Постанова

від 02.10.2017 по справі 914/1281/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р. Справа № 914/1281/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача (скаржника) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр , вих.№08/08-17 від 08 серпня 2017 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2017 року (підписане 03.08.2017 року), суддя Запотічняк О.Д.

у справі №914/1281/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокультура Мостиська , м. Мостиська, Львівська область

до відповідача ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр , с. Крисовичі, Мостиський район, Львівська область

про зобов'язання відповідача повернути позивачу:

1) земельну ділянку площею 1,0309 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0135;

2) земельну ділянку площею 0,6198 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0136;

3) земельну ділянку площею 0,6323 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0129;

4) земельну ділянку площею 0,6440 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0113;

5) земельну ділянку площею 0,8718 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0103;

6) земельну ділянку площею 0,4994 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0127;

7) земельну ділянку площею 1,0002 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0114;

8) земельну ділянку площею 1,3275 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0119;

9) земельну ділянку площею 0,7093 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0118;

10) земельну ділянку площею 1,2873 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0108;

11) земельну ділянку площею 1,7092 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0107;

12) земельну ділянку площею 1,3725 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0132;

13) земельну ділянку площею 1,3647га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0130;

14) земельну ділянку площею 0,9254 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0110;

15) земельну ділянку площею 0,6172 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0111;

16) земельну ділянку площею 0,902 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0126;

17) земельну ділянку площею 1,0687 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0124;

18) земельну ділянку площею 1,3687 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0102:

19) земельну ділянку площею 0,5612 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0123;

20) земельну ділянку площею 0,5603 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0109;

21) земельну ділянку площею 0.9358 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0128, що розташовані на території села Буховичі Мостиського районну Львівської області за межами населеного пункту, в урочищі під Вільшиною

в с т а н о в и в :

23 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокультура Мостиська звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельні ділянки: площею 1,0309 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0135; площею 0,6198 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0136; площею 0,6323 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0129; площею 0,6440 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0113; площею 0,8718 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0103; площею 0,4994 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0127; площею 1,0002 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0114; площею 1,3275 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0119; площею 0,7093 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0118; площею 1,2873 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0108; площею 1,7092 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0107; площею 1,3725 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0132; площею 1,3647га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0130; площею 0,9254 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0110; площею 0,6172 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0111; площею 0,902 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0126; площею 1,0687 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0124; площею 1,3687 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0102; площею 0,5612 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0123; площею 0,5603 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0109; площею 0.9358 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0128, що розташовані на території села Буховичі Мостиського району Львівської області за межами населеного пункту, в урочищі Під Вільшиною .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 31 липня 2017 року по справі №914/1281/17 позовні вимоги задоволено повністю: зобов'язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Каменяр повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Агрокультура Мостиська зазначені вище земельні ділянки.

Рішення суду мотивоване тим, що ТзОВ Каменяр здійснило самовільне зайняття земельної ділянки площею 20,0082 га із земель, які відповідно до договорів оренди, належать ТзОВ Агрокультура Мостиська за межами с. Буковичі Мостиського району в урочищі Під Вільшиною , шляхом посіву сої, що підтверджується актом, складеним за результатами обстеження 19.06.2017 року №164ДК-ДК/67/40/10/01/-17. Також суд у рішенні посилається на лист Пнікутської сільської ради Мостиського району Львівської області №234 від 18.07.2017 року, яким підтверджено знаходження на орендованих позивачем земельних ділянках посівів соняшника, які засіяні та обробляються ТзОВ Каменяр . Одночасно вказане підтверджується і протоколом огляду місця події, складеним Мостиським відділенням поліції.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Каменяр подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2017 року по справі №914/1281/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що з укладених між позивачем та громадянами договорів оренди земельної ділянки неможливо встановити, що зазначені земельні ділянки знаходяться в так званому урочищі Під Вільшиною як і наявність самого урочища. Поряд з тим, вказує, що з акта обстеження земельної від 19.06.2017 року неможливо достовірно встановити яку саме земельну ділянку обстежували спеціалісти Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, оскільки в акті не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, про яку в ньому йдеться. Одночасно, наголошує, що у вказаному вище акті обстеження зазначено, що такий складено в присутності заступника директора ТзОВ Каменяр ОСОБА_3, однак останній працює завскладом. Так само апелянт вважає неналежним доказом і протокол огляду місця події, складений Мостиським відділенням поліції, оскільки в такому протоколі також не зазначено кадастрових номерів земельних ділянок. Крім того, наголошує, що керівнику товариства - відповідача не було вручено ні наказу на проведення перевірки, ні копії погодження центрального органу виконавчої влади на проведення такої перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2017 року по справі №914/1281/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№296/09 від 14 вересня 2017 року). Зокрема, зазначав, що місце розташування земельних ділянок, повернення яких є предметом даного спору, відображено в додатках до акту обстеження земельної ділянки, а саме: в план-схемі земельної ділянки та витягу з викопіювання.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги (арк. справи 23 том ІІ). Одночасно колегія суддів зазначає, що апелянт не подав суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у користуванні позивача перебувають земельні ділянки загальною площею 20,0082 га, що знаходяться на території села Буховичі Мостиського району Львівської області за межами населеного пункту в урочищі під Вільшиною .

Вказані земельні ділянки використовуються позивачем на підставі договорів оренди, укладених між позивачем та фізичними особами - власниками таких ділянок, а саме: ОСОБА_4 (земельна ділянка площею 1,0309 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0135); ОСОБА_5 (земельна ділянка площею 0,6198 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0136); ОСОБА_6 (земельна ділянка площею 0,6323 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0129); ОСОБА_7 (земельна ділянка площею 0,6440 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0113); ОСОБА_8 (земельна ділянка площею 0,8718 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0103); ОСОБА_9 (земельна ділянка площею 0,4994 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0127); ОСОБА_10 (земельна ділянка площею 1,0002 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0114); ОСОБА_11 (земельна ділянка площею 1,3275 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0119); ОСОБА_12 (земельна ділянка площею 0,7093 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0118); ОСОБА_13 (земельна ділянка площею 1,2873 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0108); ОСОБА_14 (земельна ділянка площею 1,7092 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0107); ОСОБА_15 (земельна ділянка площею 1,3725 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0132); ОСОБА_16 (земельна ділянка площею 1,3647 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0130); ОСОБА_17 (земельна ділянка площею 0,9254 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0110); ОСОБА_18 (земельна ділянка площею 0,6172 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0111); ОСОБА_19 (земельна ділянка площею 0,9020 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0126); ОСОБА_20 (земельна ділянка площею 1,0687 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0124); ОСОБА_21 (земельна ділянка площею 1,3687 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0102); ОСОБА_22 (земельна ділянка площею 0,5612 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0123); ОСОБА_23 (земельна ділянка площею 0,5603 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0109) та ОСОБА_24 (земельна ділянка площею 0,9358 га, кадастровий номер 4622485200:04:000:0128).

В матеріалах справи знаходяться відповідні копії договорів оренди та актів приймання передачі земельних ділянок, з умов яких вбачається, що зазначені вище земельні ділянки позивач орендує з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва та використання їх у своїй господарській діяльності.

19 червня 2017 року Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території села Буховичі Мостиського району Львівської області за межами населеного пункту в урочищі під Вільшиною .

За результатами проведеного обстеження складено акт від 19 червня 2017 року №164ДК-ДК/67/40/10/01/-17, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Каменяр здійснило самовільне зайняття земельної ділянки площею 20,0082 га із земель, які відповідно до договорів оренди належать ТзОВ Агрокультура Мостиська за межами с. Буховичі Мостиського району в урочищі Під Вільшиною шляхом посіву сої.

У додатку до акту обстеження міститься план - схема земельної ділянки з порядковим нумеруванням земельних ділянок та посиланням на кадастровий номер кожної окремої ділянки.

23 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокультура Мостиська звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр про зобов'язання відповідача повернути позивачу спірні земельні ділянки, що розташовані на території села Буховичі Мостиського району Львівської області за межами населеного пункту в урочищі Під Вільшиною .

Згідно з ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.410 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору.

Статтею 95 ЗК України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, зокрема, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону (ст.27 ЗУ Про оренду землі ).

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з ст.1 ЗУ Про державний контроль за використанням

та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо

такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що у користуванні позивача перебувають земельні ділянки загальною площею 20,0082 га, що знаходяться на території села Буховичі Мостиського району Львівської області за межами населеного пункту в урочищі Під Вільшиною . Законність користування такими земельними ділянками підтверджується договорами оренди, укладеними з фізичним особами - власниками земель.

Одночасно матеріалами справи підтверджено самовільне зайняття таких земельних ділянок ОСОБА_2 Товариством з обмеженою відповідальністю Каменяр , що зокрема підтверджується актом Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №164ДК-ДК/67/40/10/01/-17 від 19 червня 2017 року, додатком до вказаного акта, листом Пнікутської сільської ради Мостиського району Львівської області №234 від 18.07.2016 року, протоколом огляду місця події від 15 травня 2017 року, складеним Мостиським відділенням поліції.

Слід зазначити, що відповідачем не подано суду будь-яких доказів законного використання ним спірних земельних ділянок.

При цьому, колегія суддів, не бере до уваги посилання апелянта на те, що акт Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №164ДК-ДК/67/40/10/01/-17 від 19 червня 2017 року не є належним доказом у даній справі, оскільки складений в присутності ОСОБА_3, який не є заступником директора, а працює завскладом, зважаючи на те, що згідно пояснень спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_25, що надавались в суді першої інстанції, саме директор ТзОВ Каменяр представив ОСОБА_3, як свого заступника та направив для участі в обстеженні земельних ділянок.

Також судом встановлено, що у додатку до акту обстеження міститься план - схема земельної ділянки з порядковим нумеруванням земельних ділянок та посиланням на кадастрові номери кожної окремої ділянки, які збігаються з кадастровими номерами, на які є посилання в договорах оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та фізичними особами, з огляду на що, безпідставними є твердження скаржника про неможливість ідентифікувати, обстеження яких саме земельних ділянок проводилось Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Разом з тим, у листі Пнікутської сільської ради Мостиського району Львівської області №234 від 18.07.2016 року (у відповідь на лист позивача за вих.№43/07 від 13 липня 2016 року) сільська рада зазначила, що на спірних земельних ділянках, орендованих позивачем, знаходяться посіви соняшника, які засіяні та обробляються ТзОВ Каменяр .

Вказане також додатково підтверджується протоколом огляду місця події від 15 травня 2017 року, складеним Мостиським відділенням поліції.

Слід зазначити, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується законність користування позивачем спірними земельними ділянками та факт самовільного використання таких земель відповідачем, при цьому останнім не спростовано вказаного та не наведено законних підстав для використання спірних земель, а доводи скаржника зводяться лише до формальних заперечень щодо складання акту, протоколу огляду місця події, при цьому, не заперечується факт користування земельними ділянками, які належать позивачу на праві оренди на підставі відповідних договорів.

Щодо тверджень скаржника про зазначення у листі позивача до Пнікутської сільської ради переліку земельних ділянок (21 шт.), серед яких і земельні ділянки, які на час формування листа були відсутні у користуванні позивача, колегія суддів зазначає, що договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: 4622485200:04:000:0136 та 4622485200:04:000:0113 укладено після складання вказаного листа позивача, у зв'язку з смертю попередніх власників земельних ділянок, з якими у позивача також були укладені договори оренди (право оренди зареєстровано - 25 січня 2014 року). З огляду на наведене вказані вище твердження скаржника є безпідставними.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Скаржником такі обставини не доведено належними та допустимими доказами.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокультура Мостиська до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр про зобов'язання останнього повернути позивачу спірні земельні ділянки, що розташовані на території села Буховичі Мостиського району Львівської області за межами населеного пункту в урочищі Під Вільшиною .

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними та необґрунтованими.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Ухвалами суду від 18 серпня та 18 вересня 2017 року серед іншого, скаржника зобов'язано подати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, однак, станом на час прийняття судом постанови за результатами розгляду апеляційної скарги, апелянт не подав суду таких доказів, з огляду на що, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з скаржника - ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 36 960 грн. (110% від 33 600 грн.) - за подання та розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2017 року по справі №914/1281/17.

Керуючись ст.ст.49, 101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2017 року по справі №914/1281/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр - без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр (81360, Львівська область, Мостиський район, село Крисовичі, і.к. 04950193) в дохід Державного бюджету України 36 960 грн. - судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/1281/17 повернути до Господарського суду Львівської області .

Повну постанову складено 09.10.2017 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_26