Ухвала

від 11.10.2017 по справі 383/784/17

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/784/17

Номер провадження 1-кс/383/65/17

У Х В А Л А

11 жовтня 2017 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області - ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120110000532 від 02.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Бобринецького районного суду Кіровоградської області 10.10.2017 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області - ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , в якому просить накласти арешт на майно врожай польових культур, що знаходиться на полях, та частково зібраний урожай озимої пшениці, соняшнику, кукурудзи та сої на полях,які перебувають в оренді ПП "Бобринець-Агро-К" на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Клопотання внесене до суду після усунення недоліків на виконання ухвали слідчого судді Бобринецького районного суду від 07.10.2017 року.

Обґрунтоване клопотання тим, що 02.10.2017 року розпочато кримінальне провадження №12017120110000532 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст. 190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представника ТОВ "Вентура" щодо заволодіння шахрайським шляхом коштами товариства невідомою особою з числа працівників ПП "Бобринець-Агро-К".

З клопотання слідує, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 01.09.2016 року та 03.01.2017 року між ПП "Бобринець-Агро-К" в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ "Вентура" в особі генерального директора ОСОБА_6 укладені договори про спільну діяльність, відповідно до яких 10% врожаю належить ПП "Бобринець-Агро-К", а 90% від врожаю належать ТОВ "Вентура". Договора стосувалися посівів соняшнику, кукурудзи та сої на полях ПП "Бобринець-Агро-К", загальною площею 820 га.

У серпні-вересні 2017 року директором компанії "Ар-Джей-Ді-Ел-ЛТД" Де Лангом Робертом Джоханессом, який має 98,74 % в статутному капіталі ТОВ "Вентура" були виявлені проблемні питання фінансово-господарської діяльності ТОВ "Вентура", за наслідками якого було прийняте рішення про звільнення ОСОБА_6 з посади генерального директора.

Згодом стало відомо про існування додаткової угоди, укладеної 05.07.2017 року між ПП "Бобринець-Агро-К" в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ "Вентура" в особі генерального директора ОСОБА_6 , згідно якої ТОВ "Вентура" відмовляється від своєї частки у зборі врожаю та усі 100% врожаю передає на користь ПП "Бобринець-Агро-К". Вказаний договір, на думку представника потерпілого, укладений з метою незаконного заволодіння майном ТОВ "Вентура" шляхом злочинної змови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Слідчий вказує на те, що ним 10.10.2017 року ним оглянуті поля, що перебувають у користуванні ПП "Бобринець-Агро-К", на яких встановлено наявність посівів сільськогосподарських культур і постановою від 10.10.2017 року наявні посіви у кримінальному провадженні визнані речовими доказами, на які просить накласти арешт для забезпечення їх збереження.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання в частині накладення арешту на врожай польових культур, що знаходиться на полях. Від заявленого клопотання про арешт зібраного врожаю відмовилися.

Питання накладення арешту на майно врегульовано ст.ст. 170-175 КПК України.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, відповідно до ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оцінивши в сукупності докази, надані слідчим на обґрунтування клопотання, вважаю, що в його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, фактично описує правовідносини підприємств щодо спільної господарської діяльності та зазначає про наявність порушень фінансово-господарської діяльності, проте жодним чином не вказує, які саме порушення були встановлені, яка та кому завдана шкода, які неправомірні дії посадових осіб, вчинені в ході господарської діяльності, та містять ознаки складу кримінального правопорушення за ч.4 ст. 190 КК України, в межах якого вживаються заходи забезпечення кримінального провадження.

Постановою слідчого від 10.10.2017 року посіви сільськогосподарських культур на полях, що перебувають у користуванні ПП "Бобринець-Агро-К" визнані речовими доказами.

Відповідно до ст. 170 ч.3 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Проте, з поданого клопотання не зрозуміло, до якого критерію, передбаченогост. 98 КПК України, має відношення зазначене майно, та які докази фактів чи обставин будуть встановлені з його допомогою під час кримінального провадження.

Оцінка майна як речового доказу те проводилася, що також унеможливлює оцінити співмірність арештованого майна завданій шкоді.

Правомірність здійснення господарської діяльності ПП "Бобринець-Агро-К" на вказаних земельних ділянках не перевірялася.

Стаття 172 ч.1 КПК України передбачає розгляд клопотання слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вказані особи, зокрема власник майна не був присутній при розгляді клопотання, оскільки його контактні дані не були вказані слідчим та не були відомі суду. Про необхідність зазначення цих даних вказувалося в ухвалі слідчого судді від 07.10.2017 року.

На виконання ухвали про арешт майна слідчий просить покласти на представника ТОВ "Вентура" збирання, перевезення та зберігання урожаю, тобто фактично передати спірне майно зацікавленій стороні, при цьому не вказує, яким чином буде забезпечено цілісність та збереження арештованого майна.

За змістом ч.1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи викладені обставини, вважаю, що правові підстави для задоволення зазначеного клопотання слідчого відсутні, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.170,171,172,372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області - ОСОБА_4 про арешт майна - врожаю польових культур, що знаходиться на полях, які перебувають в оренді ПП "Бобринець-Агро-К" на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1