Ухвала

від 09.10.2017 по справі 355/1240/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1240/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/780/593/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 09.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

« 9 » жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

з участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ТОВ «Баришівська друкарня» - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Баришівська друкарня» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 22 вересня 2017 року, якою клопотання прокурора Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно задоволено,

в с т а н о в и л а :

22.09.2017р. прокурор Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, площею 525.3 кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Баришівка, вул.Леніна, буд. 20 та належить на праві власності ТОВ «Баришівська друкарня» із забороною розпорядження вказаним майном.

Вимоги обґрунтуванні тим, що Баришівським відділом Бориспільської місцевої прокуратури було внесено відомості до ЄРДР за №42017111100000250 від 20.09.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та у органів прокуратури є достатні підстави вважати, що вказаний об`єкт нерухомого майна отриманий внаслідок підробки офіційного документа технічної документації, в зв`язку з чим вказаний об`єкт було визнано речовим доказом, а тому на нього необхідно накласти арешт із забороною розпорядження вказаним майном з метою запобігання подальшому відчуженню та забезпечення його схоронності.

Ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду від 22вересня 2017 року клопотання задоволено, накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, площею 525.3 кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Баришівка, вул. Леніна, буд.20 та належить на праві власності ТОВ «Баришівська друкарня» із забороною розпорядження вказаним майном, зазначене майно залишено при матеріалах кримінального провадження № №42017111100000250.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя послався на те, що в судовому засіданні доведено обґрунтованість необхідності накладення арешту на вказане майно, а також те, що незастосування арешту вказаного майна не зможе забезпечити схоронність вказаного об`єкту та запобігти подальшому його відчуженню.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Баришівська друкарня» ОСОБА_7 просить постановити ухвалу, якою скасувати ухвалу слідчого судді від 22.09.2017р., як незаконну та необґрунтовану та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42017111100000250 від 20.09.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт послався на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також істотне порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та неправильне застосування закону України. Апелянт зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки слідчим суддею не було враховано те, що ТОВ «Баришівська друкарня» не є потерпілим чи будь-якою стороною у кримінальному провадженні, крім того свідоцтво про право власності видане на ім`я ТОВ «Баришівська друкарня» є чинним та питання про його недійсність не ставилося, а тому ТОВ «Баришівська друкарня» є єдиним законним власником вказаного майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Баришівська друкарня» ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 1 ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1ч.2 ст. 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею в цілому дотримані.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділомБаришівського відділення Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111100000250 від 20.09.2017року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

З ухвали слідчого судді слідує, що наведені в клопотанні підстави для накладення арешту на майно, перевірялися судом першої інстанції, при цьому, були з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Так, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя правильно встановив наявність обґрунтованих підстав вважати, що зазначений об`єкт нерухомого майна, площею 525.3 кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Баришівка, вул.Леніна, буд.20 являється доказом кримінального правопорушення, згідно постанови прокурора від 21.09.2017 р. ( а.п.20-21) визнаний речовим доказом, відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України, а тому обґрунтовано послався на наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Посилання у клопотанні на те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що в матеріалах достатньо підстав вважати, що майно на яке накладений арешт - є матеріальним об`єктом, який зберіг на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За таких обставин суд І інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що накладення арешту на вказане майно унеможливить його подальше відчуження, перепродаж або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апелянта на те, що ТОВ « Баришівська друкарня» являється законним власником зазначеного в клопотанні майна - не впливає на законність ухвали слідчого судді, оскільки арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Також колегія суддів враховує, що будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, не виявлено.

Доводи апеляційної скарги апелянта щодо порушень судом норм КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом рішення, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення майна, тому посилання в апеляційній скарзі на порушення права власника, є безпідставними, оскільки клопотання слідчого розглянуто з дотриманням вимог ч.2 ст. 172 КПК України.

Всі інші підстави, вказані в апеляційній скарзі, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404,407,422 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Баришівська друкарня» ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 22вересня 2017 року, якою клопотання прокурора Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно задоволено залишити без змін.

Судді