Рішення

від 02.10.2017 по справі 914/3286/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2017р. Справа № 914/3286/16

За позовом: Приватного акціонерного товариства Львівм'ясомолпроект , м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Львів та ОСОБА_3, м. Львів

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Головуючий суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Гоменюк З.П.

Суддя Мороз Н.В.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явився

Приватне акціонерне товариство Львівм'ясомолпроект , м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик , м. Київ про визнання виконавчого напису недійсним.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 29.12.2016 призначив розгляд справи на 23.01.2017.

Ухвалою від 23.01.2017 року суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Ухвалою від 27.02.2017 року за клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 14.03.2017 року, залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 13.03.2017 призначено колегіальний розгляд вказаної справи. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 15.03.2017) визначено колегію у складі суддів Кітаєвої С.Б. та Ділай У.І., головуючий суддя Мазовіта А.Б. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. Ухвалою від 15.05.2017 року за клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Ділай У.І., автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 01.06.2017) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Ділай У.І. замінено суддею Щигельської О.І.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Щигельської О.І., автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 27.06.2017) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Щигельську О.І. замінено суддею Ділай У.І.

У зв'язку із перебуванням у відпустці суддів Ділай У.І. та Кітаєвої С.Б., автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 14.08.2017) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю суддів Ділай У.І. та Кітаєвої С.Б. замінено суддями Гоменюк З.П. та Мороз Н.В.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

25.09.2017 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. №32344/17 від 25.09.2017) про здійснення технічної фіксації судового засідання.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на неявку у судове засідання 02.10.2017 року всіх учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 16.11.2016 року було вчинено виконавчий напис №7405, згідно з яким відповідачу було запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, що є власністю позивача. Однак, нотаріусом при вчиненні виконавчих написів було порушено Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Зокрема, нотаріусом не перевірено факту наявності чи відсутності спору між сторонами щодо заборгованості, не перевірено факту надсилання позивачу вимоги про усунення порушень. Таким чином, вищевказаний виконавчий напис нотаріуса необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. У поданих через канцелярію суду відзиві на позовну заяву та додаткових заперечення відповідач зазначив, що заборгованість є безспірною, а дії нотаріуса відповідають вимогам законодавства. Таким чином, позовні вимоги є безпідставними, просив в їх задоволенні відмовити.

Треті особи в судові засідання явку представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15 вересня 2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №37/06-840/79, відповідно до умов якого банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит в сумі 220 000,00 доларів США строком на 3 роки терміном повернення 11 вересня 2009 року зі сплатою за користування кредитом 13% річних. В подальшому до даного договору сторонами вносилися зміни і доповнення.

Також 15 вересня 2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик (банк) та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено кредитний договір №37/06-840/80, відповідно до умов якого банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит в сумі 220 000,00 доларів США строком на 3 роки терміном повернення 11 вересня 2009 року зі сплатою за користування кредитом 13% річних. В подальшому до даного договору сторонами вносилися зміни і доповнення.

29 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик (іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством Львівм'ясомолпроект (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №37-840/79-07.

Відповідно до умов договору іпотеки №37-840/79-07 від 29.12.2014, іпотекодавець з метою виконання у повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору №37/06-840/79 від 15 вересня 2006 року (надалі кредитний договір - 1), ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору №37/06-840/80 від 15 вересня 2006 року (надалі кредитний договір - 2), передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку цегляні нежитлові приміщення, загальною площею 401,3 кв.м: VI/2,3 кв.м, І/17,2 кв.м, ІІ/7,8 кв.м, ІІІ/6,9 кв.м, IV/4,7 кв.м,19/12,7 кв.м, 35/37/3 кв.м, 36/20,2 кв.м, 37/53,7 кв.м, 48/28,6 кв.м, 49/18,7 кв.м, 50/18,7 кв.м, 51/21,9 кв.м, 52/71,4 кв.м, 57/25,9 кв.м, 58/19,7 кв.м, 59/26,1 кв.м, 60/7,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 11, та є власністю іпотекодавця.

Пунктом 4.1. договору іпотеки встановлено, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцем при укладенні цього договору, виявляться недостовірними та/або недійсними, а також у випадках, передбачених п. 5.2.4. за кредитним договором-1, кредитним договором-2.

Згідно із п. 4.2. договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Матеріалами справи підтверджується, що іпотекодержателем 22.08.2016 року було надіслано іпотекодавцю (відповідачу) на адресу, внесену у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також позичальникам вимогу про усунення порушень за вих. №2017630 від 19.08.2016 року щодо погашення в 60-денний строк з дня отримання вимоги заборгованості за кредитними договорами у розмірі 2 871 163 грн. 31 коп.

Вищевказане поштове відправлення повернулося на адресу відповідача із довідкою відділення зв'язку щодо причин повернення - повернення за закінченням терміну зберігання. На підтвердження надсилання даного відправлення відповідачем долучено до матеріалів справи квитанцію, опис вкладення у цінний лист та поштовий конверт з довідкою відділення зв'язку.

Невиконання боржниками (позивачем та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) вимог банку щодо погашення заборгованості стало підставою для звернення відповідача до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 із заявою про вчинення виконавчого напису з метою звернення стягнення на передану в іпотеку за договором іпотеки №37-840/79-07 від 29.12.2014 нерухоме майно.

16 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №7405, яким запропоновано звернути стягнення на майно: цегляні нежитлові приміщення, загальною площею 401,3 кв.м: VI/2,3 кв.м, І/17,2 кв.м, ІІ/7,8 кв.м, ІІІ/6,9 кв.м, IV/4,7 кв.м,19/12,7 кв.м, 35/37/3 кв.м, 36/20,2 кв.м, 37/53,7 кв.м, 48/28,6 кв.м, 49/18,7 кв.м, 50/18,7 кв.м, 51/21,9 кв.м, 52/71,4 кв.м, 57/25,9 кв.м, 58/19,7 кв.м, 59/26,1 кв.м, 60/7,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 11, які належать на праві власності Приватного акціонерного товариства Львівм'ясомолпроект . За рахунок коштів, отриманих від реалізації згаданих приміщень запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик у розмірі 2 871 163 грн. 31 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов кредитних договорів №37/06-840/79 та №37/06-840/80 від 15 вересня 2006 року позивальникам було надано кредитні кошти, які останні зобов'язувався повернути та сплатити відсотки за їх користування.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ст. 7 Закону).

Згідно з ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як зазначалося вище, між позивачем та відповідачем 29 грудня 2014 року було укладено договір іпотеки №37-840/79-07, відповідно до якого, в разі невиконання чи неналежного виконання позичальниками умов договорів №37/06-840/79 та №37/06-840/80 від 15 вересня 2006 року, відповідач має право задовольнити свої вимоги за цими договорами за рахунок переданого позивачем в іпотеку майна.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як передбачено в ст. 34 закону України Про нотаріат однією з нотаріальних дій є вчинення виконавчого напису.

У зв'язку із невиконання боржниками (позивачем та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) вимог банку щодо погашення заборгованості у розмірі 2 871 163 грн. 31 коп., останній звернувся до нотаріуса за захистом свого порушеного права шляхом вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 88 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно ст. 89 Закону України Про нотаріат у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Порядок вчинення нотаріусом виконавчих написів передбачено главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.

Пунктом 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів від 29.06.1999 №1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

У п. 2 вказаної постанови визначено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус при вчиненні виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів (вказане також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.05.2015 у справі 6-158цс15).

В господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.

З наведеного слідує, що господарський суд при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряє лише належність банку, як кредитору, права задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлює наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

При цьому, господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та здійснювати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом статей 1, 2, 18 ГПК України, статей 1 і 3 Закону України Про нотаріат нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а у відповідності до статті 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Відповідно до абз. 3 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам від 24.10.2011 №10 зазначено, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив безспірність вимог, зокрема, розрахунків відповідача процентів за договором та штрафних санкцій, а також на те, що при його вчиненні, нотаріус не витребував первинних документів щодо стану розрахунків за кредитними договорами.

Проте, як було зазначено вище, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07 вересня 2016 року по справі №910/32719/15.

Крім того, матеріали справи не містять, а позивачем не доведено відсутності у позивача, як іпотекодавця, зобов'язання перед відповідачем щодо сплати грошових коштів та не спростовано факт порушення зобов'язання за кредитними договорами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.

Що стосується поданої позивачем заяви про забезпечення позову, то, з огляду на вирішення спору по суті та відмову у задоволенні позовних вимог, заява залишається судом без задоволення.

Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 18, 509, 1050 ЦК України, ст.ст. 33, 35 Закону України Про іпотеку , ст.ст. 34, 87, 88, 89 Закону України Про нотаріат та ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 02.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 09.10.2017.

Головуючий суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Гоменюк З.П.

Суддя Мороз Н.В.