Постанова

від 05.10.2017 по справі 820/2907/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05 жовтня 2017 р. справа № 820/2907/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кікоян Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмакс 2010" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмакс 2010» , у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу (з урахуванням уточнень) про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 18.07.2017р. № НОМЕР_1 та від 18.07.2017 року №0000191412.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що не вчиняв податкових правопорушень, які викладені в акті перевірки. Стверджував, що спірні рішення суб'єкта владних повноважень вмотивовані помилковими судженнями, факт вчинення податкового правопорушення є вигаданим, при справлянні податку на додану вартість платник неухильно дотримувався вимог закону. Посилаючись на ці міркування, представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що проведеною перевіркою не підтверджено реальності господарських зносин між ТОВ "Артмакс 2010" та ТОВ «Аванта-Сервіс» , ТОВ "Київ-Спец-буд", так як з одержаних контролюючим органом за місцем реєстрації цих контрагентів платника податків пояснень керівників випливає їх непричетність до господарської діяльності суб'єктів господарювання. Стверджував, що фактично мало місце використання в господарськії діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено. Посилаючись на ці міркування, представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що контролюючий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Артмакс 2010» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Аванта-Сервіс» (податковий номер 39555297) за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року та з ТОВ «Київ-Спец-Буд» (податковий номер 39877321) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг).

Результати перевірки оформлені актом від 04.07.2017 року №6588/20-40-14-12-11/37458404.

У вказаному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення платником порушень: п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України - внаслідок завищення суми податкових зобов'язань по операціям оформленим як реалізація товарів (послуг) на загальну суму ПДВ 91800грн., у тому числі за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року на суму 864000 грн., за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року на суму 5.400 грн.; пп.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - завищення суми податкового кредиту по операціям оформленим як придбання товарів (послуг) на загальну суму ПДВ 320.068 грн., у тому числі за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року на суму 86.148 грн., за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року на суму 233.920,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 228.520,00 грн. за грудень 2016 року.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017р. №0000181412 (форма «Р» ), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 285.650,00 грн. (основний платіж - 228.520,00грн., штраф - 57.130,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017р. №0000191412 (форма «РІ» ), яким зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кдексу України на 86.400 грн., та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість в сумі 86.148 грн.

Перевіряючи відповідність закону, зокрема і ч.3 ст.2 КАС України, юридичних та фактичних мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що з 01.01.2011 року правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість унормовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України суд дійшов висновку, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрації контрагентом-постачальником податкової накладної в Реєстрі податкових накладних або подання скарги на постачальника.

З наявних у справі документів, які на вимогу суду були надані представником позивача, вбачається, що між позивачем, ТОВ «Артмакс 2010» (у якості покупця) та ТОВ «Аванта-Сервіс» (у якості постачальника) було вчинено правочин у формі договору-продажу, а саме: договір від 02.12.2015 року №2-12/15 (а.с.29-33 т.2).

Як з'ясовано судом, відносно зазначеного договору контролюючим органом не реалізовувалась управлінська функція згідно з п.20.1.30 ст.20 Податкового кодексу України, а відтак, зазначений правочин є діючим.

Відповідно до умов зазначеного правочину постачальник зобов'язується на протязі терміну, який передбачено технічними умовами на товар, але не менше 1 року, поставити та передати у власність покупця певну продукцію, відповідно до специфікацій, рахунків-фактур, видаткових накладних, актів виконаних робіт, а покупець зобов'язаний прийняти цю продукцію та оплатити її вартість.

Згідно з договором від 02.12.2015 року №2-12/15 позивач придбав товар у ТОВ «Аванта-Сервіс» матеріал М10СЧ8-2 на загальну суму 516.888,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН від 03.05.2016 р. на суму 516.888,00 грн. (в тому числі ПДВ - 86.148,00 грн.), а також належним чином зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною: від 12.01.2016 р. №4 на суму 516.888,00 грн.(а.с.35 т.2, а.с.171 т.1, а.с.49 т.2).

Доставка вказаного товару фактично відбулась орендованим автомобілем НОМЕР_2, що підтверджується товарно-транспортною накладною №000016 від 03.05.2016 року (а.с.36 т.2).

Суд на виконання вимог ст.11 КАС України з метою встановлення об'єктивної істини по справі у судовому засіданні допитав у якості свідка водія вказаного у згаданій ТНН транспортного засобу Рено-Трафік АХ2463СТ - громадянина ОСОБА_3

З показань цього свідка судом встановлено, що перевезення зазначеного товару відбулось у дійсності, водій вибував до міста Києва, одержував товар та доставляв товар до міста Харкова.

Зобов'язання по оплаті товару були виконані ТОВ «Артмакс 2010» шляхом перерахування безготівкових коштів у власність ТОВ «Аванта-Сервіс» згідно платіжного доручення №624 від 12.01.2016 року на суму 516.888,00 грн. (а.с. 231 т.2).

Подальша реалізація даного товару підтверджується договором на поставку продукції №17/194-ЮР від 22.06.2015 року, відповідно до якого постачальник -ТОВ "Артмакс 2010" зобов'язується передати, а покупець -ТОВ "Іскра" прийняти і сплатити за продукцію, вказану у Специфікаціях (пластини ПЯ7.167.094 (з фериту М10СЧ5-2)) в кількості 360 шт. на суму 518.400 грн., видатковою накладною №РН-0000009 від 04.05.2016 року на суму 518.400,00 грн., з яких ПДВ - 86.400,00 грн., податковою накладною №1 від 11.01.2016 року на суму 518.400,00 грн., з яких ПДВ - 86.400,00 (а.с.39-44т.2, а.с.167 т.1).

У ході розгляду справи судом також встановлено, що 07.12.2016 року між позивачем (в якості покупця) та ТОВ «Київ-Спец-Буд» (в якості постачальника) укладено Договір №07-12/2016 від 07.12.2016 року, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю певну продукцію, згідно заявок, відповідно до рахунків-фактур, видаткових накладних, актів виконаних робіт, та таке інше, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (а.с.81-84 т.1, а.с.149-152 т.2).

На підтвердження реальності вчиненого правочину позивачем надано видаткову накладну №КС-0000293 від 12.12.2016 року на суму 31.200,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 5.200 грн. (а.с.85 т.1) та податкову накладну №31 від 12.12.2016 року на суму 31.200.00 грн. (а.с.157 т.2, 153 т.2).

Зобов'язання по оплаті товару були виконані ТОВ «Артмакс 2010» шляхом перерахування безготівкових коштів у власність ТОВ «Київ-Спец-Буд» згідно платіжного доручення №871 від 12.12.2016 року на суму 31.200,00 грн. (а.с.229 т.2).

Подальша реалізація товару була здійснена відповідно до договору поставки №17/194-юр від 22.06.2015 року, між ТОВ «Артмакс 2010» ( в якості постачальника) та ТОВ «Іскра» ( в якості покупця), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти й сплатити продукцію, вказану у Специфікаціях (Підшипник ШС-60Ю), на умовах передбачених цим договором, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000039 від 13.12.2016 року на суму 32.400,00 грн. (а.с.158-165 т.2).

Доставка вказаного товару фактично здійснювалась ТОВ "Нова Пошта", про що складено акт виконаних робіт №НП/1-008319 від 20.12.2016 року на суму 62,50 грн. (а.с.166 т.2).

Окрім того, судовим розглядом встановлено, що між позивачем, ТОВ «Артмакс 2010» (у якості замовника) та ТОВ «Київ-Спец-Буд» (у якості підрядника) було вчинено правочин у формі договору підряду від 19.12.2016 року №19-12/2016. (а.с.67-70).

Як з'ясовано судом, відносно даних договорів контролюючим органом не реалізовувалась управлінська функція згідно з п.20.1.30 ст.20 Податкового кодексу України, а відтак, згаданий правочин є діючим.

Відповідно до умов вказаного договору підрядник зобов'язується на протязі строку зазначеного у договорі виконати роботи: пусконалагоджувальні роботи Станції компресорної гвинтової пересувної ВВП-12/7-16шт.; монтаж, обладнання, фільтрів, заливка технологічної рідини до Станції компресорної гвинтової пересувної ВВП-12/7-16шт.; тимчасове пакування Станції компресорної гвинтової пересувної ВВП-12/7-16 шт. для транспортування, а замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

В обґрунтування доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах даного договору-підряду позивачем надано до суду податкові накладні належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних: №194 від 28.12.2016 року на суму 152.983,33 грн., №195 від 28.12.2016 року на суму 96.250,00 грн., №196 від 28.12.2016 року на суму 36.666, 67грн., №201 від 30.12.2016 року на суму 458.950,00 грн., №202 від 30.12.2016 року на суму 288.750,00 грн., №203 від 30.12.2016 року на суму 110.000,00грн. Усього на суму ПДВ - 228.720,00 грн. (а.с.81-86 т.2).

На підтвердження виконання даних робіт позивач надав до суду акти здачі -прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-28/12-1, №ОУ-28/12-2, №ОУ-28/12-3, №ОУ-30/12/1, №ОУ-30/12-2, №ОУ-30/12-3 від 30.12.2016 року (а.с.74-78 т.2).

Роботи виконувались на території складських приміщень ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпесормаш» про що вказано у додатковій угоді №1 від 20.12.2016 року до договору №19-12/2016р від 19.12.2016 року.

Оплата вказаних послуг проведена у повному обсязі 20.01.2017 року ПД №26 на суму 1.372.320,00 грн., що не заперечувалось сторонами по справі.

Зобов'язання по оплаті послуг були виконані ТОВ «Артмакс 2010» шляхом перерахування безготівкових коштів у власність ТОВ «Київ-Спец-Буд» згідно платіжного доручення №26 від 20.01.2016 року на суму 1.372.320,00грн. (а.с. 228 т.2).

З метою виконання істотних умов договору для здійснення додаткової комплектації позивачем було придбано безпосередні станції та комплектуючі у ТОВ "Укрторгпром" (податковий номер 40392690), "НВАТ "ВНДІ Компресормаш" (податковий номер 00220434).(а.с.95-105 т.2).

В подальшому вказані станції ТОВ "Артмакс 2010" реалізувало шляхом укладення договору №162 від 27.12.2016 року з ПАТ «УКРГАЗПРОМБУД» на поставку Станцій компресорних гвинтових пересувних ВВП-12/7 в кількості 16 шт. (згідно Специфікації №1 Дод. до договору №1) на загальну суму 9592000,00грн. Поставка була здійснена згідно видаткових накладних РН-0000043 від 30.12.2016р 12 шт. на суму 7194000,02грн., податкова накладна № 1 від 30.12.2016р, та РН-0000042 від 28.12.2016р 4 шт. на суму 2397999,98грн., податкова накладна № 1 від 28.12.2016року. (а.с.106-121 т.2).

Оплата проведена в повному обсязі ПАТ «УКРГАЗПРОМБУД» 19.01.2017р. згідно звітів по рахунку з 01.12.2016 року по 31.01.2017 року (а.с.122-128 т.2).

Розглядаючи спір по суті, суд бере до уваги, що контролюючий орган у спірних правовідносинах жодним чином не заперечував реальності придбаного позивачем товару та подальшого використання цього товару у межах власної господарської діяльності.

Як орган державної виконавчої влади відповідач у силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України був зобов'язаний забезпечити неухильне дотримання у спірних правовідносинах положень закону, зокрема і ст.83 Податкового кодексу України, де указано, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Пояснення посадових (службових) осіб контрагента платника податків, на думку суду, в силу закону можуть давати виключно підстави контролюючому органу для сумнівів у правильності справляння податків, але не можуть слугувати беззаперечним доказом вчинення податкового правопорушення, адже правдивість і достовірність таких пояснень підлягає перевірці судом у межах кримінального судочинства за правилами Кримінального процесуального кодексу України з постановленням відповідного рішення, про що законодавцем прямо згадано у п.83.1.4 ст.83 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що доказів наявності такого рішення відповідачем по справі до суду не надано.

Окрім того, відносно пояснень громадянина ОСОБА_4 як директора ТОВ "Аванта Сервіс", відповідно до яких вказаний громадянин ніколи не був ані представником, ані керівником чи засновником даного підприємства (що і стало підставою для висновку контролюючого органу про безтоварність господарської операції позивача з ТОВ "Аванта Сервіс") суд зазначає, що відповідачем у судовому засіданні надано до суду пояснення з приводу того, що саме керівником ТОВ "Аванта Сервіс" ОСОБА_4 було подано до контролюючого органу податкову звітність - податкову декларацію з податку на додану вартість за січень-лютий 2016 року.

З огляду на викладене, оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.69, 70-72, 86 КАС України, суд не знаходить підстав для визнання правильним судження контролюючого органу про використання позивачем в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено, адже, по-перше, придбаний у контрагентів товар був оплачений позивачем шляхом проведення безготівкових розрахунків (що не створює для Держави в особі компетентних органів управління, контролю чи нагляду будь-яких перешкод чи ускладнень у відслідковуванні руху безготівкових коштів), по-друге, придбаний товар у подальшому був реалізований позивачем, тобто вибув з власності платника податків з компенсацією вартості шляхом перерахування у власність платника податків безготівкових коштів, по-третє, доказів взаємопов'язаності платника та контрагентів платника ані матеріали перевірки, ані матеріали справи не містять.

Окремо суд вважає за необхідне наголосити на визнаній контролюючим органом обставині реєстрації виписаних контрагентами позивача податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що неможливо без одержання уповноваженими службовими чи посадовими особами платника податків електронного цифрового підпису, укладання договору про визнання електронних документів та невжиття податковою інспекцією будь-яких заходів з припинення дії згаданого договору.

Так, розглядаючи справу, суд окремо та безвідносно до викладених вище мотивів бере до уваги положення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, де вказано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписи даної норми кодексу кореспондують положенням абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з якими на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1 та 2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз.1 п.201.10 ст.201). Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2 п.201.10 ст.201).

Положення перелічених норм кодексу у системному поєднанні з ст.ст.42, 46, 49, 200-1 Податкового кодексу України, на думку суду, означають запровадження Державою такого механізму адміністрування податку на додану вартість, при якому Держава в особі контролюючого органу здатна здійснювати майже тотальний контроль за діяльністю платників податків, котрі виконують податкові зобов'язання платників ПДВ за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку у межах укладених договорів про визнання електронних документів.

Таким чином, суд вважає, що наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної постачальником та зареєстрованої податкової накладної звільняє покупця - отримувача цієї накладної від будь-якої відповідальності як платника ПДВ за виключенням випадку вжиття з цим постачальником взаємоузгоджених зловмисних (тобто протиправних) свідомих дій з неправомірного одержання податкової вигоди, тобто за своєю правовою суттю співучасті у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.191, 205, 209, 212 Кримінального кодексу України.

Доказів наявності таких обставин у спірних правовідносинах сторонами справи до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.ст.11 і 69 КАС України не виявлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, пп.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Аванта-Сервіс» (податковий номер 39555297) за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року та з ТОВ «Київ-Спец-Буд» (податковий номер 39877321) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Проведеним судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, що є визначеною процесуальним законом підставою для їх скасування.

Керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмакс 2010" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №0000181412, № НОМЕР_3 від 18.07.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмакс 2010" ( код ЄДРПОУ 37458404, м.Харків, вул.Сохора,1-А, 61080) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 5.580,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10.10.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.