Ухвала

від 05.10.2017 по справі 813/2485/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8973/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Гінди О. М., Ніколіна В. В.,

з участю секретаря - Андрушківа І. Я.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі № 813/2485/17 за позовом Приватного підприємства Агрофірма Дзвони до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2017 року Приватне підприємство Агрофірма Дзвони (далі - ПП Агрофірма Дзвони ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним правомірно визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у січні 2017 року з врахуванням розрахунків коригування кількісних та якісних показників, виписаних 13 січня 2017 року та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних 25 та 26 січня 2017 року, за операціями з постачання сільськогосподарської продукції в межах спеціального режиму оподаткування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, які послужили підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 21 березня 2017 року № 3/13-01-12-02/30394156, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для його скасування є помилковим.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ПП Агрофірма Дзвони за січень 2017 року, з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт перевірки від 21 березня 2017 року № 3/13-01-12-02/30394156.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог пункту пунктів 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на 816666,00 грн.

На підставі згаданого вище акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 816666,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 204167,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що висновки акта перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та законодавству України; що декларування позивачем зменшення податкових зобов'язань за січень 2017 року у зв'язку з поверненням авансів відповідає вимогам статті 192 Податкового кодексу України.

Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 31 грудня 2016 року) передбачено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, згідно з пунктом 209.13 якої сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку.

З 01 січня 2017 року відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу XIX Податкового кодексу України вказана стаття була виключена.

Згідно з пунктом 49 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року.

Реєстрація зазначених в абзаці першому цього пункту податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням строку, визначеного абзацом першим цього пункту.

Разом з тим, відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01 січня 2017 року) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що суми податкових зобов'язань та податкового кредиту сільськогосподарських підприємств, що до 01 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг підлягають коригуванню за наявності визначених підстав у разі своєчасної реєстрації відповідних розрахунків коригування до податкових накладних, зокрема, тих, що складені після 01 січня 2017 року - в строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому необхідно зазначити, що згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 зазначеної статті встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення акта перевірки (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України). До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій (пункт 58.1 статті 58 Податкового кодексу України).

Отже, характерною ознакою камеральної перевірки є те, що вона здійснюється виключно за даними податкових декларацій та інформаційних баз без дослідження даних, відображених в документах бухгалтерського обліку.

Як видно з матеріалів справи, позивач є сільськогосподарським підприємством та до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

Відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки ПП Агрофірма Дзвони встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 816666,00 грн у зв'язку з порушенням вимог пунктів 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, що зафіксовано в акті перевірки.

Натомість, вказаний акт перевірки не містить посилання на суть виявленого порушення, а згадані в ньому норми Податкового кодексу України регулюють дії платника податку при наявності від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, а також порядок дій контролюючого органу при виявленні невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, та жодним чином не встановлюють порядок визначення відповідних сум бюджетного відшкодування.

Підстава зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість оскарженим податковим повідомленням-рішенням зазначена відповідачем лише в рішенні Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження, в запереченнях відповідача на позовну заяву та апеляційній скарзі та зводиться до протиправного декларування ним суми від'ємного значення за січень 2017 року у зв'язку з коригуванням податкових зобов'язань на підставі розрахунків коригування до податкових накладних за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, які мали місце до 01 січня 2017 року та зареєстрованих з порушенням строку, встановленого пунктом 49 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Однак необхідно зазначити, що розрахунки коригування до податкових накладних за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послугу у межах спеціального режиму оподаткування, були складені 13 січня 2017 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 25-26 січня 2017 року, що відповідає вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Натомість, застосування контролюючим органом до вказаних відносин строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 49 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, є помилковим.

Отже, ПП Агрофірма Дзвони правомірно визначено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2017 року з врахуванням своєчасно зареєстрованих розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про протиправність зменшення йому суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість оскарженим податковим повідомленням-рішенням та наявність підстав для його скасування.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі № 813/2485/17- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено 10 жовтня 2017 року.