Постанова

від 11.10.2017 по справі 913/959/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.10.2017р. справа № 913/959/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Татенко В.М., Марченко О. А., Стойка О. В. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стабільність І К , м. Брянка, Луганська область на ухвалу Господарського судуЛуганської області від 21.08.2017р. по справі№ 913/959/16 (суддя Масловський С. В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Стабільність І К , м. Брянка, Луганська область до Державного підприємства Лутугинський науково - виробничий валковий комбінат , м. Лутугине, Луганська область простягнення 13' 092' 294,74 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стабільність І К , м. Брянка, Луганська область (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Державного підприємства Лутугинський науково - виробничий валковий комбінат , м. Лутугине, Луганська область (далі - Відповідач) суми заборгованості в розмірі 5' 420' 958,84 грн, суми процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2' 781' 703,05 грн, суми 3% річних в розмірі 394' 123,63 грн та суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 4'495' 509,22 грн.

24.10.2016р. до Господарського суду Луганської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в якій останній просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стабільність І К суму заборгованості в розмірі 5' 420' 958,84 грн, суму процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2' 102' 463,77 грн, суму 3% річних в розмірі 291' 740,56 грн та суму інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 2' 835' 303,49 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.10.2016р. по справі № 913/959/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Стабільність І К задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства Лутугинський науково - виробничий валковий комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стабільність І К суму основного боргу в розмірі 5420958,84 грн, суму 3% річних у розмірі 291' 740,56 грн, суму інфляційних витрат у розмірі 2' 835' 303,49, а також суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 128' 220,04 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

11.11.2016р. Господарським судом Луганської області було видано наказ про примусове виконання зазначеного вище рішення.

11.08.2017р. позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2016р. по справі № 913/959/16.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.08.2017р. по справі № 913/959/16 зазначену вище заяву позивача було залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з прийнятою ухвалою суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 21.08.2017р. по справі № 913/959/16 скасувати та прийняти нову, якою змінити порядок виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2016р. по справі № 913/959/16 встановивши наступний порядок: стягнути з Державного підприємства Лутугинський науково - виробничий валковий комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стабільність І К суму заборгованості в розмірі 5' 420' 958,84 грн, суму 3% річних в розмірі 291' 740,56 грн, суму інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 2' 835' 303,49 грн та суму судового збору в розмірі 128' 220,04 грн за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду покласти на Державну казначейську службу України.

Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвалу Господарського суду Луганського області у цій справі не можна вважати законною та обґрунтованою, оскільки остання ґрунтується на помилкових висновках суду і є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що виконати рішення суду позивач не має об'єктивної можливості, оскільки підприємство відповідача зареєстроване та фактично знаходиться на території непідконтрольній українській владі, а саме: Луганська область, м. Лутугине, вул. Заводська, 2. Так, в даному випадку направлення виконавчого документу до виконавчої служби є недоцільним, оскільки стягнення заборгованості з підприємства, яке знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, не перереєстровано на території України та за відсутності будь-якої об'єктивної можливості отримати таку інформацію з території, непідконтрольній Україні є неможливим, тому на думку позивача зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтовують конкретні обставини, що роблять неможливим виконання рішення суду встановленим господарським судом способом.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді - Марченко О. А., Стойка О. В.

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась без застосування засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, поважність причин неявки апеляційному суду не повідомили.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду постановленою з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.08.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Стабільність І К звернулось до Господарського суду Луганської області із заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2016р. по справі № 913/959/16.

В обґрунтування заяви про зміну способу виконання рішення позивач зазначає, що виконати рішення суду позивач не має об'єктивної можливості, оскільки підприємство відповідача зареєстроване та фактично знаходиться на території непідконтрольній українській владі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Зазначена норма Конституції України кореспондується з ст. 115 ГПК України якою передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

В наказі суд вказує конкретний спосіб виконання рішення.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження " державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 30 Закону України "Про виконавче провадження " державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що виданий Господарським судом Луганської області наказ від 11.11.2016 № 913/959/16 не був пред'явлений позивачем до виконання до органу державної виконавчої служби. Доказів наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 11.11.2016 № 913/959/16 позивачем не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України від 05.06.2012 № 4901-VІ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який згідно преамбули встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державне підприємство або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Боржник - Державне підприємство "Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат" є юридичною особою, стосовно якої держава взяла гарантійні зобов'язання виконання судових рішень.

Згідно ст. 4 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження , його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Відповідно до ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи стягувач до органів виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення не звертався, виконавче провадження органами виконавчої служби - не порушувалось. Відтак - підстави для застосування приписів Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" відсутні.

Аналізуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Стабільність І К про зміну способу виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2016р. по справі № 913/959/16, оскільки позивачем не доведено ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду, що виконання наказу є неможливим відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування спірної ухвали суду, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стабільність І К , м. Брянка, Луганська область - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 21.08.2017р. по справі № 913/959/16 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: О. А. Марченко

О. В. Стойка

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - до справи;

1 - ГСЛО;

Логвіненко І. Г.

тел.: 702-01-54