Рішення

від 12.10.2010 по справі 2-2193/10

КАХОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2193/10

(провадження № 2-2193/10)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської обл. в складі:

головуючого судді Єйбог І.М.,

при секретарі Лобак І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

установив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення за договором позики боргу у сумі 74 980, 15 грн.

Вимоги мотивовано тим, що 01.04.2009р. ОСОБА_2 зі згоди своєї дружини позичив у нього 74 600 грн. і зобов'язався повернути ці кошти до 01.06.2010р. Однак свої зобов'язання за договором не виконав, що є підставою для повернення коштів зі сплатою 3% річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України - 74 980 грн. 15 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 уточнила позовні вимоги, просила визнати дійсним договір позики від 01.04.2009р. на умовах повернення боргу до 01.07.2009р. зі сплатою 10% на місяць, встановити факт новації боргу у сумі 97 090, 03 грн., визнати дійсним договір позики від 01.05.2010р. на суму 74 600 грн. на умовах повернення боргу до 01.06.2010р. зі сплатою відсотків по обліковій ставці НБУ у відповідному періоді, стягнути з ОСОБА_2 77 497,12 грн. та понесені судові витрати у сумі 3 894,97 грн. Пояснила, що фактично ОСОБА_2 01.04.2009р. позичив у ОСОБА_3 43 160 грн. строком до 01.07.2009р. зі сплатою 10% щомісяця. У строк, визначений договором, кошти сплачені не були, що стало підставою перерахунку ОСОБА_2 коштів за договором позики від 01.04.2009р. з урахуванням 10% щомісячної заборгованості по процентам, 3% річних від простроченої суми та інфляційних збитків, що склало 97 090, 03 грн. Однак, шляхом взаємних уступок та часткового прощення боргу між сторонами було досягнуто домовленості про зміну строку виплати боргу - до 01.06.2010р. та суми боргу - у розмірі 74 600грн., і 01.05.2010р. укладено новаційний договір позики. Таким чином, первісне зобов'язання від 01.04.2009р. на суму 43 160, 00 грн. з оплатою до 01.07.2009р. було змінено новаційним зобов'язанням від 01.05.2010р. на суму 74 600 грн. з оплатою до 01.06.2010р., про що укладено договір позики. Але і ці зобов'язання ОСОБА_2 не виконав. Просила стягнути суму боргу з урахуванням 3% річних за період з 02.06.2010р. по 02.08.2010р.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 01.04.2009р. між ним та ОСОБА_3 дійсно був укладений договір позики, за умовами якого він узяв у борг 43 160 грн. строком до 01.07.2009р. У забезпечення виконання даного зобов'язання ним укладено договір застави автотранспорту - мікроавтобусу пасажирського ГАЗ-330210, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 51 128 грн., з якою ОСОБА_3 погодився. Даний договір посвідчений нотаріально. У травні та липні 2009р. ним за квитанціями сплачено ОСОБА_3 6 575 грн. Визнає суму боргу у розмірі 36 585 грн. 01 травня 2010 року до нього додому дійсно приїжджав ОСОБА_3 і пояснив, що він має скласти розписку на 74 600 грн. - це сума від боргу 43 160 грн. з процентами. Він не заперечував проти підписання даного договору, який під диктовку ОСОБА_3 власноруч написала його дружина, оскільки договір від 01.04.2009р. не передбачав позики з процентами і цей договір та його умови залишились незмінними. Не заперечує проти звернення стягнення на мікроавтобус.

Представник відповідача ОСОБА_5 пояснив, що його довіритель 01.04.2009р. у ОСОБА_3 узяв у борг 43 160 грн. У договорі позики чітко зазначено, що строк повернення коштів - до 01.07.2009р. без нарахування відсотків. У травні 2009р. в погашення боргу ОСОБА_2 сплатив 3 175 грн., у травні 2009р. -З 400 грн., а всього 6 575 грн. Таким чином, станом на дату повернення боргу не виконано зобов'язань на суму 36 585 грн. Ні у первинному договорі від 01.04.2009р. на суму 43 160 грн., ні у новаційному, як стверджує позивач, договорі мови про надання коштів з виплатою відсотків не йде. ОСОБА_2 01.05.2010р. підписав рукописний договір від 01.04.2009р. на суму 74 600 грн., оскільки вважав, що він не має ніякої юридичної сили, бо існує договір позики від 01.04.2009р. та застави автотранспорту, посвідчений нотаріально, у якому чітко визначено суму позики - 43 160 грн. у виконання договору позики від 01.04.2009р.

Заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до договору позики, укладеного у простій письмовій формі, від 01.04.2009р. ОСОБА_2, зі згоди ОСОБА_6, позичив у ОСОБА_3 43160 грн. строком до першого липня 2009р., без нарахування відсотків.

Виконання грошового зобов'язання на 43 160 грн. забезпечено заставою автотранспорту - мікроавтобуса пасажирського марки ГАЗ-330210, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1998 року випуску, ринковою вартістю 51128,00 грн., дана вартість погоджена сторонами, про що слідує з п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору застави автотранспорту від 01.04.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу.

Відповідно до квитанції № 538 Брокбізнесбанку від 12.05.2009р. ОСОБА_2 в погашення боргу ОСОБА_3 сплачено 3 175 грн.

Згідно квитанції ПриватБанку від 03.07.2009р. ОСОБА_2 в погашення боргу ОСОБА_3 сплачено 3 400грн.

З договору позики (рукописного) від 01.04.2009р. випливає, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 74 600 грн. строком до 01.06.2010р.

Правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.І ст. 530 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.І ст. 611 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст. 625 ч.2 ЦК України).

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.І ст. 628 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості ( ст. 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором ( ст. 1048 ч.І ЦК України).

Договором від 01.04.2009р. встановлено, що кошти передаються без нарахування відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики.

Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов'язання, що раніше діяло і заміну його новим зобов'язанням. Для здійснення новації необхідно, щоб і первісне, і нове зобов'язання були дійсними. Якщо в силу яких-небудь зазначених у законі основ первісне зобов'язання повинне вважатись недійсним, то таким буде і нове. Якщо недійсним є тільки нове зобов'язання , новація визнається такою, що не здійснилася, і відповідна сторона залишається зв'язаною первісним зобов'язанням.

На стороні, що посилається на новацію, лежить обов'язок у випадку суперечки довести угоду з цього приводу з іншою стороною зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає позови в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позов в частині визнання дійсним договору позики від 01.04.2009р. зі сплатою 10% річних від суми 43 160 грн. задоволенню не підлягає, оскільки оплата процентів договором не обумовлена, розмір і порядок одержання процентів не встановлені, відповідач заперечує проти наявності такої домовленості.

Факт новації боргу у сумі 97 090,03 грн. і заміна первісного зобов'язання від 01.04.2009р. новим зобов'язанням від 01.05.2010р. не суму 74 600 грн. не доведені, тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Позов в частині визнання дійсним договору позики від 01.05.2010р. на суму 74 600грн. на умовах повернення боргу зі сплатою відсотків по обліковій ставці НБУ у відповідному періоді задоволенню не підлягає, оскільки така умова в тексті договору відсутня, суду не надано договору від 01.05.2010р.

Як слідує з наданих доказів в угоді від 01.04.2009р. (зі строком поверенння коштів до 01.06.2010р.) не обумовлено припинення зобов'язання від 01.04.2009р. зі строком повернення коштів до 01.07.2009р. і не зазначено про заміну його новим зобов'язанням. Позивачем не надано доказів про новацію боргу та підстави знову виниклих зобов'язань.

Таким чином, новація не здійснилася і ОСОБА_2 залишається зв'язаним іервісним зобов'язанням про отримання позики у розмірі 43 160 грн. зі строком ювернення 01.07.2009р.

З урахуванням виплати ОСОБА_2 у травні та липні 2009р. 6575 грн. станом на )1.07.2009р. сума боргу становить 36 585 грн.

Представник позивача просила стягнути суму боргу з урахуванням 3% річних від суми позики станом з 02.06.2010р. по 02.08.2010р., що від суми боргу 36 585 грн. за 62 дні становить 240 грн., а всього 36 585 грн. + 240 грн. = 36 825 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. З, 12, 15, 16, 203, 204, 205, 207, 526, 530, 546, 610, 611, 612, 614, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1053 ЦК України, ст.ст. З, 10, 11, 27, 31, 57 - 60, 88, 209, 212 - 215, 218, 222, 294 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 36 825 грн. боргу за договором позики, 368, 25 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 3 000 грн. за надання правової допомоги, а всього 40 313,25 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: І. М. Єйбог