Постанова

від 31.08.2017 по справі 826/10861/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 серпня 2017 року                      № 826/10861/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пан Укрейн» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАН Укрейн» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції  в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі – Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасування податкову вимогу відповідача № 269-16 від 22.02.2016 року та рішення відповідача про опис майна ТОВ «ПАН Укрейн» у податкову заставу № 2651/10/26-54-16-01-24 від 23.02.2016 року.   В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає про протиправність оскаржуваної податкової вимоги та рішення про опис майна позивача у податкову заставу, вказуючи про помилковість покладання відповідальності на платника податків за неперерахування чи несвоєчасне перерахування Банком до бюджету податків та зборів (обов'язкових платежів). Відповідач заперечує по суті заявлених позовних вимог, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи, в обґрунтування яких зазначає, що станом на 03.10.2016 за позивачем обліковується податковий борг в сумі 1  384  004,53 грн (з урахуванням переплати), внаслідок чого підстави для скасування податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу відсутні. Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та ПАТ «КБ «Даніель» укладено договір банківського рахунку № РКО-32192 Т від 29.07.2009 р., згідно умов якого, з урахуванням умов додаткової угоди від 17.08.2009 р. до зазначеного договору, банк зобов'язаний здійснювати комплексне розрахунково-касове обслуговування клієнта та виконувати за його дорученням розрахункові та касові операції. Позивачем, з метою своєчасної сплати до бюджету податків та зборів, відправлялися банку наступні платіжні доручення: від 19.07.2013 р. № 3138 на суму 2 188,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток липень 2013 р. (авансовий платіж); від 29.07.2013 р. № 3140 на суму 350 000,00 грн., в рахунок сплати податку на додану вартість - термін сплати 30.07.13 р.; від 21.08.2013 р. № 3142 на суму 200 000,00 грн., в рахунок сплати податку на додану вартість за серпень 2013 року; від 22.08.2013 р. № 3143 на суму 865 802,00 грн., в рахунок сплати податку на додану вартість за липень 2013 року – термін сплати до 30.08.13 р.; від 29.08.2013 р. № 3144 на суму 42 000,00 грн., в рахунок сплати податку на додану вартість за серпень 2013 року. Як вбачається з матеріалів справи по рахунку Позивача № 260043219201, сформованої станом на 22.08.2013 р. та 30.08.2013 р., стан рахунку не змінився, залишок коштів залишився незмінним у сумі 1 460 826,54 грн., що свідчить про невиконання банком договірних зобов'язань та не проведення відповідних платежів у зв'язку з чим позивач звертався до банку з вимогою від 30.08.2013 р. №112 про перерахування коштів за зазначеними платіжними дорученнями, але кошти до бюджету перераховані не були. Листом від 30.08.2013 р. № 111 Позивач повідомив Відповідача про те, що в рахунок сплати задекларованого ним у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 865802,00 грн., яка підлягає сплаті до бюджету в строк до 30.08.2013 р., ним подано в ПАТ КБ «Даніель» платіжне доручення № 3143 від 22.08.2013 року на суму 865802,00 грн., але, з невідомих йому причин, станом на 30.08.2013 р. відповідна сума до бюджету не перерахована. До листа позивачем було додано відповідне платіжне доручення та виписки по рахунку. Лист отримано відповідачем 30.08.2013 р. Вказані обставини встановлені судовим рішенням по справі № 826/14830/13-а від 07.10.2013 року за позовом ТОВ «ПАН Укрейн до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкову вимогу № 427-25 від 06.09.2013 року та рішення відповідача про опис майна ТОВ «ПАН Укрейн» у податкову заставу № 6867/10 від 13.09.2013 року, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга ДПІ в Оболонського районі ГУ Міндоходів у м. Києві без задоволення. Такі самі висновки містяться в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015 справі №826/6914/15 за позовом ТОВ «ПАН Укрейн» до ДПІ в Оболонському районі ДФС у м. Києві, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2015. В справі №826/6914/15 позовні вимоги ТОВ «ПАН Укрейн» задоволені повністю, а аналогічну податкову вимогу та рішення про опис майна визнано протиправними та скасовано. ТОВ «ПАН Укрейн» зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання вчинення певних дій, де відповідачем є ПАТ «Комерційний банк «Даніель», а третьою особою - ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/17006/13 зобов'язано ПАТ «Комерційний банк «Даніель» перерахувати грошові кошти з поточного рахунку № 260043219201, МФО 380980, відкритого ТОВ «ПАН Укрейн» відповідно до платіжних доручень № 3138 від 19.07.2013 p. на суму 2 188,00 грн. - авансовий внесок з податку на прибуток, № 3140 від 29.07.2013 p. на суму 350 000,00 грн. - сплата податку на додану вартість, № 3142 від 21.08.2013 p. на суму 200 000,00 грн. - сплата податку на додану вартість; № 3143 від 22.08.2013 p. на суму 865 802,00 грн. - сплата податку на додану вартість, № 3144 від 29.08.2013 p. на суму 42  000,00 грн. - сплата податку на додану вартість. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 по справі № 910/17006/13 апеляційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «Даніель» залишено без задоволення а Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2013 - без змін. За приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, щ набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому у зв'язку з ненадходженням станом на 21.02.2016 року до бюджету узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1  431  243,17грн., відповідачем винесена податкова вимога № 569-16 від 22.02.2016 року, якою вимагається терміново сплатити суму податкового боргу та попереджено позивача про те, що контролюючим органом буде здійснено опис майна у податкову заставу. Контролюючим органом 23.02.2016 року винесено рішення про опис майна у податкову заставу № 2651/10/26-54-16-01-24, яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності позивача (господарському віданні або оперативному управлінні). Позивач вказує, що ним було виконано обов'язок сплати до бюджету відповідної суми податку на додану вартість, а ненадходження до бюджету відповідних сум є виключно виною банку, а тому оскаржувані рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 46.1. ст. 46 Податкового Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 Кодексу). Пунктом 57.1. статті 57 Податкового Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст.59 Кодексу). Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1. ст. 14 Кодексу, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Матеріалами справи підтверджується, що платіжними дорученнями від 19.07.2013р. №3138 на суму 2 188,00 грн., від 29.07.2013р. №3140 на суму 350 000,00 грн., від 21.08.2013р. №3142 на суму 200 000,00 грн., від 22.08.2013р. № 3143 на суму 865 802,00 грн., від 29.08.2013 p. №3144 на суму 42 000,00 грн., позивачем виконано у повному обсязі зобов'язання щодо сплати податків, які були взяті банком до виконання, відповідно до його відмітки на платіжних документах, проте вказані кошти перераховані до бюджету не були. Враховуючи, що позивачем вчинено дії щодо виконання зобов'язань, а також враховуючи, що вказані обставини встановлені судовим рішенням у справі № 826/14830/13-а та у справі №826/6914/15, якими встановлено порушення банком порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів, суд приходить до висновку про протиправність формування повторної податкової вимоги відповідачем та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу. Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності винесеної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Укрейн» задовольнити повністю. 2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві № 569-16 від 22.02.2016 року та рішення про опис майна ТОВ «ПАН Укрейн» у податкову заставу № 2651/10/26-54-16-01-24 від 23.02.2016 року. 3. Стягнути з Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН Укрейн» (код ЄДРПОУ 21466335) судові витрати в сумі 22846,65 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сорок шість гривень 65 коп.). Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук