Постанова

від 26.12.2018 по справі 509/674/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 509/674/17

провадження № 61-46945св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач -державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року у складі судді Кочко В. К. та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (далі - ДП НЕК Укренерго ) про визнання недійсними наказів про дисциплінарне стягнення, наказу про звільнення, поновлення на роботі, розміщення рішення суду на офіційному сайті відповідача, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 20 лютого 2016 року ОСОБА_4 працював на посаді начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС.

Наказом від 11 січня 2017 року № 20-к ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність контролю за виконанням функціональних обов'язків підлеглого персоналу.

Наказом від 27 січня 2017 року № 22-к ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність дієвого контролю за виконанням ТОВ ТК АБС робіт за договором.

Наказом від 31 січня 2017 року № 55-к ОСОБА_4 звільнено з роботи з посади начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов'язків.

Вважаючи притягнення до дисциплінарної відповідальності безпідставним, звільнення незаконним, ОСОБА_4 просив:

скасувати наказ виконуючого обов'язки директора Південної ЕС від 11 січня 2017 року № 20-к про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани;

скасувати наказ виконуючого обов'язки директора Південної ЕС від 27 січня 2017 року № 22-к про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани;

скасувати наказ виконуючого обов'язки директора Південної ЕС від 31 січня 2017 року № 55-к про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС;

поновити на посаді начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС з 31 січня 2017 року;

стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 січня 2017 року по день винесення рішення суду;

розмістити рішення суду про поновлення на роботі на офіційному сайті ДП Національна енергетична компанія Укренерго відокремлений підрозділ Південна електроенергетична система .

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано наказ в.о. директора Південної ЕС від 11 січня 2017 року № 20-к про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Скасовано наказ в.о. директора Південної ЕС від 27 січня 2017 року № 22-к про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Скасовано наказ в.о. директора Південної ЕС від 31 січня 2017 року № 55-к про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника служби транспортного забезпечення Південної ЕС з 31 січня 2017 року.

Стягнуто з Південної ЕС на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31 січня 2017 року по 04 жовтня 2017 року у сумі

110 793,60 грн без прибуткового податку, що підлягає утриманню при виплаті заробітної плати.

Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 13 541,44 грн піддано негайному виконанню.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_4 дисциплінарних проступків, що слугували підставою дисциплінарної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді доган і звільнення. При цьому, суд дійшов висновку, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 110 793,60 грн.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ДП НЕК Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система задоволено частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня

2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ДП НЕК Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система про визнання незаконними наказів про дисциплінарне стягнення, наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без змін.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня

2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ДП НЕК Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - змінено.

Стягнуто з відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система ДП НЕК Укренерго на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 січня 2017 року по 04 жовтня 2017 року в сумі

81 905,10 грн з відрахуванням з вказаної суми податків та інших обов'язкових платежів.

Залишаючи без змін рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ДП НЕК Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система про визнання незаконними наказів про дисциплінарне стягнення, наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, суд апеляційної інстанції погодився в цій частині з висновком суду першої інстанції.

Змінюючи рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від

04 жовтня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ДП НЕК Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не враховано вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з подальшими змінами та доповненнями.

06 листопада 2018 року ДП НЕК Укренерго через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свою скаргу неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій самоусунулися від розгляду справи.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У грудні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року та постановою апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2018 року в частині визнання оспорюваних наказів недійсними та поновлення на роботі.

В іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року та постанова апеляційного суду Одеської області від

04 жовтня 2018 року в касаційному порядку не оскаржується, а тому відповідно до положень статті 400 ЦПК України Верховним Судом не перевіряється.

Оскаржувані судові рішення в визнання оспорюваних наказів недійсними ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій в цій частині не спростовують.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що при звільненні працівника за систематичне порушення трудової дисципліни, яке є заходом стягнення, необхідною умовою такого звільнення є вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку, тобто він допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, що носило систематичний характер, а за попереднє порушення трудової дисципліни до такої особи застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, які не втратили юридичної сили за давністю й не зняті.

Отже, до юридичних фактів, які підлягають встановленню при вирішенні спору про законність звільнення з вищевказаних підстав, відноситься обставина про те, чи мав місце дисциплінарний проступок під час раніше застосованих заходів дисциплінарного чи громадського стягнення . Невиконання працівником обов'язків має бути не лише систематичним, а й без поважних причин.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановив, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_4 дисциплінарних проступків, що слугували підставою дисциплінарної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді доган і звільнення. Суди дійшли правильного висновку про скасування спірних наказів та поновлення ОСОБА_4 на роботі.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка та зволяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від

04 жовтня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ДП НЕК Укренерго про визнання недійсними наказів про дисциплінарне стягнення, наказу про звільнення та поновлення на роботі - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня

2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня

2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 до державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго про визнання недійсними наказів про дисциплінарне стягнення, наказу про звільнення та поновлення на роботі залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М. Коротун

М. Є.Червинська