Постанова

від 05.10.2017 по справі 915/141/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2017 р.Справа № 915/141/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Лисенко В.А.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився

від Казанківської районної державної адміністрації не з'явився

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 11 травня 2017 року

по справі № 915/141/17

за позовом Заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури інтересах держави в особі Казанківської районної державної адміністрації

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області

про дострокове розірвання договору та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

27.02.2017 року Заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі в особі Казанківської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» (відповідач) з позовною заявою, відповідно до якої просив розірвати достроково Договір оренди землі між Казанівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» , зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» повернути земельну ділянку площею 8,36 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Казанівської селищної ради Казанівського району Миколаївської області, у розпорядження держави в особі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Позовні вимоги мотивовані порушенням орендарем використання земельної ділянки в межах однієї категорії - земель сільськогосподарського призначення та за сіяння на спірній земельній ділянці технічну культуру, чим завдано шкоду земельним ресурсам державі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.04.2017 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2017 року (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволений. Розірвано достроково Договір оренди землі, укладений між Казанківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» , зареєстрований у Казанківському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 09.06.2009 за № 040901600576. Зобов'язатно ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» повернути земельну ділянку площею 8,36 га вартістю 32667,70 грн., яка знаходиться за межами населеного пункту на території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, у розпорядження держави в особі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» на користь Баштанської місцевої прокуратури (56101, Миколаївська область, м. Баштанка, провулок Пожежний, 3) судовий збір в розмірі 3200,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що з наявних в матеріалах справи доказів підтверджено невиконання відповідачем умов укладеного Договору оренди, а саме порушення відповідачем зобов'язань щодо обмеження господарської діяльності на орендованій ділянці пасовища, у зв'язку з чим орендована земельна ділянка повинна бути повернута у розпорядження державі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2017 року, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням має підтверджувати матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме Акт перевірки, Протокол про адміністративне правопорушення, які в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим відсутні докази нецільового використання землі.

Також скаржник зазначає, що Кримінальне провадження за фактом нецільового використання пасовища закрито 22.02.2017 року на підставі ч.1 ст.284 КК України, за відсутністю складу злочину. Наявний в матеріалах справи протокол огляду місця події від 23.08.2016 року, не дає можливість ідентифікувати земельну ділянку, яка була передана товариству в оренду.

Крім того скаржник зазначає, що місцевим господарським судом було безпідставно задоволено вимогу про повернення земельної ділянки на підставі ст.1212 УК України, оскільки відсутні правові підстави для дострокового розірвання Договору оренди.

Через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи без його участі, яке колегією суддів задоволено.

Учасники судового процесу - заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури інтересах держави в особі Казанківської районної державної адміністрації відзив на апеляційну скаргу до суду не надали, та в судове засідання 05.10.2017 року не з'явились хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» також в судове засідання 05.10.2017 року не з'явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, розпорядженням Казанківської райдержадміністрації к29-р від 30.01.2009 року, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сила росту затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки для сінокосіння та випасу худоби із земель запасу в межах території Казанківської селищної ради. Пунктом 1 розпорядження Казанківської райдержадміністрації №29-р від 30.01.2009 року затверджено технічну документацію та пунктом 2 вказаного розпорядження товариству передано в оренду земельну ділянку загальною площею 53,19 га для сінокосіння та випасу худоби.

Відповідно до п.3 зазначеного розпорядження, земельна ділянка складається із 2 земельних ділянок площею 44,83 га та 8.36 га.

На підставі розпорядження, між Казанківською райдержадміністрацією (орендодавець) з ТОВ Сила росту (орендар) укладено Договір оренди землі щодо надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,36 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, для сінокосіння та випасу худоби, який зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії ДЗК 09.06.2009 за №040901600576 (а.с.50-53).

За умовами цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8,36 га пасовища, для сінокосіння та випасу худоби, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області.

На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомості та об'єкти інфраструктури. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4823655100:28:000:0903.

Відповідно до умов договору: земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння та сінокосіння (п. 15); цільове призначення земельної ділянки - сінокосіння, випас худоби (п. 16); передача земельної ділянки орендарю здійснюються у 3 робочі дні після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20); до обов'язків орендаря увійшло, зокрема: використовувати землю відповідно до її цільового призначення та умов цього договору (п. 31).

На виконання Договору оренди, орендодавець передав у строкове платне користування земельну ділянку, площею 8,36 га для сінокосіння та випасу худоби, що підтверджується Актом прийому-передачі об'єкта оренди.

25.08.2016 року протоколом обстеження земельної ділянки загальною площею 8,36 га, під час проведення слідчих дій за кримінальним провадженням додержання вимог земельного законодавства за ст.254 КК України, встановлено, що на ній вирощені рослини соняшнику. (а.с.56).

Актом від 29.11.2016 року у складі голови Казанківської селищної ради, завідувача сектору землеустрою, охорони земель, зазначено, що при обстеженні земельної ділянки державної власності площею 8,36 га пасовищ, яка розташована на території Казанівської селищної ради та використовується товариством на підставі Договору оренди від 09.06.2009 року. В ході обстеження встановлено, що земельна ділянка задискована, на ній знаходяться залишки стерні та голівок цьогорічного соняшника (а.с.73).

Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору оренди землі, використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури інтересах держави в особі Казанківської районної державної адміністрації та вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до умов частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів норм і правил.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до п.36 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Законодавець у ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачив, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст.24 і 25 цього закону та умовам договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вже встановлено під час розгляду даної справи, спірні правовідносини пов'язані з порушенням ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» , як орендарем за Договором оренди, а саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, в порушення п.1 умов Договору, норм чинного законодавства.

Зазначене порушення підтверджується протоколом огляду земельної ділянки від 25.08.2016 року, Актом обстеження ділянки Казанівської селищної ради від 29.11.2016 року, а саме, що земельна ділянка оброблена та на ній вирощено соняшник.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що Акт обстеження та Протокол огляду є неналежним доказом у підтвердження використання земельної ділянки з порушенням умов оспорюванного Договору оренди землі, оскільки огляд та обстеження було здійснено в рамках кримінального провадження №12016151140000073 за фактом правопорушення, передбаченого ст.254 КК України, неналежного використання земельної ділянки площею 8,36 га, розташованої на території Казанівської селищної ради.

Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, відповідач використовував орендовану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, а не як пасовище.

За приписами статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2 статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до постанови пленуму Вищого Господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України (п. 2.20).

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд (п. 2.21).

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про охорону земель").

Згідно Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (ч. 2 ст. 25 Закону). На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору зокрема (ч. 1 ст. 32 Закону).

Окремо колегія суддів відзначає, що спірна земельна ділянка є пасовищем та її використання з метою розорювання та засівання сільськогосподарськими культурами суперечать її цільовому призначенню.

Додатком 4 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року передбачено, що посовища - це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби.

Чинним законодавством передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі").

Укладеним сторонами у справі договором не визначено умов повернення орендованої земельної ділянки у разі дострокового розірвання договору оренди. Так, договором лише передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 договору).

В апеляційній скарзі представником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» зазначено, що прокуратурою не надано доказів, що спірна земельна ділянка передана в оренду товариству як пасовище. Однак з розпорядження Казанківської районної державної адміністрації № 29 від 30.04.2009 року вбачається, що в оренду ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» передано саме пасовище для сінокосіння та випасу худоби. Крім того, п.2 Договору оренди сторонами також передбачено, що в оренду передано 8,36 га пасовищ.

Таким чином, правовідносини у даній справі пов'язані з порушенням прав орендодавця, а саме - Казанківською райдержадміністрацією та розпорядником земельної ділянки, за нецільовим призначенням, а саме ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» без відповідного та належного дозволу власника земельної ділянки, що свідчить про порушення вимог раціонального законодавства та порушує принцип державної політики в сфері охорони земель, передбаченим ст.3 Закону України Про охорону земель .

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог Заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури інтересах держави в особі Казанківської районної державної адміністрації у повному обсязі.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надано, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 11.05.2017 року у справі № 915/141/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сила Росту» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 11 травня 2017 року по справі № 915/141/17 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „09» жовтня 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя В.А. Лисенко