Рішення

від 10.10.2017 по справі 902/857/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2017 р. Справа № 902/857/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком

(вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050)

до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації (вул. Соборна, б. 103, корпус А , смт. Тростянець, Вінницька область, 24300)

про стягнення 14 452,47 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1900 від 17.07.2017р.;

відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю № 06-1990 від 09.10.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації про стягнення 14 452,47 грн. компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що позивачем з листопада 2016 року по грудень 2016 року (включно) пільговим категоріям населення надано послуг на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на суму 95 749,14 грн. Вказані витрати позивача відповідачем відшкодовані частково, і станом на день звернення з позовом до суду, сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем як компенсація витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів становить 14 452,47 грн.

За вказаним позовом ухвалою від 15.09.2017 року порушено провадження у справі № 902/857/17, з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 10.10.2017 року та зобов'язано сторін надати необхідні для вирішення спору докази.

03.10.2017 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення та витребувані ухвалою суду письмові докази.

05.10.2017 року від відповідача надійшли заперечення № 06-7-1918 від 29.09.2017 року на позовну заяву, в яких останній наголошує, що заборгованість в сумі 14 405,15 грн. на даний час не погашена з тих підстав, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України чинного у 2015 році проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, а відповідно до Закону України Про державний бюджет на 2016 рік та Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік субвенція державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг не включена до відшкодування, що призвело, зокрема, до відсутності джерела погашення кредиторської заборгованості за взятими зобов'язаннями за субвенцією.

При розгляді справи 10.10.2017 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на 47,32 грн., та просить стягнути з відповідача 14 405,15 грн.

Розглядаючи зазначену заяву позивача, суд виходить з положень ст. 22 ГПК України, за якою зменшення позовних вимог є правом позивача.

Зважаючи, що заява подана позивачем з дотриманням положень наведеної норми, в межах повноважень, суд приймає її до розгляду, а спір розглядається з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача не заперечував проти заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ним за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року (включно) надано пільговим категоріям споживачів послуги зв'язку на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на суму 95 749,14 грн..

При цьому позивач вказує, у відповідності до ст. 601 ЦК України та п. 8 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 між учасниками взаєморозрахунків за електроенергію здійснювалися часткові розрахунки по витратам позивача на надання послуг зв'язку на пільговій основі, що оформлено спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів державного бюджету.

В рахунок компенсації послуг, за твердженням позивача, на пільговій основі, шляхом проведення зарахування зустрічних вимог зараховано суму 15 314,00 грн., з яких: 7613,00 грн. - зараховано в рахунок погашення залишку боргу, що утворився станом на 01.11.2015 р. та 7701,00 грн. - в рахунок погашення залишку боргу, що утворився за період за грудень 2015р.

Крім того, станом на 01 листопада 2015 року за відповідачем обліковувався борг у розмірі 14 534,29 грн., за попередні періоди нарахувань.

Відповідачем було частково погашено заборгованість в 2016 році шляхом оплати по банку на загальну суму 80 516,96 грн. ( в грудні 2016 році, двома платежами на 73 917,50 грн. та 6 599,46 грн. - відповідно)

Таким чином, несплачена Управлінням праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації сума відшкодування компенсації витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року (включно) становить 14 405,15 грн.

Відтак, з огляду на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача 14 405,15 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі.

Слід зазначити, що вказана сума боргу визнається відповідачем в обопільно підписаному акті звірки розрахунків від 22.09.2017 року та запереченнях на позов.

З урахуванням встановлених обставин суд, розглядаючи вказаний спір, враховує наступні приписи законодавства.

Порядок компенсації витрат по пільгам з оплати за послуги зв'язку визначено у Бюджетному кодексі України, Законах України Про телекомунікації , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про охорону дитинства , Законі України Про Державний бюджет України на 2015 рік , Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2002 р. № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій .

Згідно зі ст. 63 Закону України Про телекомунікації споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України (БК України) видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Відповідно до ст.ст. 21, 23 БК України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 30 БК України видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ст. 87 БК України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги, державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів.

У п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 БК України встановлено, що до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: республіканські Автономної Республіки Крим та обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Згідно із ч. 1 ст. 102 БК України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті б пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. року № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету .

Згідно із п. 2-4 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів м. Києва та Севастополя.

Відповідно до п. 5 ч. 3 даного Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01. 2005 р. № 20.

Пункт 6 вказаного Порядку визначає, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

За змістом п. 8 згаданого Порядку, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Відповідно до п. 12 Порядку суми субвенцій, не використані головним розпорядником коштів за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами Державної казначейської служби до державного бюджету в останній робочий день бюджетного року.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законодавчих актів і не залежать від бажання сторін.

При цьому, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, або повне чи часткове звільнення від обов'язку щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Згідно з частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин першої - четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

За своїм правовим статусом позивач є особою приватного права, суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність на власний ризик та має право на оплату наданих ним споживачам послуг у повному обсязі.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.08.2017 р. у справі № 906/1306/16.

З огляду на вищевказані обставини, заявлений позивачем позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку задоволення позову в повному обсязі.

Заперечення відповідача судом не беруться до уваги, з огляду на зміст частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України відповідно до яких відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації (вул. Соборна, б. 103, корпус А , смт. Тростянець, Вінницька область, 24300, код ЄДРПОУ 03191727) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) 14 405 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ять) грн. 15 коп. компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 жовтня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи