Постанова

від 10.10.2017 по справі 914/2183/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Справа № 914/2183/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів- Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представника ФОП ОСОБА_3 - адвоката Підбірного М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 щодо про повернення зустрічної позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІ" про стягнення 159 309,60 грн. в межах справи № 914/2183/16 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІ" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 47 058,54 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2016 по справі № 914/2183/16 зустрічний позов Фізичною особи-підприємця ОСОБА_3 повернуто без розгляду.

Не погодившись із даною ухвалою суду першої інстанції від 29.09.2016, ФОП ОСОБА_3 17.02.2017 подано апеляційну скаргу, разом із клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження до Львівського апеляційного господарського суду.

доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 по справі № 914/2183/16 відмовлено в задоволенні клопотання ФОП

ОСОБА_3 про відновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.09.2016 повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 щодо про повернення зустрічної позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІ" про стягнення 159 309,60 грн. в межах справи № 914/2183/16, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника відповідача- адвоката Підбірного М.Я., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала прийнята господарським судом Одеської області 29.09.2016, а апеляційна скарга подана ФОП ОСОБА_3 до Львівського апеляційного господарського суду лише 17.02.2017, тобто із значним пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 29.09.2016 ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2016 зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_3 до ЖБК "Аурум ІІ" про стягнення 159 309,60 грн. повернуто без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, якою відмовлено у прийняті зустрічного позову відповідача, лише у лютому 2017, через чотири місяці, ФОП ОСОБА_3 звернувся із апеляційною скаргою на зазначену ухвалу місцевого господарського суду.

Разом з тим, відповідачем - ФОП ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, викладено клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги з посиланням на те, що оскаржувана ухвала суду першої

інстанції не надходила відповідачу, а з матеріалами справи ФОП ОСОБА_3 ознайомився лише 15.02.2017.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, оскаржувана ухвала Господарського суду Львівської області від 29.09.2016 надіслана була сторонам 07.10.2016, це підтверджується відміткою суду на зворотній стороні цієї ухвали суду, а також списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів від 07.10.2017.

Відмовляючи ФОП ОСОБА_3 у відновленні строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 29.09.2016 та повертаючи апеляційну скаргу без розгляду ухвалою від 24.02.2017, Львівський апеляційний господарський суд виходив з того, що клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку на оскарження ухвали суду від 29.09.2016 є необґрунтованим, оскільки факти, викладені в апеляційній скарзі, не пояснюють причин подання ним апеляційної скарги лише у лютому 2017.

Згідно ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційний господарський суд, встановивши відсутність підстав для відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду першої інстанції від 29.09.2016, обґрунтовано повернув апеляційну скаргу відповідача без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 по справі № 914/2183/16 постановлена у відповідності до фактичних обставин, відповідає вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, які викладені в оскаржуваній апеляційній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 по справі № 914/2183/16 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й

Куровський С.В.