Ухвала

від 30.11.2017 по справі 804/4209/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" листопада 2017 р. справа № 804/4209/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С. Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі №804/4209/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехкомплект до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 04.07.2017 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2017 року №0003011201, яким визначено суму штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 66726,93 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській №0003011201 від 15.03.2017 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 36611,27 грн..

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач подав суду заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач подав суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Укртехкомплект є юридичною особою (код ЄДРПОУ 31996726).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

01.02.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпроптеровській області проведено камеральну перевірку відносно ТОВ Укртехкомплект щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, жовтень 2016 року та грудень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.02.2017 року №19/1201/31996726, відповідно до якого встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2016 року (а.с.13-14).

На підставі висновків перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 66726,93 грн. (а.с.10).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 14.06.2017 року №126/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 15.03.2017 року №0003011201 залишено без змін (а.с. 30).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ Укртехкомплект оскаржило його до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що викладені в акті перевірки обставини, що були підставою прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 36611,27 грн. є неправомірними та не обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно таблиці 3 до акту перевірки від 01.02.2017 року №19/1201/31996726 податковий орган дійшов висновку, що позивач порушив термін реєстрації податкових накладних за періоди:

- 31.12.2015 року ПН №1 від 17.12.2015 року, яка зареєстрована 28.01.2016 року;

- 31.10.2016 року ПН №5 від 07.10.2016 року, яка зареєстрована 01.11.2016 року;

- 31.10.2016 року ПН №6 від 18.10.2016 року, яка зареєстрована 03.11.2016 року;

- 31.10.2016 року ПН №7 від 18.10.2016 року, яка зареєстрована 03.11.2016 року;

- 31.10.2016 року ПН №8 від 18.10.2016 року, яка зареєстрована 03.11.2016 року;

- 31.12.2016 року ПН №15 від 27.12.2016 року, яка зареєстрована 13.01.2016 року.

У відповідності до положень статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

-10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

-20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

-30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

-40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відповідно до ст.120-1.2 ПК України відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, п.198.5 ст.198 ПК України визначав, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вказаного пункту ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Положеннями п.201.1 наведеної норми ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

22.10.2014 року між ДПІ у Ленінському р-ні м.Дніпропетровська та ТОВ Укртехкомплект про визнання електронних документів було укладено договір №221020141 (а.с. 18).

З матеріалів справи вбачається, що позивач засобами телекомунікаційного зв'язку на підставі зазначеного вище договору направив контролюючому органу податкову накладну № 1 від 17.12.2015 року, яка доставлена 30.12.2015 року, але не прийнята через помилку: Порушено вимоги інструкції з підготовки подання електронних документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затв. Наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, а саме: ЄДРПОУ 31996726 можливо розірвано договір про визнання електронної звітності , що підтверджено відповідною квитанцією №1 та повідомленням стану не прийнятий (а.с. 23).

В подальшому позивач повторно намагався подавати вищевказану податкову накладну, але всі рази вона не була прийнята податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 24-28).

Позивач звертався з листами до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із листами з метою врегулювання питання не прийняття податкових накладних та податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, проте податкові органи не надали відповіді на зазначені листи (а.с.20-21).

Дії податкового органу щодо неприйняття вказаної декларації підприємство оскаржувало в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року у справі № 804/290/16 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо неприйняття податкової декларації ТОВ Укртехкомплект з податку на додану вартість за листопад 2015 року з додатком (Д5), а також визнано податкову декларацію ТОВ Укртехкомплект з податку на додану вартість за листопад 2015 року з додатком (Д5) прийнятою у день їх фактичного отримання, а саме 17.12.2015 року (а.с. 108-109).

Також, у вказаному рішенні суд зазначив, що договір від 22.10.2014 року №221020141 про визнання електронних документів, укладений між Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська та Товариством з обмеженою відповідальністю Укртехкомплект , на момент подання декларації був чинний, однак єдиною підставою для неприйняття податкової звітності відповідач визначив, що можливо розірваний договір.

Вказане судове рішення набрало чинності 30.06.2016 року, що підтверджується відповідною відміткою.

Таким чином, податкову накладну №1 від 17.12.2015 року було подано податковому органу в строк, передбачений вимогами податкового законодавства.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки обставини, що були підставою прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 36611,27 грн., є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні частини позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 15.03.2017 року №0003011201 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 36611,27 грн..

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі №804/4209/17 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі №804/4209/17 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: С.Ю. Чумак