Рішення

від 09.10.2017 по справі 904/7583/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.2017 Справа № 904/7583/17 За позовом Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 4 720,32 грн.

та

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод", м. Дніпро

про стягнення 211 828,34 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача (за первісним позовом): не з'явився

Від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_1, довіреність від 01 квітня 2015 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Дніпровський Електровозобудівний завод" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" заборгованість у розмірі 539 125,96 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 430 042,80 грн.;

- 3 % річних у розмірі 19 376,00 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 89 707,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1405/ПС/1 від 14 травня 2015 року в частині повної та своєчасної поставки товару.

На підставі пункту 7.2.2 договору позивачем нараховані три відсотки річних за користування чужими коштами з 08.01.2016 по 24.07.2017 у сумі 19 376,35 грн. та інфляційні збитки за період з лютого 2016 року по липень 2017 року.

28 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод" 3 % річних у розмірі 42 993,82 грн. та інфляційні збитки у розмірі 168 834,52 грн.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" зазначає, що умовами договору № 1405/ПС/1 від 14 травня 2015 року не передбачена одностороння відмова від договору, сторони не дійшли згоди про розірвання договору, відповідно зобов'язання сторін не припинилися.

У зв'язку з невиконанням ДП "Дніпровський Електровозобудівний завод" свого обов'язку по оплаті попередньої оплати за договором у сумі 853 762,80 грн. позивачем за зустрічним позовом нараховані 3 % річних у розмірі 42 993,82 грн. та інфляційні збитки у розмірі 168 834,52 грн. за прострочку виконання зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 прийнято для спільного розгляду із первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" про стягнення 211828,34 грн.

28.08.2017 відповідачем за первісним позовом подано відзив на позов, згідно якого зазначає, що дійсно між сторонами укладено договір поставки. Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються на підставі пред'явленого продавцем рахунку за кожну партію товару в національній валюті України шляхом банківського переказу у формі 70% попередньої оплати в погоджені сторонами строки, остаточний розрахунок здійснюється покупцем після повідомлення продавця про готовність продукції до відвантаження.

Згідно з п.5.1 договору строк поставки товару не повинен перевищувати 30 календарних днів з моменту перерахування передплати на розрахунковий рахунок продавця.

Оскільки ДП "Дніпровський Електровозобудівний завод" у повному обсязі не виконало свого обов'язку по здійсненню попередньої оплати у розмірі 70% від суми поставки (853 762,80 грн.), відповідно у ТОВ "Евіг-Україна" не виник обов'язок щодо поставки згідно Специфікації №2 до договору. Відтак, відповідач за первісним позовом просить в задоволенні позову відмовити.

12.09.2017 Державним підприємство "Дніпровський Електровозобудівний завод" подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з ТОВ "Евіг-Україна" суму в розмірі 4 720,32 грн., в т.ч. частину суми основного боргу у розмірі 1 000,00 грн., інфляційні втрати з 06.12.2016 по 16.12.2016 у розмірі 3 720,32 грн.

Також позивач за первісним позовом просить повернути надмірно сплачений судовий збір.

У судове засідання, яке відбулося 09.10.2017, Державне підприємство "Дніпровський Електровозобудівний завод" не з'явилося, явку повноважних представників не забезпечило, про день, час, місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2017 порушено провадження у справі №904/7583/17, справу призначено до розгляду на 29.08.2017. У судовому засіданні 29.08.2017 оголошено перерву до 12.09.2017, з 12.09.2017 до 25.09.2017. У судовому засіданні 25.09.2017 розгляд справи відкладений на 09.10.2017.

У судовому засіданні 09.10.2017 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2015 року між Державним підприємством "Дніпровський Електровозобудівний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" (продавець) укладений договір №1405/ПС/1 , відповідно до умов якого (п.1.1.) продавець зобов'язався поставити покупцеві товари - електродвигуни, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару зазначається сторонами в специфікаціях. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування потреб покупця (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Згідно п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині виконання розпочатих зобов'язань - до повного їх виконання.

Сума цього договору становить 2 707 200,00 гри. (два мільйони сімсот сім тисяч двісті гривень 00 копійок) з ПДВ, у тому числі: ПДВ 20% - 451 200,00 грн. (чотириста п'ятдесят одна тисяча двісті гривень 00 копійок) (п. 3.1 договору).

За умовами п. 4.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються на підставі пред'явленого продавцем рахунку за кожну партію товару в національній валюті України шляхом банківського переказу у формі 70% попередньої оплати в погоджені сторонами строки, остаточний розрахунок здійснюється покупцем після повідомлення продавця про готовність продукції до відвантаження.

Строк поставки товару не повинен перевищувати 30 календарних днів з моменту перерахування передплати на розрахунковий рахунок продавця. Умови постачання товарів-ЕХW - склад ТОВ "Евіг-Україна" (м. Нікополь) згідно Інкотермс (п. 5.1 договору).

Перехід права власності на товари до покупця відбувається в момент підписання відповідних документів (п. 5.2 договору).

Відповідно до умов договору сторонами підписано:

Специфікацію №1 до договору №1405/ПС/1 від 14.05.2015 на поставку електродвигуна ЕАН3225L4 УХЛ2 55кВт, 380В, 1470 об/хв, ІМ-1001 у кількості 2 шт., на загальну суму 206 280,00 грн., з ПДВ.

Згідно зі Специфікацією №1 на суму 206 280,00 грн. відповідачем виставлено на оплату позивачеві рахунок №СФ-0000013 від 19.05.2015.

За видатковою накладною №0000035 від 09.06.2015 року продавцем здійснено поставку покупцеві товар на суму 206 280,00 грн., який прийнятий останнім (представник ОСОБА_2Г.) за довіреністю №367 від 04.06.2015. Оплата покупцем здійснена 01.07.2015, зо підтверджується платіжним дорученням №1030 (а.с.49).

Специфікацію №2 до договору №1405/ПС/1 від 14.05.2015 на поставку електродвигуна ЕАНЭ225L4 УХЛ2 55кВт, 380В, 1470 об/хв, ІМ-1001 у кількості 12 шт. та електродвигуна ЕАН3225L4 УХЛ2 55кВт, 380В, 1470 об/хв, ІМ-1002 у кількості 4 шт., на загальну суму 1 834 008,00 грн., з ПДВ.

Відповідно до цього замовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" виставило рахунок-фактуру №СФ-0000035 від 03.11.2015 на загальну суму 1 834 008,00 грн. (а.с 17) та рахунок-фактуру №Е-000020 від 12.10.2016 на загальну суму 236 280,00 грн. (а.с. 21)

На виконання договору поставки №1405/ПС/1 від 14.05.2015 позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 760 042,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 18, 20, 22):

№ 1944 від 09.12.2015 на суму 183 400,80 грн.,

№ 1730 від 26.05.2016 на суму 458 502,00 грн.,

№3364 від 12.10.2016 на суму 118 140,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" в обумовлений Специфікацією №2 строк товар не поставило та частково повернуло грошові кошти Державному підприємству "Дніпровський Електровозобудівний завод" у розмірі 430 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 23-25):

№ 229 від 12.06.2016 на суму 150 000,00 грн.,

№ 278 від 05.12.2016 на суму 120 000,00 грн.,

№ 283 від 16.12.2016 на суму 60 000,00 грн.

01 грудня 2016 року за вих. №14.12/2016/1 та 14 грудня 2016 року за вих. №0112/2016/3 позивачем на адресу відповідача було направлено претензії з вимогою повернення грошових коштів за непоставлену продукцію (а.с. 26-29).

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки в частині поставки товару у строки, визначені договором, у зв'язку з чим просить стягнути попередню оплату за непоставлений товар та інфляційні втрати, що і є причиною спору за первісним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу положень ч. 2 ст. 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що товар за Специфікацією №2 дійсно не поставлений, оскільки строк поставки товару не настав.

Так, умовами договору (п.5.1) визначено, що строк поставки товару не повинен перевищувати 30 календарних днів з моменту перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця.

За Специфікацією №2 на суму 1 834 008,00 грн. продавець виставив рахунок № СФ-0000035 від 03.11.2015.

За умовами п.4.1 договору покупець мав здійснити попередню оплату у розмірі 70%, що складає 1 283 805,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що покупець 09.12.2015 здійснив оплату у розмірі 183 400,80 грн.

11.12.2015 продавець звернувся до покупця з листом №12, у якому зазначав, що оскільки у договорі обумовлено розмір попередньої оплати 70%, а покупцем здійснено лише 10%, тому вимагав сплатити остаточну суму попередньої оплати до 31.12.2015 у сумі 1 100 404,20 грн.

30.05.2016 продавець знову направив покупцеві вимогу №10/1 про здійснення попередньої оплати, а також штрафних санкцій.

Матеріалами справи підтверджується, що покупцем здійснено попередню оплату у розмірі 760 042,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1944 від 09.12.2015 на суму 183 400,80 грн., № 1730 від 26.05.2016 на суму 458 502,00 грн., №3364 від 12.10.2016 на суму 118 140,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" частково повернуло грошові кошти Державному підприємству "Дніпровський Електровозобудівний завод" у розмірі 430 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 229 від 12.06.2016 на суму 150 000,00 грн., № 278 від 05.12.2016 на суму 120 000,00 грн., № 283 від 16.12.2016 на суму 60 000,00 грн.

Доказів повернення позивачу оплачених ним попередньою оплатою коштів, у повному обсязі відповідач не надав, зазначав, що товар за Специфікацією №2 не поставлений, оскільки покупцем не виконано умов договору в частині внесення попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що оскільки позивачем не здійснено повної обумовленої договором попередньої оплати у повному обсязі, строк поставки товару не настав.

Статтею 651 Цивільного кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Договором не передбачена одностороння відмова від договору.

Доказів припинення (розірвання) договору поставки товару позивачем до матеріалів справи не надано.

У зв'язку з тим, що позивачем за первісним позовом порушені умови договору в частині здійснення попередньої оплати, а отже строк поставки товару не настав, за таких обставин вимоги позивач за первісним позовом є передчасними.

Окрім вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 1 000,00 грн. позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 720,32 грн. за період з 06.22.2016 по 06.12.2016.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні основного зобов'язання, вимога про стягнення інфляційних втрат також задоволенню не підлягає.

За таких обставин, первісний позов Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод" задоволенню не підлягає.

За зустрічним позовом позивач (ТОВ "Евіг-Україна") вказує, що ДП "Дніпровський Електровозобудівний завод" порушено умови договору в частині здійснення своєчасної оплати.

Так, умовами договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються на підставі пред'явленого продавцем рахунку за кожну партію товару в національній валюті України шляхом банківського переказу у формі 70% попередньої оплати в погоджені сторонами строки, остаточний розрахунок здійснюється покупцем після повідомлення продавця про готовність продукції до відвантаження (п.4.1).

У специфікаціях №№1, 2 сторонами не погоджено строки здійснення попередньої оплати. Також не визначено іншого порядку розрахунків.

Так, за Специфікацією №1 товар на суму 206 280,00 грн. поставлений 09.06.2015, що підтверджується видатковою накладною №0000035, а оплату проведено 01.07.2015 (платіжне дорученням №1030).

Тобто, товар за цією Специфікацією поставлений без попередньої оплати у розмірі 70%, що є правом постачальника.

Відповідно до абз.1 п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського гуду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Отже, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Тобто, обов'язок покупця оплатити товар з урахуванням статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014р. по справі №925/1332/13.

Оскільки відповідач за Специфікацією №1 отримав товар, що підтверджується видатковою накладною №0000035 від 09.06.2015, а отже, строк оплати є таким, що настав 10 червня 2015 року.

Товар оплачений 01.07.2015, а отже прострочка оплати складає 20 днів.

Позивач за зустрічним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 3% річних у розмірі 339,09 грн. за період з 11.06.2015 по 30.06.2015. Розрахунок трьох відсотків річних за цією поставкою перевірено судом, є вірним.

За Специфікацією №2 відповідачем за зустрічним позовом не внесено у повному обсязі попередньої оплати.

Оскільки у договорі та Специфікації №2 не визначено строку внесення попередньої оплати, продавець на підставі ст. 530 ЦК України направив покупцеві вимогу сплатити попередню оплату у строк до 31.12.2015.

Так, відповідачем за зустрічним позовом 09.12.2015 внесено 183 400,80 грн., 26.05.2016 внесено 458 502,00 грн., 12.10.2016 внесено 118 140,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом, за прострочення здійснення попередньої оплати за товар згідно Специфікації №2 нарахував 3% річних за загальний період з 01.01.2016 по 23.08.2017 у розмірі 42 993,82 грн. та індекс інфляції з 01 січня 2015 року по 28 серпня 2017 року у розмірі 168 834,52 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою наданого ТОВ "Евіг-Україна" розрахунку трьох відсотків річних встановлено, що при їх обчисленні допущено як арифметичні помилки, так і не вірно визначено період прострочення виконання зобов'язання:

на суму не перерахованої попередньої оплати 1 100 404,8грн. три відсотки річних складають - 13 168,78грн.;

на суму 641 902,8грн. три відсотки річних складають - 2 479,68грн.,

на суму 791 902,8грн. три відсотки річних складають - 5 988,09грн.,

на суму 673 762,8грн. три відсотки річних складають - 2 990,4грн.,

на суму 793 762,8грн. три відсотки річних складають - 650,63грн. (сума менша, ніж нарахована позивачем, оскільки невірно визначено період прострочення, не враховано, що 04.12.2016 є вихідним днем);

на суму 853 762,8грн. три відсотки річних складають - 17 613,24грн.

З урахуванням викладено, три відсотки річних складають 42 890,82грн.

Таким чином, стягненню з Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" на користь ТОВ "Евіг-Україна" підлягає сума трьох відсотків річних - 43 229,91грн. (339,09грн. (специфікація №1) + 42 890,82грн. (специфікація №2)).

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення три відсотки річних у сумі 42 993,82грн., яка і підлягає стягненню з відповідача, оскільки суд позбавлений права вийти за межі заявлених позовних вимог.

Перевіркою розрахунку втрат від інфляції за прострочення здійснення попередньої оплати за товар згідно Специфікації №2 порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

З огляду на викладене, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню повністю, стягненню з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом підлягають три відсотки річних у сумі 42 993,82грн. та втрати від інфляції у сумі 168 834,52грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою судового збору та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, за первісним та зустрічними позовами покладаються на Державне підприємство "Дніпровський електровозобудівний завод".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позову до господарського суду ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір у розмірі 10 869,07 грн., у той час, як 1,5% ціни позову складає 8 086,89 грн., тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 2 782,18 грн.), ніж підлягав сплаті.

Крім того, позивач за первісним позовом зменшив розмір позовних вимог до 4 720,32 грн., а отже, судовий збір, який підлягав би сплаті у мінімальному розмірі (1 600,00 грн.).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. Позивачем подано клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору, за результатами якого судом буде прийнято відповідну ухвалу.

Отже, сума судового збору, яка підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" складає 9 269,07грн. (10 869,07грн. - 1 600,00грн.).

Також позивачем за зустрічним позовом внесено судовий збір у меншому розмірі на 14,16 грн., ніж встановлено законом. Від заявленої суми 211 828,34грн. судовий збір мав бути сплачений у сумі 3 177,43грн. (211 828,34грн. х1,5%), однак згідно квитанції №0.0.835152927.1 від 28.08.2017 ТОВ "Евіг-Україна" сплатило 3 163,27грн., яка і підлягає стягненню з Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод". Крім того, з Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод" підлягає стягненню в доход Державного бюджету України недоплачена ТОВ "Евіг-Україна" сума судового збору 14,16грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" просить стягнути з Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод" 4 000,00грн. витрат пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката.

Із додаткової угоди від 17.08.2017 до договору про надання правової допомоги вбачається, що за послуги з правового аналізу документів, підготовки та подання до суду відзиву, ведення справи у господарському суді першої інстанції та представлення інтересів клієнта у суді першої інстанції у якості відповідача встановлюється у розмірі 2 000,00 грн. (п.2.1); за послуги з підготовки та подання до суду зустрічного позову по справі та надання пояснень за зустрічним позовом, ведення справи у господарському суді першої інстанції та представлення інтересів клієнта у суді першої інстанції у якості представника встановлюється у розмірі 2 000,00 грн. (п.2.2).

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами ч. 5 ст. 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги . При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Врахувавши вказане та надані позивачем докази (договір про надання правової допомоги в від 01.06.2016, додаткову угоду №5 від 17.08.2017, акт №1/06-17 від 11.09.2017, видатковий касовий ордер від 11.09.2017 на суму 4 000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2195 від 25.10.2010), суд дійшов висновку про стягнення з Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод" 4 000,00грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13, ідентифікаційний код 32495626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр-т Трубників, 56, ідентифікаційний код 33333007) 3% річних у розмірі 42 993,82грн., втрати від інфляції у сумі 168 834,52грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 163,27 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 4000,00грн., про що видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13, ідентифікаційний код 32495626) в доход Державного бюджету України (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДПРОУ отримувача: 37989269, рахунок отримувача 31214206783005, назва банку: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155, МФО банку 805012) судовий збір у розмірі 14,16грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2017

Суддя Н.М. Євстигнеєва