Постанова

від 02.10.2017 по справі 922/2210/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р. Справа № 922/2210/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Медуниця О.Є.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю представників:

позивача - Мельник О.В. - дов. б/н від 01.06.2017,

1-го відповідача - Мінакерман Н.С. - дов. б/н від 11.09.2017,

2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Вебпродакшн", м. Чернігів (вх. №2608 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/2210/17

за позовом Приватного підприємства "Будпрокат", м. Київ,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн", м. Чернігів,

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

про стягнення 100 482,32 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/2210/17 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено частково. Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "Будпрокат" заборгованість за договором №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017 року у розмірі 2000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн" на користь Приватного підприємства "Будпрокат" заборгованість за договором №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017 року у розмірі 83082,40 грн.; штраф у розмірі 5955,77 грн. та судові витрати зі сплати судового у розмірі 1417,76 грн. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "Будпрокат" судові витрати зі сплати судового у розмірі 31,84 грн. В іншій частині заявленого позову - відмовлено.

1-й відповідач, ТОВ "Вебпродакшн", звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/2210/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх апеляційних вимог 1-й відповідач посилається на те, що станом на сьогоднішній день у нього не виникло зобов'язання про повернення сплачених позивачем коштів за договором № 2012548987, у зв'язку із чим рішення в частині стягнення коштів за договором № 2012548987 підлягає скасуванню. Також, як вважає апелянт, рішення в частині стягнення штрафу у розмірі 5955,77 підлягає скасуванню, оскільки у 1-го відповідача не виникло зобов'язання стосовно повернення коштів за договором № 2012548987, а тому не може бути нарахований штраф, а також пеня, яка була заявлена до стягнення у позові. На думку скаржника, 1-й відповідач не надавав письмової згоди на розірвання договору, тому договір № 2012548987 є чинним станом на сьогоднішній день.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

2-й відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника 2-го відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у відзиві на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 березня 2017 р. між ТОВ "Вебпродакшн" (виконавець) та ПП "Будпрокат" (замовник) був укладений договір №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення.

Відповідно до умов договору №2012548987 замовник оплачує, а виконавець надає: право на використання ОпеВох СRМ+ЕRР на умовах невиключної ліцензії та послуги, обсяг яких та порядок надання визначений цим договором та додатками до нього.

Розділом 4 договору №2012548987 передбачений порядок оплати за договором, відповідно до якого замовник здійснює оплату невиключних ліцензій у кількості 12 шт., загальна вартість яких складає 85082,40 грн., протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору.

Пунктом 4.5 договору №2012548987 передбачено, що невиключна ліцензія вважається переданою замовнику з моменту отримання виконавцем грошових коштів у обсягу та підставах передбачених цією статтею.

Відповідно до п.5.1. договору №2012548987, вартість послуг, які надає виконавець замовнику визначається в додатках до цього договору. Термін надання послуг, відповідно до п.6.1. договору, визначається у додатках до цього договору.

Згідно з п.2.1. додатку №1 від 03.03.2017 до договору №2012548987 замовник отримує право на безоплатне налаштування ПЗ під умови замовника, які він вказує в "Анкеті налаштувань".

Після завершення надання послуг згідно з даним договором та додатками до нього, виконавець надає замовнику акт надання послуг у двох екземплярах, який замовник зобов'язувати підписати протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту його одержання, та повернути виконавцю один підписаний екземпляр (п.6.2. договору №2012548987).

У разі не виконання або неналежного виконання обов'язків, передбачених цим договором та додатками до нього, сторони несуть відповідальність згідно умов договору, додатків до нього та чинного законодавства України (п.9.1. договору №2012548987).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, свої обов'язки передбачені розділом 4 договору №2012548987, щодо оплати вартості невиключної ліцензії у кількості 12 шт., позивачем були виконані у повному обсязі - 06.03.2017 та 09.03.2017 перераховано на поточний рахунок 1-го відповідача грошові кошти у розмір 50000,00 грн. та 35082,40 грн., що підтверджується банківськими виписками № 182 від 06.03.2017 р. та № 188 від 09.03.2017 р. відповідно.

26.05.2017 позивач направив на адресу 1-го відповідача лист з вимогою виконати умови укладеного договору.

12.06.2017 позивач направив на адресу 1-го відповідача вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 85082,40 грн., яка була отримана 1-м відповідачем 17.06.2017, та яка не була виконана у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення 1-м відповідачем грошових коштів у розмірі 85082,40 грн. позивачу та надання 1-м відповідачем позивачу послуг з налаштування та підключення програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР за договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 85082,40 грн.

Разом з цим, 03.03.2017 між ПП "Будпрокат" (кредитор) та ФОП ОСОБА_3 (поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань боржника (ТОВ "Вебпродакшн"), що виникли з договору №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017.

Згідно п. 1.2. договору поруки сторони домовились, що ФОП ОСОБА_3 не несе відповідальності перед позивачем за збитки, що можуть бути спричинені порушенням ТОВ "Вебпродакшн" своїх зобов'язань за договором.

У відповідності до п. 1.3. договору поруки сторони домовились, що даною порукою зобов'язання боржника, що виникли з договору №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017 забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 2000,00 грн.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03 березня 2017 року, поручитель зобов'язується нести відповідальність солідарно з боржником.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Статтею 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що сума заборгованості у розмірі 2000,00 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача, а сума заборгованості у розмірі 83082,40 грн. підлягає стягненню з 1-го відповідача на користь позивача.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що надана апелянтом копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.03.2017 не є належним доказом виконання зобов'язання за спірним договором з боку 1-го відповідача, оскільки даний складений в односторонньому порядку, тобто підписаний та скріплений печаткою від виконавця ТОВ "Вебпродакшн", з боку замовника ПП "Будпрокат" підписи та печатки відсутні.

Більш того, на підтвердження виконання оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/2210/17 представником позивача додано до матеріалів справи копії платіжних доручень 706 від 15.09.2017р на суму 25 000,00 грн., №711 від 19.09.2017 року на суму 25 000,00 грн., №720 від 22.09.2017 року на суму 25 000,00 грн., №727 від 26.09.2017 року на суму 15 455,93 грн., згідно яких ТОВ "Вебпродакшн" перерахував на поточний рахунок ПП "Будпрокат" грошові кошти у розмірі 90 455,93 грн. з призначенням платежу "Часткове повернення коштів згідно рішення Господарського суду Харківської області №922/2210/17".

Враховуючи викладене, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача за прострочення виконання зобов'язання з поставки програмного забезпечення за договором №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017 пені у розмірі 9444,15 грн. та штрафу у розмірі 5955,77 грн., судова колегія зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 9.2. договору №2012548987 було передбачено, що за порушення умов цього договору, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 1% від вартості послуг, не виконаних у встановлений строк та/або неналежним чином, за кожний день прострочення, але не більше 25% від загальної вартості послуг.

Таким чином, враховуючи положення п. 9.2. договору №2012548987 та договору поруки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 1-го відповідача належить стягнути на користь позивача заявлену ним суму штрафу у розмірі 5955,77 грн. за період з 25.06.2017 р. по 05.07.2017 р.

Що стосується вимог позивача про стягнення пені у розмірі 9444,15 грн. суд першої інстанції правомірно не стягнув її з 1-го відповідача, оскільки умовами договору №2012548987 не було передбачено нарахування замовником виконавцю пені за прострочення останнім своїх зобов'язань за договором.

На підставі вищевикладеного, доводи викладені 1-м відповідачем в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/2210/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу 1-го відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн", м. Чернігів, на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/2210/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/2210/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Медуниця О.Є.