Рішення

від 04.10.2017 по справі 509/674/17

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/674/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кочко В.К.

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Національна енергетична компанія Укренерго відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система про визнання недійсними наказів про дисциплінарне стягнення, наказу про звільнення, поновлення на роботі, розміщення рішення суду на офіційному сайті відповідача, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому вказував, що з 20.02.2016р. він працював на посаді начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС. При прийомі на роботу він трудового договору не укладав. Його посадові обов'язки регламентуються Посадовою інструкцією

11.01.2017р. в.о. директора Південної ЕС видав наказ №20-к, згідно якого він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність контролю за виконанням функціональних обов'язків підлеглого йому персоналу . Він з цим наказом ознайомлений не був. З наказом та дисциплінарним стягненням він не згоден з наступних підстав:

10.01.2017р. із гаражу виїхав службовий автомобіль Тойота Камрі під керуванням водія ОСОБА_5 Перед виїздом автомобіль був оглянутий механіком по випуску автотранспорту, який зробив відмітку у путовому листу. Згідно цього документу автомобіль виїхав у справному технічному стані. Через дві години автомобіль (який обслуговує директора) приїхав додому до директора, де двигун автомобіля водій не зміг запустити. З причин того, що водій не зміг усунути поламку автомобілю власноруч, позивачем було прийняте рішення направити до директора інший автомобіль. Як з'ясувалося пізніш - двигун не запускався по причині розрядження акумулятора. Тобто несправність автомобілю була незначною. Коли приїхав другий автомобіль, то він від свого акумулятора завів двигун автомобілю Тойота під керуванням ОСОБА_5 й він після цього справно працював. За таких обставин позивач вважає, що не було ніяких підстав для притягнення його як керівника служби, притягувати до відповідальності. По-перше, до його посадових обов'язків не входить безпосередній контроль за перевіркою технічного стану автомобіля при виїзді його з гаражу; по-друге, поломка автомобілю була незначною й вона не відобразилася на його технічному стані; по-третє, він , як керівник служби, одразу ж прийняв заходи для усунення поламки й забезпечив директора іншим транспортом, тобто виробничий процес не був порушений.

27.01.2017р. в.о. директора Південної ЕС видав наказ №22, згідно якого він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність дієвого контролю за виконанням ТОВ ТК АБС робіт за договором . Він з наказом та притягненням мене до дисциплінарної відповідальності не згоден з наступних підстав:

Між Південною ЕС та ТОВ ТК АБС було укладено договір на обслуговування та ремонт маловантажного транспорту. Південне ЕС передало до ТОВ ТК АБС автомобілі для проведення ремонтних робіт. Роботи були виконана з деякими недоліками. Він підписав Акт виконаних робіт , в якому позивач вказав недоліки, а ТОВ ТК АБС зобов'язалося у термін 30 днів усунути недоліки. У вказаний термін недоліки були усунені. Тобто сума, яку Південна ЕС сплатила ТОВ ТК АБС повністю відповідала кількості на якості виконаних робіт. За таких обставин не було ніяких підстав для того, щоб вважати, що мала місце відсутність дієвого контролю за виконанням ТОВ ТК АБС робіт за договором . Крім того, у коло його посадових обов'язків як начальника служби транспортного забезпечення взагалі не входить підписання Актів виконаних робіт, а також не входить контроль за виконанням робіт за договором. З огляду на наступне він вважає, що наказ про його дисциплінарне показання є незаконним.

31.01.2017 р. в.о. директора Південної ЕС видав наказ №55-к, згідно якого він був звільнений з посади начальника служби транспортного забезпечення Південої ЕС на підставі ст.40 п.3 КЗпП України - за систематичне невиконання посадових обов'язків. Він з наказом про звільнення не згоден з наступних підстав.

Згідно оскаржуванного наказу він був звільнений за систематичне невиконання посадових обов'язків. Однак діюча редакція ст.40 п.3 КЗпП України не передбачає такої підстави для звільнення. Підставою для звільнення є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У наказі не наведено доказів того (відсутні посилання) на те, що він систематично та без поважних причин не виконував обов'язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, він вважає, що взагалі не було такої підстави як систематичне невиконання посадових обов'язків, тому що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є незаконними, а тому немає підстав вважати, що взагалі мало місце невиконання мною обов'язків.

Тому позивач просив суд: скасувати наказ в.о. директора Південної ЕС №20-к від 11.01.2017 р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; скасувати наказ в.о. директора Південної ЕС №22 від 27.01.2017 р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; скасувати наказ в.о. директора Південної ЕС №55-к від 31.01.2017 р. про звільнення його з посади начальника служби транспортного забезпечення Південої ЕС; поновити його на посаді начальника служби транспортного забезпечення Південої ЕС з 31.01.2017р.; розмістити рішення суду про поновлення його на посаді на офіційному сайті ДП Національна енергетична компанія Укренерго відокремлений підрозділ Південна електроенергетична система ; зобов'язати відповідача сплатити йому заробітну платню за вимушений невихід на роботу з 31.01.2017р. по день винесення рішення суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважав, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності обґрунтовані, звільнення проведення у відповідності норм чинного трудового законодавства. Окрім цього представник вважав, що оскільки позивач після звільнення отримував заробітну платню, так як був приватним підприємцем, а тому у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.40 п.3 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: п.3 систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 20.02.2016р. працював на посаді начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС. При прийомі на роботу ОСОБА_1 трудового договору не укладав. Посадові обов'язки ОСОБА_1 регламентуються Посадовою інструкцією

11.01.2017р. в.о. директора Південної ЕС видав наказ №20-к, згідно якого ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність контролю за виконанням функціональних обов'язків підлеглого йому персоналу . На підстав наступного: 10.01.2017р. із гаражу виїхав службовий автомобіль Тойота Камрі під керуванням водія ОСОБА_5 Через дві години автомобіль (який обслуговує директора) приїхав додому до директора, де двигун автомобіля водій не зміг запустити. З причин того, що водій не зміг усунути поламку автомобілю власноруч, до директора направлено інший автомобіль. Як з'ясувалося пізніш - двигун не запускався по причині розрядження акумулятора. Коли приїхав другий автомобіль, то він від свого акумулятора завів двигун автомобілю Тойота під керуванням ОСОБА_5 й він після цього справно працював.

27.01.2017р. в.о. директора Південної ЕС видав наказ №22, згідно якого ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність дієвого контролю за виконанням ТОВ ТК АБС робіт за договором . На підставі наступного: між Південною ЕС та ТОВ ТК АБС було укладено договір на обслуговування та ремонт маловантажного транспорту. Південне ЕС передало до ТОВ ТК АБС автомобілі для проведення ремонтних робіт. Роботи були виконана з деякими недоліками. ОСОБА_1 підписав Акт виконаних робіт, в якому ОСОБА_1 вказав недоліки, а ТОВ ТК АБС зобов'язалося у термін 30 днів усунути недоліки. У вказаний термін недоліки були усунені. Тобто сума, яку Південна ЕС сплатила ТОВ ТК АБС повністю відповідала кількості на якості виконаних робіт.

31.01.2017 р. в.о. директора Південної ЕС видав наказ №55-к, згідно якого ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника служби транспортного забезпечення Південої ЕС на підставі ст.40 п.3 КЗпП України - за систематичне невиконання посадових обов'язків.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Стосовно першого дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Згідно наказу №20-к від 11.01.2017р. в.о. позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність контролю за виконанням функціональних обов'язків підлеглого персоналу . Згідно матеріалів справи порушення трудової дисципліни полягало у наступному: 10.01.2017р. із гаражу виїхав службовий автомобіль Тойота Камрі під керуванням водія ОСОБА_5 Коли автомобіль прибув до житлового будинку, у якому мешкав керівник Південної ЕС, водій автомобілю не зумів завести двигун, про що був негайно сповіщений позивач, який спрямував до директора інший автомобіль, після чого було з'ясовано, що через низький температурний режим (мороз на вулиці) акумулятор автомобілю розрядився. Ця несправність була негайно виправлена на місці. Тобто поламка була незначною й не потребувала якогось особливого втручання та ремонту. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач займав посаду начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС. В його прямі посадові обов'язки не входить безпосередній контроль за технічним станом кожного автомобілю, який виїжджає з гаражу. Обов'язок підтримання автомобілю у належному стані покладається на водія автомобілю та механіка. Перед виїздом автомобілю з гаражу саме механік оглядає автомобіль та погоджує його технічний стан своїм розписом у шляховому листі. Тобто безпосередньої провини позивача у ситуації, яка мала місце 10.01.2017р. не було, крім того саму ситуацію з автомобілем неможливо взагалі вважати поламкою через її незначність. Навпаки позивач, як керівник прийняв усі заходи для того, щоб мінімізувати негативні наслідки - директору негайно був наданий інший автомобіль та акумулятор був підзаряджений на місці через що виробничий процес зупинений не був. За таких обставин немає підстав вважати, що позивач порушив трудову дисципліну, за що передбачена відповідальність згідно ст.147 КЗпП України.

Стосовно дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Згідно наказу №22 від 27.01.2017р. позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність дієвого контролю за виконанням ТОВ ТК АБС робіт за договором. На думку відповідача відсутність контролю позивача полягала у тому, що він підписав акти виконаних робіт, які не відповідали об'єму фактично виконаних робіт. Однак, згідно матеріалів справи вбачається, що у посадові обов'язки позивача не взагалі не входить контроль за виконанням договорів. Крім того, до нього акти підписувала особа, яка безпосередньо приймала ці роботи. При виконанні робіт мали місце певні недоліки, які були усунені, тобто в кінці кінців, ще до закінчення терміну дії договору фактично виконані роботи відповідали актам. Крім того, відповідач порушив й процедуру, передбачену ст.149 КЗпП України, а саме відповідач спочатку видав наказ про притягнення позивача до відповідальності, а на слідуючи день прийняв у позивача письмові пояснення стосовно порушення, що я неприпустимим, через упередженість відповідача.

Стосовно посилань відповідача щодо того, що позивач після звільнення отримував заробітну платню. Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що позивач є фізичною особою-підприємцем й після звільнення з Південної ЕС отримував заробітну платню.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні відповідач не надав суду доказів того, що позивач після звільнення отримував заробітну платню. За письмовим клопотанням відповідача суд зобов'язав відповідача надати відомості з податкового органу, що позивач й виконав. З наданого позивачем документу - декларації вбачається, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець , а також вказана сума його сукупного доходу за певний період. Однак сукупний дохід не є заробітною платнею. Тобто цей документ не є доказом того, що після звільнення позивач отримував заробітну платню.

Як пояснив позивач - він був зареєстрований як фізична особа-підприємець задовго до того, як він був прийнятий на роботу до відповідача. Перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем він продовжував свою підприємницьку діяльність. Після звільнення він не отримував заробітної платні, тому що він ніде не був працевлаштований, а підприємницька діяльність прибутку не давала.

Посилання відповідача на положення п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. є безпідставними, тому що згідно п.32 при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи, який працівник мав в цей час. Однак відповідач не довів у суді, що позивач після звільнення був працевлаштований у іншому місці й отримував там заробіток.

З відповідача на користь позивача підлягає стягнення заробітна плата за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день ухвалення рішення, а саме з 31 січня 2017 року по 04 жовтня 2017 року, що складає з урахуванням середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 на підставі довідки відповідача 81248,66 грн. : 6 місяців = 13541,44 грн. За весь час вимушеного прогулу складає (13541,44 х 8 міс. = 108331,52) + (615,52 х 4 дні = 2462,08) = 110793,60 грн.

Рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 13541,44 грн. підлягає негайному виконанню у відповідності до ст.235 КЗпП України, ст.367 ЦПК України.

Позовні вимоги позивача про розміщення рішення суду на офіційному сайті відповідача не підлягає задоволенню, оскільки задоволення даних вимог не передбачено діючим законодавством.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218,223,367 ЦПК України, ст.235 КЗпП України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати наказ в.о.директора Південої ЕС №20-к від 11.01.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Скасувати наказ в.о.директора Південої ЕС №22-к від 27.01.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Скасувати наказ в.о.директора Південої ЕС №55-к від 31.01.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника служби транспортного забезпечення Південої ЕС.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника служби транспортного забезпечення Південої ЕС з 31 січня 2017 року.

Стягнути з Південої ЕС на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31 січня 2017 року по 04 жовтня 2017 року у сумі 110793 (сто десять тисяч сімсот дев'яноста три) гривні 60 копійок без прибуткового податку, що підлягає утриманню при виплаті заробітної плати.

Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 13541 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок одну) гривня 44 копійки підлягає негайному виконанню.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: В. К. Кочко