Ухвала

від 05.10.2017 по справі 15/94-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" жовтня 2017 р. Справа № 15/94-09

вх. № 167

Суддя господарського суду: Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання: Пунтус Д.А.

розглянувши скаргу на дії органу ДВС по справі за позовом

Публічного АТ "Укртрансгаз" в о. Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

за участю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області

за участю представників:

стягувача - ОСОБА_1 за дов. №2-549 від 28.12.2016 р.,

боржника - ОСОБА_2 за дов. №38-2072/470 від 10.05.2012 р.,

виконавчої служби - ОСОБА_3 за дов. №117 від 29.12.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернулося Публічне акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ в особі філії УМГ ХАРКІВТРАНСГАЗ зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Скаржник вказує на безпідставне зупинення виконавчого провадження №14115888 щодо примусового виконання рішення господарського суду Харківської області №15/94-09 від 07.04.2009 р. по стягненню з КП Харківські теплові мережі на користь ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України в особі філії УМГ Харківтрансгаз заборгованості у розмірі 833818,19 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2017 р. прийнято скаргу до розгляду. Розгляд скарги неодноразово відкладався з метою повного і всебічного встановлення обставин, що сталися при виконанні судового рішення.

03.10.2017 р. через канцелярію господарського суду від ПАТ УКРТРАНСГАЗ надійшла заява про уточнення вимог (вх. №32307), скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №14115888;

- визнати незаконною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 р. у виконавчому провадженні №14115888;

- скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 р. у виконавчому провадженні №14115888 щодо примусового виконання рішення господарського суду Харківської області №15/94-09 від 07.04.2009 р.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду.

У судовому засіданні стягувач підтримав подану скаргу, просив суд її задовольнити з урахуванням заяви про уточнення вимог.

Заперечуючи проти скарги представник ДВС вказував, що державний виконавець діяв у визначеному п. 10 ч. 1 ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження порядку, оскільки наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.06.2017 р. №152 Комунальне підприємство Харківські теплові мережі було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до положень ЗУ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії . На підставі викладеного, виконавча служба вважає, що дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області були законними, правомірними, а вимоги скарги стягувача є безпідставними.

Заперечення виконавчої служби були підтримані боржником, із зазначенням про законність та правомірність дій державного виконавця в контексті положень ЗУ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії та ЗУ Про виконавче провадження у зв'язку із включенням КП Харківські теплові мережі до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Розглянувши матеріали справи, подану скарга та заперечення виконавчої служби, суд встановив наступне.

Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії №1730-VIII від 03.11.2016 р. ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження доповнено пунктом 10.

Відповідно до вказаного пункту включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

В той же час, частиною 4 статті 34 ЗУ Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої скарги, причиною виникнення ситуації, що склалася при виконанні судового рішення стало різне тлумачення правових норм Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При цьому одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність, згідно з якою юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування та не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. На це звертав увагу і Конституційний Суд України у відповідних рішеннях від 22.09.2005 № 5-рп, 29.06.2010 №17-рп, 11.10.2011 № 10-рп.

Неодноразово підкреслювалось Європейським судом з прав людини, що закони мають відповідати встановленому Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод стандарту, який вимагає достатньо чіткого формулювання правових норм у тексті нормативно-правових актів. Зокрема, …Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія (рішення у справі Вєренцов проти України, 11 квітня 2013 року).

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

З огляду на викладене, суд вважає помилковим тлумачення правових норм у відриві від дійсних цілей їх прийняття законодавцем.

Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Згідно ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

ЗУ Про виконавче провадження було доповнено пунктом 10 частини 1 статті 34 та частиною 4 статті 34 у зв'язку з прийняттям Закону Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (надалі Закон №1730-VIII), тому для дійсного тлумачення вказаних норм та їх правильного застосування необхідним є звернення до прийнятого закону і з'ясування кола відносин, на врегулювання яких він поширюється та цілей, для досягнення яких його було прийнято.

В Законі №1730-VIII зазначається, що він визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №1730-VIII для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - це державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Сфера дії Закону Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії визначена в статті 2 Закону. Так, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VIII, під терміном спожиті енергоносії розуміється - спожиті природний газ, електрична енергія.

Таким чином, дія Закону №1730-VIII поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті природний газ та електричну енергію.

Заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є:

- кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води;

- кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

- заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

Із системного аналізу викладених положень Закону №1730-VIII можна зробити висновок, що частина 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" - є деталізуючою нормою та одночасно виключає можливість застосування пункту 10 частини 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи та судового рішення від 07.04.2009 р. вбачається, що предметом спору було стягнення заборгованості, нарахованих відсотків річних та інфляційних втрат за договором про надання послуг з транспортування природного газу №635 від 01.10.2005 р. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, його предметом є надання послуг ДК Укртрансгаз з транспортування природного газу власними газотранспортними мережами від державного кордону між Україною і Російською Федерацією до газорозподільчої станції ДК Укртрансгаз і передача обсягів газу, визначених цим договором на вході у газову мережу ВАТ Харківміськгаз для подальшого транспортування КП Харківські теплові мережі , а КП Харківські теплові мережі зобов'язується прийняти вказаний обсяг газу для виробництва теплової енергії для потреб промислових споживачів, оплатити послуги з його транспортування ДК Укртрансгаз , та виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором.

Застосовуючи пункт 10 частини 1 статті 34 та частину 4 статті 34 ЗУ Про виконавче провадження необхідно враховувати, що ними було доповнено ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження з метою виконання завдань та досягнення цілей, які обумовлені прийняттям Закону №1730-VIII, який в свою чергу поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті природний газ, електричну енергію.

Враховуючи вищевикладене та те, що правова природа виникнення заборгованості боржника у вказаних правовідносинах - це послуги з транспортування природного газу, а не постачання останньому енергоносіїв, у державного виконавця не було законних підстави для зупинення виконавчого провадження №14115888 з примусового виконання судового рішення по стягненню заборгованості, нарахованих відсотків річних, інфляційних втрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З урахуванням викладеного, суд визнає скаргу Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ на дії державного виконавця частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в частині визнання незаконними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №14115888 та визнання незаконною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 р. у виконавчому провадженні №14115888.

Керуючись ст.86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву про уточнення вимог ПАТ" Укртрансгаз" від 03.10.2017 року.

Скаргу Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ на дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №14115888.

Визнати незаконною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 р. у виконавчому провадженні №14115888.

Суддя Лаврова Л.С.