Рішення

від 28.09.2017 по справі 910/5322/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017Справа №910/5322/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Агро Трейд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Трейдинг

про стягнення 68511,40 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Мукоїда Л.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Агро Трейд звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Трейдинг про стягнення 68511,40 грн., заборгованості з оплати послуг перевезення відповідно до Договору №КТ170716 від 17.07.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 50127,60 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 ЦК України та п.4.7 Договору 4728,44 грн. інфляційних втрат, 955,86 грн. 3% річних, 9190,57 грн. пені та 3508,93 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначивши, що матеріали справи не містять заявки на здійснення перевезення, а відтак позивачем не доведено наявності договірних відносин з перевезення вантажу, крім того відповідач зазначає про відсутність у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, які б мали підтверджувати здійснення перевезення позивачем. На підставі викладеного відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Разом з тим, відповідачем в ході розгляду справи через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про призначення експертизи у справі, в обґрунтування якого відповідач посилався на те, що позивачем додано до матеріалів справи Договір №КТ170716 від 17.07.2016 та Акти надання послуг які нібито підписані директором ТОВ Колос-Трейдинг ОСОБА_3, проте відповідач зазначає, що вказана особа не підписувала таких документів, відтак відповідач просив суд призначити почеркознавчу експертизу по справі з метою з'ясування чи дійсно вказані документи підписувались директором товариства.

Позивач в судових засіданнях заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи по справі з підстав викладених у письмових поясненнях по справі

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Так ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2017 призначено судову почеркознавчу експертизу по справі з метою з'ясування чи виконано підпис від імені директора ТОВ Колос-Трейдинг в актах надання послуг №291 від 03.08.2016 та №280 від 03.08.2016 саме ОСОБА_3. Провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.

21.08.2017 до господарського суду міста Києва надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому останній просив надати для проведення судової експертизи по справі додаткові документи з вільними зразками почерку і підпису ОСОБА_3 за любий період у тому числі за 2015-2016 роки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2017 провадження у справі №910/5322/17 поновлено, судове засідання призначено на 28.09.2017 та зобов'язано відповідача у строк до судового засідання подати суду витребувані судовим експертом документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів на надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що в діях відповідача щодо ненадання витребуваних судом документів вбачається умисне затягування розгляду справи також вказав, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, з метою недопущення затягування судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвест Агро Трейд (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Колос-Трейдинг (замовник) укладено Договір №КТ170716 про надання послуг транспортного експедирування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується організувати та виконати доставку автомобільним транспортом ввірений йому замовником вантаж (відповідно із транспортною накладною) до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за організацію та перевезення вантажу встановлену плату (п.1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що замовник за цим договором також може виступати і вантажоодержувачем

Відповідно до п.1.3 Договору, найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага брутто), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особа-вантажоодержувач, строки доставки та передачі одержувачем, інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів до перевезення, порядок розрахунків та інші умови перевезень, визначаються в разових заявках на перевезення замовника (заявках/замовленнях).

Виконавець зобов'язується за заявками замовника, наданими в телефонному режимі або засобами електронного зв'язку при наявності виробничої можливості надавати за плату послуги по забезпеченню автотранспортом перевізника (п.1.4 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору, ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов'язаних із виконанням цього договору протягом дії цього договору.

За умовами п.2.3 Договору, плата за перевезення вантажу здійснюється після його фактичного виконання протягом 1 (одного) банківського дня з дати підписання актів передачі-приймання наданих послуг. При відсутності зауважень з приводу організації перевезення вантажів за договором, замовник підписує Акт передачі-прийняття наданих послуг протягом 1 (одного) банківського дня після його отримання, а також документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме оригінал ТТН з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. У разі наявності претензій з перевезення вантажу, замовник протягом 1 (одного) робочого дня з дати отримання Акту передачі-прийняття наданих послуг, зобов'язаний направити мотивовану відмову від підписання акту. В противному випадку Акт передачі-прийняття наданих послуг вважається узгодженим та прийнятим сторонами.

Відповідно до п.4.7 Договору, за порушення термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, від вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання, а у випадках непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно з п.6.1 Договору, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2016, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити даний договір за двадцять діб до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на той же строк та на тих самих умовах.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано відповідачеві обумовлені договором послуги на загальну суму 50127,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами надання послуг №280 від 03.08.2016 та №291 від 03.08.2016, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень щодо якості або кількості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Крім того, факт надання позивачем послуг з перевезення підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання за договором в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з перевезення не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 50127,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою досудового врегулювання спору було направлено відповідачеві Претензію №74 від 24.02.2017 з вимогами сплатити існуючу заборгованість протягом 7 (семи) днів з моменту отримання претензії. Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування є оплатним.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Судом встановлено, що позивач відповідно до умов Договору №КТ170716 від 17.07.2016 здійснив перевезення вантажу, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та актами надання послуг, проте відповідач оплату наданих послуг не здійснив.

Враховуючи викладене, оскільки є доведеним факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 50127,60 грн.

В той же час, заперечення відповідача щодо не підписання директором ТОВ Колос-Трейдинг - ОСОБА_3 Актів надання послуг №291 від 03.08.2016 та №280 від 03.08.2016 судом відхиляються як безпідставні з огляду на те, що за клопотанням відповідача по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проте ненадання відповідачем витребуваних судовим експертом документів та відсутність будь-яких пояснення стосовно ненадання останніх, розцінюється судом критично, зокрема, як намагання затягнути розгляд даної справи, крім того, ненадання судовому експерту необхідних для дослідження документів унеможливлює проведення експертизи по справі.

Крім того позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 4728,44 грн. інфляційних втрат та 955,86 грн. трьох відсотків річних за період з 05.08.2016 по 24.03.2017.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам закону та договору, в наслідок чого позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4728,44 грн. інфляційних втрат та 955,86 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Крім того, стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 9190,57 грн. та штрафу в сумі 3508,93, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.4.7 Договору, за порушення термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, від вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання, а у випадках непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з серпня 2016 по березень 2017, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для приведення його у відповідність до умов чинного законодавства та зменшення періоду нарахування строком у шість місяців, а відтак здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення пені суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 7383,23 грн.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленого до стягнення штрафу в розмірі 3508,93 грн., суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам чинного законодавства та договору, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин та на підтвердження власних заперечень, крім того заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем факту надання послуг за договором, спростовується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Трейдинг (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 23, офіс 1207; ідентифікаційний код 39616024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Агро Трейд (03680, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 10-А; ідентифікаційний номер 39651630) заборгованість в розмірі 50127 (п'ятдесят тисяч сто двадцять сім) грн. 60 коп., 4728 (чотири тисячi сімсот двадцять вісім) грн. 44 коп. інфляційних втрат, 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп. трьох відсотків річних, 7383 (сім тисяч триста вісімдесят три) грн. 23 коп. пені, 3508 (три тисячi п'ятсот вісім) грн. 93 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1557 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 79 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 03.10.2017

Суддя Я.В. Маринченко