Постанова

від 31.10.2019 по справі 802/1290/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2019 року

Київ

справа №802/1290/17-а

адміністративне провадження №К/9901/6381/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у складі судді Вільчинського О.В. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Залімського І.Г., Смілянця Е.С., Сушка О.О. у справі № 802/1290/17-а за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича Андрія Валентиновича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Костаревича А.В. (надалі по тексту - відповідач), про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: №32375839 від 16.11.2016 щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 0523985200:01:000:0265, зареєстрованого за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" "Зелена долина" на підставі договору оренди землі за №3/Р від 14.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач рішенням про державну реєстрацію прав та обмежень, індексний номер: 32375839 від 16.11.2016 провів державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, не перевіривши, що існує інший договір оренди земельної ділянки, який пройшов державну реєстрацію та не перевіривши вказаних обставин допустив порушення вимог закону, та провів подвійну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, що згідно діючого законодавства є не допустимо, чим порушив права позивача як уже нового власника земельної ділянки.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у складі судді Вільчинського О.В., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року, у задоволені позову відмовити повістю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що договір оренди земельної ділянки, що є предметом розгляду даної справи, укладений між позивачем та ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" 14.11.2016, тоді як державна реєстрація останнього була проведена 16.11.2016. Натомість, попередній договір оренди земельної ділянки спливає 02.08.2017, що свідчить про те, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки між позивачем та ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та його реєстрації, строк дії попереднього укладеного договору оренди зазначеної земельної ділянки від 01.03.2007 ще не сплив.

Також в касаційній скарзі вказано, що судами не було залучено до участі в справі в якості третьої особи ФГ "Агат Поділля", яке на даний час продовжує використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що позивач успадкувала за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 3,3362 га кадастровий номер 0523985200:01:000:0265, на території Рожнатівської сільської ради, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 14.11.2013. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за позивачем 14.11.2013, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.11.2013, індексний номер: 12770982.

14.11.2016 ОСОБА_1 уклала договір оренди землі за № 3/Р з товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" про передачу в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 3,3362 га, кадастровий номер 0523985200:01:000:0265.

Рішенням державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Костаревича А.В. №32375839 від 16.11.2016 зареєстроване право оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 0523985200:01:000:0265, за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" "Зелена долина" на підставі договору оренди землі за №3/Р від 14.11.2016.

18.07.2017 позивач звернулася із заявою до відділу у Томашпільському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо надання інформації стосовно земельної частки, паю, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Рожнатівської сільської ради, яка належала на праві приватної власності її покійному батькові ОСОБА_2

Листом від 18.07.2017 ОСОБА_1 надана відповідь про те, в Державному реєстрі земель наявний запис про державну реєстрацію договору оренди земельної частки, паю, між покійним ОСОБА_2 та фермерським господарством "АГАТ Поділля" від 02.08.2017 за № 040785200017 на земельну ділянку площею 3362 га, кадастровий номер 0523985200:01:000:0265 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном оренди на 10 років.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наразі строк дії договору оренди земельної ділянки від 01.03.2007 сплив 02.08.2017. Доказів його переукладення чи пролонгації відсутні. Натомість, укладаючи договір оренди землі із ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина", позивач виразила своє волевиявлення та згоду взяти на себе певні обов`язки за договором та не позбавлена права на звернення до третьої особи щодо припинення договору оренди.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідачі, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (права оренди земельної ділянки), не мали публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте рішення про державну реєстрацію права оренди стосується реєстрації права третьої особи (ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина"), а не позивача.

Визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою (ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина") є способом захисту права позивача, а саме права вільно розпоряджатись належним йому майном.

Отже, цей спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване право оренди на таке майно.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку, право оренди на одну і ту ж земельну ділянку зареєстровано за різними юридичними особами, а саме: ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та ФГ "АГАТ Поділля". Таким чином, існує не лише спір між позивачем та ПП "Аграрна компанія 2004" щодо вільного розпоряджатись належним йому майном, а й спір між третіми особами СТОВ "Берегиня" та ПП "Аграрна компанія 2004" щодо користування спірною земельною ділянкою.

Таким чином, належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто вони вчинені за заявою іншої особи, спір щодо його оскарження є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено таку державну реєстрацію речового права на нерухоме майно з дотриманням вимог законодавства.

Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій та рішень державних реєстраторів з реєстрації за нею права оренди на земельні ділянки, що свідчить про приватноправовий характер цього спору.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди помилково розглянули справу за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір у цій справі має приватноправовий характер.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17 та інші).

У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року скасувати.

Провадження у справі № 802/1290/17-а закрити.

Роз`яснити про право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук