Ухвала

від 11.10.2017 по справі 815/2567/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2567/17

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Курячої Ганни Павлівни та представника відповідача - Землякова Анатолія Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річного транспорту про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Фонд) звернулось до суду з адміністративним позовом до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річного транспорту (далі Інститут) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році у розмірі 82403,88 грн..

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Фонд подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку необхідно було сплатити відповідачу за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів в 2016 році становила 82042,86 грн..

Несплата Інститутом адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення встановлених термінів сплати вказаних санкцій і стало підставою для звернення Фонду до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконані всі обов'язки, покладені на нього ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а тому відповідно відсутні правові підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Таким чином, наведеною нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства (роботодавця) або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

При цьому, ч.3 ст.18 Закону чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Так, судом встановлено, що відповідач визначив посаду викладача кафедри, як спеціальне робоче місце для працевлаштування інваліда. Інститут у відповідності до п.2.1 наказу Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 Про затвердження форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання Інститут подав звітність №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , яку було прийнято Одеським міським центром зайнятості 21 серпня 2013 року. Зі справи вбачається, що відповідач неодноразово підтверджував центру зайнятості дану вакансію, подаючи повторні звітності від 04 січня 2016 року, 18 квітня 2016 року, 18 липня 2016 року, 28 жовтня 2016 року, 27 грудня 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що відповідачем виконано всі вимоги, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" стосовно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, тобто вжито усіх залежних від нього заходів з метою дотримання визначених законом нормативів, колегія суддів вважає, що підстави для застосування до Інституту адміністративно-господарських санкцій відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування.

Тому, враховуючи все наведене, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук