Постанова

від 28.02.2017 по справі 810/3923/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року м. Київ № 810/3923/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - 1 - ОСОБА_2,

від відповідача - 2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонд-Інвест»

до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного

управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробонд-Інвест» з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач-1), Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробонд-Інвест» про визнання електронних документів № 220420161 від 22.04.2016 року;

- заборонити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві вчиняти дії, спрямовані на відмову в реєстрації (прийняті) та відмову у визнанні направлених Товариством з обмеженою відповідальністю Агробонд-Інвест (код ЄДРПОУ 40331485) податкових накладних, розрахунків коригувань, податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 07.02.2017, а.с. 108-113).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 10.03.2016 ТОВ «Агробонд-Інвест» було зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1, офіс 82 та знаходилось на податковому обліку в ДПІ у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

22.04.2016 між ТОВ «Агробонд-Інвест» та ДПІ у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (реорганізовано в Києво - Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) був укладений договір про визнання електронних документів № 220420161.

08.11.2016 позивачем в електронному вигляді було подано податкову накладну від 31.10.2016 № 2408, однак відповідно до змісту отриманої квитанції від 08.11.2016 № 1 зазначена накладна не була прийнята, у зв'язку з тим, що було порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності", а саме: можливо розірвано договір про визнання електронної звітності.

12.12.2016 ТОВ «Агробонд-Інвест» змінило юридичну адресу на м. Київ, Святошинський район, вул. Петра Курінного, 2-А, офіс 4, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. 22.12.2016 позивачем було направлено до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві договір про визнання електронних документів, що підтверджується квитанціями № 1.

Згідно зі змісту квитанції № 1 договір був доставлені до Державної фіскальної служби України, але не був прийнятий з зазначенням Документ не може бути прийнятий. Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку , що на думку позивача є порушенням чинного законодавства

На думку позивача, дії відповідача-1 щодо розірвання в одноособовому порядку договору про визнання електронних документів від 22.04.2016 № 220420161 та відмова відповідача-2 в укладенні договору про визнання електронних документів були безпідставними, необґрунтованими та вчиненими з порушенням способу передбаченого законодавством у зв'язку з чим повинні бути визнані протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2017 підтримав доводи викладені в адміністративному позові та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 позову не визнав, стверджував, що рішення про призупинення дії договору про визнання електронних документів законне, оскільки ОУ ОДПІ було встановлено, що позивач не знаходиться і не знаходився за місцем реєстрації.

Також відповідачем-1 було зазначено, що станом на 01.01.2017 договір автоматично розірваний в зв'язку зі зміною місця реєстрації та переходом на обслуговування до іншої податкової інспекції, а саме до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та подав суду клопотання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, оскільки позивач звернувся до суду з проханням зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вчинити дії на майбутнє, фактично не ставлячи під сумнів здійснення функціональних повноважень інспекції - вказане суперечить завданням та принципам адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 28.02.2017 було відмовлено відповідачу-2 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Агробонд-Інвест» 10.03.2016 було зареєстровано як юридичну особу та взято на облік в ДПІ у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області як платника податків, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.12-13).

Місцезнаходження ТОВ «Агробонд-Інвест» було визначено: вул. Залізнична, 92, офіс 82, м. Вишневе, Київська область, Києво - Святошинський район, 08132.

22.04.2016 позивач направив до ДПІ у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області договір № 220420161 про визнання електронних документів (а.с. 23-24).

Згідно пункту 1 зазначеного договору предметом його є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно квитанції № 2 центрального порталу прийому звітності ДФС України, договір № 220420161 прийнято (а.с.26).

08.11.2016 позивач засобами електронного зв'язку подав податкову накладну від 31.10.2016 № 2408.

Відповідно до наданої позивачем квитанцій № 1 від 08.11.2016 вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня ДПС України 08.11.2016, але не прийнята у зв'язку з тим, що було порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності", а саме: можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності (а.с. 27).

12.12.2016 ТОВ «Агробонд-Інвест» змінило юридичну адресу на: вул. Петра Курінного, 2а, офіс 4, м. Київ, Святошинський район, 03148 (а.с.46-56).

22.12.2016 позивач направив до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві договір № 221220161 про визнання електронних документів (а.с. 70).

Згідно квитанції № 1 центрального порталу прийому звітності ДФС України договір доставлено до ДФС України 22.12.2016, однак не прийнято, у зв'язку з тим, що Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку (а.с.73).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Договір про визнання електронних документів укладено між сторонами у сфері податкових правовідносин, пов'язаних із порядком подання платником податків податкової звітності, а саме на підставі Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронний цифровий підпис» , постанов Кабінету ОСОБА_4 України від 26 травня 2004 року № 680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу» та від 28 жовтня 2004 року № 1452 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності» , Інструкції з підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233.

Так, відповідно до статтей 5, 6, 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» , електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Податкова звітність подається до податкового органу з урахуванням приписів статті 49 ПК України, у відповідності до якої передбачено подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 49.17 статті 49 ПК України, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" повинна забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.

Опис форматів (стандартів), структура електронних документів, що забезпечує подання електронної звітності до автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності", повинні розміщуватися та підтримуватися в актуальному стані на безоплатній для користувачів основі на загальнодоступних інформаційних ресурсах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та тих органів державної влади, до яких обов'язковість подання звітності встановлена законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 "Про надання електронної податкової звітності" (далі - Інструкція № 233).

Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, пунктом 4 розділу 6 якого визначено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів контролюючим органом в односторонньому порядку є: 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

Представник відповідача-1 у своїх запереченнях зазначив, що в рамках здійснення податкового контролю на виконання наказу ДФС № 543 від 28.07.2015 Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків ПДВ Києво - Святошинською ОДПІ було встановлено ймовірність невиконання (неналежного виконання) платниками податків податкового обов'язку, підтвердженої сукупністю наявної податкової інформації - ОУ ОДПІ було здійснено виїзд по місцезнаходженням ряду підприємств, серед яких був і позивач.

За результатами роботи ОУ службовою запискою на ім'я начальника було повідомлено, що позивач за адресою не знаходиться і не знаходився.

На розгляд робочої групи з контролю моніторингу за реєстрацією податкових накладних, було винесено питання про припинення дії договору про електронні документи. За результатами розгляду, було прийнято рішення доручити управлінню обслуговування платників призупинити дію договору про визнання електронних документів платникам, що здійснюють ризикові операції, серед яких було ТОВ «Агробонд-Інвест» .

Оцінивши доводи представника відповідача, суд зазначає, що вказана обставина не є підставою для розірвання договору, адже відповідач-1 не надав суду жодних належних доказів щодо незнаходження ТОВ «Агробонд-Інвест» за адресою: вул. Залізнична, 92, офіс 82, м. Вишневе, Київська область.

Разом з тим, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ «Агробонд-Інвест» ( код ЄДРПОУ - 40331485) станом на 11.03.2016 та 23.11.2016 є: вул. Залізнична, 92, офіс 82, м. Вишневе, Київська область, Києво - Святошинський район, 08132 (а.с. 11-15).

Також представник відповідача-1 надав суду лист від 03.02.2017 представника ТОВ Агат-Груп ОСОБА_5 Валікоєвича про те, що будинок за адресою вул. Залізнична, 92, м. Вишневе належить на правах оренди ТОВ Агат-Груп (код ЄДРПОУ 39486810) і тільки воно має право надавати в суборенду приміщення за даною адресою.

Крім того, до зазначеного листа додано перелік підприємств, які орендують приміщення за адресою вул. Залізнична, 92, м. Вишневе, станом на 03.02.2017 і до якого не входить позивач.

З даного приводу суд зазначає, що позивачем було надано суду копію договору суборенди нежитлового приміщення від 20.05.2016 укладеного між ТОВ Бліц Актів (орендар) та ТОВ «Агробонд-Інвест» (суборендар), предметом якого є строкове користування нежитловим приміщенням, площею 15 кв.м., що знаходиться за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична,92, офіс 82.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками та діє до 19.05.2017 (а.с. 16-18).

Також позивачем надано суду копію Акта приймання-передачі від 20.05.2016, копію чека про сплату орендної вартості у розмірі 4 200 грн.

Крім того, матеріали справи містять копію листа власника будівлі, ОСОБА_6, який зазначає, що не проти оренди приміщення за адресою м. Вишневе, вул. Залізнична, 92 ТОВ «Агробонд-Інвест» та підтвердив, що вони там знаходяться.

У той же час, як вже зазначалося судом, позивачем були надані докази того, що ТОВ «Агробонд-Інвест» змінило місцезнаходження, а саме Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого станом на 23.12.2016 місцезнаходженням позивача є: м. Київ, вул. Петра Курінного, 2-а, офіс 4 (а.с. 46-56).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги пояснення відповідача-1 щодо не знаходження позивача за адресою 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична,92, офіс 82, ні станом на на час подання податкової накладної від 31.10.2016 № 2408, ні станом на час надання пояснень представника ТОВ Агат-Груп ОСОБА_5 Валікоєвича.

Враховуючи викладене, відповідачем-1 не надано суду жодних доказів, які б підтвердили, що позивач не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив місце реєстрації станом на час подання не прийнятої податкової накладної, а саме 08.11.2016.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробонд-Інвест» про визнання електронних документів № 220420161 від 22.04.2016 року підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача в яких він просить - заборонити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві вчиняти дії, спрямовані на відмову в реєстрації (прийняті) та відмову у визнанні направлених Товариством з обмеженою відповідальністю Агробонд-Інвест (код ЄДРПОУ 40331485) податкових накладних, розрахунків коригувань, податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі, суд зазначає наступне.

Як вже наведено вище, 22.12.2016 позивач направив до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві договір № 221220161 про визнання електронних документів (а.с. 70).

Згідно з квитанції № 1 центрального порталу прийому звітності ДФС України договір доставлено до ДФС України 22.12.2016, однак не прийнято, у зв'язку з тим, що "Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку" (а.с.73).

Під час розгляду справи, представником відповідача-1 були надані суду пояснення, що станом на 01.01.2017 договір про визнання електронних документів № 220420161 був автоматично розірваний у зв'язку зі зміною позивачем місця реєстрації та переходом на обслуговування до іншої податкової інспекції, а саме до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду ані доказів звернення до відповідача-2 з пропозицією укласти договір про визнання електронних документів починаючи з 01.01.2017, ані доказів відмови в укладенні зазначеного договору, ані доказів відмови визнавати направлені Товариством з обмеженою відповідальністю Агробонд-Інвест (код ЄДРПОУ 40331485) податкові накладні, розрахунки коригування, податкові звітності засобами електронного зв'язку, у зв'язку з чим, суд вважає, що зазначена позовна вимога є передчасною (вимогою на майбутнє) та необґрунтованою.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Рекомендацією Комітету ОСОБА_4 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також положеннями Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Таким чином, заборонити відповідачу-2 вчиняти його певні обов'язки, щодо перевірки податкової звітності на правильність її оформлення, перевищує компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

З аналізу зазначеного вище, суд дійшов до висновку, що позовна вимога до відповідача-2 є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1378,00 грн. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо призупинення 08.11.2016 дії договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробонд-Інвест» про подання звітності в електронному вигляді № 220420161 від 22.04.2016.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний су.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 березня 2017 р.