Рішення

від 03.10.2017 по справі 902/696/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2017 р. Справа № 902/696/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури, м. Хмільник в інтересах держави в особі Лознянської сільської ради, с.Лозна, Хмільницький район, Вінницька область

до : Уланівського сільського споживчого товариства, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область

про стягнення 11 148 грн 99 коп. збитків

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

прокурора : Побережна-Войтенко Олександра Михайлівна, службове посвідчення № 022005 від 28.10.2013 р.

позивача : ОСОБА_1, НОМЕР_1 виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області 11.11.1998 р. (секретар сільської ради та секретар виконавчого комітету сільської ради згідно рішення № 3 Лознянської сільської ради 1 сесії 7 скликання від 13.11.2015 р.).

відповідача : ОСОБА_2, НОМЕР_2 виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області 02.09.1998 р. (голова згідно витягу з ЄДРЮОФОП);

ОСОБА_3, довіреність № б/н від 02.10.17, довіреність дійсна до 03.09.2018 р.; НОМЕР_3 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.02.1998 р.

В С Т А Н О В И В :

Заступником керівника Калинівської місцевої прокуратури, м. Хмільник в інтересах держави в особі Лознянської сільської ради подано позов до Уланівського сільського споживчого товариства про стягнення 11 148 грн 99 коп. збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Ухвалою суду від 20.07.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/696/17 та призначено до розгляду на 13.09.2017 р.

13.09.2017 р. на адресу суду від Калинівської місцевої прокуратури надійшов супровідний лист вих. № 89-8865вих-17 від 12.09.2017 р. з доданим до нього документами та письмовими поясненням вих. № 89-8869вих-17 від 12.09.2017 р. в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідно до ухвали суду від 13.09.2017 р. відкладено слухання справи до 02.10.2017 р. та продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

02.10.2017 р. прокуратурою до суду подано пояснення вих. № 89-9339-17 від 29.09.2017 р. по справі з доданими документами в обґрунтування вимог.

Цього ж дня відповідачем на виконання вимог ухвали від 13.09.2017 р. супровідним листом від 02.10.2017 р. до суду подано ряд документів та відзив на позовну заяву вих. № 1 від 28.09.2017 р., в якому Уланівське сільське споживче товариство позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі посилаючись з поміж іншого у відзиві на пропуск прокурором позовної давності.

В засіданні суду 02.10.2017 р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 03.10.2017 р.

03.10.2017 р. судом оголошувалась перерва в межах дня.

03.10.2017 р. прокурором та позивачем до суду подано письмові пояснення вих. № 89-94/9вих-17 від 02.10.2017 р. та ряд документів в обґрунтування заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, письмових пояснень вх. № 89-8864вих-14 від 12.09.2017 р. (вх. № 06-52/8801/17 від 13.09.2017 р.), вих. № 89-9339-17 від 29.09.2017 р. (вх. № 06-52/9374/17 від 02.10.2017 р.), вх. № 89-94/9вих-17 від 02.10.2017 р. (вх. № 06-52/9467/17 від 03.10.2017 р.) прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на використання відповідачем без правовстановлюючих документів земельних ділянок площею 0,1284 га комерційного призначення комунальної власності під об'єктами нерухомого майна (магазинам) в с. Лозна (0,0784 га) та с.Хутори Кривошиїнецькі (0,05 га) на території Лознянської сільської ради, внаслідок чого завдано позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. у розмірі 11 148 грн 99 коп. з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву вих. № 1 від 28.09.2017 р. (вх. № 06-52/9396/17 від 02.10.2017 р.) заявлений Заступником керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лознянської сільської ради позов не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на такі обставини:

- голову Уланівського сільського споживчого товариства не запрошували на засідання комісії з питань визначення та відшкодування збитків і відповідно остання не була на засіданні комісії;

- позивач не надіслав відповідачу копії акту від 17.02.2017 р. та доданих до нього документів;

- Уланівське сільське споживче товариство, отримавши землю в постійне користування, з 1965 та 1977 років по сьогоднішній день справно сплачує земельний податок;

- відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на землю не обмежує його права на постійне користування земельною ділянкою;

- право постійного користування земельною ділянкою на магазин в Уланівського сільського споживчого товариства виникло в 1965 році та 1977 році. Це право полягає у володінні та користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку;

- справа судом порушена 20.07.2017 р., а спірний період щодо стягнення грошових коштів на відшкодування збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів заявлено з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., з огляду на що до періоду з 01.01.2014 р. по 19.07.2014 р. має бути застосований строк позовної давності.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 30.11.2016 р. на адресу Калинівської місцевої прокуратури надійшов лист Лознянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області вих. № 03-14/180 від 28.11.2016 р., яким, серед іншого, повідомлено прокуратуру, що Уланівське сільське споживче товариство (Уланівське ССТ) використовує земельні ділянки під торгівельними точками в селі Лозна та Хутори Кривошиїнецькі без оформлення договорів оренди земельних ділянок. Також у вказаному листі зазначено, що про необхідність укладення відповідних договорів правління Уланівського ССТ повідомлялося листом вих.№ 03-26/53 від 06.03.2015 р.

Листом вих. № 81-113вих-17 від 05.01.2017 р. прокуратура Вінницької області звернулась до Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області з проханням в строк до 19.01.2017 р. здійснити обрахунок збитків (неодержаного доходу), завданих державним інтересам внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та надати до прокуратури належним чином завіренні копії затверджених актів з відміткою суб'єктів господарювання про отримання їх копій.

17.02.2017 р. комісією утвореною розпорядженням голови Хмільницької райдержадміністрації № 436 від 07.10.2016 р. складено акт, яким, зокрема, встановлено, що розмір збитків завданих Лознянській сільській раді діями Уланівського ССТ за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. становить 11 148 грн 99 коп. Вказаний акт не підписано зі сторони відповідача (Уланівського ССТ).

Супровідним листом вих. № 01-01-13-464 від 20.02.2017 р. Хмільницькою районною державною адміністрацією надіслано вказаний акт комісії від 17.02.2017 р. щодо визначення розміру збитків завданих земельній ділянці у зв'язку із її використанням без правовстановлюючих документів на адресу Калинівської місцевої прокуратури.

27.02.2017 р. Розпорядженням Хмільницької районної державної адміністрації № 74 затверджено акти районної комісії з питань визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам, в томі числі завданні Лознянській сільській раді Уланівським ССТ збитки в сумі 11 148 грн 99 коп.

Зазначений вище акт комісії від 17.02.2017 р. щодо визначення розміру збитків надсилався на адресу відповідача про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення № 2203200018007.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт від 15.02.2017 р. комісії у складі сільського голови, землевпорядника, секретаря сільської ради, яким встановлено, що за результатами проведених обмірів земельної ділянки під торговою точкою Уланівського ССТ в с. Лозна встановлено, що орієнтовна площа під торговою точкою в с. Лозна становить 0,0784 га.

Відповідно до довідки Лознянської сільської ради вих. № 03-1/104 від 19.05.2017 р. загальна площа земельних ділянок під торговими точками Уланівського ССТ згідно довідки "6-зем" становить - 0,15 га, в т.ч.: с. Лозна - 0,10 га та с. Хутори Кривошиїнецькі - 0,05 га.

Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок Уланівським ССТ (код ЄДРПОУ 01741313) на протязі 2014-2016 р.р. сплачено наступні суми орендної плати: у 2014 р. - 1093 грн 50 коп., у 2015 р. - 904 грн 41 коп. та у 2016 р. - 5 295 грн 83 коп.

В той же час згідно довідки Хмільницького відділення Калинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області вих. № 567/10/2-23-07-635 від 28.09.2017 р. Уланівським ССТ на протязі 2014 - 2016 р.р. до бюджету земельний податок з юридичних осіб не перераховувався.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, суд виходив із наступного.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Аналогічний припис міститься в ст.1 Земельного кодексу України (ЗК України), яка вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ст.ст. 83, 84 ЗК України землі, які, належать на праві власності територіальним громад сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. В державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним . Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

В пункті "г" ч.1 статті 90 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Частина друга цієї статті вказує, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно пункту "б" ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну , адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок .

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про оренду землі").

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначено також статтею 22 ЦК та частиною 2 статті 224, статтею 225 ГК, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК.

За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом "д" статті 156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки .

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

У ч. 2 ст. 217 ГК України зазначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків ; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст.218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 224 ГК передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи , які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 постанови КМ України № 284 від 19.04.1993 р. "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок .

При цьому згідно п.2 вказаної постанови розмір збитків визначається комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 постанови визначено, що відшкодуванню підлягають збитки заподіяні власникам землі у вигляді неодержаних доходів. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Відповідно до п.5 зазначеної постанови збитки відшкодовуються власникам землі підприємствами, організаціями, установами та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів на пізніше 1 місяця після затвердження актів комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки комунальної власності при виконавчому комітеті.

Надаючи юридичну оцінку заявленим до стягнення збиткам завданих бюджету Лознянської сільської ради у вигляді упущеної вигоди в розмірі орендної плати за землю з Уланівського ССТ, суд дійшов висновку про правомірність вказаної вимоги виходячи з таких міркувань.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази виникнення у Уланівського ССТ права власності або права користування земельними ділянками площею 0,1284 га комерційного призначення комунальної власності під об'єктами нерухомого майна (магазинам) в с. Лозна та с. Хутори Кривошиїнецькі на території Лознянської сільської ради та сплати податку за землю за використання вказаних ділянок.

Зазначений факт не спростовано відповідачем.

При цьому у поданому до суду відзиві відповідач підтверджує відсутність у нього правовстановлюючих документів та зазначає, що відсутність останніх не обмежує його права на постійне користування земельною ділянкою.

У абзаці 2 п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" в якому вказано, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли .

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов'язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки . Розмір збитків , завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором .

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на встановлені судом обставини та наведені вище приписи законодавства суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено згідно ст.33 ГПК України в установленому порядку наявність (а відповідачем не спростовано відсутність) повного складу цивільного правопорушення вчиненого Уланівським ССТ, а саме:

- протиправна бездіяльність , яка полягає в тому, що відповідач з моменту перебуванні у його користуванні земельних ділянок не уклав договору оренди з позивачем стосовно земельних ділянок, тобто не виконав встановлених законом обов'язкових вимог щодо підстав та умов використання земельних ділянок.

Використання зазначених земельних ділянок безпосередньо підтверджує відповідач у відзиві на позовну заяву в якому зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою на магазини в Уланівського ССТ у нього наявне з 1965 р. та 1977 р.

- шкідливий результат такої поведінки (збитки) , які полягають у неотриманні доходів для бюджету Лознянської сільської ради, які могли бути отримані у вигляді отримання земельного податку та орендної плати в належному розмірі при укладенні з відповідачем договору оренди.

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками . Бездіяльність відповідача при оформленні орендних правовідносин та не здійснені нарахування та сплати місцевого податку призвела до неотримання позивачем доходів, які останній мав би отримати.

- вина правопорушника . Неукладення договору оренди земельної ділянки (не оформлення орендних правовідносин з позивачем) та не здійснення нарахування та сплати місцевого податку відбулось з вини відповідача, оскільки безпосередньо залежало від його волі, тобто саме на відповідача, як землекористувача, покладається безпосередньо обов'язок з оформлення орендних правовідносин з позивачем.

При цьому, за встановлених судом обставин справи, звернення відповідача з письмовою заявою з метою укласти договір оренди земельної ділянки, не змінює юридичних обставин справи щодо обов'язкового платного використання земельної ділянки, що в даних правовідносинах виражається у відшкодуванні збитків у вигляді упущеної вигоди - у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки, та не позбавляє його права у разі наявності перешкод у такому оформленні звернутись з відповідним позовом у суд за захистом своїх прав.

Разом з тим здійснюючи перевірку обґрунтованості заявлених до стягнення розмірів збитків суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаних вимог виходячи із таких міркувань.

Як вказувалось вище, період нарахування збитків розпочався з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.

Досліджуючи наданий розрахунок збитків судом встановлено, що при розрахунку останніх невірно взято за основу суми сплати орендної плати Уланівським ССТ.

Зокрема, враховано, що відповідачем сплачено орендних платежів у 2014 р. - 1092 грн, у 2015 - 904 грн та у 2016 р. - 5295 грн, тоді як виходячи із наявних в матеріалах справи банківських виписок останнім сплачено орендної плати: у 2014 р. - 1093 грн 50 коп., у 2015 р. - 904 грн 41 коп. та у 2016 р. - 5295 грн 83 коп.

Сплата орендних платежів у вказаному вище розмірі на загальну суму 7 293,74 грн визнається позивачем.

За відсутності рішень органів місцевого самоврядування щодо визначення ставок земельного податку чи розміру орендної плати за користування земельними ділянками за 2014 та 2015 роки суд приймає до уваги положення ПК України.

Так, відповідно до п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2014 р.) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2015 р.) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Також судом при розрахунку збитків взято нормативно-грошову оцінку земельних ділянок проведену у 2008 р. та 2016 р. - яка мала братися у розрахунку збитків (упущеної вигоди) понесених позивачем - за основу мала б братися нормативно-грошова оцінка земельних ділянок 2008 р. (при розрахунку збитків за період 2014-2015 р.р. з урахуванням індексації - 90,71 грн за кв.м. - с. Лозна, 73,36 грн за кв.м. - с. Хутори Кривошиїнецькі, індексація за 2014 рік - 1,22, за 2015 рік - 1,524) та нормативно-грошова оцінка земельних ділянок 2016 р. (при розрахунку збитків у період 2016 р. - 172,99 грн за кв.м. - с. Лозна, 144,20 грн за кв.м. - с. Хутори Кривошиїнецькі).

При цьому рішення Лознянської сільської ради № 136 від 03.06.2015 р. про затвердження ставок земельного податку та плати за землю на 2016 р. виходячи із бази нормативно-грошової оцінки за 2008 рік, враховуючи виготовлення нормативно-грошової оцінки землі лише у 2016 р., судом не береться до уваги при розрахунку в частині визначення та посилання на нормативно-грошову оцінку 2008 року, оскільки згідно із ст. 4 ГПК України суд не застосовує акти державних органів якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Крім того, при розрахунку враховано, що площі земельних ділянок на яких розміщено об'єкти торгівлі відповідача складають: 0,05 га на території с. Хутори-Кривошиїнецькі та 0,0784 га на території с. Лозна.

Площа земельної ділянки в с. Лозна на якій розміщено торгову точку відповідачем безпосередньо підтверджена актом від 15.02.2017 р. комісії у складі сільського голови, землевпорядника, секретаря сільської ради.

Таким чином, здійснивши розрахунок збитків з урахуванням вищевказаного, судом отримано їх розмір, що становить 9 889 грн 14 коп ., які є правомірними, а у задоволенні заявлених до стягнення 1 259 грн 85 коп. збитків слід відмовити як заявлених безпідставно.

В той же час у відзиві на позовну заяву, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення збитків, відносно чого суд зазначає наступне.

В абзаці 7 п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказано, що законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Оскільки клопотання відповідача про застосування строку позовної давності висловлене у відзиві на позовну заяву, воно враховується судом при розгляді справи.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 1, 2, 4 статті 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, в даному випадку прокурором, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (постанова Верховного Суду України від 01.07.2015р. у справі №6-178цс15).

Тобто в даному випадку початок відліку строку позовної давності обчислюється з моменту коли позивач довідався про порушення його прав, а відтак, враховуючи, що позивачу було відомо про використання земельних ділянок відповідачем без правовстановлюючих документів не лише на протязі 2014 р., а раніше, оскільки як слідує з матеріалів справи, що безпосередньо підтверджується відповідачем вказані ділянки перебувають у його користуванні з 1965 та 1977 р.р.

Поряд з цим позовну заяву подано прокурором до відділення поштового зв'язку 14.07.2017 року , що підтверджується відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті в якому до суду надійшла позовна заява та заявлено період нарахування збитків з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.

Таким чином нарахування збитків в сумі 1 014 грн 34 коп. у період з 01.01.2014 р. по 14.07.2014 р. здійснено після спливу строків позовної давності, наданої для звернення із позовом до суду, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити у зв'язку із пропуском стоку позовної давності.

Решта заявлених прокурором збитків в сумі 8 874 грн 80 коп. є заявленим в межах строку позовної давності з огляду на що підлягають до стягнення з відповідача.

З урахуванням вищевказаного до стягнення підлягають заявлені прокурором збитки в сумі 8 874 грн 80 коп.

В задоволенні збитків в розмірі 2 274 грн 19 коп. ( 1259 грн 85 коп. + 1014 грн 34 коп.) суд відмовляє.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, оскільки товариство користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Лознянську сільську раду одержати дохід у вигляді земельного податку за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.

Таким чином, з огляду на усе вище викладене, заявлені позивачем вимоги підлягаю задоволенню судом частково.

Заперечення відповідача заявлені під час розгляду справи не спростовують правомірності та обґрунтованості вимог позивача.

При цьому необґрунтованим є твердження відповідача з посиланням на те, що голову Уланівського ССТ не запрошували на засідання комісії з питань визначення та відшкодування збитків та не надсилання йому копії акту від 17.02.2017 р., яким визначався розмір збитків, оскільки в матеріалах справи відсутні та останнім не надано суду жодних доказів оскарження вказаного акту комісії та розпорядження про його затвердження у встановленому законом порядку та їх скасування.

Відтак, при прийнятті рішення у справі, суд виходить із правомірності обставин встановленим зазначеним актом від 17.02.2017 р. та розпорядженням від 27.02.2017 р. № 34, яким затверджено даний акт, оскільки із матеріалів справи, як встановлено судом, випливає факт користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що відсутність у нього правовстановлюючих документів на землю не обмежує його права на постійне користування земельною ділянкою, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України (використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень статей 122-124 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у статті 16 Закону України «Про оренду землі» .

Статтями 152, 156, 157 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно з положеннями статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу - територіального органу Держземагенства із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого їй присвоюється кадастровий номер (який є істотною умовою договору оренди землі) .

Тобто саме на відповідача, як користувача, земельної ділянки в силу вище вказаних приписів законодавства покладається обов'язок щодо вчинення дій спрямованих на належне оформлення відповідно до вимог законодавства права використання зазначеної ділянки.

Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на чому наголошено в постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 р. у справі № 3-1160гс15 .

Приймаючи рішення у даній справі судом також враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 р. у справі № 3-210гс14, від 01.07.2015 р. у справі № 3-383гс15, від 07.12.2016 р. у справі № 922/1009/15.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

03.10.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 4-6, 22, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 42, 43, 44, 49, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Уланівського сільського споживчого товариства, вул. Миру, 39, с.Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032, (ідентифікаційний код 01741313) на користь Лознянської сільської ради, вул.Гагаріна, 47, с. Лозна, Хмільницький район, Вінницька область, 22045 (ідентифікаційний код 04331716) - 8 874 грн 80 коп. збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

3. Стягнути з Уланівського сільського споживчого товариства, вул. Миру, 39, с.Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032, (ідентифікаційний код 01741313) на користь прокуратури Вінницької області, вул. Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050 за наступними реквізитами: (ідентифікаційний код - 02909909; р/р 35213099003988, ДКСУ, МФО 820172, отримувач Прокуратура Вінницької області) - 1 273 грн 63 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. У стягненні 2 274 грн 19 коп. збитків відмовити.

5. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 жовтня 2017 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.