Постанова

від 10.10.2017 по справі 916/978/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р.Справа № 916/978/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

(згідно розпорядження керівника апарату від 19.08.2017р. №903 щодо повторного автоматичного розподілу справи)

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

від відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер"

на рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2017р.

по справі №916/978/17

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017р. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" (з врахуванням заяви про зменшення (відмови від частини позовних вимог) від 19.06.2017р.) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників вказаної громадської організації, яке затверджене протоколом № 2 від 23.12.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує на те, що вона та ОСОБА_3 були засновниками Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер", проте 24.03.2016р. ОСОБА_3 було подано заяву про вихід зі складу її членів. Як зазначає позивач, 28.05.2016р. на загальних зборах ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" вказану заяву було задоволено та вирішено звільнити заступника голови організації ОСОБА_3, а також обрано на вказану посаду ОСОБА_4.

Позивачка зазначає, що 06.02.2017р. з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, їй стало відомо про внесення змін до відомостей про юридичну особу (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів). При цьому 21.02.2017р. їй також стало відомо про наявність протоколу позачергових загальних зборів організації № 2 від 23.12.2016р., згідно якого її було виключено зі складу керівних органів організації з огляду на невиконання статутних завдань, нездійснення керівництва організацією, а також у зв'язку із нескликанням правління організації.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачка вказує, що спірне рішення загальних зборів Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" має бути визнано недійсним, оскільки її не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів, а також у зв'язку з недотриманням порядку їх проведення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2017р. прийнято зазначену позовну заяву та порушено провадження у справі №916/978/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

У відзиві на позовну заяву від 08.06.2017р. відповідач просив суд зобов'язати позивача доплатити належну суму судового збору та подати до суду відповідні докази у встановлений строк, відклавши розгляд справи; усунути недоліки щодо змісту та форми позовної заяви, уточнити відомості про відповідача у справі, наявність підстав для залучення третьої особи; конкретизувати позовні вимоги; обґрунтувати з посиланням на вимоги закону, що даний спір є таким, що підсудний господарському суду; обґрунтувати позовні вимоги.

Також просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, засновника Громадської організації Болгарський культурно-просвітницький центр Делжилер ОСОБА_5, а також, за наслідками виконання позивачем ухвали суду щодо усунення недоліків позовної заяви, прийняти рішення щодо залишення позову без розгляду, про припинення провадження у справі або про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач з урахуванням заявлених позивачем трьох позовних вимог немайнового характеру, зауважує, що ОСОБА_1 повинна була сплатити судовий збір у сумі 4800 грн., а не 1600 грн. При цьому відповідач вважає, що даний спір не може бути віднесений до категорії справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками, що в свою чергу є підставою для припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Крім того, ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" у поданому відзиві вказує, що позачергові загальні збори були скликані у відповідності до положень статуту організації, а позивач була повідомлена про дату та час проведення позачергових загальних зборів засобами поштового зв'язку та особисто членами організації ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Відповідач також зазначає, що на спірних зборах було розглянуто 9 питань з порядку денного та прийнято, відповідно, 9 окремих рішень, натомість позивач не конкретизує, які саме рішення вона просить визнати недійсними. Таким чином, якщо позивач вимагає визнати недійсним кожне з цих рішень, вона має обґрунтувати порушення закону, статутних документів, власних охоронюваних законом прав та інтересів при прийнятті кожного з цих рішень, заявивши окремі позовні вимоги про визнання недійсним конкретного рішення/рішень.

Також у поданому відзиві на позов відповідач зауважує, що позачерговими загальними зборами, які відбулися 23.12.2016р., не було прийнято рішення про виключення позивача зі складу членів, засновників Громадської організації Болгарський культурно-просвітницький центр Делжилер . Так, за наслідками розгляду п'ятого питання порядку денного прийнято єдине рішення, яке безпосередньо стосується ОСОБА_1 - про її виключення зі складу керівних органів організації, оскільки остання не виконує статутні завдання, не здійснює керівництво ОСОБА_7, не скликає Правління організації.

У судовому засіданні 08.06.2017р. судом було відхилено заяву відповідача про залучення ОСОБА_5 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з огляду на її необґрунтованість.

08.06.2017р. представником позивача було надано письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог, згідно яких останній зазначає, що повноваження заступника керівника ГО БКПЦ Делжилер ОСОБА_5 були припинені з дня, наступного за днем обрання нового заступника керівника ГО БКПЦ Делжилер ОСОБА_4, а саме 29.05.2016р. Проте, порушуючи вимоги Закону України Про громадські об'єднання , статуту організації, 23.12.2016р. звільнений заступник керівника ГО БКПЦ Делжилер ОСОБА_5 ініціював проведення позачергових загальних зборів ГО БКПЦ Делжилер , на яких було прийнято рішення про виключення зі складу керівних органів ОСОБА_7 ОСОБА_5 та секретаря Стас Т.В. Відтак вважає, що відновлення права учасника ГО БКПЦ Делжилер ОСОБА_1Д та її корпоративних прав можливе через припинення корпоративних прав особи, яка зайняла її місце.

19.06.2017р. представником позивача було надано письмові пояснення на відзив, відповідно до яких останній зазначив, що просить визнати недійсним рішення загальних зборів ГО БКПЦ Делжилер від 23.12.2016 року в цілому, як таке, що було прийнято з порушенням вимог статуту організації.

Крім того, необґрунтованими позивач вважає і посилання відповідача на те, що спір є трудовим, а відтак не підлягає розгляду господарським судом. Таке твердження, на думку позивача, є помилковим з огляду на положення п.п.1.1 постанови пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» . Також, 19.06.2017р. представником позивача було надано заяву, згідно якої останній просив суд не здійснювати розгляд позовних вимог про скасування запису №15491070001001656 від 03.02.2017р. про внесення змін до відомостей про юридичну особу: зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, інші зміни, а також про скасування запису №15491050002001656 від 03.02.2017р. державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи: зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, інші зміни у зв'язку зі зменшенням (відмовою).

03.07.2017р. відповідачем подано клопотання про припинення провадження по справі, відповідно до якого останній просив суд на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі № 916/978/17.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач, з урахуванням скасування 29.06.2017р. оспорюваного рішення позачергових зборів організації від 23.12.2016р., вказує на відсутність предмету спору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.07.2017р. (суддя Щавинська Ю.М.) позов ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів членів "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер", що оформлене протоколом № 2 від 23.12.2016р., задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів членів "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер", що оформлене протоколом № 2 від 23.12.2016р.

Стягнуто з Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" на користь ОСОБА_1 1600 грн. судового збору.

Провадження у справі в частині вимог про скасування записів №15491070001001656 від 03.02.2017р. № 15491050002001656 від 03.02.2017р. припинено.

Судове рішення мотивоване посиланням на ст.ст. 1,12,16,33,34 ГПК України, ст.167 ГК України, ст.ст. 1,3,11 ЗУ Про громадські організації ; положеннями Статуту ГО БКПЦ Делжилер , постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів належного повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів, оформлених протоколом №2 від 23.12.2016р., відповідачем в порушення вимог статті 33 ГПК України не надано жодного доказу на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення спірних зборів, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів членів "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер", що оформлене протоколом № 2 від 23.12.2016р., є такими, що підлягають задоволенню.

Також суд врахував надану позивачем заяву про відмову від позову у частині скасування записів, яка була підтримана ним у судовому засіданні 19.06.2017р., дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Подане відповідачем клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з урахуванням самостійного скасування відповідачем 29.06.2017р. оспорюваного рішення позачергових зборів організації від 23.12.2016р. судом було відхилено.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновком суду, ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2017р. к справі №916/978/17 в повному обсязі та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга ґрунтується на допущених господарським судом порушеннях, а саме:

- правил предметної та виключеної підсудності - апелянт зазначає, що вказана справа не є такою, що виникла з корпоративних відносин, оскільки не є спором між юридичною особою та її учасником, а є спором між юридичною особою та фізичною особою, яка не має підтвердженого юридичного зв'язку із цією юридичною особою. Також апелянт зазначає, що посилання господарського суду на ухвалу місцевого районного суду про відмову у відкритті провадження по даному спору, як на підставу розгляду справи судом господарської юрисдикції є необґрунтованим та незаконним.

- норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи - скаржник вказує, що рішенням позачергових загальних зборів організації, які відбулись 29.06.2017р. скасовано рішення позачергових загальних зборів ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" від 23.12.2016р., яке затверджене протоколом №2. Таким чином, у зв'язку із скасуванням оспорюваного рішення від 23.12.2016р. в процесі розгляду господарським судом цієї справи, припинилось існування предмету спору, що є підставою для припинення провадження на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України. В ході розгляду справи, відповідачем було подано клопотання про припинення провадження у справі, проте судом вказане клопотання було відхилено та зазначено, що скасування рішення від 23.12.2016р. жодним чином не було вирішено спірні питання між сторонами та врегульовано наявний спір.

На думку скаржника, судом не наведено мотивів та підстав, наявність яких обумовлює висновок про те, що між сторонами жодним чином не вирішено спірні питання та врегульовано наявний спір. Таким чином, судом порушено та неправильно застосовано п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що згідно з п.3 та 4 ч.1 ст. 104 ГПК України та є підставами для скасування рішення місцевого суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 року по справі №916/978/17 апеляційну скаргу ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Величко. Т.А., судді: Бєляновський В.В., Жеков В.І. та призначено розгляд апеляційної скарги на 22.08.2017 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 19.08.2017 року №903 „Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/978/17 з підстав перебування суддів Бєляновського В.В. та Жекова В.І. у відпустці.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 року по справі №916/978/17 апеляційну скаргу ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Величко. Т.А., судді: Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г. та призначено розгляд апеляційної скарги на 22.08.2016 року.

22.08.2017р. в судовому засіданні оголошено перерву до 10.10.2017р.

Розглянувши матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 05.03.2014р. Татарбунарським районним управлінням юстиції Одеської області було зареєстровано громадську організацію "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" та було видано свідоцтво про реєстрацію вказаного об'єкта.

Засновниками ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" являлись ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

20.01.2014р. відбулось засідання засновників ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" на якому головою установчих зборів було обрано ОСОБА_1, секретарем - Стас Тетяну Василівну. На засіданні було затверджено Статут ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" та обрано ОСОБА_7. Доручено ОСОБА_5 представляти громадську організацію при здійсненні всіх необхідних реєстраційних дій, відповідно до чинного законодавства, в т.ч. - підписувати, подавати та отримувати документи в реєстраційній службі Татарбунарського районного управління юстиції, управлінні статистики, органів податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, замовити та отримати печатку і штампи громадської організації. Засідання установчих зборів засновників громадської організації ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" було оформлене протоколом №1.

24.03.2016р. до голови ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" ОСОБА_1 засновником громадського об'єднання ОСОБА_5 було подано заяву про вихід із членів організації за власним бажанням.

28.05.2016р. на загальних зборах ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" вказану заяву було задоволено та вирішено звільнити заступника голови організації ОСОБА_3, а також обрано на вказану посаду ОСОБА_4.

06.02.2017р. з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачці стало відомо про внесення змін до відомостей про юридичну особу (зміна керівника юридичної особи, зміні складу підписантів).

21.02.2017р. позивачці також стало відомо про наявність протоколу позачергових загальних зборів організації № 2 від 23.12.2016р., згідно якого її було виключено зі складу керівних органів організації з огляду на невиконання статутних завдань, нездійснення керівництва організацією, а також у зв'язку із нескликанням правління організації.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначила, що спірне рішення загальних зборів Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" має бути визнано недійсним, оскільки її не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів, а також у зв'язку з недотриманням порядку їх проведення.

Враховуючи викладене, позивачка просила задовольнити позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення (відмови від частини вимог), а саме визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів вказаної організації, що затверджене протоколом № 2 від 23.12.2016р.

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами позивача, дійшов висновку, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про дату та час проведення зборів, а отже її позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд також зазначив, що відповідачем не доведено факту правомочності загальних зборів від 23.12.2016р.

На загальних зборах від 23.12.2016р. було прийнято рішення стосовно виключення позивача ОСОБА_1 (голови правління) зі складу керівних органів організації, у зв'язку із невиконанням нею статутних завдань, нездійсненням керівництва організацією та нескликанням правління.

Разом з тим, Громадською організацією "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" жодним чином не доведено фактів, про які зазначено у спірному рішенні.

Також суд врахував надану позивачкою заяву про відмову від позову у частині скасування записів та дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

З обгрунтованістю висновків суду можна погодитись.

За змістом п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. № 13 та п. п. 2.12, 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", оскаржуване рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Слід зазначити, що підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсним) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт.

Крім того, виходячи з положень ст.1 ГПК України, обов'язковою умовою визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про громадські об'єднання", громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (ч. 5 ст. 1 вказаного Закону).

Згідно п. п. 3, 7 ст. 3 Закону громадські об'єднання утворюються і діють, зокрема, на принципі самоврядності, яка передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Поряд з цим ст. 11 вказаного вище Закону передбачено, що статут громадського об'єднання має містити відомості про:

1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;

2) мету (цілі) та напрями його діяльності;

3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);

4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;

6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);

7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;

8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;

9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10) порядок внесення змін до статуту;

11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи. Як встановлено господарським судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, станом на день прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер", а саме на 23.12.2016р., ОСОБА_1 була учасником вказаної організації.

З урахуванням викладеного, позивач, як член громадської організації, з огляду на вищевикладені положення закону, а також, враховуючи положення п.3.4, 4.1 статуту Громадської організації "БКПЦ "Делжилер", затвердженого установчими зборами від 20.01.2014р., редакція якого була чинною станом на день проведення оскаржуваних зборів, мала право на управління діяльністю організації шляхом участі у роботі керівних органів організації, голосування на загальних зборах, тощо.

Згідно до п.3.5 статуту члени організації зобов'язані визнавати та дотримуватися положень статуту.

Згідно підпункту 4.2.1 п. 4.2 статуту Вищим статутним органом організації є загальні збори членів організації, які скликають по мірі необхідності, але не менше одного разу на рік. Склад загальних зборів формується за принципом один представник від трьох членів організації. Час, місце проведення, порядок денний, норми представництва встановлюються правлінням організації не пізніше ніж за місяць до проведення загальних зборів. Загальні звітні збори скликаються один раз на рік. Загальні звітно-виборчі збори проводяться один раз на п'ять років. Позачергові збори скликаються за рішенням правління організації або на вимогу не менше 1/3 членів організації.

Повідомлення про скликання загальних зборів організації здійснюється за рішенням і у спосіб, визначений правлінням організації (п. 4.2.2 статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно оскаржуваного рішення позачергових загальних зборів членів "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" від 23.12.2016р., оформленого протоколом №2 , було вирішено:

- обрати головуючим на позачергових зборах членів організації ОСОБА_5, секретарем Евчеву Н.В.;

- змінити найменування організації з "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" на Громадську організацію "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер";

- внести зміни до статуту організації у зв'язку із зміною найменування організації та проведення статуту у відповідність до чинних норм законодавства України;

- затвердити статут організації у новій редакції та надати повноваження на підписання затвердженого у новій редакції статут голові правління організації.

- виключити зі складу керівних органів організації ОСОБА_1 (голову правління) у зв'язку із тим, що вона не виконує статутні завдання, не здійснює керівництво організацією, не скликає правління організації; виключити ОСОБА_4 у зв'язку з невиконанням статутних обов'язків, також виключити зі складу керівних організації ОСОБА_5, ОСОБА_8 - у зв'язку з добровільним складенням своїх повноважень та включити до складу керівних органів організації ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, у зв'язку із чим обрати та затвердити новий кількісний та персональний склад керівних органів організації, а саме:

1. ОСОБА_6 - голова правління організації;

2. ОСОБА_9 - заступник голови правління організації;

3. ОСОБА_10 - член правління;

4. ОСОБА_11 - член правління;

5. ОСОБА_12 - член правління.

- включити ОСОБА_9 до складу осіб, які уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами та вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності;

- обрати ревізором організації ОСОБА_13;

- надати повноваження головуючому та секретарю позачергових зборів членів організації повноваження щодо підпису протоколу позачергових зальних зборів членів організації;

- визначити ОСОБА_6 та ОСОБА_9 особами, що мають право представляти організацію для здійснення реєстраційних дій.

Згідно з п.2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» , рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі, зокрема, недотримання процедури їх скликання.

За змістом п. 4.3.4 вказаного статуту, до компетенції правління організації, зокрема, відноситься прийняття рішення про скликання чергових та позачергових зборів організації. Як встановлено судом та не спростовано під час апеляційного перегляду, відповідачем в порушення вимог вищевказаного п. 4.2.1 статуту організації, спірні позачергові збори 23.12.2016р. проведено без прийняття правлінням організації відповідного рішення про їх скликання.

При цьому відповідач, зауважуючи, що такі збори були скликані на вимогу 1/3 членів організації, в порушення вимог ст.33 ГПК України не надав суду жодних доказів на підтвердження такої позиції. Крім того, відповідачем в порушення вимог вказаної статті також не надано суду жодного доказу на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення спірних зборів.

Такі докази не були надані відповідачем і в апеляційній інстанції.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком господарського суду щодо неправомочності позачергових зборів від 23.12.2016р.

Відповідно до п. 4.2.3 статуту загальні збори організації вважаються правомочними у разі реєстрації та присутності на них не менше як 2/3 членів. Рішення зборів організації вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало більше половини присутніх. При вирішенні питань на зборах кожний член має один голос.

Як слідує зі змісту підпунктів 3.3.1, 3.3.2 та 3.3.3 пункту 3.3 статуту Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер", затвердженого установчими зборами від 20.01.2014р., редакція якого була чинною станом на день проведення оскаржуваних зборів, ними встановлено порядок та умови вступу до організації:

- вступ до організації членів здійснюється шляхом подання письмової заяви про вступ до керівного органу організації та сплати вступного внеску;

- члени організації набувають прав членів організації з моменту прийняття відповідного рішення керівним органом організації про вступ;

- рішення про вибуття громадянина з членів організації приймає керівний орган на своєму засіданні і рішення затверджується загальними зборами організації.

Відповідно до підпункту 3.6.1 статуту членство в організації у випадках, зокрема, виходу з членів організації за власним бажанням (добровільний вихід) у порядку, передбаченому цим статутом. Добровільний вихід зі складу членів організації здійснюється на підставі одностороннього волевиявлення члена організації шляхом подання письмової заяви до керівного органу ОСОБА_7. Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з додатку до протоколу №2 на загальних зборах були присутні 17 членів громадської організації. Разом з тим, в порушення вимог ухвали суду від 19.06.2017р., відповідачем не було надано ані повного списку членів організації, ані доказів, що підтверджують статус членів організації у осіб, присутніх на загальних зборах ті ініціювавших їх скликання.

Натомість, надані позивачем докази свідчать про вихід вказаних осіб з членів організації шляхом подачі відповідної заяви.

Крім цього, в рішенні загальних зборів ГО "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" від 23.12.2016р., яке відображене в протоколі №2 було прийнято рішення стосовно виключення позивача ОСОБА_1 (голови правління) зі складу керівних органів організації, у зв'язку із невиконанням нею статутних завдань, нездійсненням керівництва організацією та нескликанням правління.

Разом з тим, Громадською організацією "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" не зазначено в чому полягає систематичність невиконання учасником організації його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей організації.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційна інстанція зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту повідомлення позивача про дату і час проведення загальних зборів.

Посилання скаржника на порушення господарським судом правил предметної та виключеної підсудності є безпідставними та підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною другою зазначеної статті ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

При цьому, згідно з п. 1.10. постанови пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» , з метою запобігання порушенню конституційних прав особи на судовий захист та усунення спорів щодо юрисдикції судам слід враховувати, що у разі коли в ухвалі про закриття провадження у справі місцевим загальним судом визначено господарську юрисдикцію спору як такого, що виник з корпоративних правовідносин, така справа підлягає розгляду господарським судом.

За таких обставин, з огляду на вимоги ч.4 ст.12 ГПК України, яка розповсюджує свою дію на усі юридичні особи, а також з урахуванням прийняття Татарбунарським районним судом Одеської області ухвали від 09.03.2017р. про відмову у відкритті провадження (а.с.11), господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується апеляційна інстанція, про необхідність розгляду спору згідно до ч.6 ст.16 ГПК України господарським судом Одеської області.

Також апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначив, що судом порушено та неправильно застосовано п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Як вбачається з витягу з протоколу позачергових загальних зборів Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер» №3 від 29.06.2017р. (а.с.115-116), вирішено скасувати рішення позачергових загальних зборів вказаної організації, що затверджене протоколом № 2 від 23.12.2016р.

Вказаним рішенням вирішено також прийняти до уваги, що позивач - ОСОБА_1 не набувала членства у Громадській організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" в порядку, передбаченому п. 3.3.2 статуту організації, тобто вона не є її членом, не користується правами та обов'язками члена організації. Повноваження ОСОБА_1, як засновника організації закінчилися після державної реєстрації організації, що передбачено ст.7 Закону України „Про громадські об'єднання» .

Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду, що вищевказаним рішенням жодним чином не було вирішено спірні питання між сторонами, які були предметом спору під час розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам закону.

Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Болгарський культурно-просвітницький центр "Делжилер" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2017р. у справі №916/978/17 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя І.Г. Філінюк