Ухвала

від 05.10.2017 по справі 802/1981/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1981/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

05 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Гіюка Д.М.

позивача: Колісніченко Галини Петрівни

представника позивача: Сіваченко Людмили Василівни

представника відповідача: Олійниченко Олександра Васильовича

третьої особи: Борусевича Сергія Йосиповича

третьої особи: Колісник Олесі Федорівни

третьої особи: Гриншпуна Петра Матвійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Колісніченко" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ПП "Колісніченко" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Конкурсного комітету з проведення конкурсів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Державної служби України з безпеки на транспорті; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальність "Автолінії Поділля" про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії та адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автолінії Поділля" до до Державної служби України з безпеки на транспорті, конкурсного комітету з проведення конкурсів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство "Колісніченко" про визнання рішення протиправним,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2016 року приватне підприємство "Колісніченко" (далі ПП "Колісніченко") звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека), конкурсного комітету з проведення конкурсів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Конкурсний комітет), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальність "Автолінії Поділля" (далі ТОВ "Автолінії Поділля" ), в якому просило визнати рішення Конкурсного комітету в частині визначення переможцем конкурсу ТОВ "Автолінії Поділля" на об'єкті конкурсу № 43 - міжміському (міжобласному) автобусному маршруті Житомир-Вінниця (рейси 203/204, 205/206), проведеного 31.05.2016 року - протиправним та скасувати його; визнати протиправним та скасувати розпорядчий документ (наказ тощо) Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, яким визнано переможцем конкурсу та вирішено видати дозвіл на обслуговування маршруту Житомир-Вінниця (рейси 203/204, 205/206) ТОВ "Автолінії Поділля" (ідентифікаційний код: 32537800), а також скасувати дозвіл (будь-який інший документ), який надає право ТОВ "Автолінії Поділля" обслуговувати маршрут Житомир-Вінниця (рейси 203/204, 205/206); зобов'язати 31.05.2016 року Укртрансбезпеку видати ПП"Колісніченко" дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування на обслуговування маршруту Житомир-Вінниця на самостійне виконання рейсів 203/204, 205/206, як такому перевізнику, що фактично набрав найбільшу кількість балів на об'єкті конкурсу №43, маршрут Житомир-Вінниця, рейси 203/204, 205/206.

Також до суду звернулося ТОВ "Автолінії Поділля" з адміністративним позовом до 31.05.2016 року Укртрансбезпеки, Конкурсного комітету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "Колісніченко" в якому просило суд визнати рішення Конкурсного комітету в частині визначення перевізника який посів друге місце ПП "Колісніченко" на об'єкті конкурсу №43 міжміському (міжобласному) автобусному маршруті Житомир-Вінниця рейси 203/204, 205/206 проведеного 31.05.2016 року- протиправним та скасувати його, а в іншій частині щодо визначення переможцем конкурсу ТОВ "Автолінії Поділля" на об'єкті конкурсу №43 міжміському (міжобласному) автобусному маршруті Житомир-Вінниця рейси 203/204, 205/206 проведеного 31.05.2016 року-залишити без змін.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.05.2017 року вищезазначені позови об'єднано в одне провадження-- адміністративну справу №802/609/17-а.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в задоволенні позовів відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач ПП "Колісніченко" подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні позивач ПП "Колісніченко" та представник позивача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представники відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті та третьої особи ТОВ "Автолінії Поділля" заперечували щодо задоволення апеляційної скарги и просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується слідуюче.

31.05.2016 року Укртрансбезпекою на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті №175 від 14.04.2016 року "Про здійснення заходів щодо проведення конкурсів", було проведено конкурс з перевезення пасажирів на міжміському (міжобласному) автобусному маршруті загального користування на об'єкті конкурсу №43 Житомир - Вінниця (рейси 203/204, 205/206).

Згідно рішення конкурсного комітету Укртрансбезпеки про визначення переможця конкурсу на об'єкті конкурсу №43 маршрут Житомир - Вінниця (рейси 203/204, 205/206) переможцем конкурсу визнано перевізника претендента ТОВ "Автолінії Поділля" яке отримало 43 бали, а ПП "Колісніченко", яке отримало 17 балів, зайняло 2 місце.

Позивач ПП "Колісніченко" не погодився із таким рішенням відповідача, зазначаючи, що ТОВ "Автолінії Поділля" неправомірно визнано переможцем конкурсу, оскільки зазначений перевізник - претендент подав неналежним чином оформлені документи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію, що слугувало причиною звернення до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Конкурсного комітету яке оформлене протоколом № 1 від 31 травня 2016 року,

прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а відтак підстави для його скасування та визнання протиправним розпорядчого документа прийнятого на підставі цього рішення, відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно-правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.5 Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника (ч.2 ст.31 Закону).

Отже, забезпечення проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), покладається на Державну службу України з безпеки на транспорті, як орган виконавчої влади, що контролює дані відносини.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Статтею 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.43 Закону № 2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

Водночас процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначено Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (далі-Порядок), який є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

У п.12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.12.2008 року (далі-Порядок №1081), конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який:

1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;

2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;

3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт";

4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення;

5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);

6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Як встановлено судом, ТОВ "Автолінії Поділля" було допущено до участі у конкурсі на відповідний спірний об'єкт, що свідчить про те, що поданий ним пакет документів для участі у конкурсі відповідає вимогам законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та є достатнім для визначення його претендентом-перевізником.

Стосовно доводів позивача ПП "Колісниченко" про незаконне допущення відповідача ТОВ "Автолінії Поділля", апеляційний суд зауважує, що дії конкурсної комісії на стадії допуску учасників до проведення конкурсу, не є предметом позову в цій справі, оскільки в даному спорі позивач оскаржує лише результати проведеного конкурсу.

Також апелянт вважає, що ТОВ "Автолінії Поділля" для участі у конкурсі подано не повний перелік документів, зокрема не надано відомостей про додаткові умови обслуговування маршуруту, що суперечить статті 46 Закону "Про автомобільний транспорт"

Так, згідно статті 46 Закону № 2344-III для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи: заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент; нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів та копії ліцензійних карток на автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті; відомості про додаткові умови обслуговування маршруту; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Разом з цим, серед підстав для не допуску автомобільного перевізника до участі у конкурсі, перелічених в ч. 2 ст. 45 Закону № 2344-III, відсутня підстава на яку посилається позивач, а саме: неподання відомостей про додаткові умови обслуговування маршруту.

Окрім того, статтею 44 вказного Закону передбачено, що організаторами конкрусу мають бути визначені обов'язкові умови конкурсу на перевезення пасажирів. А отже додаткові умови можуть встановлюватися, проте їх наявність не є необхідно для проведення конкурсу.

Також обов'язку подання відомостей про додактові умови обслуговування маршруту не покладає на первізників п. 29 Порядку № 1081.

Як встанолено судом апеляційної інстанції, Умов конкурсу ("Подання документів для участі у конкурсі"), які були доведені до відома претендентів шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки та у відповідних друкованих засобах масової інформації взагалі не покладали на перевізників - претендентів обов'язку подавати відомості про додаткові умови обслуговування маршруту, зміст та форма таких відомостей організатором конкурсу не затверджувались та до їх відома не доводились.

Вищезазначене дає суду підстави для висновку про те, що організатор вправі затверджувати додаткові умови конкурсу та покладати такими додатковими умовами на перевізників-претендентів обов'язок подавати в тому числі відомості про додаткові умови обслуговування маршруту, однак при проведенні конкурсу, результати якого оскаржуються у справі, такі відомості у перевізників не вимагалися. А отже відповідач, діючи на підставі та в межах наданих повноважень, приймаючи документи у перевізників - претендентів перевіряв їх на відповідність затвердженим умовам конкурсу та не вправі був відхилятися від таких умов, оскільки інформація про будь-яку зміну умов конкурсу повинна бути доведена до відома всіх перевізників-претендентів не менш як за 20 днів до дати проведення конкурсу шляхом опублікування у засобах масової інформації, в яких було розміщено оголошення про конкурс.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про безпідставність тверджень позивача ПП "Колісниченко" стосовно того, що конкурсна пропозиція ТОВ "Автолінії Поділля" не відповідала затвердженим організатором умовам конкурсу та вимогам, через неподання останнім відомостей про додаткові умови обслуговування маршруту.

Щодо посилань апелянта на те, що ТОВ "Автолінії Поділля" для участі у конкурсі подано недостовірну інформацію щодо пасажиромісткості автобуса Богдан А-09214, оскільки такі дані згідно свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності №01ОК-02549 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 різняться, суд апеляційної інстанції вказує на слідуюче.

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Автолінії Поділля" до переліку транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті включено автобус Богдан А-09214, 2011 року випуску, пасажиромісткістю 27/25, VIN-код НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу кількість сидячих місць транспортного засобу Богдан А-09214, 2011 року випуску з місцем водія складає 27 місць.

Підпунктом 13 пункту 2 розділу 1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, визначено, що пасажиромісткість це передбачена технічною характеристикою транспортного засобу та визначена у реєстраційних документах кількість місць для перевезення пасажирів у транспортному засобі.

Листом Мінінфраструктури від 30.05.2016 року №5310/25/10-16 роз'яснено, що місця для персоналу, таких як водій та кондуктор - не враховуються у кількість пасажирів.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що пасажиромісткость автобуса Богдан А-09214 складає 25 місць, а відтак інформація подана ТОВ "Автолінії Поділля" є достовірною.

Щодо тверджень апелянта про залишення поза увагою судом першої інстанції його доводів про недостовірність інформації, зазначеної ТОВ "Автолінії Поділля" в анктеі про середньооблікову кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, суд апеляційної інстанції вказує на слідуюче.

Відповідно до п. 2 Додатку №4 Порядку, за середньооблікову кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку для міжміських перевезень від 30 до 50 осіб включно нараховується + 6 балів.

Із анкети відповідача видно, що кількість працюючих становить 39 осіб. А згідно довідки Державної фіскальної служби України від 26.05.2016 №9073/5/99-99-13-03-02-16 середня кількість необхідних працюючих за період протягом року до дати оголошення конкурсу становить 46, 4 особи.

Отже враховуючи те, що різниця в інформації про середньооблікову кількість працівників зазначеної в анкеті ТОВ Автолінії Поділля та інформації наданою Державною фіскальною службою України знаходиться в межах нарахування 6 балів, що не вплинуло на кількість нарахованих балів, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що така інформація не є підставою для прийняття конкурсним комітетом рішення про недопущення такого перевізника до участі у конкурсі.

Також слід зазначити, що оскільки основним розпорядником інформації про середньооблікову кількість працівників є Державна фіскальна служба України, то довідка Державної фіскальної служби України від 26.05.2016 №9073/5/99-99-13- 03-02-16 про середньооблікову кількість працівників ТОВ Автолінії Поділля є належним та допустимим доказом.

Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи також посилання ПП "Колісніченко" на те, що ТОВ "Автолінії Поділля" до конкурсу подано недостовірну інформацію щодо місця знаходження товариства.

Судом першої інстанції встановлено, що зміни місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Автолінії Поділля" внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 03.08.2016 року, тобто після конкурсу, що відбувся 31.05.2016 року.

Згідно з п. 67 Порядку, інформація, що міститься в документах, поданих перевізниками-претендентами для участі у конкурсі, повинна бути достовірною за станом на момент подання документів для участі в конкурсі.

Відтак, перевізником ТОВ "Автолінії Поділля" станом на момент подачі документів на конкурс та проведення конкурсу вказано достовірну інформацію щодо місця знаходження.

Крім того, судом першої інстанції досліджено сертифікати відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами, що також відповідають вимогам конкурсу.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у конкурсного комітету підстав для недопущення перевізника ТОВ "Автолінії Поділля" до участі у конкурсі на об'єкті №43 міжміському (міжобласному) автобусному маршруті Житомир - Вінниця рейси 203/204, 205/206 проведеного 31.05.2016 року.

Відповідно до пункту 42 Порядку у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України "Про автомобільний транспорт".

Абзацом 2 пункту 42 Порядку встановлено, що сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.

Пунктом 46 Порядку встановлено, що переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу.

Із матеріалів справи видно, що 31.05.2016 року проведено конкурс з перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування по об'єкту №43 Житомир - Вінниця (рейси 203/204, 205/206). За результатами оцінювання пропозицій перевізників - претендентів за бальною системою у відповідності до кількості балів між ПП "Колісніченко" та ТОВ "Автолінії Поділля", переможцем конкурсу на самостійне виконання рейсів 203/204, 205/206 маршруту "Житомир - Вінниця" визнано ТОВ "Автолінії Поділля" із кількістю балів 43. ПП "Колісніченко" посіло друге місце із кількістю балів - 17.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованою позицію суду першої інстанції відносно того, що рішення конкурсного комітету з проведення конкурсів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Державної служби України з безпеки на транспорті в частині визначення переможцем конкурсу ТОВ "Автолінії Поділля" на об'єкті конкурсу № 43 - міжміському (міжобласному) автобусному маршруті Житомир - Вінниця (рейси 203/204, 205/206), проведеного 31.05.2016 року прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а отже відсутні підстави для його скасування. Також зважаючи на те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядчого документу Укртранспезпеки, яким визнано переможцем конкурсу та вирішено видати дозвіл на обслуговування маршруту Житомир-Вінниця (рейси 203/204, 205/206) ТОВ "Автолінії Поділля", а також скасування дозволу, який надає право ТОВ "Автолінії Поділля" обслуговувати маршрут Житомир- Вінниця (рейси 203/204, 205/206) та зобов'язання Укртранспезпеки видати ПП "Колісніченко" дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування на обслуговування маршруту Житомир - Вінниця на самостійне виконання рейсів 203/204, 205/206, є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, вони також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Оскільки доводи апеляційних скарг третьої особи не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Колісніченко" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 жовтня 2017 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.