Ухвала

від 05.10.2017 по справі 366/2986/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2986/17 Головуючий у І інстанції СлободянПровадження № 11-сс/780/584/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 05.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_5 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 21 вересня 2017 року про відмову в арешті майна, постановлену в межах досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2017 року за № 12017110060000041, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст.197-1, ч.1 ст. 252 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Чорнобильським відділом Броварської місцевої прокуратури Київської області здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2017 року за № 12017110060000041, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст.197-1, ч.1 ст. 252 КК України.

З матеріалів клопотання прокурора вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що 04 липня 2017 року працівниками поліції ВП зони ЧАЕС ГУНП в Київській області на території «пустиря», який розташований у 98 лісовому кварталі 4 виділі Котовського лісництва ДСП «Північна пуща», в порушення ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. «б» ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд», було виявлено незаконне використання земельної ділянки з метою вирощування сільськогосподарських культур в районі відселеного селища Бобер на території зони відчуження.

04 серпня 2017 року в ході огляду місця події були виявлені та вилучені машина для внесення добрив марки «МВТУ 1100» «ROSA» - 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 з цистерною, до якої прикріплені труби, які, відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належать ТОВ «Український лізинг», автомобіль марки «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СВГК «Мусійки», металева цистерна, тракторний причіп, пластикова бочка, об`ємом близько 100 літрів, рукав сірого кольору з двома кранами, які приєднані до бочки, рукав сірого кольору, довжиною близько 3-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 2-х метрів, рукав синього кольору, довжиною близько 4-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 6-ти метрів, три пластикові каністри жовтого кольору, бензинова помпа «BANJ», бензинова помпа «HYUNDAI HY50», які належать СГВК «Мусійки».

Відповідно до розрахунків шкоди, проведених державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Київській області ОСОБА_7 відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, розмір заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 20 га у кварталі 98 виділі 4 Котовського лісництва ДСП «Північна Пуща» становить 172667 гривень та розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням площею 20 га у кварталі 98 виділі 4 Котовського лісництва ДСП «Північна Пуща» становить 277336 гривень, загальний розмір заподіяної шкоди становить 450003 гривень.

Прокурор Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на виявлені та вилучені в ході огляду місця події 04 серпня 2017 року машину для внесення добрив марки «МВТУ 1100» «ROSA» - 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 з цистерною, до якої прикріплені труби, які, відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належать ТОВ «Український лізинг», автомобіль марки «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СГВК «Мусійки», металеву цистерну, тракторний причіп, пластикову бочку, об`ємом близько 100 літрів, рукав сірого кольору з двома кранами, які приєднані до бочки, рукав сірого кольору, довжиною близько 3-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 2-х метрів, рукав синього кольору, довжиною близько 4-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 6-ти метрів, три пластикові каністри жовтого кольору, бензинову помпу «BANJ», бензинову помпу «HYUNDAI HY50», які належать СГВК «Мусійки», зі встановленням заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним майном.

Обґрунтовуючи своє клопотання, прокурор зазначав про те, що перелічені вище вилучені об`єкти є знаряддями вчинення злочину, які використовувалися у зоні радіоактивного забруднення, відносяться до тимчасово вилученого майна, можуть нести на собі сліди та ознаки, які свідчать про їх використання у ході вчинення кримінального правопорушення і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт перелічених вилучених речей може призвести до їх зникнення, втрати або пошкодження, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 21 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор безпідставно звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна на підставі ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, оскільки майно втратило на даний момент статус тимчасово вилученого, так як слідчий вже звертався з таким клопотанням у встановлений ч.5 ст.171 КПК України строк і арешт на вказане майно вже накладався. На переконання слідчого судді, подальше скасування арешту майна за заявою його власника, не переводить це майно у статус тимчасово вилученого, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про безпідставність поданого прокурором клопотання.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 21 вересня 2017 року скасувати у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю, і постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, що належить СГВК «Мусійки», а саме автомобіль марки «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер НОМЕР_2 , металеву цистерну, тракторний причіп, пластикову бочку, об`ємом близько 100 літрів, рукав сірого кольору з двома кранами, які приєднані до бочки, рукав сірого кольору, довжиною близько 3-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 2-х метрів, рукав синього кольору, довжиною близько 4-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 6-ти метрів, три пластикові каністри жовтого кольору, бензинову помпу «BANJ», бензинову помпу «HYUNDAI HY50». Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказує про те, що своїм рішенням слідчий суддя обмежив сторону обвинувачення у доступі до правосуддя, так як кримінальний процесуальний закон не передбачає обмежень щодо кількості звернень слідчого, прокурора з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Також, прокурор зазначає про те, що тимчасово вилучене майно, стосовно якого ставиться питання про накладення арешту, не може бути повернуте власнику майна з метою його використання за межами зон радіоактивного забруднення, оскільки у матеріалах кримінального провадження є беззаперечні докази того, що зазначене майно незаконно використовувалося у зоні відчуження з метою здійснення агрохімічних робіт на самовільно зайнятій земельній ділянці, та після доведення стороною обвинувачення в судовому порядку того факту, що власник майна знав про його незаконне використання, вказане майно підлягатиме спеціальній конфіскації. Також, прокурор вказує про те, що майно є радіоактивно забрудненим, а тому відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань радіаційної безпеки, не може бути повернуте власнику за будь-яких умов. Прокурор стверджує про наявність достатніх доказів причетності суб`єктів господарювання СГВК «Мусійки», ТОВ «Заруддя-Агро», ТОВ «Агровей» до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 252, 197-1 КК України. Таким чином, на переконання прокурора, тимчасово вилучене майно, яке на праві власності належить СГВК «Мусійки», є знаряддями вчинення злочину доказом незаконного використання його у зоні радіоактивного забруднення та підлягає арешту відповідно до ст. 170 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи представника власника майна, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.173 КПК України, передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали про арешт майна зазначених вимог кримінального процесуального закону не дотримано, що призвело до невідповідності вказаного рішення вимогам ст. 370 КПК України щодо його законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Зокрема, підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слідчий суддя зазначив відсутність у майна, стосовно якого ставиться питання про арешт, статусу вилученого. Проте, з матеріалів справи вбачається, що майно, стосовно якого ставиться питання про арешт в клопотанні прокурора, дійсно було тимчасово вилучене 04 серпня 2017 року в ході огляду місця події, після чого на наступний робочий день після вилучення майна слідчий звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна в порядку ч.5 ст.171КПК України, однак, в подальшому, арешт частини цього майна був скасований ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 14 вересня 2017 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначення прокурором у клопотанні про арешт майна тієї обставини, що вказане майно є тимчасово вилученим, свідчить лише про те, що це майно дійсно було тимчасово вилучене 04 серпня 2017 року в ході огляду місця події. Зазначена обставина не впливає на порядок розгляду клопотання про арешт майна та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Крім того, згідно із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Однак, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, при прийнятті рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора, взагалі не навів підстав, передбачених ч.1 ст.173 КПК України.

Зазначені вище обставини, на думку колегії суддів, свідчать про невідповідність висновків слідчого судді, викладених у оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому ухвала слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 21 вересня 2017 року підлягає скасуванню на підставі п. п. 2, 3 ч.1 ст.409 КПК України з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали.

Як вбачається з матеріалів провадження, витребуваних з суду першої інстанції, Відділом поліції зони ЧАЕС ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2017 року за № 12017110060000041, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст.197-1, ч.1 ст. 252 КК України щодо самовільного зайняття та незаконного використання земельної ділянки з метою вирощування сільськогосподарських культур на території зони безумовного (обов`язкового) відселення.

Згідно із відомостями, що містяться в копії протоколу огляду місця події від 04 серпня 2017 року, під час зазначеної слідчої дії проведено огляд ділянки загальною площею 20 га на території «пустиря» у 98 лісовому кварталі 4 виділі Котовського лісництва ДСП «Північна пуща» та виявлено факт вирощування на вказаній земельній ділянці сільськогосподарської культури соняшника (а.с. 7-11).

Відповідно до копії протоколу огляду місця події від 04 серпня 2017 року, в ході проведення зазначеної слідчої дії на КПП «Поліське» були виявлені та вилучені машина для внесення добрив марки «МВТУ 1100» «ROSA» - 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 з цистерною, до якої прикріплені труби, які, відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належать ТОВ «Український лізинг», автомобіль марки «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СВГК «Мусійки», металева цистерна, тракторний причіп, пластикова бочка, об`ємом близько 100 літрів, рукав сірого кольору з двома кранами, які приєднані до бочки, рукав сірого кольору, довжиною близько 3-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 2-х метрів, рукав синього кольору, довжиною близько 4-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 6-ти метрів, три пластикові каністри жовтого кольору, бензинова помпа «BANJ», бензинова помпа «HYUNDAI HY50», які належать СГВК «Мусійки» (а.с. 12-21).

Того ж дня, 04 серпня 2017 року постановою слідчого СВ Відділу поліції зони ЧАЕС ГУ НП в Київській області зазначені вище вилучені об`єкти були визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до обставин, викладених в протоколах допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_7 від 18 вересня 2017 року, останні підтвердили факт використання 04 липня 2017 року майна, про арешт якого у клопотанні ставить питання прокурор, для обробки поля в районі відселеного селища Бобер на території зони безумовного (обов`язкового) відселення.

Як вбачається з долученої слідчим до клопотання про арешт майна копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки КАМАЗ, модель 55111, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, є СГВК «Мусійки», що знаходиться за адресою: Київська область, Іванківський район, с. Мусійки (а.с. 80).

Із листа Державного агентства України з управління зоною відчуження № 01-2472/3 від 10.08.2017, видно, що вказане агентство не укладало договорів оренди земельної ділянки у 4 виділі 98 лісового кварталу Котовського лісництва ДСП «Північна Пуща» на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення (а.с. 71).

Відповідно до розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 20 га у 98 лісовому кварталі 4 виділі Котовського лісництва ДСП «Північна пуща» та розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок використання вказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням, проведеного Державною екологічною інспекцією України в Київській області відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, сукупний розмір завданої шкоди становить 450003 гривень (а.с. 28-31).

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність правової підстави для арешту автомобіля марки «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер НОМЕР_2 , металевої цистерни, тракторного причіпу, пластикової бочки, об`ємом близько 100 літрів, рукава сірого кольору з двома кранами, які приєднані до бочки, рукава сірого кольору, довжиною близько 3-х метрів, рукава зеленого кольору, довжиною близько 2-х метрів, рукава синього кольору, довжиною близько 4-х метрів, рукава зеленого кольору, довжиною близько 6-ти метрів, трьох пластикових каністр жовтого кольору, бензинової помпи «BANJ», бензинової помпи «HYUNDAI HY50», які належать СГВК «Мусійки», а саме з метою забезпечення збереження їх як речових доказів, так як вказаний транспортний засіб та зазначені допоміжні предмети були фактично знаряддями вчинення кримінальних правопорушень, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 04 серпня 2017 року за № 12017110060000041, а саме використовувалися для обробки поля в районі відселеного селища Бобер на території зони безумовного (обов`язкового) відселення.

При цьому, колегія суддів враховує розумність та співрозмірність завданням кримінального провадження обмеження права власності на зазначене вище майно, яке було використане під час вчинення злочину проти довкілля, оскільки застосування зазначеного заходузабезпечення кримінального провадження сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування.

На переконання колегії суддів, незастосування заборони розпорядження та користування вказаним транспортним засобом та іншим майном, може призвести до його відчуження, передачі чи приховування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна, а саме в межах поданої ним апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 21 вересня 2017 року про відмову в арешті майна, постановлену в межах досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2017 року за № 12017110060000041, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст.197-1, ч.1 ст. 252 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області про арешт тимчасово вилученого майна, - задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки КАМАЗ, модель 55111, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, металеву цистерну, тракторний причіп, пластикову бочку, об`ємом близько 100 літрів, рукав сірого кольору з двома кранами, які приєднані до бочки, рукав сірого кольору, довжиною близько 3-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 2-х метрів, рукав синього кольору, довжиною близько 4-х метрів, рукав зеленого кольору, довжиною близько 6-ти метрів, три пластикові каністри жовтого кольору, бензинову помпу «BANJ», бензинову помпу «HYUNDAI HY50», що належить СГВК «Мусійки», із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3