Постанова

від 05.10.2017 по справі 802/1290/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 жовтня 2017 р. Справа № 802/1290/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка І.В.,

представника третьої особи: Ціхомського М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Костаревича Андрія Валентиновича; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина"

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 з адміністративним позовом до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Костаревича Андрія Валентиновича, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: №32375839 від 16.11.2016 щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" "Зелена долина" на підставі договору оренди землі за №3/Р від 14.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державний реєстратор Костаревич А.В. рішенням про державну реєстрацію прав та обмежень, індексний номер: 32375839 від 16.11.2016 провів державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, не перевіривши, що існує інший договір оренди земельної ділянки, який відповідно до вимог діючого на час його укладання період, пройшов державну реєстрацію та був укладений, в судовому порядку недійсним не визнавався, не перевіривши вказаних обставин допустив порушення вимог закону, та провів подвійну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, що згідно діючого законодавства є не допустимо, чим порушив права позивача як уже нового власника земельної ділянки.

Ухвалою від 02.08.2017 суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" "Зелена долина".

Позивач у судове засідання не прибула, подавши 01.09.2017 заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимог підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд установив, що позивач успадкувала за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 3,3362 га кадастровий номер НОМЕР_1, на території Рожнатівської сільської ради, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 14.11.2013. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за позивачем 14.11.2013, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.11.2013, індексний номер: 12770982.

14.11.2016 ОСОБА_2 уклала договір оренди землі за № 3/Р з товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" про передачу в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 3,3362 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Рішенням державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Костаревича Андрія Валентиновича №32375839 від 16.11.2016 зареєстроване право оренди земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1, за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" "Зелена долина" на підставі договору оренди землі за №3/Р від 14.11.2016.

18.07.2017 позивач звернулася із заявою до відділу у Томашпільському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо надання інформації стосовно земельної частки, паю, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Рожнатівської сільської ради, яка належала на праві приватної власності її покійному батькові ОСОБА_4

Листом від 18.07.2017 ОСОБА_2 надана відповідь про те, в Державному реєстрі земель наявний запис про державну реєстрацію договору оренди земельної частки, паю, між покійним ОСОБА_4 та фермерським господарством "АГАТ Поділля" від 02.08.2017 за № 040785200017 на земельну ділянку площею 3362 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном оренди на 10 років.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з такого.

Частиною 1 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до частини 1 статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За визначенням частини 1 статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України "Про оренду землі").

Так, як зазначено вище, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За правилами частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Як уже зазначалося, 14.11.2016 ОСОБА_2 уклала договір оренди землі за № 3/Р з товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" про передачу в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 3,3362 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Рішенням державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Костаревича Андрія Валентиновича №32375839 від 16.11.2016 зареєстроване право оренди земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1, за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" "Зелена долина" на підставі договору оренди землі за №3/Р від 14.11.2016.

Обґрунтовуючи протиправність зазначеного рішення, позивач зазначає, що відповідач не перевірив наявність іншого договору оренди вказаної земельної ділянки, який відповідно до вимог діючого на час його укладання період пройшов державну реєстрацію та був укладений, в судовому порядку недійсним не визнавався, чим порушив права позивача як уже нового власника земельної ділянки.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин. Крім прав є величезна кількість інтересів, як загальних, так і персоніфікованих.

Ознакою спору є мета його учасників - доведення правомірності своїх інтересів, їх захист усупереч інтересам протилежної сторони. Особа-позивач очікує на захист своїх суб'єктивних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Із системного аналізу вищевказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Отже визнання протиправними дій та/або скасування рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цими діями, рішеннями.

Суд зазначає, що захисту підлягає суб'єктивне право та інтерес, який охороняється законом.

Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Щодо визначення поняття "інтересу", то в законодавчих актах не дається таке. Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених законодавством з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Встановлено, що договір оренди земельних ділянок від 01.03.2007, укладений між батьком позивача - ОСОБА_2 та ФГ "АГАТ Поділля" строком на десять років, набрав чинності після підписання сторонами і його державної реєстрації, яка відбулась 02.08.2007.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, смерть особи - орендодавця за загальним правилом не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язку за договором оренди, якщо інше не передбачено в самому договорі.

Поряд із цим, наразі строк дії договору оренди земельної ділянки від 01.03.2007 сплив 02.08.2017. Доказів його переукладення чи пролонгації у суду відсутні.

Укладаючи договір оренди землі із ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина", позивач виразила своє волевиявлення та згоду взяти на себе певні обов'язки за договором. Однак, позивач не позбавлена права на звернення до третьої особи щодо припинення договору оренди. У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди позивач вправі звернутися до суду із вимогою про дострокове розірвання такого договору.

Як пояснив представник третьої особи в судовому засіданні, жодних звернень до ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" щодо припинення договору оренди не було.

Відтак, на переконання суду, спірним рішенням не порушуються права прав та/або інтереси позивача, оскільки таке рішення не позбавляє позивача можливості реалізувати своє право власника на відповідну земельну ділянку.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту до правовідносин, що склалися між сторонами, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст.ст. 11, 86 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з положеннями ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників судового процесу оцінивши докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для присудження судових витрат статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити повістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Вільчинський Олександр Ванадійович

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: