Рішення

від 04.10.2017 по справі 910/19175/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2017Справа №910/19175/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Франко Альянс

до 1. Київської міської державної адміністрації

2. Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації)

3. Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації)

про визнання відсутнім права, зобов'язання вчинити дії та стягнення 200 000 грн. 00 коп.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Олексійчук А.В. - представник за довіреністю б/н від 03.10.2017

від відповідача-1: Ходорич О.М. - представник за довіреністю № 001-2032 від 26.07.2017

від відповідача-2: Ходорич О.М. - представник за довіреністю № 001-2032 від 26.07.2017

від відповідача-3: Куценко О.В. - представник за довіреністю № 043-11 від 06.01.2017

В судовому засіданні 04.10.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Франко Альянс (далі - позивач) до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач - 1), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) (далі - відповідач - 2) та Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач - 3) про визнання відсутнім права, зобов'язання вчинити дії та стягнення 200 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідачем-3 на виконання доручення відповідача-2, який є структурним підрозділом відповідача-1, було незаконно демонтовано належний на праві власності позивачу об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 27/31, у зв'язку з чим позивачу завдано збитків у розмірі 200 000,00 грн. А тому позивач просив визнати відсутнім у КП Київблагоустрі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) права на демонтаж та знесення спірних приміщень, зобов'язати Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) усунути перешкоди у користуванні приміщенням, шляхом припинення дій, пов'язаних із демонтажем та знесенням приміщень та стягнути солідарно з відповідача-1 та КП Київблагоустрій збитки у розмірі 200 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 було порушено провадження у справі №910/19175/16, розгляд справи призначено на 30.11.2016.

Разом із позовною заявою ТОВ Франко Альянс було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити відповідачу-3 вчиняти дії, пов'язані із демонтажем та знесенням приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 27/31, обґрунтовану тим, що у нього наявні реальні підстави вважати, що відповідач-3 буде продовжувати демонтаж належного йому нерухомого майна.

21.10.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, мотивовані наявністю існуючої загрози подальшого руйнування та остаточного знесення об'єкту нерухомості, яке здійснюється небезпечним шляхом.

30.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 про порушення провадження у справі №910/19175/16, було подано документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ Україна Бізнес Груп , яке згідно листів відповідача-2 №064-П-18385/1-2112 від 28.10.2016 та №064-ОП/л-18385-2056 від 21.10.2016 здійснювало роботи з демонтажу спірного об'єкту нерухомості спільно із КП Київблагоустрій .

30.11.2016 представником відповідача-1 було надано суду заперечення на позовні вимоги у справі, в яких останній повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що у відповідача-2 була наявна компетенція на знесення самовільно встановлених (розміщених) малих архітектурних форм, якою і являвся спірний об'єкт нерухомості. Крім того, відповідач-1 вказує, що об'єкту нерухомості не присвоювалась поштова адреса та позивачем не надано доказів володіння спірною земельною ділянкою та укладення договору пайовою участі (внеску) власників тимчасових спору, що на його думку, свідчить про правомірність дій відповідачів щодо знесення спірного майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 відкладено розгляд справи №910/19175/16 на 14.12.2016, витребувано у позивача та відповідача-3 документи та запропоновано сторонам надати питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

14.12.2016 на виконання вимог ухвали суду від 30.11.2016 представником позивача через відділ діловодства суду було подано клопотання про врахування питань при призначенні судової будівельно-технічної/економічної експертизи.

14.12.2016 представником відповідача-3 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на позов та клопотання про припинення провадження у справі в частині. Так, згідно вказаного відзиву, відповідач-3 вказує, що відповідача-2 відповідно до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008, здійснює контроль за дотриманням вказаних Правил, в тому числі в частині дотримання порядку розміщення малих архітектурних форм, та останнього наділено компетенцією на прийняття рішень про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми. Відповідачем-3 було складено приписи №1613368 та 1607820, згідно з якими було виявлено самовільне розміщення всесезонного майданчику та запропоновано усунути порушення Правил благоустрою міста Києва. Саме у зв'язку з невиконанням вказаних приписів відповідачем-2 було прийняте рішення (доручення) про демонтаж спірного майна, а відповідачем-3 - його демонтовано. Крім того, КП Київблагоустрій було заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині першої та другої позовних вимог, оскільки такі вимоги стосуються публічно-правових правовідносин сторін, а тому не підвідомчі господарським судам.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати за проведення експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Франко Альянс , попереджено експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України, матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

07.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист від заступника директора інституту Київського НДІСЕ О.Г. Рувіна №715/17-42 від 02.02.2017 про погодження строку проведення та необхідність оплати вартості експертизи разом з копією рахунку №702 від 31.01.2017 на оплату експертизи та клопотанням судового експерта О.В. Командирова про надання додаткових документів необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 поновлено провадження у справі №910/19175/16, задоволено клопотання судового експерта О.В. Командирова про надання додаткових документів необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, зобов'язано сторони надати суду у двотижневий строк для подальшого направлення до експертної установи документи зазначені у клопотанні судового експерта, а саме проектну документацію в повному обсязі на будівництво об'єкту - приміщень громадського призначення, вбудованих у житловий будинок (кафе) за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 27/31 та погоджено проведення судової експертизи у справі №910/19175/16 у строк більше трьох місяців та зупинено провадження у справі №910/19175/16.

10.02.2017 позивачем на виконання ухвали суду від 09.02.2017 подано клопотання про долучення документів.

25.04.2017 загальним відділом діловодства Господарського суду м. Києва зареєстроване клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про забезпечення безперешкодного доступу до об'єкту дослідження. У вказаному клопотанні судовий експерт просить суд забезпечити безперешкодний доступ до об'єкту дослідження та належні умови праці для проведення обстеження, яке відбудеться 04.05.2017 з 10 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 27/31.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України на підставі розпорядження керівника апарату суду №05-23/1452 від 24.04.2017 справу-замінник №910/19175/16 направлено на повторний автоматичний розподіл та передано для подальшого розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 суд прийняв справу до свого провадження, поновив провадження, задовольнив клопотання судового експерта Командирова О.В. та зобов'язав сторін забезпечити доступ судового експерта до об'єкту дослідження. Провадження у справі було зупинено.

26.05.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/19175/16 разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи №715/17-42 від 13.05.2017. Відповідно до вказаного висновку експерта, об'єкт, який був розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 27/31 демонтований 11.10.2016р., є частиною об'єкту нерухомого майна, мав ознаки капітальної споруди, не відноситься до малих архітектурних форм або тимчасових споруд. Крім того, експертом встановлено, що розмір відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для відновлення демонтованого об'єкту 11.10.2016, становить 468 311,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 поновлено провадження у справі №910/19175/16 та призначено розгляд справи на 21.06.2017.

21.06.2017 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, з якого вбачається, позивач вважає, що приписи №1613368 від 12.08.2016 та №160820 від 24.05.2016 не мають відношення до позивача та до належного позивачу об'єкта нерухомості, яке незаконно демонтовано.

Крім того, позивач повідомляє, що у останнього виникло право власності на об'єкт нерухомості в липні 2016 року на підставі акта приймання передачі нерухомого майна до статутного капіталу, та на момент виникнення права власності відбулася державна реєстрація речових права щодо об'єкта нерухомості.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.06.2017 розгляд справи відкладено на 26.07.2017 у зв'язку із неявкою представників відповідачів.

26.07.2017 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в які позивач просить суд:

- стягнути солідарно з Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради на користь ТОВ Франко Альянс 468 311,00 грн., витрати понесені на оплату судового збору та на оплату вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 8 808,00 грн.

- зобов'язати Київську міську державну адміністрацію, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій не чинити перешкоди ТОВ Франко Альянс у відновленні об'єкта нерухомості майна нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 27/31.

Так, зі змісту заяви вбачається, що позивач стверджує, що матеріалами справи підтверджується факт проведення КП Київблагоустрій демонтажу об'єкта нерухомого майна в період з 11.10.2016 по 18.10.2016, який був об'єктом дослідження в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи. Також, позивач вказує, що відповідачі не заперечують факт знесення спірних приміщень КП Благоустрій на виконання доручення відповідача-2, а відтак наявні правові підстави для стягнення із відповідачів збитків, завданих їхніми неправомірними діями.

26.07.2017 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з поданням заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.07.2017 суд відклав розгляд справи на 06.09.2017 у зв'язку з необхідністю ознайомлення відповідачів із заявою про зміну предмет позову.

27.07.2017 через відділ діловодства суду надійшло клопотання представника відповідача-3 про зупинення провадження, яке мотивоване тим, що в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа №761/36256/16-а, предметом якої є визнання неправомірними дій відповідача 2 та 3 щодо знесення спірних приміщень. А тому, на думку відповідача-3, розгляд даної справи підлягає зупиненню до вирішення справи №761/36256/16-а, в рамках якої буде встановлено наявність або відсутність протиправних дій відповідачів.

06.09.2017 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові заперечення позивача на клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до яких позивач вважає, що справа №761/36256/16-а, яка перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва, не пов'язана з даною справою №910/19175/16, оскільки у вказаних справах різні підстави та предмет позовних вимог.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні 06.09.2017 судом відкладено розгляд клопотання про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання, продовжено процесуальний строк розгляду спору у справі №910/19175/16, задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 04.10.2017.

29.09.2017 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів із додатками.

04.10.2017 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, згідно з якої ТОВ Франко Альянс вказує, що у першій позовній вимозі представником позивача допущено технічну описку, яка полягає у тому, що ним помилково замість стягнути в рівних частинах зазначено стягнути солідарно , а тому просить вважати вірними настпну редакцію першої позовної вимоги:

- стягнути в рівних частинах з Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради на користь ТОВ Франко Альянс 468 311,00 грн., витрати понесені на оплату судового збору та на оплату вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 8 808,00 грн.

В судове засідання 04.10.2017 представник позивача з'явилась, надала пояснення по суті спору, заявила усне клопотання про залишення без розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, проти клопотання відповідача-3 про зупинення провадження у справі заперечувала, позовні вимоги з урахуванням заяви від 04.10.2017 підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 04.10.2017 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, клопотання про зупинення провадження у справі підтримав, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача-3 в судове засідання 04.10.2017 з'явився, заявив усне клопотання про залишення без розгляду свого клопотання про припинення провадження у справі, клопотання про зупинення провадження у справі підтримав, надав пояснення по суті спору та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, суд вирішив задовольнити усні клопотання позивача та відповідача-3 та залишити клопотання про припинення провадження у справі та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Дослідивши клопотання відповідача-3 про зупинення провадження у даній справі та заслухавши представників сторін, суд вирішив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, клопотання відповідача-3 про зупинення провадження у справі мотивоване тим, що в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа №761/36256/16-а, предметом якої є визнання неправомірними дій відповідача 2 та 3 щодо знесення спірних приміщень.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів ; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Із доданої до даного клопотання копії адміністративного позову вбачається, що предметом спору у справі №761/36256/16-а є визнання неправомірними дій першого заступника директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) Панчій Тараса Михайловича та скасування підписаного ним доручення №064-8789 від 15.09.2016, а також зобов'язання Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) утриматись від вчинення дій, спрямованих на демонтаж спірного об'єкта нерухомості.

Таким чином, зважаючи на те, що предметом спору у справі №761/36256/16-а є визнання неправомірними дій посадової особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, скасування прийнятого даною посадовою особою акта та зобов'язання утриматись від вчинення дій (тобто, адміністративні вимоги стосуються виключно наявності або відсутності протиправної поведінки посадової особи відповідача-2 у даній справі), то суд приходить до висновку, що відповідачем-3 не обґрунтовано та не доведено неможливість суду самостійно встановити обставини наявності або відсутності складу цивільного правопорушення в діях відповідачів як юридичних осіб, а також про непідвідомчість даного питання господарському суду, а тому судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення.

Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ Україна Бізнес Груп , суд також приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки із поданих відповідачами відзивів вбачається, що останні не заперечують, більше того - підтверджують, що демонтаж спірного майна здійснювався саме КП Київблагоустрій .

В той же час, позивачем не надано доказів та будь-яких обґрунтувань на підтвердження того, що прийняте у даній справі рішення може вплинути на права або обов'язки ТОВ Україна Бізнес Груп , а тому визначені положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України підстави для залучення такої особи до участі у справі у якості третьої особи - відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

24.05.2017 інспектором 1 категорії КП Київблагоустрій було складено припис №1607820, в якому було зафіксовано вчинення ТОВ Молоко порушення Правил благоустрою міста Києва та зобов'язано надати дозвільну документацію на встановлення всесезонного майданчика. У вказаному приписі зазначено в графі одержувача від підпису відмовився .

05.07.2016 ТОВ Франко Альянс було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 111,55 кв. м., у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 27/31, набуте останнім в якості внеску до свого статутного капіталу на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 02.07.2016.

Згідно технічного паспорту на приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок №27/31 по вул. Франка Івана/Хмельницького Богдана, виготовленого 05.07.2016 ТОВ Реєстраційно-експертний центр Алтана , нежитлові приміщення, загальною площею 111,55 кв. м., складаються з тамбуру, тераси, основного приміщення та допоміжного.

12.08.2016 інспектором 1 категорії КП Київблагоустрій було складено припис №1613368, в якому зафіксовано вчинення невідомою особою порушення Правил благоустрою міста Києва та зобов'язано надати дозвільну документацію на встановлення всесезонного майданчика. У вказаному приписі зазначено в графі одержувача від підпису відмовився, фотофіксація додається 12.08.2016 12-10 .

Листом №064-8789 від 15.09.2017 Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) доручив КП Київблагоустрій вжити заходів шляхом демонтажу встановлених з порушенням елементів благоустрою (доручення №459/09-16), а саме:

- літнього майданчику при кафе, барі чи ресторані (всесезонний) за адресою вул. Хмельницького Богдана, 31/27 у Шевченківському районі, назва підприємства: ТОВ Молоко ;

- літнього майданчику при кафе, барі чи ресторані (всесезонний) за адресою вул. Хмельницького Богдана, 31/27 (Франка, 27/31) у Шевченківському районі, назва підприємства: ТОВ Анджесі .

За твердженнями позивача, які підтверджуються роздруківками новин із засобів ЗМІ, 11.10.2016 представники КП Київблагоустрій з невідомими особами здійснили руйнування зазначених приміщень, у зв'язку з чим виведено з робочого стану обладнання ресторану.

Натомість, представниками відповідачів надано акт №16/12-10-01 демонтажу 03-344-/У, з якого вбачається, що початок робіт з демонтажу розпочався 12.10.2016 о 09-30 год. та тривав до 14-00 год. Так, згідно вказаного акту на підставі договору з надання послуг №34 від 07.06.2016 та заявки на демонтаж КП Київблагоустрій від 03.10.2016 згідно припису №1607820 від 23.05.2016 та доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища №459/09-16 від 15.09.2016 ТОВ Україна Бізнес Груп здійснено демонтаж спірного майна та передано його, а представником КП Київблагоустрій прийнято, на тимчасове зберігання на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна за адресою: вул. Озерна, буд. 3.

Згідно з доданим до акту демонтажу №16/12-10-01 описом майна 03-344-1/У від 12.10.2016 демонтовано було літній майданчик при кафе, барі чи ресторані (всесезонний) за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 31/27, (власник майна не зазначений), окремі елементи якого (вид матеріалів: профнастил, металева труба, фанера, метал, дерево, в незадовільному стані (рукописним шляхом перекреслено слово порізаний ) передано на зберігання КП Київблагоустрій .

Відповідно до акту проведення демонтажу №03-345 від 12.10.2016 на підставі Статуту комунального підприємства Київблагоустрій , припису №1613368 від 12.08.2016 та доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища №459/09-16 від 15.09.2016 літній майданчик при кафе, барі чи ресторані (всесезонний) за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 31/27 було частково демонтовано.

Згідно з доданим до акту демонтажу №03-345 актом описом майна від 12.10.2016 демонтовано було літній майданчик при кафе, барі чи ресторані (всесезонний) за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 31/27, власником якого є ТОВ Анджесі , шляхом розбирання його металевого каркасу на окремі елементи та передано їх на майданчик тимчасового складування та зберігання майна КП Київблагоустрій .

З акту проведення демонтажу №83 від 17.10.2016 та доданого до нього акту опису майна вбачається, що на підставі Статуту комунального підприємства Київблагоустрій , припису №1607820 від 23.05.2016 та доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища №459/09-16 від 15.09.2016 демонтовано було літній майданчик при кафе, барі чи ресторані (всесезонний) за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 31/27, власником якого є ТОВ Молоко , шляхом розбирання його металевого каркасу на окремі елементи та передано на майданчик тимчасового складування та зберігання майна КП Київблагоустрій .

Аналогічні відомості зазначені в акті демонтажу №03-345-1 від 18.10.2017 та доданому до нього описі майна, власником якого також зазначено ТОВ Молоко . Крім того, зазначено, що металевий каркас був порізаний на окремі елементи та його стан є незадовільним.

В подальшому ТОВ Франко Альянс неодноразово зверталось до відповідачів з листами, в яких вказувало на протиправність дій КП Київблагоустрій , однак у своїх відповідях відповідачі посилались на невиконання позивачем приписів КП Київблагоустрій у зв'язку з чим відповідачем-2 було прийнято рішення про демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд, виконання якого доручено відповідачу-3.

А тому позивач просить суд стягнути з відповідачів рівними частинами шкоду, яку було завдано позивачу, незаконними діями відповідачів, на загальну суму 468 311,00 грн., витрати понесені на оплату судового збору та на оплату вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 8 808,00 грн. та зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди ТОВ Франко Альянс у відновленні об'єкта нерухомості майна нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 27/31.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частин 1 та 4 статті 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 відповідно до вимог частини другої статті 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів пункту 44 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та пункту 2 статті 22 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ затверджено Правила благоустрою міста Києва (надалі - Правила).

Розділом 13 Правил благоустрою встановлено правила розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Зі змісту Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №94 від 27.01.2011, Правил благоустрою міста Києва, Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №246/9734 від 23.10.2013, вбачається, що компетенція відповідача-2 та відповідача-3 щодо здійснення контролю за дотриманням Правил благоустрою міста Києва поширюється наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Так, відповідачі посилаються на п. 13.2.5 Правил благоустрою міста Києва, згідно з чким малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм. Відповідною, оформленою в установленому порядку, дозвільною документацією для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) є Ордер на розміщення тимчасової споруди (в тому числі тимчасовий), виданий Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Керуючись наведеним пунктом, відповідачі вказую, що демонтаж спірного майна був здійснений у відповідності до положень законодавства України, однак суд не погоджуються з такими твердженнями відповідачів з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно ч. 2 с. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Як вбачається з визначення, що міститься у пункті 1 Правил благоустрою міста Києва, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Відповідно до наданого у пункті 1.3 Порядку розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2027 від 07.11.2013, визначення:

- майданчик для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства (далі - майданчик) - місце для надання послуг з харчування біля стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства, який відкритий для обслуговування населення на певний сезон року, розміщений на відкритому повітрі (під тентами, на верандах, у павільйонах легкого типу) або виготовлений з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, та встановлений тимчасово, без улаштування фундаменту, не є капітальною спорудою. У залежності від типу конструкцій, які використовуються для влаштування, та періоду функціонування майданчики поділяються на відкриті (літні) майданчики та сезонні майданчики.

Тобто, компетенція відповідачів з контролю за станом благоустрою у місті Києві поширюються виключно на правовідносини із встановлення елементів благоустрою, якими є в тому числі малі архітектурні форми та тимчасові споруди.

В той же час, як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2016 у справі №910/14342/16, яке набрало законної сили, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було зареєстрована Декларація про готовність об'єкта до експлуатації Капітальний ремонт основ фундаментів підвальних приміщень будинку для виключення змочування ґрунтів основ фундаментів та моніторинг технічного стану фундаментів за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка/Богдана Хмельницького 27/31 у Шевченківському районі . Декларація була зареєстрована 21.08.2015 за №КВ143152330443.

Приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Тобто, за наслідками проведення капітального ремонту основ фундаментів підвальних приміщень будинку спірне майно, ідентифіковане відповідачами 2 та 3 як літні майданчики (всесезонні), органом державної влади було прийнято в експлуатацію як прибудову до багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка/Богдана Хмельницького, 27/31, нежитлового приміщення площею 111,55 кв.м. (реєстраційний номер прибудови як об'єкта нерухомого майна - 784222580000).

Більше того, відповідно до наданого позивачем технічного паспорту на приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок №27/31 по вул. Франка Івана/Хмельницького Богдана, виготовленого 05.07.2016 ТОВ Реєстраційно-експертний центр Алтана , нежитлові приміщення, загальною площею 111,55 кв. м., складаються з тамбуру, тераси, основного приміщення та допоміжного. Також у вказаному технічному паспорті визначено, що спірні приміщення складаються із бетонного фундаменту, цегляних стін, бетонних перекриттів , бетонних сходів, що повністю виключає можливість віднесення спірного об'єкту до тимчасових споруд та/або малих архітектурних форм.

Правильність таких висновків суду підтверджуються висновком експерта №715/17-42 від 13.05.2017, зробленим за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі. Так, експерт, за наслідками дослідження наданих йому документів та натурного обстеження об'єкта дослідження, прийшов до висновку, що приміщення, демонтоване 11.10.2016, є частиною об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 784222580000), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 27/31. А також, експерт прийшов до висновку, що спірне майно не відноситься ні до малих архітектурних форм, ні до тимчасових споруд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2016 у справі №910/14342/16 встановлено, що станом на дату винесення спірних приписів КП Київблагоустрій Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві була зареєстрована декларація про готовність даного об'єкту нерухомості до експлуатації.

05.07.2016 ТОВ Франко Альянс було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 111,55 кв. м., у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 27/31, набуте останнім в якості внеску до свого статутного капіталу на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 02.07.2016, в тому числі на спірне нерухоме майно, як частину нерухомого майна.

В силу положень частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Встановлені судом обставини спростовують доводи відповідачів, викладені у відповідних відзивах, про те, що літні майданчики при кафе, барі чи ресторані (всесезонні), якими їх вважають відповідачі, є об'єктом благоустрою міста Києва, оскільки вказані об'єкти є приміщеннями будівлі 27/31 по вул. Івана Франка у м. Києві (вул. Богдана Хмельницького, 31/27), яке належить позивачу на праві власності.

Тобтом, спірне майно, належне позивачу та демонтоване на підставі доручення відповідача-2, є нерухомим майном та частиною об'єкту нерухомого майна.

Згідно зі статтею 24 Закону України Про основи містобудування державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм вбачається, що контроль за дотриманням під час проведення будівельних робіт вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїх постанова від 12.05.2015 у справі №910/20685/14 та від 17.08.2017 у справі №909/700/14.

Таким чином, у відповідача-3 була відсутньою правомочність на складання приписів №1607820 від 24.05.2017 та №1613368 від 12.08.2016, а у відповідача-2 - для прийняття рішення, оформленого листом №064-8789 від 15.09.2017 (доручення №459/09-16), про вжиття заходів шляхом демонтажу належного позивачу нерухомого майна.

Більше того, як вбачається з відзивів відповідачів та відповідно до наданих ними актів, останні стверджують, що демонтаж належного позивачу нерухомого майна розпочався 12.01.2016.

Проте, з доданих до матеріалів справи роздруківок з засобів масової інформації, в тому числі з веб-ресурсу Українська правда.Київ , вбачається, що демонтаж спірного майна розпочався 11.10.2016.

Частинами 1 та 2 статті 35 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Демонтування спірних приміщень, які використовувалось для розміщення закладу громадського харчування - ресторан Device Club Restaurant Karaoke , із застосуванням трактору, є загальновідомими обставинами, оскільки вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі.

До того ж, наведені обставини підтверджуються публікаціями в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, зокрема відео про знесення трактором даного приміщення 11.10.2016 транслювалось по телебаченню у новинах (в мережі Інтернет вказана новина розміщена за наступним посиланням https://tsn.ua/video/video-novini/u-stolici-za-nakazom-kmda-traktorom-znesli-restoran.html).

Таким чином, вказана у акті №16/12-10-01 демонтажу 03-344-/У дата початку робіт з демонтажу спірного майна - 12.10.2016 не відповідає дійсності.

Крім того, згідно з п. 13.3.1. Правил у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київблагоустрій (далі - КП Київблагоустрій ) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису , крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Пунктом 20.2.1. Правил встановлено, що у разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

В той же час, з наданих суду матеріалів фотофіксації не вбачається виконання відповідачем-3 передбачених пунктами 13.3.1. та 20.2.1. Правил обов'язку із повідомлення власника або фактичного користувача тимчасової споруди (малої архітектурної форми) про винесення припису.

Більше того, відповідачами не надано доказів надсилання спірних приписів власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення).

Також, у приписі №1607820 від 24.05.2016 вказано, що порушення Правил було вчинене ТОВ Молоко , а вже у приписі №1613368 від 12.08.2016 зазначено що порушення правил було вчинене невідомою особою.

При цьому, відповідачем-3 не надано суду доказів виконання свого обов'язку, передбаченого абзацом 7 пункту 20.2. Правил благоустрою міста Києва, згідно з яким тимчасова споруда (мала архітектурна форма), власник (користувач) якої не встановлений, вважається знахідкою. Посадова особа контролюючого органу, яка знайшла таку тимчасову споруду (малу архітектурну форму), повідомляє про знахідку міліцію протягом трьох днів з моменту виявлення такої споруди.

Водночас, у дорученні №459/09-16 від 15.06.2016 за приписом №1607820 від 24.05.2016 зазначено назву підприємства - ТОВ Молоко , а за приписом №1613368 від 12.08.2016 - ТОВ Анджесі .

Зважаючи на те, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №64542820 від 28.07.2016 вбачається, що позивачем було зареєстровано право власності на спірне майно ще 05.07.2016 (тобто більш як за 1 місяць до винесення припису №1613368 від 12.08.2016, більш ніж за 2 місяці до прийняття відповідачем-2 рішення про вжиття заходів до демонтажу спірного майна та більш як за 3 місяці до фактичного демонтажу), суд критично ставиться до тверджень відповідачів, що у даному випадку останні виконали своїх обов'язки із вжиття заходів для відновлення порушення благоустрою міста Києва належним чином.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 29.09.2009 Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України відповідно до частини другої статті 4 ГПК господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується й актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і ненормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язує останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України.

Тобто, надані відповідачами на підтвердження правомірності своїх дій з демонтажу спірного майна документи (приписи, доручення, акти демонтажу з додатками до них) містять дефекти як у самому змісті, зокрема, визначення спірного майна як літні майданчики, хоча останнє було частиною нерухомого майна, невідповідність дати початку робіт з демонтажу, невідповідність способу демонтажу (в акті від 12.10.2016 вказано, що майно було розібране на окремі елементи, однак загальновідомою є інформація, що демонтаж розпочався із знесення такого майна трактором); так і дефекти у процедурі їх прийняття, зокрема відсутність компетенції з прийняття відповідних актів, зазначення про відмову орежувача від підпису на приписах не підтверджується передбаченими Правилами доказами, не встановлення власника спірного майна (хоча відповідачі 2 та 3 не були позбавлені можливості встановити такого власника), що свідчить про те, що спірні приписи та доручення не відповідають законодавству України, а відтак на підставі ч. 2 ст. 4 ГПК України судом у даній справі не застосовуються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173, 1174, 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. (абзац 3 пункту 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ).

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

За таких обставин необхідною підставою для притягнення державного органу до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2013 у справі №5011-17/14374-2012.

Щодо неправомірних дій відповідачів суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Частиною 1 ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Як було встановлено судом, відповідач-2 та відповідач-3, при здійсненні ними своїх повноважень з контролю за станом благоустрою міста Києва, вийшли за межі своїх повноважень та безпідставно вжили заходів для демонтажу належної позивачу на праві власності частини нерухомого майна - приміщень у будівлі №27/31 по вул. Франка Івана у місті Києві.

Нормами прямої дії статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У пункті 2 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України визначено однією із загальних засад цивільного законодавства неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Приписами частини 1 та 2 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зважаючи на встановлені судом обставини, вбачається, що відповідач-2 та відповідач-3, вживаючи заходів для демонтажу належного на праві власності позивачу нерухомого майна, діяли в супереч наведеним положенням національного законодавства України, оскільки втручання у право власності ТОВ Франко Альянс не базувалось на приписах законодавства.

В той же час, позивачем не наведено жодних обставин та/або доводів та не надано доказів на їх підтвердження з приводу вчинення неправомірних дій відповідачем-1, які зумовили протиправне втручання у право власності ТОВ Франко Альянс .

Посилання позивача на те, що відповідач-2 є структурним підрозділом відповідача-1, а тому Київська міська державна адміністрація є також особою, яка повинна відшкодовувати понесені ТОВ Франко Альянс збитки, судом відхиляються, оскільки згідно інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) є самостійною юридичною особою - органом місцевого самоврядування, а тому може нести самостійну майнову відповідальність.

Щодо розміру збитків, то як вбачається з висновку експерта №715/17-42 від 13.05.2017, вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для відновлення демонтованого об'єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 27/31, розрахована як вартість заміщення, станом на дату проведення дослідження, становить 468 311,00 грн.

Таким чином, вчинення відповідачем-2 та відповідачем-3 дій, спрямованих на демонтування спірного майна (безпідставне втручання у право власності особи в супереч законодавству України), у спосіб, з якого розпочалось демонтування спірного майна (який ставить під сумнів будь-які твердження щодо можливості використання позивачем елементів демонтованої конструкції для відновлення приміщень), має наслідком знищення частин нерухомого майна ТОВ Франко Альянс (приміщень у будівлі), та завдання позивачу збитків у розмірі 468 311,00 грн., що становлять собою вартість відновлювального ремонту приміщень у будинку, які позивач змушений понести у зв'язку з діями відповідачів 2 та 3.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення відшкодування понесених ним збитків рівними частинами з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) та Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації).

В той же час, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів неправомірності дій відповідача-1 та відсутність причинового зв'язку між діями Київської міської державної адміністрації та понесеними позивачем збитками, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення відшкодування понесених ним збитків з відповідача-1.

Щодо вимоги ТОВ Франко Альянс про зобов'язання Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій не чинити перешкоди ТОВ Франко Альянс у відновленні об'єкта нерухомості майна нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 27/31, то суд відмовляє у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом здійснення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить здійснити захист його права шляхом зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди ТОВ Франко Альянс у відновленні об'єкта нерухомості майна нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 27/31.

Зі змісту наведеної позовної вимоги, вбачається, що остання є такою, що спрямована на майбутнє, тобто є вимогою про спонукання відповідачів у майбутньому не вчиняти вказаних дій, які, на його думку, можуть бути вчинені відповідачами, внаслідок чого можуть порушувати його права.

Врахувавши, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст.1 ГПК України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачами її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого невідомо буде воно порушено чи ні.

Зважаючи на те, що позивачем не надано жодних доказів про вчинення відповідачами дій, спрямованих на чинення перешкод у відновленні об'єкта нерухомості майна - спірних нежитлових приміщень, а також приймаючи до уваги, що вказана вимога спрямована на захист прав позивача у майбутньому від можливого порушення, то суд приходить до висновку про передасть даної вимоги позивача, та відмовляє у її задоволенні.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Франко Альянс підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення рівними частинами з відповідача-2 та відповідача-3 збитків у розмірі 468 311,00 грн. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як встановлено вище судом, відповідачами 2 та 3 в порушення вимог норм чинного законодавства було завдано збитків позивачу, а відтак спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) та Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації).

З огляду на наведене, та враховуючи повне задоволення майнової вимоги позивача, суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає сплату судового збору у розмірі 7 024,66 грн. на відповідача-2 та відповідача-3 в рівних частинах.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат, понесених ним у зв'язку із оплатою за проведення судової експертизи, у розмірі 8 808,00 грн., які підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією №77 від 10.02.2017, то господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входять, зокрема, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом.

Положеннями ч.1 ст. 48 ГПК України визначено, що витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, визначаються господарським судом.

В матеріалах справи наявна квитанцією №77 від 10.02.2017, з якої вбачається, що позивачем було сплачено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз вартість проведення судової експертизи, яка складає 8 808,00 грн., а відтак суд приходить до висновку, що вказана сума підлягає стягненню рівними частинами з відповідача-2 та відповідача-3 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Франко Альянс задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 143; ідентифікаційний код 34926981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Франко Альянс (01030, м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 27/31, ідентифікаційний код 40611967) 234 155 (двісті тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 50 коп., 3 512 (три тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 33 коп. - судового збору та 4 404 (чотири тисячі чотириста чотири) грн. 00 коп. - витрат за проведення судової експертизи.

3. Стягнути з Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2, ідентифікаційний код 26199708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Франко Альянс (01030, м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 27/31, ідентифікаційний код 40611967) 234 155 (двісті тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 50 коп., 3 512 (три тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 33 коп. - судового збору та 4 404 (чотири тисячі чотириста чотири) грн. 00 коп. - витрат за проведення судової експертизи.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.2017

Суддя Пукшин Л.Г.