Ухвала

від 05.09.2017 по справі 489/2283/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/2283/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправним не зарахування до пенсійного та страхового стажу певного періоду роботи, про зобов'язання вчинити дії щодо зарахування певного періоду роботи до пенсійного та страхового стажу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2016 року в повному обсязі та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 18 серпня 2016 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Ленінський районний суд м. Миколаєва відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області про визнання протиправним не зарахування до пенсійного та страхового стажу періоду роботи на посаді фінансового директора КП Міжнародний аеропорт Миколаїв , про зобов'язання вчинити дії щодо зарахування до пенсійного та страхового стажу періоду роботи в КП Міжнародний аеропорт Миколаїв з 05 березня 2014 року по 22 липня 2015 року.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення неправильного судового рішення.

При цьому апелянт, з посиланням на приписи ст. ст. 159, 202 КАС України, Постанову Пленуму ВАСУ № 7 від 20.05.2013 року, зазначає, що в адміністративному позові він обґрунтував свої вимоги посиланням на практику Вищого адміністративного суду України з аналогічних спорів, посиланням на норми Конституції України, які є нормами прямої дії, зокрема на ст. 47, 124. Також апелянт зазначає, що в адміністративному позові він окремо зазначив, що, враховуючи положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , пенсійний орган фактично перекладає на позивача обов'язок підприємства по сплаті єдиного соціального внеску, за відсутності у позивача такого обов'язку передбаченого законом, на що суд першої інстанції не звернув увагу та не надав цьому факту належної правової оцінки. Також апелянт зазначає, що відповідно до відповіді пенсійного органу, навіть якщо заборгованість по заробітній платі буде стягнута та будуть сплачені внески, пенсійний орган не буде зараховувати цей час роботи до стажу позивача, поки КП Міжнародний аеропорт Миколаїв повністю не погасить заборгованість.

Апелянт зазначає, що порушення, допущені судом першої інстанції, позбавили його права на справедливий суд та ефективний юридичний захист, які гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України.

Новоодеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2015 р. встановлений факт знаходження ОСОБА_1 з комунальним підприємством Міжнародний аеропорт Миколаїв у трудових відносинах з 05 березня 2014 р. по 08 травня 2014 р. включно та факт звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням. Також цим рішенням суду стягнута на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, її індексація, компенсація за час затримки розрахунку при звільненні, компенсація моральної шкоди в сумі 68804,25 грн.

Суд першої інстанції встановив, що згідно відповіді, наданій позивачу у лютому 2016 р. Вознесенською об'єднаною ДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, вимоги про сплату боргу КП Міжнародний аеропорт Миколаїв по єдиному соціальному внеску за березень - травень 2014 р. направлені до виконавчої служби, відкриті виконавчі провадження, сума внесків не стягнуті (а.с.14).

Також суд першої інстанції встановив, що у квітні 2016 р. управління пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області листом роз'яснило позивачу, що КП Міжнародний аеропорт Миколаїв звітувало за нараховану йому заробітну плату, що відображено у довідці ОК-5 але не сплачувало страховий внесок (а.с. 9-10).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції послався на приписи ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 8, ст. 13, ст. 14, ст. 15, ч. 4 ст. 20, ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , п. 1 розділу III Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 10-1 від 18.06.2014 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 року за № 785/25562.

Суд першої інстанції встановив, що у формі ОК-5 щодо позивача у розділі за 2014 р. зазначено два страхувальника: він сам, як фізична особа - підприємець та КП Міжнародний аеропорт Миколаїв , є відомості про нараховану КП Міжнародний аеропорт Миколаїв суму заробітку, обраховано кількість днів стажу у березні - травні 2014 р. та є відмітка про несплату страхових внесків за усі 65 днів стажу за даний період.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не має стажу застрахованої особи в розумінні Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування через несплату роботодавцем - КП Міжнародний аеропорт Миколаїв за нього страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого не підлягають задоволенню вимоги щодо зарахування пенсійного, страхового стажу періоду роботи в даному підприємстві за березень -травень 2014 року, а також до ухвалення рішення суду від 22 липня 2015 р., оскільки закон не передбачає можливість безоплатного зарахування періоду роботи до страхового стажу передбаченого Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору в цій справі є:

- протиправність, на думку апелянта, не зарахування до пенсійного та страхового стажу періоду роботи апелянта на посаді фінансового директора КП Міжнародний аеропорт Миколаїв ;

- зобов'язання вчинити дії щодо зарахування до пенсійного та страхового стажу апелянта періоду роботи в КП Міжнародний аеропорт Миколаїв з 05 березня 2014 року по 22 липня 2015 року.

Апеляційний суд встановив, що 01.04.2016 року до управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (правонаступником якого є Новоодеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області) надійшла скарга ОСОБА_1 (а.с. 112-116), в якій скаржник просив:

- визнати його право на пенсійний стаж та нарахування пенсії за період роботи в КП Міжнародний аеропорт Миколаїв з березня по травень 2014 року;

- внести відповідну інформацію до реєстру застрахованих осіб в Державному реєстрі, щодо включення до форми ОК-5 суми єдиного соціального внеску за березень 2014 року - 1528,82 грн., за квітень 2014 року - 1690,87 грн., за травень 2014 року - 643,46 грн.

Відповідно до матеріалів справи 13.04.2016 року управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області надало ОСОБА_1 відповідь, якою відмовило у задоволенні його скарги (а.с. 117-119), з тих підстав, що:

- відомості у довідці форми ОК-5 відображаються шляхом зазначення факту сплати страхових внесків за відповідний місяць, шляхом проставляння позначки Так або Ні , суми в цій довідці не зазначаються;

- за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування станом на 01.04.2016 року, КП Міжнародний аеропорт Миколаїв сплачений єдиний соціальний внесок по лютий 2012 року, а тому у розділі Позначка про сплату страхових внесків у довідці форми ОК-5 за березень - травень 2014 року зазначено Ні , що позбавляє скаржника права зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року.

Також ОСОБА_1 роз'яснено, що зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року можливо лише за умови сплати стразових внесків за цей період.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи - рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.07.2015 року у цивільній справі № 489/2732/15-ц, яке набрало законної сили 04.08.2015 року (а.с. 137-138) з КП Міжнародний аеропорт Миколаїв стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 8349,37 грн. за березень - травень 2014 року, індексацію заробітної плати в розмірі 5533,73 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільнені в розмірі 54421,15 грн.

07.08.2015 року Ленінським районний судом м. Миколаєва виданий виконавчий лист № 2/489/1635/16 у справі № 489/2732/15-ц, який постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області від 30.05.2017 року ВП № 50358843, повернутий стягувачу без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (відсутність майна, на яке можу бути звернуто стягнення).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено відсутність сплати КП Міжнародний аеропорт Миколаїв як заробітної плати та присуджених судовим рішенням виплат, так і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позбавляє пенсійні органи можливості, на час звернення апелянта зі скаргою до пенсійного органу та до суду, віднести період роботи апелянта з березня по травень 2014 року до страхового стажу, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову, оскілки управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (правонаступником якого є Новоодеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області) відповідно до приписів ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 8, ст. 13, ст. 14, ст. 15, ч. 4 ст. 20, ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , позбавлено правової можливості зарахувати до страхового стажу період роботи апелянта з березня по травень 2015 року, внаслідок не отримання на час звернення до пенсійного органу, апелянтом заробітної плати за цей період та компенсаційних виплат та не сплати єдиного соціального внеску, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 153, 154)

При цьому апеляційний суд зазначає, що цитування в апеляційній скарзі норм Кодексу адміністративного судочинства України та Постанову Пленуму ВАСУ № 7 від 20.05.2013 року, не є належним обґрунтуванням того у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо не прийняття судом першої інстанції до уваги судової практики Вищого адміністративного суду України, оскільки відповідно до ст. 244-2 КАС України, іншими судами загальної юрисдикції має враховуватися висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України. При цьому суду надано право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Помилковими є також висновки апелянта щодо перекладення на нього обов'язку підприємства по сплаті єдиного соціального внеску, за відсутності у апелянта такого обов'язку передбаченого законом, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

Також припущенням є посилання апелянта на те, що відповідно до відповіді пенсійного органу, навіть якщо заборгованість по заробітній платі буде стягнута та будуть сплачені внески, пенсійний орган не буде зараховувати цей час роботи до стажу позивача, поки КП Міжнародний аеропорт Миколаїв повністю не погасить заборгованість.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання апелянт на порушення судом першої інстанції права апелянта на справедливий суд та ефективний юридичний захист, які гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець