Постанова

від 09.10.2017 по справі 911/215/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа№ 911/215/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від апелянта - Ренгевича А.В.

від позивача - Грищенко О.М.

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросинтез-плюс"

на рішення

Господарського суду Київської області

від 28.02.2017 року

у справі № 911/215/17 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія

"НІКО-ТАЙС"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК

ТРЕЙДСЕРВІСГРУП";

2) Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції

інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків

Національної академії аграрних наук України

про стягнення 1566,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2017 року позов задоволено повністю.

Солідарно стягнуто із Уладово-люлинецької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук України (22422, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Уладівське, вул. Радянська, код 00497638) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с.Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код 38039872) заборгованість в сумі 30000 грн.

Стягнуто із Уладово-люлинецької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук України (22422, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Уладівське, вул. Радянська, код 00497638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код 38039872) заборгованість у сумі 139708,26 грн. та 2321 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с.Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код 38039872) 225 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Агросинтез-плюс" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2017 року по справі № 911/215/17 скасувати та прийняти нове рішення яким в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 09.10.2017 року.

У зв'язку з відпусткою судді Сітайло Л.Г. змінено склад колегії суду.

Колегією суддів до матеріалів справи долучаються докази додані до апеляційної скарги, оскільки апелянт обґрунтував неможливість надання іх суду першої інстанції.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якій останній просить рішення суду залишити без змун, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 09.10.2017 року представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явилися.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників відповідача 1 та відповідача 2, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалав даної справи, 31 березня 2010 року між ТОВ "КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" та відповідачем-2 був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК310310/3, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого у строки, зумовлені договором "Постачальник" зобов'язується поставити та передати у власність "Покупця" насіннєвий матеріал та хімічні засоби рослин, а "Покупець" зобов'язується прийняти товар, сплатити проценти за користуванням товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та Специфікацій до нього).

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК310310/3 від 31 березня 2010 року, ТОВ "КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою про стягнення із відповідача-2 заборгованості у сумі 742014,00 грн. та штрафних санкцій (пені, штрафу) за період із 01.11.2010 року по 18.05.2011 року згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК310310/3 від 31 березня 2010 року.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16 червня 2011 року у справі №7/87/2011/5003, позов ТОВ "КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" задоволено.

Відповідно до Постанови ВДВС Калинівського РУЮ Вінницької області від 15.11.2011 року відкрито виконавче провадження згідно наказу Господарського суду Вінницької області від 04 липня 2011 року у справі №7/87/2011/5003.

20 жовтня 2012 року між ТОВ "КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" та Приватним підприємством "Агросинтез-плюс" (апелянт) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №201012/4 (надалі - Договір цесії) у відповідності до ст. 512 - 519 ЦК України, відповідно до якого, до апелянта ПП "Агросинтез-плюс" перейшли належні ТОВ "КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" права кредитора (стягувача) у зобовязанні між ТОВ "КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" і Відповідачем-2, щодо належного виконання усіх зобов'язань та сплати заборгованості за рішенням Господарського суду Вінницької області від 16 червня 2011 року по справі № 7/87/2011/5003 за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК310310/3 від 31 березня 2010 року.

У відповідності до п. 7 Договору цесії ТОВ "КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" повідомленням за вих. № 168/12 від 20.10.2012 року про зміну кредитора у зобов'язанні, належним чином повідомило Відповідача-2 про перехід права вимоги за рішенням Господарського суду Вінницької області від 16 червня 2011 року по справі № 7/87/2011/5003 та договором поставки до Приватним підприємством "Агросинтез-плюс".

Таким чином, до Приватним підприємством "Агросинтез-плюс" перешили вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та з дотриманням положень статті 514 ЦК України.

03 грудня 2012 року ухвалою Господарського суд Вінницької області по справі № 7/87/2011/5003 задоволено заяву ПП "Агросинтез-плюс" за вих. № 81/12-юр від 08.11.2012 року про заміну сторони виконавчого провадження (стягувана) правонаступником та замінено позивача (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" на його правонаступника - Приватне підприємство "Агросиитез-плюс", у виконавчому провадженні відкритому на підставі наказу № 7/87/2011/5003 Господарського суду Вінницької області від 04.07.2011 року про примусове виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 16.06.2011 року у справі № 7/87/2011/5003.

У зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Відиовідачсм-2 взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого ювару згідно договору поставки. Апелянтом до Господарського суду Вінницької області було подано позовну заяву про стягнення з Відповідача-2 суми пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно договору поставки.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 червня 2014 року у справі № 902/505/14 позовні вимоги ПП "Агросиитез-плюс" задоволено та стягнуто з Відповідача-2 на користь ПП "Агросиитез-плюс" проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1676411,27 грн. пені в сумі 69540,64 грн. та судовий збір в сумі 34919.03 грн.

Відповідно до постанови ВДВС Калинівського РУЮ Вінницької області від 21.04.2015 року відкрито виконавче провадження згідно наказу Господарського суду Вінницької області від 12 червня 2014 року у справі № 902/505/14.

У рішенні суду першої інстанції зазначено, що 15 листопада 2012 року між ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ та ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС було укладено угоду №15-11/12-101 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної угоди, встановлено, що первісний кредитор (ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ ) відступає новому кредитору (ТОВ Компанія НІКО-ТАИС ) право вимоги виконання Уладово- Люлинецькою дослідно-селекційною станцією інституту цукрових буряків УААН зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), штрафу, 3% річних та інфляційних витрат, набутих ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №'ГК310310/3 від 31 березня 2010 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК.З10310/3 від 31 березня 2010 року.

Колегія суддів вважає, що на момент укладення угоди №15-11/12-101 від 15 листопада 2012 року про заміну кредитора у зобов'язані, у ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ були відсутні права, які відступалися на користь позивача. 20 жовтня 2012 року ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ відмовилась від свого права вимагати від відповідача-2 стягнення будь-яких сум, у тому числі- штрафних санкцій, за договором поставки, на користь апелянта за договором цесії.

Отже, позивач не міг набути прав вимоги виконання відповідачем-2 зобов'язаніь щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), штрафу, 3%- річних та інфляційних витрат, набутих ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ на підставі договору поставки, оскільки ці права належать виключно ПП "Агросиитез-плюс" на підставі договору цесії від 20.10.2012 року №201012/4.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дішла висновку про те, що в задоволені позову слід відмовити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросинтез-плюс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2017 року по справі № 911/215/17 скасувати і прийняти нове.

В задоволені позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код 38039872) на користь Приватного підприємства "Агросинтез-плюс" (69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 32814569) 2800,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Справу №911/215/17 повернути до Господарського суду Київської області.

6. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Н.Ф. Калатай