Рішення

від 04.03.2010 по справі 01/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2010 р.                                                   Справа №01/150

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1 –представник за довіреністю,

від відповідача – представник не з’явився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом приватного підприємства “Торговий Дім “Поляков”, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю “НВ –Торгсервіс”, м. Черкаси

про стягнення 1750 грн. 01 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Торговий Дім Поляков” звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “НВ –Торгсервіс” заборгованості за поставлений товар у розмірі 1750 грн. 01 коп.

У судовому засіданні представник відповідача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання втретє не направив. У надісланому до суду клопотанні розгляд справи знову просив відкласти через хворобу представника.

Відповідач не надав суду належних доказів поважності причин неявки в судові засідання свого представника, а тому суд приходить до висновку, що останній без поважних причин три рази не з‘явився на виклик у засідання господарського суду.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає, що відповідач не має наміру приймати участь у розгляді справи і намагається зловживати своїми процесуальними правами.

Таким чином, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

          Приватним підприємством “Торговий Дім “Поляков” було відпущено, а товариством з обмеженою відповідальністю “НВ –Торгсервіс” –прийнято товар за видатковою накладною №ТД-1106832 від 30 червня 2009 року на загальну суму 3829 грн. 72 коп.

          Згідно з накладною продаж товару проведено на умовах відстрочення платежу на сім днів.

          Відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 2079 грн. 71 коп., що підтверджується наступними чеками: №447483 від 22 вересня 2009 року, №453425 від 05 жовтня 2009 року, №451000 від 30 вересня 2009 року, №455701 від 09 жовтня 2009 року, №458061 від 16 жовтня 2009 року, 3461569 від 23 жовтня 2009 року та банківськими виписками.

18 січня 2010 року за вих. №1137 позивач звернувся до відповідача із претензією про погашення заборгованості за поставлений товар.

Відповідач заборгованість не погасив.

З огляду на вищевказане, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1750 грн. 01 коп. у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Як встановлено ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

          З огляду на вищевказане, між сторонами укладено усний договір, який за своєю правовою природою являється договором купівлі-продажу.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 1750 грн. 01 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “НВ –Торгсервіс”, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в ЧОД ВАТ «ОСОБА_2 Аваль», МФО 354411, ІПН 307593423017, код 30759344 на користь приватного підприємства “Торговий Дім “Поляков”, вул. Берегова, 4а, м. Черкаси, п/р НОМЕР_2 в ЧОД ВАТ «ОСОБА_2 Аваль», МФО 354411, код 32268131, ІПН 322681323019 1750 грн. 01 коп. заборгованості за отриманий товар, 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз