Ухвала

від 29.11.2017 по справі 820/2907/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 р.Справа № 820/2907/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

за участю сторін: представника позивача - Моїсеєнко К.О., представника відповідача - Потапенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 820/2907/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмакс 2010"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артмакс 2010" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило: скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 18.07.2017 року № 0000181412 та № 0000191412.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Артмакс 2010" з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Аванта-Сервіс" (податковий номер 39555297) за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року та з ТОВ "Київ-Спец-Буд" (податковий номер 39877321) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 04.07.2017 року № 6588/20-40-14-12-11/37458404.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення: від 18.07.2017 року № 0000181412 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 285.650 грн. (основний платіж - 228.520 грн., штраф - 57.130 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017 року № 0000191412 (форма "РІ"), яким зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кдексу України на 86.400 грн., та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість в сумі 86.148 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП Міжрегіонального головного управління ДФС від 16.05.2016р. № 0000221401 (форма "У") № 0000231401 (форма "У"), є необґрунтованимм та неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1 та 2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз.1 п.201.10 ст.201). Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2 п.201.10 ст.201).

Згідно п.198.3 ст. 198 Податково кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем, ТОВ "Артмакс 2010" (у якості покупця) та ТОВ "Аванта-Сервіс" (у якості постачальника) укладено договір купівлі-продажу від 02.12.2015 року № 2-12/15 (а.с.29-33 т.2).

Згідно договору від 02.12.2015 року №2-12/15, позивачем придбано товар у ТОВ "Аванта-Сервіс" матеріал М10СЧ8-2 на загальну суму 516.888 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН від 03.05.2016 р. на суму 516.888 грн. (в тому числі ПДВ - 86.148 грн.), а також належним чином зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною: від 12.01.2016 р. № 4 на суму 516.888 грн. (а.с.35 т.2, а.с.171 т.1, а.с.49 т.2).

Доставка вказаного товару фактично відбулась орендованим автомобілем НОМЕР_5, що підтверджується товарно-транспортною накладною №000016 від 03.05.2016 року (а.с.36 т.2).

Зобов'язання по оплаті товару виконані ТОВ "Артмакс 2010" шляхом перерахування безготівкових коштів у власність ТОВ "Аванта-Сервіс" згідно платіжного доручення № 624 від 12.01.2016 року на суму 516.888 грн. (а.с. 231 т.2).

Подальша реалізація даного товару підтверджується договором на поставку продукції № 17/194-ЮР від 22.06.2015 року, відповідно до якого постачальник -ТОВ "Артмакс 2010" зобов'язується передати, а покупець -ТОВ "Іскра" прийняти і сплатити за продукцію, вказану у Специфікаціях (пластини ПЯ7.167.094 (з фериту М10СЧ5-2)) в кількості 360 шт. на суму 518.400 грн.; видатковою накладною № РН-0000009 від 04.05.2016 року на суму 518.400 грн., з яких ПДВ - 86.400 грн.; податковою накладною №1 від 11.01.2016 року на суму 518.400 грн., з яких ПДВ - 86.400 (а.с.39-44т.2, а.с.167 т.1).

Судовим розглядом встановлено, що 07.12.2016 року між позивачем (в якості покупця) та ТОВ "Київ-Спец-Буд" (в якості постачальника) укладено договір № 07-12/2016 від 07.12.2016 року, згідно якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю певну продукцію, згідно заявок, відповідно до рахунків-фактур, видаткових накладних, актів виконаних робіт, та таке інше, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (а.с.81-84 т.1, а.с.149-152 т.2).

На підтвердження реальності вчиненого правочину позивачем надано видаткову накладну № КС-0000293 від 12.12.2016 року на суму 31.200 грн., у тому числі ПДВ на суму 5.200 грн. (а.с.85 т.1) та податкову накладну № 31 від 12.12.2016 року на суму 31.200 грн. (а.с.157 т.2, 153 т.2).

Зобов'язання по оплаті товару виконано ТОВ "Артмакс 2010" шляхом перерахування безготівкових коштів у власність ТОВ "Київ-Спец-Буд", що підтверджується платіжним дорученням № 871 від 12.12.2016 року на суму 31.200 грн. (а.с.229 т.2).

Подальша реалізація товару здійснена відповідно до договору поставки № 17/194-юр від 22.06.2015 року, між ТОВ "Артмакс 2010"( в якості постачальника) та ТОВ "Іскра" ( в якості покупця), згідно з яким постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти й сплатити продукцію, вказану у Специфікаціях (Підшипник ШС-60Ю), на умовах передбачених цим договором, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000039 від 13.12.2016 року на суму 32.400 грн. (а.с.158-165 т.2).

Доставка вказаного товару фактично здійснювалась ТОВ "Нова Пошта", про що складено акт виконаних робіт № НП/1-008319 від 20.12.2016 року на суму 62,50 грн. (а.с.166 т.2).

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем, ТОВ "Артмакс 2010" (у якості замовника) та ТОВ "Київ-Спец-Буд" (у якості підрядника) укладено договору підряду від 19.12.2016 року № 19-12/2016. (а.с.67-70), за яким підрядник зобов'язується на протязі строку зазначеного у договорі виконати роботи: пусконалагоджувальні роботи Станції компресорної гвинтової пересувної ВВП-12/7-16шт.; монтаж, обладнання, фільтрів, заливка технологічної рідини до Станції компресорної гвинтової пересувної ВВП-12/7-16шт.; тимчасове пакування Станції компресорної гвинтової пересувної ВВП-12/7-16 шт. для транспортування, а замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Реальність господарських операцій в межах даного договору-підряду підтверджується податковими накладними: № 194 від 28.12.2016 року на суму 152.983,33 грн., № 195 від 28.12.2016 року на суму 96.250 грн., № 196 від 28.12.2016 року на суму 36.666, 67 грн., № 201 від 30.12.2016 року на суму 458.950 грн., № 202 від 30.12.2016 року на суму 288.750 грн., № 203 від 30.12.2016 року на суму 110.000 грн. Усього на суму ПДВ - 228.720,00 грн. (а.с.81-86 т.2).

Виконання даних робіт підтверджується наданими позивачем до суду актами здачі -прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-28/12-1, № ОУ-28/12-2, № ОУ-28/12-3, № ОУ-30/12/1, № ОУ-30/12-2, № ОУ-30/12-3 від 30.12.2016 року (а.с.74-78 т.2).

Роботи виконувались на території складських приміщень ПАТ "НВАТ "ВНДІ компесормаш", що підтверджується додатковою угодою №1 від 20.12.2016 року до договору № 19-12/2016р від 19.12.2016 року.

Оплата вказаних послуг проведена у повному обсязі 20.01.2017 року ПД № 26 на суму 1.372.320 грн., що встановлено судовим розглядом та не заперечувалось сторонами по справі.

Зобов'язання по оплаті послуг виконані ТОВ "Артмакс 2010" шляхом перерахування безготівкових коштів у власність ТОВ "Київ-Спец-Буд" , підтверджується платіжним дорученням № 26 від 20.01.2016 року на суму 1.372.320,00грн. (а.с. 228 т.2).

З метою виконання істотних умов договору для здійснення додаткової комплектації позивачем було придбано безпосередні станції та комплектуючі у ТОВ "Укрторгпром" (податковий номер 40392690), "НВАТ "ВНДІ Компресормаш" (податковий номер 00220434) (а.с.95-105 т.2).

В подальшому вказані станції ТОВ "Артмакс 2010" реалізувало шляхом укладення договору № 162 від 27.12.2016 року з ПАТ "УКРГАЗПРОМБУД" на поставку Станцій компресорних гвинтових пересувних ВВП-12/7 в кількості 16 шт. (згідно Специфікації №1 дод. до договору №1) на загальну суму 9592000 грн. Поставка здійснена згідно видаткових накладних РН-0000043 від 30.12.2016р 12 шт. на суму 7194000,02грн., податкова накладна № 1 від 30.12.2016 року, та РН-0000042 від 28.12.2016р 4 шт. на суму 2397999,98грн., податкова накладна № 1 від 28.12.2016 року. (а.с.106-121 т.2).

Оплата проведена в повному обсязі ПАТ "УКРГАЗПРОМБУД" 19.01.2017р. згідно звітів по рахунку з 01.12.2016 року по 31.01.2017 року (а.с.122-128 т.2).

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем у спірних правовідносинах жодним чином не заперечував реальності придбаного позивачем товару та подальшого використання цього товару у межах власної господарської діяльності.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанціями, що доводи відповідача про використання позивачем в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що придбаний у контрагентів товар був оплачений позивачем шляхом проведення безготівкових розрахунків доказів взаємопов'язаності платника та контрагентів платника ані матеріали перевірки, ані матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 18.07.2017р. № 0000181412 та № 0000191412 прийняті відповідачем неправомірно, у зв'язку з чим підлягють скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 820/2907/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2017 р.