Постанова

від 06.10.2017 по справі 826/19301/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 06 жовтня 2017 року                      № 826/19301/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокруп» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. В С Т А Н О В И В: Позивач, в особі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокруп» (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.06.2016 року №682/26-50-12-01-18 про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість; зобов'язати відповідача поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові декларації з податку на додану вартість подавав до контролюючого органу у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відповідачем неправомірно прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на доданку вартість. В матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача на позовну заяву. В обгрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначає, що рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість прийнято у відповідності до вимог пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, у зв'язку з поданням декларацій з податку на додану вартість, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом дванадцяти послідовних податкових періодів. Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокруп» зареєстровано в Крижопільською державною адміністрацією Вінницької області 24.10.2011 року №11551020000000731. Позивача взято на податковий облік в органах податкової служби 25.10.2011 р. та видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №39468461 від 26.10.2011  р. Відповідно до рішення ДПІ у Голосіївському у районі м. Києва від 08.06.2016 року 682/26-50-12-01-18 анульовано реєстрацію СТОВ «Агрокруп», як платника податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що з 01.06.2015 року по 31.05.2016 року позивач не подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом дванадцяти послідовних податкових періодів. Датою анулювання реєстрації ПП "Аква-Сіті" як платника податку на додану вартість є 08.06.2016 р. Даних висновків контролюючим органом зроблено з посиланням на довідку від 08.06.2016 року №682/26-50-12-01-26 р. При цьому, слід відмітити, що довідка від 08.06.2016 року №682/26-50-12-01-26 р. відповідачем суду не надано. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного. В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.06.2016 року №682/26-50-12-01-18 про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, суд зазначає наступне. Податковим кодексом України визначено виключний перелік скасування свідоцтва платника податку на додану вартість. З огляду на положення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податковим кодексом України визначено виключний перелік підстав скасування свідоцтва платника податку на додану вартість. Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. При цьому анулювання реєстрації здійснюється на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації. Відповідно до пп «г» п. 5.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за № 1456/26233 із змінами та доповненнями (в редакції станом на 20.04.2015 р.), (далі по тексту Положення), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Відповідно до пп. 5.5 Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, згідно підпункту 2 пункту 5.5 розділу V Положення, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). Пунктом 5.7 Положення визначено, що протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків. Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити платнику податків примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке рішення, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось таке рішення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Зазначена довідка разом з примірником рішення про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Примірник рішення, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податків чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення до контролюючого органу, де зберігається облікова справа платника податків (п. 5.8. Положення). Всупереч вимог п. 5.7 Положення контролюючим органом не надано Суду доказів вручення позивачу рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ. Проаналізувавши наведені норми законодавства, Суд дійшов висновку, про те, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. При цьому, такі обставини мають підтверджуватися як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях. Позивачем надано суду належним чином засвідчена копія податкової декларації з податку на додану вартість в якій відображено податкові зобов'язання та суми податкового кредиту, зокрема: за листопад 2015 року. Крім того, позивачем надано до суду витяг з електронного кабінету платника СТОВ «АГРОКРУП» (код ЄДРПОУ 37338124), з якого вбачається, що позивачем подавалися до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за період вересень 2015 року – січень 2016 року. З матеріалів справи вбачається, що СТОВ «Агрокруп» протягом 12 послідовних місяців до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; доказів на підтвердження зворотного відповідачем до Суду не надано. Суд звертає увагу, що відповідач не надав Суду підтверджуючих документів, передбачених пунктом 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за № 1456/26233. Враховуючи, те що рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08.06.2016 р. №682/26-50-12-01-18, яким анульовано реєстрацію СТОВ «Агрокруп» як платника податку на додану вартість є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо зобов'язати відповідача поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість, Суд зазначає наступне. Пунктом 5.10 Положення встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки або є заступником керівника. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; 2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ; 3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу; 4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації. Згідно п.5.11 Положення визначено, що анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні. При цьому датою анулювання реєстрації платника ПДВ визначається дата, що настала раніше. У відповідності до п. 3 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10 вбачається, що у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Вказане означає, що визнання протиправним та скасування у судовому порядку рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.06.2016 року №682/26-50-12-01-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокруп», є підставою для видачі позивачу нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з незмінною датою реєстрації платником податку на додану вартість – 01.12.2014 р., відповідно, право позивача наразі є не порушеним, а тому в даній частині не підлягають задоволенню. Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2016 року по справі  К/800/18797/16. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог частково. Керуючись ст. ст.  69-71,  94,  128,  160-165,  167,  254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.  Адміністративний позов задовольнити частково. 2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.06.2016 року №682/26-50-12-01-18 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокруп»». 3.  В іншій частині позовних вимог відмовити повністю. 4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокруп» (код ЄДРПОУ 37338124) судові витрати в сумі 1378,00 грн. (ода тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.). Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук