Постанова

від 27.09.2017 по справі 804/4209/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 р. Справа № 804/4209/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Туренко К.М., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехкомплект

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехкомплект звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003011201 від 15.03.2017 року, яким визначено суму штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 66726,93 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області за результатами перевірки було складено акт №19/1201/31996726 від 01.02.2017р. Про результати камеральної перевірки щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, жовтень 2016 року та грудень 2016 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003011201 від 15.03.2017 року, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 66726,93 грн. Позивач вказав, що податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшли ревізори Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись при цьому на письмові заперечення надані суду, у яких зазначено, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вказаного пункту ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Положеннями п. 201.1 наведеної норми ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпроптеровській області було проведено камеральну перевірку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, жовтень 2016 року та грудень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт №19/1201/31996726 від 01.02.2017р. та встановлено порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2016 року.

На підставі висновків перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 року № НОМЕР_1, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1 034 308,12 грн.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням №0010001201 від. 28.03.2017 року та рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної позивачем було направлено на адресу Державної фіскальної служби скаргу №7/04 від 21.04.2017 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 14.06.2017 року №126/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги було залишено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 року № НОМЕР_1 без змін, а скаргу без задоволення.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно таблиці 3 акту перевірки від 01.02.2017 року №19/1201/31996726 податковий орган дійшов висновку, що позивач порушив термін реєстрації податкових накладних за періоди:

- 31.12.2015 року ПН№1 від 17.12.2015 року, яка зареєстрована 28.01.2016 року;

- 31.10.2016 року ПН №5 від 07.10.2016 року, яка зареєстрована 01.11.2016 року;

- 31.10.2016 року ПН №6 від 18.10.2016 року, яка зареєстрована 03.11.2016 року;

- 31.10.2016 року ПН №7 від 18.10.2016 року, яка зареєстрована 03.11.2016 року;

- 31.10.2016 року ПН №8 від 18.10.2016 року, яка зареєстрована 03.11.2016 року;

- 31.12.2016 року ПН №15 від 27.12.2016 року, яка зареєстрована 13.01.2016 року.

Щодо ПН №1 від 17.12.2015 року, судом встановлено, що позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку 30.12.2015 року на підставі договору №221020141 від 22.10.2014 року про визнання електронних документів була направлена до контролюючого органу податкова накладна № 1 від 17.12.2015 року, яка доставлена 30.12.2015, але не прийнята через помилку: Порушено вимоги інструкції з підготовки подання електронних документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затв. Наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, а саме: ЄДРПОУ 31996726 можливо розірвано договір про визнання електронної звітності , що підтверджено відповідною квитанцією № 1 та повідомленням стану не прийнятий .

В подальшому позивач повторно намагався подавати вищевказану податкову накладну, але всі рази вона не була прийнята податковим органом.

Для вирішення питання підстав розірвання договору про визнання електронних документів №221020141 від 22.10.2014 року позивачем було направлено письмовий запит №11 від 18.12.2015 року та № 7 від 18.01.2016 року, №11 від 21.01.2016 року до відповідача, але відповідь податковий орган не надав.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року по справі 804/290/16 було визнано чинним договір про визнання електронних документів №221020141 від 22.10.2014 року та визнано протиправними дії податкового органу, щодо неприйняття податкових документів. Вказана постанова набрала законної сили - 30.06.2016 року.

Таким чином, враховуючи рішення суду, яке набрало законної сили, суд зазначає, що дану податкову накладну подано до податкового органу в строк передбачений вимогами податкового законодавства, а отже податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.03.2017 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 36 611,27 грн. підлягає скасуванню.

У відповідності до положень ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обовязок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відповідно до ст. 120-1.2 відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, п. 198.5 ст. 198 ПК України визначав, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

З приводу податкових накладних №5 від 07.10.2016 року, №6 від 18.10.2016 року, №7 від 18.10.2016 року, №8 від 18.10.2016 року позивач не заперечує факт пропуску строку реєстрації податкових накладних, але вважає, що відповідач не мав право проводити перевірку, посилаючись на те, що на дату реєстрації податкових накладних діяли норми податкового законодавства відповідно до яких до камеральної перевірки не відносилась перевірка податкових накладних.

У відповідності до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У свою чергу, порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Строк проведення камеральним перевірок податкової звітності з ПДВ встановлений пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, а саме - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Суд зазначає, 30-ти денний термін перевірки застосовується лише, щодо перевірки податкових декларацій, а не податкових накладних.

Предметом камеральної перевірки (до 01.01.2017 року) є податкова звітність, зокрема щодо ПДВ податкова декларація з ПДВ із перевіркою заявлених у ній даних. При цьому, податкові накладні не є податковою звітністю, а предметом спірної камеральної перевірки закон не визначав своєчасність реєстрації податкових накладних.

Також, абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачалося, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Поряд з цим, суд зазначає, що з 01.01.2017 року законодавець усунув прогалини податкового законодавства у розглянутих правовідносинах шляхом прийняття 21 грудня 2016 року Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII, а саме:

- підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту: "Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах";

- статтю 76 доповнено пунктом 76.3 такого змісту: "76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу";

- статтю 120-1 виклав в новій редакції, не пом'якшуючи санкції.

Отже, що у разі допущення платником податків порушення у формі несвоєчасної реєстрації податкових накладних, виписаних після 1 жовтня 2015 року, податковий орган має право з 01.01.2017 року провести камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах 1095 днів, та застосувати штрафні (фінансові) санкції у разі виявлення порушень, у тому числі за період з 01.10.2015 року до 31.12.2015 року (час дії підпункту 120-1.3), оскільки застосування контролюючим органом відповідного Порядку було необхідне саме на час застосування штрафної (фінансової санкції) дату винесення податкового повідомлення-рішення, що не обмежує контролюючий орган у реалізації функції щодо застосування штрафу та не є порушенням принципу дії закону у часі.

Поряд з тим, суд зазначає, що реєстрація податкової накладної №15 від 27.12.2016 року відповідно абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017 року), повинна бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування, у разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що викладені в Акті перевірки обставини, що слугували прийняттю оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 36611,27 грн. є неправомірними та не обґрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та підлягає скасуванню.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехкомплект - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській №0003011201 від 15.03.2017 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 36611,27 грн.

В іншій частині позовних вимог залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 28.09.2017 року.

Суддя ОСОБА_3