на 3 поверсі секції А жилого будинку по АДРЕСА_1 з подальшою передачею зазначеної квартири від Сторони-1 Стороні-2 за актом прийому-передачі. Згідно з зазначеним договором Сторона-2 здійснює пайову участь у фінансуванні будівництва шляхом внесення грошових коштів в порядку та розмірі, передбаченим договором. При цьому у Сторони-2 виникають боргові зобов'язання перед Стороною 2, які погашаються Стороною 1 шляхом передачі квартири Стороні 2 після вводу експлуатацію об'єкта. Сторона 1 здійснює будівництво квартири за рахунок коштів, отриманих в якості фінансування від Сторони 2, власних коштів та/або з залученням інших коштів, отриманих в результаті фінансування даного об'єкту згідно з діючим законодавством України. Згідно з п.2.1 договору, Сторона 1 прийняла на себе зобов'язання передати Стороні 2 за Актом квартиру № 21 за зазначеною адресою з виконаним комплексом робіт протягом 10 днів з моменту вводу в експлуатацію об'єкту, за умови виконання Стороною 2 зобов'язань по внесенню грошових коштів. Плановий строк вводу в експлуатацію об'єкту - серпень 2008 року (а.с. 7- 9, 10).

Згідно з додатковою угодою № 1 від 23 травня 2008 р. до зазначеного договору, строк вводу до експлуатації будівельного об'єкту був змінений на 31 грудня 2009 року (а.с.11).

Згідно з п.3 договору, позивачем, як Стороною-2 вносяться на розрахунковий рахунок Сторони-1, грошові кошти на загальну суму еквівалентно 24678 доларів США в період часу з 2006 року по січень 2007 року.

На виконання умов договору, позивачем за платіжними документами № 899 від 21 листопада 2006 року, № 2225881 від 01 грудня 2006 року, № 5 від 05 січня 2007 року, № 17 від 30 січня 2007 року через ФБ Фінанси та Кредит на розрахунковий рахунок відповідача було відповідно перераховано 31152 грн., 31160 грн., 31157 грн., 31156 грн., що в загальній сумі становило 124625 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року задоволено позов Національного університету цивільного захисту України до ТОВ МЖБК Інтернаціоналіст-1 про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії, розірвано договір від 09 лютого 2004 року № 66/02-4/9 О передачі майнових прав на проектування та будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Національним університетом цивільного захисту України (Академією цивільного захисту України) та ТОВ МЖБК Інтернаціоналіст-1 , зобов'язано відповідача повернути Національному університету цивільного захисту України земельну ділянку площею 0,5248 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Рішення набрало законної сили.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07 червня 2017 року № 367 Про присвоєння адреси житловому будинку літ. А-17 (блок А) по АДРЕСА_1 АТ КДБК у Московському районі, присвоєно житловому будинку літ. А-17 (блок А) по АДРЕСА_1 адресу: АДРЕСА_1. Попереджено АТ КДБК про необхідність впорядкування адреси земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для визнання права власності на майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру та оформлення заборони на вчинення певних дій.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права. Суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні дає визначення поняття майнові права , які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва, не є речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є чуже майно , а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист цих прав здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Статтею 331 ЦК України встановлено загальне правило набуття права власності на новостворене майно, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його до експлуатації.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.

У даній справі за змістом договору пайової участі в будівництві житлового будинку позивач отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за позивачем майнових прав на об'єкт (квартиру) на підставі статей 331, 392 ЦК України немає.

Доводи апеляційної скарги процесуальне рішення суду, прийняте по суті розглянутого ним питання не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного його вирішення. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки, а також її особистого тлумачення діючого законодавства України.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: