Постанова

від 09.10.2017 по справі 905/1198/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017 справа № 905/1198/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю; ОСОБА_5, за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", м. Маріуполь, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 08.08.2017 (підписано 08.08.2017) у справі№ 905/1198/17 (суддя І.А. Бойко) за позовомПублічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК", м. Харків доТовариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", м. Маріуполь, Донецька область простягнення 2 133 302,34 грн. В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК", м. Харків (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", м. Маріуполь, Донецька область (Відповідач) про стягнення 2 133 302,34 грн., з яких: 1 125 891,70 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 89 577,79 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 917 832,74 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2017 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно визнав строк позовної давності до спірної частини заборгованості таким, що перервався через підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків, оскільки вказаний акт підписаний не уповноваженою на такі дії особою, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Представник Позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2012 між сторонами був укладений Договір поставки №27-06 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Позивач зобов'язався поставити товар в асортименті, кількості, за цінами та у строки, які зазначені у рахунках-фактурах та видаткових накладних Позивача на кожну партію товару.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 або до його припинення у встановленому порядку.

За умовами п. 2.3 Договору, ціна товару, що поставляється за Договором визначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних Позивача на кожну партію товару. Загальною сумою Договору є сукупність вартості Товару, поставленого протягом дії Договору та орієнтовно складає 900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень.

Як передбачено п. 5.1. Договору, оплата товару за Договором здійснюється у стовідсотковому розмірі протягом 14 к/днів з моменту поставки товару Відповідачу.

Відповідно п. 5.3. Договору, в разі необхідності проведення взаємної перевірки розрахунків за поставлений товар сторони зобов'язуються надати одна іншій акт перевірки розрахунків в 10-денний термін з моменту отримання листа про проведення перевірки розрахунків.

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено спірний товар на загальну суму 1 125 891,70 грн. за накладною від 02.12.2013 № 115.

Вказана накладна підписана представником Позивача та уповноваженим представником відповідача за довіреністю № 310 від 02.12.2013, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 15), без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про продукцію, а також містить відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі Позивачем та приймання Відповідачем спірної продукції.

Частиною 1 статті 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи на умови оплати, що передбачені умовами Договору, Відповідач повинен перерахувати грошові кошти у стовідсотковому розмірі на поточний рахунок Позивача за накладною від 02.12.2013 № 115 протягом 14 к/днів з моменту поставки товару Відповідачу.

До теперішнього моменту спірний товар оплачено не було.

Факт здійснення поставки, обсяг та вартість поставленого товару сторони не оспорюють.

Оскільки факт порушення відповідачем господарського зобов'язання у вигляді не оплати отриманого товару матеріалами справи підтверджений, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що право Позивача на отримання оплати за поставлений Відповідачу товар є порушеним, починаючи з 17.12.2013.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог через переривання строку позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За приписами ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Вимогами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи наявна заява Відповідача про застосування строку позовної давності.

Встановлено, що на підтвердження переривання строку позовної давності Позивачем були надані належним чином засвідчені копії акту звіряння взаєморозрахунків з контрагентом за період з 01.07.2014 по 30.09.2014, претензії № 3805/05 від 14.08.2015 на суму 1 125 891,70 грн. з доказами начебто отримання її Відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що мало місце переривання позовної давності внаслідок складання та підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків з контрагентом за період з 01.07.2017 по 30.09.2014, який підписаний головним бухгалтером.

Проте, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки зазначений акт, по-перше, підписаний не уповноваженою особою - головним бухгалтером без зазначення ПІБ, докази повноважень якої в матеріалах справи відсутні.

По-друге, акт звірки не містить посилання ані на найменування договору, за яким проводилось звіряння, ані на конкретні документи (рахунки, видаткові накладні) на підставі яких у Відповідача виникла заборгованість

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін не змогли назвати прізвище особи, яка підписала акт з боку Відповідача, обумовлюючи це відсутністю у сторін інших доказів, представник Відповідача, зокрема, стверджував про залишення бухгалтерських документів за цей період на непідконтрольній території в м. Донецьку, проте, наполягав про відсутність в будь-якому разі у бухгалтера повноважень на визнання або невизнання боргу Відповідача у взаємовідносинах з іншими особами.

Крім того, судова колегія вважає обґрунтованими доводи Відповідача, що зазначений акт звірки досліджує період виникнення заборгованості - липень-вересень 2014 року, тоді як спірні правовідносини виникли в грудні 2013 року.

Також в матеріалах справи немає жодних даних щодо способу та дати направлення цього акту Відповідачу та отримання його останнім, а є лише приписка в самому акті іншим шрифтом про прохання підтвердити заборгованість.

У який спосіб акт був направлений Відповідачу та отриманий останнім представник Позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції повідомити також утруднився.

Так, частиною першою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника та кредитора акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора про гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою , яка представляє боржника у відносинах з кредитором в силу закону, на підставі установчих документів або довіреності .

В обґрунтування своїх заперечень Відповідачем наданий Статут ТОВ "Онко Дженерікс" за змістом п. 13 ст. 12 якого, право підпису від імені Відповідача має директор або особи, належним чином уповноважені на це. Всі документи, стороною яких є Відповідач, вважаються дійсними та укладеними належним чином і набувають юридичної сили, якщо з боку Відповідача їх підписав Директор.

За таких підстав, позивачем не доведено, а судовою колегією не встановлено наявність повноважень, визначених установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, у головного бухгалтера підприємства Відповідача на одноособове підписання від імені юридичної особи акта звірки взаєморозрахунків між юридичними особами Позивача та Відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про переривання строку позовної давності керуючись лише наданим Позивачем актом звірки взаєморозрахунків з контрагентом за період з 01.07.2014 по 30.09.2014, оскільки помилково співвідніс можливість підписання актів звіряння головним бухгалтером як бухгалтерського документа, з правочином щодо визнання заборгованості з боку уповноважених осіб Відповідача, вчинення якого мало б наслідок у вигляді переривання строку позовної давності.

Отже, оскільки у Позивача за умовами п. 5.1 Договору право вимоги оплати спірного товару виникло з 17.12.2013, отже до моменту його звернення до суду з відповідним позовом у травні 2017 року вже сплинув строк позовної давності на стягнення заборгованості за поставлений у 2012 році товар на суму 1 125 891,70 грн.

Доказів вчинення конкретних дій Відповідача, що свідчать про визнання ним боргу до моменту спливу строку позовної давності - Позивачем не надано.

Причини поважності пропуску Позивачем строку позовної давності протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції не встановлено.

Крім того позивачем були заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 89 577,79 грн., інфляційні нарахування у розмірі 917 832,74 грн.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Оскільки строк позовної давності за вимогами про стягнення суми основного боргу сплив, вимоги про стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають за тих же підстав, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу, вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2017 у справі № 905/1198/17 слід скасувати через невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи.

По справі № 905/1198/17 слід прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 2 133 302,34 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на Позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", м. Маріуполь, Донецька область задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2017 у справі № 905/1198/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", м. Маріуполь, Донецька область.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" (61070, м. Харків, Помірки; код ЄДРПОУ 01973452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Георгіївська, 30-А, оф. 35; код ЄДРПОУ 34456740) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 35 199,49 грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3