Ухвала

від 04.10.2017 по справі п/811/391/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2017 рокусправа № П/811/391/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу 1. Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області;

2. Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року у справі № П/811/391/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бантишівський щебінь

до 1. Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області;

2. Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бантишівський щебінь (далі по тексту - Позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі по тексту - Відповідач-1), Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі по тексту - Відповідач-2), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 30.03.2016 року № 0000021302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. з податку на доходи фізичних осіб;

від 31.03.2016 року № 0000011402 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків по експортним операціям в розмірі 8128,61 грн.;

від 31.03.2016 року № 0000021402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 237 357, 68 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 59 339,92 грн.;

від 31.03.2016 року № 0000041402 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 38 635 грн.;

від 31.03.2016 року № 0000031402 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2787,78 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1393,89 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року відкрито провадження у справі № П/811/391/16.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зокрема зазначив, що відповідачем невірно було встановлено диспозицію статті щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, при цьому Позивачем своєчасно та у повному обсязі утримувалось та перераховувалось до бюджету всі суми відповідного податку. Зауважують, що відповідні посилки при поданні звітних розрахунків в подальшому були виправлені товариством, що звільняє останнє від відповідальності.

Щодо порушень термінів розрахунків по експортним операціям зазначили, що не погоджуються з рішенням податкового органу в частині здійсненого Відповідачем розрахунку по експортному контракту № 42 від 29.05.2014 року, укладеного з ТОВ Дорстройпоставка , так як кінцевим строком її нарахування податковий орган вважав не дату звернення Товариством до суду щодо стягнення коштів з нерезидента, а ухвалу суду про відкриття провадження.

З приводу податкових повідомлень-рішень № 0000021402, № 0000031402 та № 0000041402 Позивач зазначив, що до перевірки ними було надано усі належним чином оформлені первинні документи, які в повній мірі відображають реальність вчинюваних з контрагентами операцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року у справі № П/811/391/16 позов задоволено (суддя - Брегей Р.І.) .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 30 березня 2016 року, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" застосовано штрафну санкцію з податку з доходів фізичних осіб у сумі 510 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 31 березня 2016 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 року на 2787,78 грн. та накладено штрафну санкцію - 1393,89 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 31 березня 2016 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за січень-березень та серпень 2014 року на 38635 грн., в частині зменшення на 25659,80 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 31 березня 2016 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" визначено пеню за порушення термінів розрахунків по експортним операціям в сумі 29446,95 грн., в частині нарахування пені - 8128,61 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 31 березня 2016 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 237578 грн. та накладено штрафну санкцію - 59395 грн., в частині збільшення грошового зобов'язання на 237357,68 грн. та застосування штрафу - 59339,92 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відсутність у рішенні контролюючого органу норми права, на підставі якої застосовано штраф з податку на доходи фізичних осіб, свідчить про його необґрунтованість та наявність підстав для скасування. Крім того, податковий орган припустився помилки при обчисленні строку, за який нараховується пеня за порушення термінів розрахунків по експортним операціям, оскільки відлік такого строку має обчислюватися саме з дати подання відповідного позову. Щодо взаємовідносин з іншими контрагентами, діяльність з якими, на думку відповідача, призвела до завищення витрат, заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість і бюджетного відшкодування з того ж податку, суд першої інстанції дійшов висновку, що первинні документи у своїй сукупності спростовують висновки податкового органу є помилковими та ґрунтуються на припущеннях.

Відповідач-1 - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року у справі № П/811/391/16 в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог Відповідач, зокрема, зазначив, що судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що Позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з контрагентами, які внесені до бази даних суб'єктів фіктивного підприємництва та відносно яких порушено кримінальні справи, у вказаних контрагентів відсутні основні засоби та зареєстровані транспортні засоби для здійснення господарської діяльності.

Відповідач-2 - Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просила скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року у справі № П/811/391/16 в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано доводами, аналогічними наведеним Головим управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь", подало заперечення на апеляційну скаргу, в якій просили залиши останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. Зауважували, що посилання заявників апеляційної скарги на не включення Позивачем до складу інших доходів та не відображення в рядку 03 Інші доходи простроченої кредиторської заборгованості по Державній екологічній інспекції в Кіровоградській області, є безпідставним, оскільки в даній частині податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось. Зазначено, що первинними документами, долученими до матеріалів справи в повній мірі підтверджується реальність вчинюваних з контрагентами операцій.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, кожна окремо, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі повідомлення від 29.01.16 №4/2202/35712447, наказу від 29.01.16 № 22 та направлень від 08.02:16 № 34, № 35, № 36, № 37, № 38, № 39, від 19.02.16 № 61 з 08.02.2016 року по 04.03.2016 року працівниками Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області управління Міндоходів у Кіровоградській області проводилась документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.12 по 31.12.14 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.11 по 31.12.14, за результатами якої складено акт №12/11- 28-22-02/35712447 від 14.03.2016 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- вимоги Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.10.2010р. за №1020, п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині подання податкових розрахунків форми 1-ДФ з недостовірними відомостями за І, IV квартали 2013р., а саме: до довідок ф.І-ДФ включені доходи виплачені фізичним особам та працюючим Товариства з відображенням невірних ідентифікаційних номерів;

- ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині порушення законодавчих термінів розрахунків в іноземній валюті по експортним контрактам від 31.07.14 № 20140731, укладеному Товариством з фірмою нерезидентом Еигоріап апсі Епег§у Сгоир ОІІ (Естонія), та від 29.05.14 № 42, укладеному Товариством з ТОВ Дорстройпоставка (Російська федерація);

- п.п. 14.1.11. п.п. 14.1.56, п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14. п.135.1. п.135.2. п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135. п.138.2. п.138.4. п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено валовий дохід на суму 1 224,00грн. через не включення Товариством, до складу валового доходу суми простроченої кредиторської заборгованості по контрагенту Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області,

- - завищення Товариством валових витрат на суму 1 270 615,00 грн. через формування витратної частини господарськими операціями за нікчемніти правочинами по наступний контрагентам-постачальникам: товариство з обмеженою відповідальністю Інтер континент груп , товариство з обмеженою відповідальністю АСКС- Україна , приватне підприємство ІТ-Спецпроммонтаж , товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Тренд Менеджмент , товариство з обмеженою відповідальністю Стройбуд-2013 , товариство з обмеженою відповідальністю Фаст Крейг ЛТД ;

- вимоги п.180.2 ст.180. п. б 185.1 ст.185. п.187.1. п.187.8 ст.187. п.190.2 ст.190. п.198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, гі.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого Позивачем завищено податковий кредит на суму 11 576,00 грн. через формування податкового кредиту господарськими операціями за нікчемними правочинами по наступним контрагентам-постачальникам: ТОВ ІТК , ТОВ А ЄКЄ-Україна та занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 27 059,00 грн. через не нарахування Товариством суми податкових зобов'язань з ПДВ по господарським операціям за договорами з ТОВ Сиб-трейд (внаслідок розбіжностей між сумою податкових зобов'язань Товариства і сумою податкового кредиту ТОВ Сиб-Трейд ) та нерезидентом Firma "Cyganex" (послуги отримані від нерезидента на митній території України).

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення- рішення :

№ 0000021302 від 30.03.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.;

№ 0000011402 від 31.03.2016 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків по експортним операціям у розмірі 29 446,95 грн.;

№ 0000021402 від 31.03.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 237 578,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 59 395,00 грн.;

№ 0000041402 від 31.03.2016 про зменшення розміру від'ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 38 635,00 грн.;

№ 0000031402 від 31.03.2016 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 787,78грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 393,89 грн.

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку рішенням суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0000021402, № 0000041402, № 0000031402 від 31.03.2016 року, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Так, по взаємовідносинам Позивача з ТОВ Фаст Крейг ЛТД (договір від 22.05.13 № 2013/27), з ТОВ Дніпро ТМ (договір від 19.08.13 № 2013-53), з ПП ІТ-Спецпроммонтаж (договір від 01.10.13 № 130110), з ТОВ Стройбуд-2013 (договір від 01.10.13 № 2013-67), то останні були предметом попередньої перевірки, а реальність здійснення спірних господарських операцій була встановлена при розгляді судових справ № П/811/4149/14, № П/811/1535/14, № П/811/3240/15, що в силу приписів ч.1 ст. 72 КАС України окремому доказуванню не підлягає.

Стосовно посилань заявників апеляційної скарги щодо використання Товариством послуг конвертаційного центру, відображення товариством в бухгалтерському обліку та податковій звітності безтоварних фінансово-господарських операцій проведених з суб'єктами підприємництва з ознаками фіктивності з ТОВ Фаст Крейг ЛТД , ТОВ Стройбуд 2013 , ПП ІТ Спецпроммонтаж , ТОВ Дніпро ТМ та заниження у зв'язку з цим податку на прибуток, колегія суддів апеляційного суду вважає ці висновки такими, що зроблені безпідставно та всупереч змісту фактично здійснених господарських операцій.

При цьому реальність операцій із вказаними контрагентами також підтверджується:

належно оформленими первинними документами, які підтверджують рух активів та наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю Товариства;

бухгалтерськими довідками та витягами з журналі-ордерів Товариства, які підтверджують зміну структури активів, зобов'язань та капіталу Товариства;

реєстраційними документами, які підтверджують наявність спеціальної, в т.ч. податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій;

наявністю основних засобів, трудових ресурсів та специфікою виробництва, що має забезпечуватись придбаними Товариством товарно-матеріальними цінностями;

судовим рішенням, що набрало законної сили та прийняте у справі № П/811/4149/14 пов'язаній з предметом розгляду даної судової справи, та яким встановлені всі обставини, що пов'язані з укладанням, виконанням та відображенням в бухгалтерському і податковому обліках господарських операцій з переліченими контрагентами Товариства.

З приводу взаємовідносинам Позивача з ТОВ ІКГ , то на підтвердження реальності вчинюваних господарських операцій до матеріалів справи було долучено договір від 12.02.14 № 1-02-14, укладений між Позивачем (Покупець) та ТОВ ІКГ (Продавець) про купівлю товарно-матеріальних цінностей вартістю 33 453,360 грн., в т.ч. ПДВ - 5 575,56грн. (без ПДВ - 27 877,80 грн.), заявка від 12.02.15 №1.2/1 на постачання товару, рахунок на оплату від 12.02.14 №46, виписка банку від 12.02.14, податкова накладна від 12.02.14 №28, виписка банку від 24.02.14, податкова накладна від 24.02.14 №52, видаткова накладна від 24.02.14 №57, довіреність від 24.02.14 №94, товарно-транспортна накладна від 24.02.14 № 59000047523889, прибуткова накладна, ордер від 26.02.14 №ПН-0000150, акт списання від 31.03.14 №880 на підставі вимоги від 21.03.14 №Тр-00004б8.

Відносно взаємовідносин ТОВ Баштишівський щебінь з ТОВ АСКС-Україна Позивачем до матеріалів справи було долучено договір від 20.03.14 №1003/2, укладений між Позивачем (Покупець) та ТОВ АСКС-УКРАЇНА (Продавець), про купівлю послуг (робіт) по ремонту гідроциліндра (складова екскаватору гусеничного XX- ЗЗОЬС) вартістю 35 999,50грн., в т.ч. ПДВ - 5 999,92грн. (без ПДВ - 29 999,58грн.). додаток №1 до договору Калькуляція робіт до договору від 20.03.14 №1003/2, заява начальника гірничо-транспортного цеху ОСОБА_2 від 19.03,14 про необхідність проведення ремонту гідроциліндра № 1 80-125-2200, дефектний акт Товариства від 20.03.14 огляду гідроциліндра № 180-125-2200, заявка Товариства від 20.03.14 на ремонт гідроциліндра №180-125-2200 до Договору від 20.03.14 № 1003/2, рахунок на оплату від 20.03.14 №32001М, виписки банку від 20.03,14,31.03.14 про оплату Позивачем послуг ТОВ АСКС-Україна , податкова накладна від 20.03.14 №39, податкова накладна від 31.03.14 №66, акт надання послуг від 31.03.14 №139 здачу та прийняття виконаних робіт по ремонту гідроциліндр №180-125-2200, товарно-транспортна накладна від 26.03,14 №59000051652258 про направлення гідроциліндра №180-125- 2200 на ремонт з м. Новоукраїнка до м. Київ, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.03.14 №НП/17-001945 щодо надання транспортно- експедиторських послуг ТОВ Нова-пошта , товарно-транспортна накладна від 31.03.14 №59998008691607 про направлення гідроциліндра №180-125-2200 з ремонту з м. Київ до м. Новоукраїнка, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вія 31,03/14 №НП/17-002017 щодо надання транспортно- експедиторських послуг ТОВ Нова-пошта , виписка банку від 06.05.14 про оплату Позивачем послуг ТОВ Нова-пошта , довіреність Позивача від 04.01.14 на ОСОБА_2 про отримання ним: ТМЦ на ТОВ Нова-пошта , придбані Товариством послуги були використані останнім у березні 2014 року при виробництві щебню, відсіву із каменю буту на спеціальному обладнанні для здійснення ремонту екскаватора 2Х-330ІХ шляхом ремонту його частин без збільшення балансової вартості останніх.

При цьому укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження Відповідача про нікчемність цих правочинів не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки є необґрунтованими, а посадові особи відповідача не наділені правом щодо визнання правочинів нікчемними.

Фактично висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між позивачем та вказаним контрагентом були, зокрема здійснені на підставі аналізу Відповідачем господарської діяльності контрагентів Позивача по ланцюгу постачання з огляду на акти про неможливість проведення зустрічних звірок та акти перевірок відповідних контрагентів. Разом з тим, такі висновки без встановлення у судовому порядку будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків є необґрунтованими.

Стосовно відсутності основних засобів та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності у контрагентів Позивача слід зазначити, що доводи, викладені в акті перевірки, не містять жодних посилань про виявлені порушення з боку Позивача.

При цьому чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, перевіряти наявність трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, який в постанові від 28.01.2016 р. (справі № 2-а-2413/12/2070) вказав, що безпідставними є посилання контролюючого органу на відсутність реального настання правових наслідків, обумовлених договорами, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами, як не має такого значення і наявність чи відсутність суб'єктів за юридичною адресою.

Крім того, всі контрагенти на момент вчинення господарських операцій були належним чином зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були платниками податку на додану вартість, мали всі необхідні установчі документи, печатки, відкриті в банківських установах рахунки. Ні установчі документи контрагентів Позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість в період вчинення перевіряємих господарських операцій не визнані в установленому порядку недійсними. Підприємствам були анульовані свідоцтва платника ПДВ пізніше, чим задекларовано відповідні суми податкових зобов'язань.

Вказані обставини Відповідачем не спростовані.

Отже, висновки податкового органу, зроблені з огляду на діяльність контрагентів по ланцюгу постачання та їх створення з метою надання податкової вигоди для штучного формування податкового кредиту з ПДВ, з метою надання вигоди третьої особи, з огляду на що господарські операції не мають реального товарного характеру, носять характер припущень, при цьому відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

Крім того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій сформовані, виходячи з ненадання податкової звітності контрагентами позивача за вказаний період, що в силу приписів ст.61 Конституції України, є неприпустимим, тому як юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Щодо часткового оскарження Позивачем податкового повідомлення-рішення № 0000011402 від 31.03.16 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків по експортним операціям у розмірі 8 128,61 грн., колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Так, згідно ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

В даному випадку, згідно контракту від 29.05.14 № 42, укладеному між Позивачем та ТОВ Дорстройпоставка (Російська федерація), нерезидент дійсно прострочив з оплатою за отриманий від Товариства щебінь, зокрема, відповідно до вантажно-митної декларації:

від 11.09.14 нерезидент отримав щебня на суму 801 120,00рос.руб. - законодавчий термін розрахунків до 10.12.2014р. включно,

від 12.09.14 нерезидент отримав щебня на суму 768 200,00рос.руб. - законодавчий термін розрахунків до 11.12.2014р. включно.

Товариство з обмеженою відповідальністю Бантишівський щебінь 16.12.2014р. звернулось до суду з позовом про стягнення з нерезидента боргу, що підтверджується позовною заявою, описом вкладення та квитанцією про сплату послуг пошти.

22.12.2014 р. господарським судом Кіровоградської області прийнято ухвалу про порушення провадження у справі № 912/4905/14 за зазначеним вище позовом Товариства.

22.04.2015 р. господарським судом Кіровоградської області у справі №912/4905/14 прийнято рішення про задоволення позову Товариства в повному обсязі.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Разом з тим, податковий орган при розрахунку суми пені вираховує кількість прострочених днів з дня наступного за останнім днем законодавчо встановленого терміну до прийняття судом ухвали про порушення провадження.

При цьому, Позивач вважає, що кількість прострочених днів має рахуватись з дня наступного за останнім днем законодавчо встановленого терміну до дня фактичного звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Бантишівський щебінь до суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивачем подано позов до суду 16.12.2014 року.

Таким чином, розрахунок пені в даній ситуацій має бути наступний:

відповідно до вантажно-митної декларації від 11.09.14 нерезидент отримав щебня на суму 801 120.00 рос.руб. - законодавчий термін розрахунків до 10.12.2014р. включно; Товариство звернулось до суду 16.12.14, тому кількість прострочений днів складає 5. курс валюти НБУ складав - 0,28875, як наслідок, пеня - З 469,85грн. (801 120,00*0,3%*5*0,28875);

відповідно до вантажно-митної декларації від 12.09.14 нерезидент отримав щебня на суму 768 200,00рос.руб. - законодавчий термін розрахунків до 11.12.2014р. включно; Товариство звернулось до суду 16.12.14, тому кількість прострочений днів складає 4, курс валюти НБУ складав - 0,28673, як наслідок, пеня - 2 643,19грн. (768 200.00*0.3%*4* 0,28673).

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011402 від 31.03.16 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків по експортним операціям у розмірі 8 128,61грн. - протиправним.

При цьому посилання заявників апеляційної скарги на те, що Позивачем не було не включено до складу інших доходів та не відображення в рядку 03 Інші доходи простроченої кредиторської заборгованості у розмірі 1 224,00грн. по Державній екологічній інспекції в Кіровоградській області, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Бантишівський щебінь в цій частині не оскаржувало податкове повідомлення-рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000021302 від 30.03.16 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган застосував штрафну санкцію у розмірі 510,00 грн. на підставі п.119.2 ст. 119 ПКУ.

Так, відповідно до п.119.2 ст.199 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510,00 гривень.

В той же час, в акті перевірки податковим органом зазначено про порушення Позивачем вимоги Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.10.2010 р. за №1020, п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині подання податкових розрахунків форми 1-ДФ з недостовірними відомостями за І, IV квартали 2013р., а саме: до довідок ф.І-ДФ включені доходи виплачені фізичним особам та працюючим Товариства з відображенням невірних ідентифікаційних номерів.

Приписами п. 176.2 ст.176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відсутність у рішенні норми права, на підставі якої застосовано штраф, свідчить про наявність підстав для скасування останнього.

При цьому Позивач своєчасно повідомляв податковий орган за встановленою на день повідомлення формою, зокрема, звітні розрахунки 1 -ДФ подавалися за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.10.2010р. №1020, а уточнюючі розрахунки 1-ДФ подавались за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014р. №49, і це підтверджується не тільки звітними розрахунками 1-ДФ за 1,4 квартали 2013р., уточнюючими розрахунками за 1,4 квартали 2013р., квитанціями №2 про прийняття податковими органами зазначених документів податкової звітності, а й самим спірними актом.

Більш того, податковий орган, визначаючи в Акті перевірки та протоколі диспозицію порушення, фактично підтверджує надання Товариством податкових розрахунків форми 1-ДФ 1, 4 квартали 2013 р., але з опискою в одному ідентифікаційному номері працівника.

Таким чином, переліченими вище документами, в т.ч. спірним Актом перевірки, підтверджується відсутність факту скоєння Товариством порушень, диспозиції п.119.2 ст.119 (ТУ. як наслідок, оскаржуване рішення Відповідачем прийнято за відсутності події і складу податкового правопорушення.

При цьому ч. 3 п. 119.2 ст. 119 ПК України визначено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що Позивач при поданні звітних розрахунків ДФ за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.10.2010р. №1020, за 1,4 квартали 2013 р., дійсно помилившись в ідентифікаційному номері одного свого працівника (ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) після з'ясування такої описки подав уточнюючі розрахунки 1-ДФ за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів :борів України від 21.01.2014р. №49, за 1,4 квартали 2013р.

Зазначене підтверджується звітними розрахунками 1-ДФ за 1,4 квартали 2013р., уточнюючими розрахунками за 1,4 квартали 2013р. та квитанціями №2 про прийняття податковим органом зазначених документів податкової звітності.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000021302 від 30.03.16 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року у справі № П/811/391/16 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційних скарг Відповідачів,кожного окремо, спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року у справі № П/811/391/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 09 жовтня 2017 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов