Ухвала

від 10.11.2017 по справі 904/7583/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.11.2017 Справа № 904/7583/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Антонік С.Г., Чимбар Л.О.

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 року у справі № 904/7583/17

за позовом Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 4 720,32 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод", м. Дніпро

про стягнення 211 828,34 грн.

                               ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 року (головуючий суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" 3% річних у розмірі 42 993,82грн., втрати від інфляції у сумі 168 834,52 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 163,27 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Стягнуто з Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 14,16 грн.

Не погодившись з даним рішенням Державне підприємство "Дніпровський Електровозобудівний завод" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду України, дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).           

У відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11р. № 7 зазначено, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії апеляційної скарги; таким доказом може бути й засвідченій належним чином витяг з відповідного реєстру.

До апеляційної скарги скаржником не надано доказів направлення копії апеляційної скарги сторонам, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна", м. Нікополь Дніпропетровської області.

Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 06.12.2016 року № 1774-V111 за подання до господарського суду позовної заяви матеріального характеру справляється судовий збір у розмірі – 1,5 % ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі – 1 600 гривень.

Як випливає з матеріалів справи ставка, що підлягала сплаті при поданні первісної позовної заяви з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (4 720,32 грн.), дорівнює 1 600,00 грн. (мінімальний розмір судового збору).

Ставка, що підлягала сплаті при поданні зустрічної позовної заяви дорівнює 3 177,43 грн. (211 828,34 грн. / 100 * 1,5).

За змістом статті 3 Закону України «Про судовий збір» об'єктами справляння судового збору є, зокрема, позовна заява та інша заява, передбачена процесуальним законодавством; апеляційна і касаційна скарги на судові рішення, заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заява про скасування рішення третейського суду, заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах (частина п'ята статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги «ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви», має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України «Про судовий збір» на момент пред'явлення відповідного позову. Об'єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об'єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).

Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об'єктом справляння судового збору, то за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви, незалежно від оспорюваної суми, зменшення розміру судового збору судом на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» і розподілу судом при ухваленні рішення судових витрат пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, зокрема, у разі оскарження в апеляційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів, а у разі оскарження судового рішення лише в частині вирішення одного із позовів судовий збір має сплачуватися, виходячи із розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні відповідного позову.

Саме така правова позиція викладена у постанові Судової палата у господарських справах Верховного Суду України від 31.05.2017 року.

Оскільки зі змісту апеляційної скарги (її описової, мотивувальної та прохальної частин) вбачається, що Державне підприємство "Дніпровський Електровозобудівний завод" (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) не погоджується із рішенням суду першої інстанції у цілому та просить в апеляційному порядку оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати повністю, то судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 484-VІІІ ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні первісної позовної заяви та зустрічної позовної заяви, а саме ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду становить 5 255,17 грн. (1 760 грн.(1 600,00 грн. * 110%) + 3 495,17 грн. (3 177,43 грн. * 110%)).

При цьому, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством передбачений обов'язок скаржника сплатити судовий збір у розмірі 110 відсотків саме ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не 110 % від суми судового збору, стягнутого за рішенням суду.

Скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, про що свідчить акт господарського суду Дніпропетровської області №707/17 від 03.11.2017 року.

Виключний перелік осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, не розповсюджується на скаржника як такого.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Також, згідно з ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області винесено 09.10.2017 року, оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.10.2017 року, відповідно, апеляційну скаргу належало подати у строк до 23.10.2017 року, а фактично подана апеляційна скарга до господарського суду Дніпропетровської області згідно штампу на поштовому конверті 31.10.2017 року.

З клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку скаржник не звертався, що підтверджується змістом апеляційної скарги.

Також відсутня окрема заява про відновлення строку.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги без розгляду.

Водночас, слід зауважити, що, після усунення обставин апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст.86, п.2, п.3, п.4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпровський Електровозобудівний завод", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 року у справі № 904/7583/17 повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга №3010/2017/1 від 30.10.2017 року з додатками на 16 аркушах.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.О. Чимбар