Рішення

від 18.09.2017 по справі 911/2183/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р. Справа № 911/2183/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрофорт", Київська обл., м. Кагарлик

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-ТРАЙД", Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 104 960,06 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №2 від 03.01.2017)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства Агрофорт (далі - ПрАТ Агрофорт /позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю КА-ТРАЙД (далі - ТОВ КА-ТРАЙД /відповідач) про стягнення 217 666,15 гривень, з яких: 85 136,50 грн заборгованості за договором поставки №175 від 18.03.2016, 28 639,06 грн пені, 74 268,68 грн штрафу, 3 036,92 грн 3% річних, 11 611,46 грн інфляційних втрат та 14 973,53 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2017 порушено провадження в справі №911/2183/17 та призначено розгляд справи на 31.07.2017.

31.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника Приватного акціонерного товариства "Агрофорт" бути присутнім в судовому засіданні.

Ухвалами господарського суду Київської області від 31.07.2017 та 04.09.2017 розгляд даної справи відкладався на 04.09.2017 та 18.09.2017 відповідно.

Водночас, 07.08.2017 та 13.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Так, відповідно до поданої 13.09.2017 заяви про зменшення позовних вимог позивач відмовився від позовних вимог про стягнення з відповідача 85 136,50 грн заборгованості та 14 973,53 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, та просив суд стягнути з відповідача 14 238,79 грн пені, 74 268,68 грн штрафу, 3 127,36 грн 3% річних та 13 325,23 грн інфляційних втрат. Відповідна заява прийнята судом.

У судові засідання 31.07.2017, 04.09.2017 та 18.09.2017 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд спору у даній справі ТОВ КА-ТРАЙД було повідомлене належним чином, оскільки ухвалу господарського суду Київської області від 21.07.2017 про порушення провадження в справі №911/2183/17 та ухвали господарського суд Київської області про відкладення розгляду даної справи від 31.07.2017 та 04.09.2017 були надіслані на юридичну адресу відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2016 між ПрАТ Агрофорт (далі-постачальник) та ТОВ КА-ТРАЙД (далі-покупець) було укладено договір поставки №175 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця товар власного виробництва - молоко коров'яче незбиране партіями (далі - молоко або товар), а покупець - прийняти та оплатити його.

Відповідно до пп. 5.3., 5.4. та 10.5 договору розрахунок з постачальником проводиться за фактичний обсяг переданого молока, на підставі спеціалізованих товарних накладних. Розрахунки між сторонами за поставлене молоко здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника, що вказані в даному договорі в національній валюті України - гривні, у формі предоплати у розмірі 100% один раз на десять днів.

Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання із скріпленням печатками сторін та діє з дати укладення, зазначеній на першій сторінці, до 31.12.2016. У випадку, якщо чинність договору закінчилася, а сторони продовжують відносини щодо поставки молока, то договір вважається продовженим до закінчення поточного року, в якому ці відносини продовжені.

В подальшому, 01.04.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до умов якої сторони погодили, зокрема, внести зміни до п. 5.4. договору та викласти його в наступній редакції: розрахунки між сторонами за поставлене молоко здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника, що вказані в даному договорів в національній валюті України - гривні один раз на тиждень, а саме вівторка, із можливістю відтермінування платежу, при якому відразу після оплати у встановлений день тижня сума заборгованості покупця перед постачальником за поставлене молоко не може перевищувати суму, еквівалентну 10 (десяти) - денній поставці молока на підставі спеціалізованих товарних накладних на перевезення молока, які є невід'ємною частиною договору. За домовленістю сторін розрахунок може бути проведений у формі 100% передоплати.

Відповідно до викладених позивачем письмових пояснень, позивач на підставі договору поставив відповідачу товар загальною вартістю 371 343,40 грн за підписаними сторонами видатковими накладними:

- №АФ100007736 від 30.03.2016 на суму 17 991,90 грн;

- №АФ100007766 від 31.03.2016 на суму 36 387,70 грн;

- №АФ100007848 від 30.04.2016 на суму 262 984,85 грн;

- №АФ100007983 від 31.05.2016 на суму 53 978,95 грн.

Копії відповідних видаткових накладних наявні в матеріалах справи.

До того ж, в підтвердження обставин поставки відповідачу молока з відповідні місяці позивачем надано товарно-транспортні накладні та реєстри ТТН зданого молока.

Про належне виконання продавцем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

В обґрунтування поданого позову, позивач зазначив, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором виконав не належним чином, оплату за отриманий товар провів не у повному обсязі та з порушенням строків, а тому станом на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом у ТОВ КА-ТРАЙД перед ПрАТ Агрофорт виникла заборгованість у розмірі 85 136,50 грн.

В підтвердження вищенаведених обставин часткових розрахунків відповідача за отриманий товар та виникнення у останнього 85 136,50 грн заборгованості позивач надав суду банківські виписки по рахунку, а також акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2016 по 30.06.2014 та з 01.03.2016 по 31.06.2017.

Відповідно до викладених позивачем пояснень, станом на дату звернення позивача до суду сума заборгованості у сукупному розмірі 85 136,50 грн складалась із заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016 у розмірі 31 157,55 грн та видатковою накладною №АФ100007983 від 31.05.2016 у розмірі 53 978,95 грн.

Поряд з тим, в процесі розгляду спору у даній справі відповідачем було проведено остаточні розрахунки за отриманий згідно договору товар та сплачено 29.08.2017 85 136,50 грн заборгованості, в підтвердження чого позивачем надано платіжне доручення №49 від 29.08.2017.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши повно і всебічно матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов нижчезазначених висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 712 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, за умовами договору з урахуванням внесених до нього змін згідного додатковї угоди від 01.04.2016 сторони передбачили сплату вартості отриманого товару кожного тижня щовівторка.

З огляду вищезазначеного, підписання покупцем, зокрема, видаткових накладних №АФ100007848 від 30.04.2016 та №АФ100007983 від 31.05.2016 на поставку товару без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого молока свідчить про прийняття його покупцем та, відповідно, породжує для ТОВ КА-ТРАЙД обов'язок по його оплаті у повному обсязі відповідно до умов договору у перший вівторок, наступний за днем поставки, а саме: 03.05.2016 та 07.06.2016 відповідно.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Поряд з тим, відповідно до поданої 13.09.2017 заяви про зменшення позовних вимог позивач відмовився від позовних вимог про стягнення з відповідача 85 136,50 грн заборгованості та 14 973,53 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч. 4 ст. 22, ч. ч. 1, 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відмова позивача від позову в частині вимог про стягнення з відповідача 85 136,50 грн заборгованості та 14 973,53 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами не суперечить законодавству України та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття відповідної відмови позивача та припинення провадження у даній справі в частині вимог про стягнення з відповідача 85 136,50 грн заборгованості та 14 973,53 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судом роз'яснено позивачу, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

У зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 74 268,68 грн 20% штрафу, нарахованого на вартість поставленого у березні-травні 2016 року молока, а також 14 238,79 грн пені, нарахованої з урахуванням здійсненних відповідачем часткових оплат за наступні періоди:

з 03.05.2016 по 04.05.2016 на 141 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 05.05.2016 по 25.05.2016 на 91 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016

з 26.05.2016 по 07.06.2016 на 86 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 08.06.2016 по 08.06.2016 на 56 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 09.06.2016 по 02.10.2016 на 36 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 07.06.2016 по 06.11.2016 на 53 978,95 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007983 від 31.05.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити уразі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.7. договору, в редакції додаткової угоди від 01.04.2016, сторони передбачили, що на письмову вимогу постачальника покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого молока за кожен день прострочення оплати. В разі, якщо строк прострочення оплати буде складати більш ніж зазначено в п. 5.4. договору та відстрочка платежу буде становити еквівалент 11-денній поставці молока та більше, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від вартості поставленого молока.

Відповідно до приписів ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, враховуючи визначені з урахуванням умов договору строки проведення відповідачем розрахунків за поставлений 30.04.2016 та 31.05.2016 товар, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків оплати вартості переданої відповідачу продукції, у позивача виникає після спливу строку оплати, встановленого п. 5.4. договору, тобто з дня, наступного за днем виникнення зобов'язання по оплаті відповідно отриманого товару, а саме з 04.05.2016 та 08.06.2016 відповідно.

Отже, враховуючи безпідставне включення позивачем до періодів обрахунку пені дня, коли відповідач не вважався таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи:

з 04.05.2016 по 04.05.2016 на 141 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 05.05.2016 по 25.05.2016 на 91 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016

з 26.05.2016 по 07.06.2016 на 86 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 08.06.2016 по 08.06.2016 на 56 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 09.06.2016 по 02.10.2016 на 36 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 08.06.2016 по 06.11.2016 на 53 978,95 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007983 від 31.05.2016.

Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення суми пені, обрахованої судом за вказані позивачем періоди з урахуванням вимог закону та вставлених судом обставин, становить 14 039,14 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 238,79 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 14 039,14 грн.

Водночас, оскільки станом на момент звернення позивача до суду відповідач порушив передбачені п. 5.4. договору строки оплати молока та відстрочка платежу становила більше 11-денній поставці молока, що є підставою для нарахування штрафу в порядку п. 7.7. договору, враховуючи арифметично вірний обрахунок відповідної штрафної санкції, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 74 268,68 грн 20% штрафу.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 127,36 грн 3% річних та 13 325,23 грн інфляційних втрат, нарахованих, враховуючи часткові оплати, спадаючим підсумком за наступні періоди:

з 03.05.2016 по 04.05.2016 на 141 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 05.05.2016 по 25.05.2016 на 91 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016

з 26.05.2016 по 07.06.2016 на 86 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 08.06.2016 по 08.06.2016 на 56 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 09.06.2016 по 30.12.2016 на 36 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 31.12.2016 по 07.07.2017 на 31 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 07.06.2016 по 07.07.2017 на 53 978,95 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007983 від 31.05.2016.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд з тим, враховуючи встановлений вище момент, коли відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання за поставлений 30.04.2016 та 31.05.2016 товар, тобто з 04.05.2016 та 08.06.2016 відповідно, суд дійшов висновку про безпідставне включення позивачем до періодів обрахунку 3% річних та інфляційних втрат дня, коли відповідач не вважався таким, що прострочив виконання зобов'язання, відтак обрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат здійснював в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи:

з 04.05.2016 по 04.05.2016 на 141 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 05.05.2016 по 25.05.2016 на 91 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016

з 26.05.2016 по 07.06.2016 на 86 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 08.06.2016 по 08.06.2016 на 56 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 09.06.2016 по 30.12.2016 на 36 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 31.12.2016 по 07.07.2017 на 31 157,55 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007848 від 30.04.2016;

з 08.06.2016 по 07.07.2017 на 53 978,95 грн заборгованості за видатковою накладною №АФ100007983 від 31.05.2016.

Оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення 3% річних, обрахованих судом за вказані позивачем періоди з урахуванням вимог закону та вставлених судом обставин, становить 3 106,57 грн, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 127,36 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 106,57 грн.

Водночас, оскільки розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13 325,23 грн інфляційних втрат є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22. 49, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову Приватного акціонерного товариства "Агрофорт" від позову в частині вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-ТРАЙД" 85 136,50 грн заборгованості та 14 973,53 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

2. Провадження у справі №911/2183/17 в частині вимоги Приватного акціонерного товариства "Агрофорт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-ТРАЙД" 85 136,50 грн заборгованості та 14 973,53 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами припинити.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-ТРАЙД" (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39349955) на користь Приватного акціонерного товариства "Агрофорт" (09200, Київська обл., Кагарлицький район, місто Кагарлик, ВУЛИЦЯ Першого Травня, будинок 6П, ідентифікаційний код 34378735) 14 039 (чотирнадцять тисяч тридцять дев'ять) грн 14 коп. пені, 74 268 (сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят вісім) грн 68 коп. штрафу, 3 106 (три тисячі сто шість) грн 57 коп. 3% річних, 13 325 (тринадцять тисяч триста двадцять п'ять) грн 23 коп. інфляційних втрат та 1 596 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто шість) грн 64 коп. судового збору.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 29.09.2017.

Суддя В.А. Ярема