Постанова

від 18.09.2017 по справі 911/2145/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р. Справа№ 911/2145/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників:

від позивача: Півторак Т.О. - за довіреністю;

від відповідача: Миколаєнко М.І. - за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Інвест" на ухвалу господарського суду Київської області від 14.07.2017 про повернення позовної заяви без розгляду

у справі № 911/2145/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло-Інвест"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янівське"

про стягнення 491 694,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2017 у справі № 911/2145/17 позовну заяву повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Соло Інвест" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 14.07.2017 у справі № 911/2145/17 та передати справу на розгляд господарського суду Київської області. Також скаржник просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Чорної Л.В., Михальської Ю.Б. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Соло Інвест" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Інвест" на ухвалу господарського суду Київської області від 14.07.2017 у справі № 911/2145/17 до провадження, розгляд справи призначено на 23.08.2017.

Відповідно до розпорядження Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3363/17 від 22.08.2017 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2145/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Яковлєва М.Л., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 прийнято справу №911/2145/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Інвест" на ухвалу господарського суду Київської області від 14.07.2017 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Яковлєв М.Л., Михальська Ю.Б.

22.08.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 23.08.2017 представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 911/2145/17 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 11.09.2017.

В судовому засіданні 11.09.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.09.2017.

14.09.2017 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу позовної заяви, яка була подана в господарський суд Київської області 15.05.2017.

В судовому засіданні 18.09.2017 представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2017 у справі № 911/1475/17, яка набрала законної сили, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло-Інвест" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янівське" про стягнення 491 694,20 грн. було повернуто без розгляду на підставі пункту 5 частини першої ст. 63 ГПК України, та зазначено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, встановлених судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соло-Інвест" повторно звернулося до господарського суду Київської області з позовом від 12.07.2017 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янівське", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 491 694,20 грн., в тому числі 428 719,06 грн. основного боргу, 60 489,28 грн. пені за прострочення орендної плати за 2016 рік, 2 485,86 грн. 3 % річних за прострочення орендної плати за 2016 рік, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 376,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2017 у справі № 911/2145/17 позовну заяву повернуто заявнику без розгляду на підставі п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції виходив з того, що підставами заявленого позову позивачем визначено порушення відповідачем умов 122 Договорів оренди земельних ділянок, укладених між фізичними особами та СТОВ "Лук'янівське", право вимоги заборгованості за якими перейшло до позивача відповідно до 122 Договорів відступлення права вимоги, укладених між 122-ма первісними кредиторами і ТОВ "Соло-Інвест", а тому сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені вимоги про стягнення заборгованості за вищезазначеними договорами не пов'язані підставою їх виникнення, оскільки виникли з різних договорів. Розглядаючи позов, суд має досліджувати умови кожного з договорів окремо, розмір заборгованості, підстави та строки її виникнення по кожному з договорів окремо, виконувати розрахунок заборгованості, визначати період прострочення грошового зобов'язання та розраховувати річні та інфляційні втрати на підставі різних доказів за кожним з договорів окремо, тобто приймати рішення по кожному з договорів окремо.

Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд виходив з того, що позивачем не подано належних та допустимих доказів надсилання відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки як доказ надсилання позивачем копії позовної заяви з додатками відповідачу, надано опис вкладення у цінний лист від 15.05.2017 та фіскальний чек від 15.05.2017 № 4832, тоді як подана до господарського суду Київської області позовна заява датована 12.07.2017, відповідно копія позовної заяви від 12.07.2017 та додані до неї документи не могли бути направлені відповідачу 15.05.2017.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, та виходить з наступного.

Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено дві підстави для повернення позовної заяви без розгляду: 1) порушення правил об'єднання вимог; 2) об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Як зазначено в п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Соло-Інвест" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янівське" про стягнення 491 694,20 грн. заборгованості.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло-Інвест" обґрунтований тим, що в 2011 та 2012 роках між СТОВ "Лук'янівське" (орендар) та фізичними особами - власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення було укладено 122 Договори оренди земельних ділянок, за якими у СТОВ "Лук'янівське" виникла заборгованість з орендної плати загалом у розмірі 428 719,06 грн. В подальшому, між фізичними особами (первісні кредитори) та ТОВ "Соло-Інвест" (новий кредитор) було укладено 122 Договори відступлення права вимоги, відповідно до умов яких первісні кредитори відступили новому кредитору право вимоги до боржника (СТОВ "Лук'янівське"), а новий кредитор (ТОВ "Соло-Інвест") прийняв зазначене право вимоги та сплатив первісним кредиторам ціну продажу у загальному розмірі 428 719,06 грн., у зв'язку з чим до позивача перейшло право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості та штрафних санкцій за 122-ма договорами.

Як вбачається з договорів оренди земельних ділянок договорами встановлений різний розмір орендної плати за користування земельними ділянками ( 3%, 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки ) обчислення якого (розміру) здійснюється з урахуванням індексації. Також договорами передбачено, що за згодою сторін в рахунок орендної плати можлива передача продукції або надання послуг.

Згідно договорів відступлення права вимоги передбачено, що заборгованість - орендна плата за основним договором, що включає в себе: прострочену орендну плату за 2016 рік, яку боржник зобов'язаний сплатити первісному кредиторові до 31.12.2016, або достроково у випадках, встановлених основним договором та законодавством України; прострочену орендну плату за попередні (2015 і раніше) роки, що включає в себе несплачену та/або недоплачену орендну плату, яка визначена в основному договорі як певний відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з врахуванням індексації, та будь-яких інших платежів, що передбачені основним договором та/або законодавством України. З укладенням договору відступлення права вимоги до нового кредитора переходить також право нарахування та вимоги процентів, пені, штрафів та інших платежів, в розмірі та строки, встановлені основним договором та/або чинним законодавством.

Отже, для з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін, суду необхідно дослідити розмір заборгованості, чи сплачувалась орендна плата в грошовій формі або шляхом передачі продукції або надання послуг, період виникнення заборгованості, наявність прострочення грошового зобов'язання на підставі різних доказів за кожним із 122 договорів окремо.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно повернуто позовну заяву без розгляду на підставі пункту 5 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно з пунктом 6 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини першої ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Відповідно до п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштовим відділенням зв'язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Як вбачається, в якості доказу надсилання позивачем копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, надано опис вкладення у цінний лист від 15.05.2017 та фіскальний чек від 15.05.2017 № 4832, тоді як подана до господарського суду Київської області позовна заява датована 12.07.2017, відповідно копія позовної заяви від 12.07.2017 та додані до неї документи не могли бути направлені відповідачу 15.05.2017.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Київської області від 14.07.2017.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Інвест" на ухвалу господарського суду Київської області від 14.07.2017 у справі № 911/2145/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 14.07.2017 у справі № 911/2145/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2145/17 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді М.Л. Яковлєв

Ю.Б. Михальська