Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
02 жовтня 2017 р. справа №820/3000/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,
за участю: представника позивача - Лазаренко І.В., представника відповідача - Губської В.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 12.07.2016 № 0000151412 форми "Р", яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 1962582,50 грн. (у тому числі за основним платежем 1 570 066,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 392 516,50 грн., від 12.07.2016 № 0000161412 форми "В4", яким зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податку на додатну вартість у сумі 201897,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "ПФ" Данко Декор" виходить з мотивів наявності податкової інформації інших податкових інспекцій у відношенні ТОВ "Колорі" та підприємств - контрагентів далі по ланцюгу постачання. Проте, позивач зазначає, що позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Також щодо посилань податкового органу в акті перевірки про те, що мається ухвала по проведенню слідчих дій по кримінальному провадженні, позивач зазначив, що вказані слідчі дії не стосуються інших суб'єктів господарювання, з якими ТОВ "ПФ "Данко Декор" взагалі не має взаємовідносин. Водночас позивач зазначив, що обставини фіктивного підприємства в кримінальному провадження можуть бути доведені лише обвинувальним вироком суду, а вказані в акті перевірки вказані висновки є лише припущеннями податкового органу.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Губської В.В. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на податкову інформацію отриману від Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо контрагента позивача, а також на відомості баз даних ДФС України про відсутність об'єктів оподаткування та відсутність придбання контрагентом позивача послуг з оренди приміщень. З огляду на вказане, представник відповідача зазначила про те, що неможливо встановлення фактів реального постачання, переміщення товару між позивачем та його контрагентом.
Представник позивача - Лазаренко І.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.
Представник відповідача - Губська В.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор" (далі - ТОВ "ПФ" Данко Декор") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Південній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (Нововодолазьке відділення) як платник податків, є платником податку на додану вартість.
Як встановлено в ході судового розгляду, видами діяльності ТОВ "ПФ" Данко Декор" є виготовлення друкованих форм і надання інших поліграфічних послуг; оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; неспеціалізована оптова торгівля; спеціалізована діяльність з дизайну; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; виробництво й оброблення інших скляних виробів, у т.ч. технічних, що підтверджується також в акті перевірки.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПФ" Данко Декор" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Колорі" за грудень 2016 року, січень - лютий 2017 року.
За результатами позапланової виїзної перевірки складений акт від 22.06.2017 №5290/20-40-14-12-11/35777106 (т.1 а.с10-50), у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 1771963,40 грн., в т.ч. за грудень 2016 року на 1003704 грн., за січень 2017 року на 273984 грн., за лютий 2017 року на 494275 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 1570066 грн., в т.ч. 846549 грн., за грудень 2016 року, 141355 грн. за січень 2017 року та 582162 грн. за лютий, а також завищенню від'ємного значення ПДВ за лютий 2017 року на суму 201897 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:
- від 12.07.2017 №0000151412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1962582,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 1570066 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 392516,50 грн. (т.1 а. с.53);
- від 12.07.2017 №0000161412, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 201897 грн. (т.1 а. с.51-52).
Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 22.06.2017 №5290/20-40-14-12-11/35777106, суд встановив наступне.
Як вбачається з акту перевірки, податковим органом, з посиланням на податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області від 24.03.2017 №327/20-40-14-13-12 з питань проведення фінансово - господарських операцій ТОВ "Колорі" за період листопад 2016 - лютий 2017 року, визначено про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Колорі не відбулись.
Судом встановлено, що між ТОВ "ПФ" Данко Декор" (покупець) та ТОВ "Колорі" (постачальник), укладено договір поставки від 05.02.2016 №05-02 (т.2 а.с.85-86). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити на умовах, викладених в договорі, товар: матеріали виробничого призначення (фарби, лаки тощо), асортимент, кількість і ціна якого вказується в рахунках, та/або видаткових накладних. Також відповідно до п.п.4.1 вказаного договору поставки - поставка товару здійснюється на умовах EХW- склад постачальника (в редакції Інкотермс-2010). Сторони можуть узгодити і інші умови поставки.
Факт реальності поставки товару, сплати вартості товару, отримання та транспортування, підтверджується наданими первинними документами, а саме: податковими, видатковими та товарно - транспортними накладними, витягом з журналу реєстрації довіреностей за період 14.11.2016 по 01.02.2017 (т.1 а.с.62-227), платіжними дорученнями (т.2 а.с.100-143).
Також позивачем на підтвердження походження придбаного товару надано Сертифікати походження продукції на фарбу (т.1 а.с.228-233).
Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копію договору оренди нежитлового приміщення та акт приймання - передачі нежитлового приміщення на підтвердження адреси вантажовідправника у вказаних товарно - транспортних накладних (т.2 а.с.146-154).
Суд зазначає, що договір поставки з ТОВ "Колорі" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом надання послуг контрагентам - покупцям з оброблення - декорування (різними методами) скляних пляшок для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується наданими первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи, а саме: договорами підряду з додатками, специфікаціями, актами прийому - передачі виконаних робіт, звітами про використанні матеріали тощо (т.2 а.с.3-58, 156-199).
Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Колорі", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.
Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Колорі" були включені до складу податкового кредиту у перевіряємий період, поданих до податкового органу.
Таким чином, ТОВ "Колорі" - виконало свої зобов'язання за вказаним договором поставки, а ТОВ "ПФ" Данко Декор" прийняло ТМЦ за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.
На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "ПФ" Данко Декор" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчать про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.
Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "ПФ" Данко Декор" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується договором оренди приміщення, договором оренди складського приміщення, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, тощо (т.1 а.с.234-249), факт наявності персоналу, що підтверджується штатним розписом (т.2 а.с.1-2), свідчать про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - виготовлення друкованих форм шляхом оброблення та декорування скляних пляшок. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Виходячи з вимог п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У відповідності до п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "Колорі" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.
Судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагента ТОВ "Колорі" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: забезпечення сировиною для виробництва друкованих форм - оброблення та декорування скляних пляшок, що підтверджується наявними до матеріалів справи договорами підряду з додатками, специфікаціями, актами прийому - передачі виконаних робіт, звітами про використанні матеріали тощо.
Зазначена закупівля ТМЦ у контрагента безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари забезпечують отримання сировини для оброблення та декорування скляних пляшок для контрагентів - покупців, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися діяльністю щодо надання послуг з декорування, реалізація, яких направлена на отримання доходу.
Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "ПФ" Данко Декор".
Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "Колорі", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання відповідача на податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області від 24.03.2017 №327/20-40-14-13-12 з питань проведення фінансово - господарських операцій ТОВ "Колорі" за період листопад 2016 - лютий 2017 року - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Крім того, суд зазначає, що в ході судового розгляду відповідачем не надано належних доказів наявності у відношення позивача вироку суду за результатами досудового розслідування по кримінальному провадженні щодо обставини фіктивного підприємства, отже, вказані в акті перевірки висновки про наявність ухвали про слідчі дії по кримінальному провадженні, що засвідчують факт фіктивного підприємництва є лише припущеннями податкового органу.
Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Колорі" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум від'ємного значення ПДВ, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016 № 0000151412, № 0000161412 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 32467,18 грн., що підтверджується квитанцією від 21.07.2017 №826 (т.1 а.с.3).
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.07.2016 № 0000151412, № 0000161412.
Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор" (код ЄДРПОУ 35777106, поштовий індекс 63200, Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Заводська, буд. 1) у розмірі 32467,18 грн. (тридцять дві тисячі чотириста шістдесят сім гривень 18 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 09 жовтня 2017 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2017 |
Оприлюднено | 13.10.2017 |
Номер документу | 69495123 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні