Рішення

від 05.10.2017 по справі 915/761/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року Справа № 915/761/17

м. Миколаїв

За позовом: Приватного підприємства «Метал Індастрі»

(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/12),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Нікспецтранс»

(54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 67, к. 15).

про стягнення коштів у сумі 212308 грн. 84 коп., -

Суддя С.М.Коваль

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- дов. № 10/01 від 02.02.2017 року.

Від відповідача: не присутній

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий Приватним підприємством «Метал Індастрі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Нікспецтранс» про стягнення (з урахуванням уточнення від 05.10.2017р.) 212308 грн. 34 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору поставки № 04/11-04 від 04.11.2016 року в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав. Поштове відправлення з ухвалою від 19.09.2017 р., направлене відповідачу, повернено до суду органом зв'язку через закінчення строку зберігання, проте суд виходить з того, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, так як ухвалу суду направлено на адресу його реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

04.10.2016 року між Приватним підприємством «Метал Індастрі» (за договором Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Нікспецтранс» (за договором Покупець) був укладений договір поставки № № 04/11-04 (а.с. 12-13).

Згідно п. 1.1. Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця металопродукцію (іменоване надалі - Товар) у строки та на умовах визначених цим Договором, а Покупець зобов'язується оплатити й прийняти Товар на умовах визначених даним Договором.

Відповідно п. 1.2. Договору найменування товару, асортимент, якість, кількість, ціна одиниці та загальна суму товару, а також умови та строк поставки товару, визначається в специфікаціях до даного договору.

Оплата по кожній поставки товару здійснюється на підставі специфікації (п. 3.3 Договору).

Специфікацією № 1 від 04.11.2016 р. передбачено, що повний розрахунок провести до 05.12.2016 р.

У 2016-2017 році позивач поставив відповідачу товар (металопрокат), що підтверджується наступними накладними: № 1328 від 09.11.2016 року, № 145 від 17.04.2017 року.

Відповідач вказану суму боргу не сплатив.

03.07.2017 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості.

Відповідач вищевказані попередження та претензію залишив без відповіді та задоволення.

Станом на день подання позовної заяви сума боргу відповідачем повністю оплачена не була.

Позивач просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про уточнення) 212308 грн. 84 коп., а саме:

- 151485 грн. 16 коп. основного боргу;

- 11906 грн. 09 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних

процесів за період з січня 2017 року по липень 2017 року;

- 4185 грн. 05 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за

загальний період нарахування з 05.12.2016 року по 03.07.2017 року

- 37388 грн. 20 коп. пені;

- 7344 грн. 34 коп. - штрафні санкції.

Позивач в обґрунтування позову посилається на ст. 193, 222, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 624, 625, 712, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, відзив не надав, позов не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно з ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовна вимога щодо стягнення 151485 грн. 16 коп. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивачем нараховані три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 05.12.2016 року по 03.07.2017 року, що становить 4185 грн. 05 коп. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з січня 2017 року по липень 2017 року -11906 грн. 09 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 05.12.2016 року по 03.07.2017 року у сумі 4185 грн. 05 коп. та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з січня 2017 року по липень 2017 року -11906 грн. 09 коп. є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 37388 грн. 20 коп. пені.

Згідно п. 5.2 договору у разі затримки оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення платежу.

Суд погоджується з поданим ПП «Метал Індастрі» розрахунком пені, нарахованої на прострочені платежі за прострочення платежу у період з 05.12.2016 р. по 03.07.2017 р., в загальній сумі 37388 грн. 20 коп., і визнає, що зазначену суму нарахованої пені належить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Нікспецтранс» на користь позивача.

У задоволенні позовних вимог в частині 7344 грн. 34 коп. штрафних санкцій слід відмовити за недоведеністю.

Таким чином, позовні вимоги ПП «Метал Індастрі» підлягають задоволенню частково.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з такого: відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно зі ст. 49 ГПК судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підтвердження сплати судових витрат, сплачених ним за розгляд цієї справи господарським судом, позивач надав копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.07.2017 про коштів у розмірі 12800 грн., а також копія Договору про надання правової допомоги № 07/17-ЮО від 20.05.2017. Перелічені документи є належними і допустимими доказами понесення позивачем витрат, пов'язаних з розглядом даної справи господарським судом.

Судові витрати, у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44,49, ст.ст. 82- 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Нікспецтранс» (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 67, к. 15, ідентифікаційний код 38694693) на користь Приватного підприємства «Метал Індастрі» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/12, ідентифікаційний код 39244489) 151485 (сто п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 16 коп. основного боргу; 11906 (одинадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 09 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 4185 (чотири тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 05 коп. - три відсотки річних; 37388 (тридцять сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 20 коп. пені, а також кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3077 (три тисячі сімдесят сім) грн. 49 коп., послуги на оплату адвоката у сумі 12800 (дванадцять тисяч вісімсот) грн.

3. В частині стягнення 7344 грн. 34 коп. штрафних санкцій відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано10.10.2017 року.

Суддя С.М.Коваль